Організація рятувальної служби

Охорону життя людей під час відпочинку і занять на воді в нашій країні доручено Добровільному товариству сприяння армії, авіації і флоту (ДТСААФ). Комітети ДТСААФ організовують рятувальну службу і створюють рятувальні станції.

Рятувальні станції - це спеціальні споруди на березі водойми або на плаву зі спеціальними службовими та житловими приміщен­нями. Штат рятувальної станції складається з водолазів, матросів-рятівників, адміністративного, медичного і технічного персоналу.

Рятувальні станції мають телефонний зв'язок, а також спе­ціальне радіотехнічне обладнання для зв'язку з місцями, де немає телефону. На станції встановлюють цілодобові чергування. Там же виставляють спостережний пост. Станція має спеціально облад­нані швидкохідні катери, водолазні боти, гребні судна, важкі та легкі водолазні апарати, різне рятувальне спорядження, медика­менти й приладдя для надання першої допомоги.

На базі стаціонарної рятувальної станції організовують кілька рятувальних постів, зв'язаних зі станцією телефоном, радіо, зо­ровою або звуковою сигналізацією. Рятувальні пости бувають трьох розрядів.

Пост першого розряду встановлюють у місцях великого скупчення відпочивальників або біля великих водноспортивних споруд, розміщених у межах зони, яку обслуговує стаціонарна станція.

Пост організовують на невеликих плавучих суднах зі службо­вими та житловими приміщеннями або на березі - в невеличких розбірних будиночках.

Такий пост обслуговує невелика кількість спеціального пер­соналу, до складу якого входять матроси-рятівники. У розпоря­дженні поста є гребні судна, набір різного рятувального споряджен­ня та обладнання, а також різний медичний інвентар.

Чергують тут цілий день, від рання до смеркання.

Пост другого розряду встановлюють у місцях масового ку­пання людей - на пляжах, водних станціях та ін. Пост перебуває на рятувальній шлюпці. Обслуговуючий персонал складається з одного-двох чергових матросів, які мають спеціальну підготовку й володіють усіма необхідними прийомами надання допомоги потерпілому. На посту є різне метальне рятувальне приладдя, а також медична сумка з необхідними медикаментами. Зв'язок поста з іншими постами і рятувальною станцією здійснюється зоровими та слуховими сигналами. Пост несе службу в радіусі 400 м і вистав­ляється на денний час.

Пост третього розряду не обслуговується черговим матросом. Цей пост організовують для того, щоб при нещасному випадку громадяни, які перебувають поблизу, користуючись засобами та обладнанням, що є на цьому посту, могли самі надати допомогу потерпілому. Пости третього розряду поділяються на дві категорії.

Пост "А" являє собою сигнальну щоглу з таблицею, де зазна­чено, що, коли трапиться нещастя, то кожен громадянин, який перебуватиме в той момент біля поста, повинен подати сигнал, і на цей сигнал одразу ж виїде рятувальний катер. На таблиці є і номери телефонів найближчої рятувальної станції, медичного пункту та міліції. Щоглу ставлять на такому місці, аби її було доб­ре видно з постів першого та другого розрядів, а також рятувальної станції. В місцях масового купання, на водних станціях і на пляжах є по кілька таких постів.

Пост "Б" - це щит, встановлений на двох стовпах або під­вішений на видному місці - на водній станції, в басейні та ін. На щиті закріплено рятувальний круг і рятувальний прилад Алек сандрова, є таблиця з поясненням, як ними користуватися при не­щасному випадку. Кожен громадянин, який перебуває поблизу такого поста, може і повинен надати необхідну допомогу потер­пілому.

Рятувальний флот, інвентар, обладнання, спорядження і техніка їх використання Рятувальний флот складається з моторних катерів водолазних ботів та гребних рятувальних човнів. Усі ці судна мають розпізна­вальний знак - "Рятувальний" - і несуть на собі необхідне ряту­вальне приладдя, спорядження, обладнання та медикаменти.

Рятувальний катер невелике судно вантажопідйомністю до 1000 кг, розвиває швидкість до 35-40 км на годину. Гвинт катера закритий ґратами. З боків катера на висоті 30-35 см від рівня води протягується мотузка, прикріплена до катера через кожні 40-60 см. Між кріпленнями вона вільно провисає.

Водолазний бот має необхідне приладдя, спорядження й об­ладнання для спуску водолазів під воду та обслуговуванню водою.

Гребні рятувальні судна своєю конструкцією відрізняються від звичайних прогулянкових та спортивних, їх роблять вони мають плоске дно і завдяки такій конструкції можуть розви­вати велику швидкість і водночас зберігати стійкість. Така конст­рукція має ще й ті переваги, що матрос на судні може втягти туди потерпілого просто через борт. Уздовж бортів гребного рятуваль­ного судна теж прикріплені мотузки.

Поиск по сайту: