ВПРАВИ, ЯКИМИ КОРИСТУЮТЬСЯ ПРИ НАВЧАННІ ПЛАВАННЮ

Вправи, за допомогою яких навчають плавати, поділяють на загально-підготовчі, спеціально підготовчі та плавальні. Загально-підготовчі вправи використовують з метою підготовки організму до спеціально підготовчих вправ, щоб підвищити загальний фізич­ний рівень, а також для розвитку якостей, потрібних для засвоєння техніки плавання (сили, спритності, витривалості, швидкості).

Спеціально підготовчі вправи застосовують для навчання техніці плавання, а при роботі з плавцями-розрядниками - для розвитку тих якостей, що особливо необхідні для досягнення високих спортивних результатів (сили певних груп м'язів, спеціальної витривалості тощо). Спеціально підготовчі вправи, якими користуються при навчанні техніці плавання, готують учня до оволодіння цією технікою. Скажімо, вчимо новачка плавати кро­лем. Передусім треба навчити його правильно виконувати рухи ногами, руками й т. ін. Однак навіть робота лише ногами може виявитись для новачка надто складною вправою. Тоді перед нею практикують легші вправи: імітація роботи ногами сидячи на лавці (на суші); рухи ногами у воду опорою руками на плавальну дошку тощо. Але щоб новачок у певніше почував себе, йому потрібно дати час і можливість освоїтися з водою. Для цього використовують ще простіші вправи.

Вправи, що застосовують при навчанні плаванню, можна поділити на ті, які використовують з метою освоєння учнів з водою: при навчанні плаванню кролем на грудях; на спині; брасом; ба­терфляєм; способом на боці; поворотам; при навчанні старту.

На уроці можна використовувати вправи з різних груп - наприклад, вправи для освоєння з водою та вправи для вивчення елементів техніки плавання кролем на грудях і кролем на спині або вправи для навчання плаванню кролем на грудях, кролем на спині, брасом тощо.

Кожну вправу спочатку добре пояснюють і показують, лише після цього учні виконують її.

При підготовці учнів до виконання вправ у воді треба імітувати ці вправи (чи їх основні елементи) на суші.

Вправи, виконувані для освоєння з водою.

Виконують ці вправи на мілкому місці (рівень води до пояса) і здебільшого з опорою ногами об дно басейну. їх можна поділити на чотири підгрупи: пересування у воді не занурюючи голову; занурення (без видихів та з видихами під водою); вправи зі спли­ванням; вправи з ковзанням.

Пересування без занурення під воду

Ходьба по дну зі зміною швидкості пересування, з переходом на біг, з підгрібанням руками тощо (застосовується після того, як учні вже почали виконувати найпростіші вправи з повним зану­ренням під воду). Найпростіші ігри у воді.

Занурення без видиху під водою

1.Основна стійка: стати до пояса у воду, ступні ніг на ширині плечей, руки опущені. Зробити глибокий вдих, присісти, занури­тись під воду з головою, встати. Не витирати обличчя руками. Вдих.

2.Та сама вправа, але у вихідному положенні тримати руки над головою. У воді відвести їх у боки і, встаючи, зробити ними енергійний рух униз.

3.Стати попарно, обличчям одне до одного. Взятися за руки, пірнути з головою.

4.Повторити вправу 3, але під водою розплющити очі й поди­витись один на одного. Ускладнити вправу: перебуваючи під во­дою, показати партнерові руку з розчепіреними пальцями і пора­хувати пальці на руці партнера.

5.Основна стійка. Нахилитися вперед горизонтального поло­ження тулуба. Втратити рівновагу, впасти, зануритись у воду, встати.

Занурювання з видихами під водою

1.Основна стійка. Глибокий вдих. Присісти, видихнути повітря під водою, встати. Вдих.

Повторити вправу кілька разів, намагаючись вискочити з води якнайвище.

2.Основна стійка. Нагнутися, тулуб горизонтально, долоні на колінах. Обличчя занурити у воду. Зробити видих, посилюючи його наприкінці. На кінець видиху витягнути обличчя з води, дивитися вперед.

3.Вправа 2, але для вдиху не підносити обличчя, а повертати голову доти, доки рот не опиниться над водою.

4.Повторити вправу 1, але під водою розплющити очі й робити повороти тулубом управо і вліво.

Вправи зі спливанням

1."Поплавок". Основна стійка. Зробити глибокий вдих. Зану­ритись під воду. Згрупуватися, обхопивши ноги руками. Чекати, доки підйомна сила води не підніме тіло на поверхню. Затриматись у цьому положенні 3-10 сек. Встати.

2."Медуза". Виконують, як і попередню вправу, але, підні­маючись наверх, опускають вниз і розслабляють руки й ноги.

Другий варіант: стоячи на дні, нагнутися й лягти на воду; тро­хи зігнути й розслабити ноги.

3. Основна стійка. Нагнутися і впасти у воду (вперед чи набік), розслабитись. Опустити ноги вниз.

Усі ці вправи можна ускладнювати - наприклад, перед тим, як опустити ноги, почати видих; під водою трохи розплющити очі; у воді зробити грибковий рух руками тощо.

Вправи на ковзання

Виконуючи ці вправи, слідкуйте, щоб учні не ковзали в той бік, де глибина води збільшується.

1.Присісти під воду, нахилитися вперед і випростати руки вперед-вгору. Відштовхнутись від дна ногами, випростатись,ковзати без рухів. Опустити ноги вниз. Встати.

Вправу можна ускладнити: ковзаючи, трохи розплющити очі; наприкінці ковзання починати видих; в середині - повернутися набік тощо.

2.Статати попарно. Один з учнів згинає руки в ліктьових сугло­бах так, щоб передпліччя знаходились під водою. Другий лягає йому на руки грудьми вниз і випростовується горизонтально. Ро­бить глибокий вдих і занурює обличчя у воду. Перший партнер проштовхує його вперед. Другий партнер ковзає. Потім вони мі­няються ролями. Вправу можна ускладнювати так, як вправу 1.

3.Така ж, як і вправа 2, але плавець лягає на руки партнера спиною вниз.

4.Вправа 1, але, присівши, відхилитися назад і від­штовхнутись так, щоб ковзати на спині.

5.Вправи 1 і 4 виконують з поштовхом не від дна, а від стінки басейну.

Ігри у воді

1.Біг наввипередки: вперед обличчям, спиною вперед тощо.

2.Естафетний біг. Кожний етап пробігають по-різному (вперед обличчям, спиною вперед тощо). На дистанції можна встанов­лювати різні перешкоди: обручі, крізь які треба проскочити, бар'єр, який необхідно перелізти, тощо.

3.Квач із різними ввідними умовами (не можна ляскати рукою плавця, що пірнув у воду, тощо).

4.Скочування з "гірки".

5."Бережись м'яча". Учні стають колом, у центрі - ведучий. Він тримає мотузку, на кінці якої прив'язано легкий м'яч. Ведучий обертає мотузку так, що м'яч летить по колу. Учні ухиляються від удару м'ячем, пірнаючи під воду, коли м'яч наближається до них.

6.Ігри з м'ячем. Перекидати м'яч один одному. Гра в баскетбол (кільця можна зробити з гімнастичних обручів) тощо.

Поиск по сайту: