ПІДТРИМАННЯ І СПРЯМУВАННЯ МОТИВАЦІЇ

Цілі та постановка цілей. Рівень прагнень.

Отож бачимо, яку велику роль відіграє фокусування мотивації на комбінації семи систем стимулів, про які ми вели мову раніше. Двоє плавців можуть мати однакову мотивацію - наприклад, ба­жання спортивних досягнень і намір довести іншим, що вони кращі (агресія і влада). Однак у них може бути різний рівень прагнень. їхні прагнення - те, чого вони бажають або сподіваються досягти, - визначаються їхніми власними цілями. Один спортсмен має бажання стати олімпійським чемпіоном, а другий прагне пере­могти лише рівних собі й уникає брати участь у змаганнях вищого рівня чи виступати проти немісцевих плавців.

Важливим і складним завданням є допомогти із самого почат­ку кожному плавцю зокрема визначити свій рівень прагнень, який є реальним на даний момент. Потрібно приділяти особливу увагу рівню прагнень спортсмена, оскільки він має багато різних праг­нень і в басейні, і поза ним. Життя поза басейном також впливає на тренування, тому тренер повинен бути в курсі подій. Прикладом таких зовнішніх факторів є харчування, умови проживання, орга­нізація навчання й відпочинку та багато іншого.

Рівень прагнень залежить від різноманітних завдань і вправ, які складають тренування. Очевидно, що рівень прагнень також тісно пов'язаний зі ставленням тренера до спортсменів.

Атмосфера в групі

Розвиток і підтримка бажаної мотивації, вміння визначати реальні рівні своїх прагнень великою мірою залежать від тієї атмо­сфери, що панує в команді. Можна говорити про формальний мікроклімат у групі як про атмосферу, що складається під час напружених тренувань під чітким керівництвом тренера. В такій обстановці плавці, вочевидь, працюють на формальні цілі покращення техніки, розвиток швидкості, сили й витривалості, вивчають такі важливі концепції, як темп і концентрація. Важливо, щоб фор­мальний клімат існував довший час, так що плавці, в яких уже є сильна мотивація, знатимуть, що вони працюють для важливих цілей, а інші плавці будуть заохочені робити те саме.

До неформального клімату групи відносяться розваги, відпо­чинок, жарти і т. п. Тренер контролює формальний клімат великою мірою сам або ж довіряє це плавцям.

У багатьох клубах формальний і неформальний клімат чер­гуються під час тренувань досить часто. Насправді ж чимало професійних тренерів уміють поводитись із спортсме­нами, підтримувати у них піднесений настрій, водночас непомітно повертаючи плавців до напруженої роботи, але так, щоб від неї вони й далі діставали задоволення.

Поєднання формальної робочої атмосфери і неформального підходу в більшості клубів розглядають як необхідну передумову успіху. Лише невелика кількість тренерів працюють увесь або більшість часу в серйозній обстановці і дітей змушують напружено працювати в такому ж темпі. Більшість людей потребують перерви під час серйозної роботи. В усіх дорослих групах заняття прохо­дять саме таким чином. Вони можуть напружено працювати досить навчання і можуть стати в пригоді. У кожного тренера є ряд власних методів, де використано досвід роботи зі спортсменами.

Постановка нових цілей Основна проблема мотивації плавців за роки тренувань, необ­хідних для досягнення омріяних цілей, - поступове досягнення менш важливих, проміжних рубежів на шляху до високих стандартів. Це і є справжня дорога до успіху. До нього легше дійти, якщо визначимо позитивні якості плавців - такі як сила, витрива­лість, швидкість та ін.

Китайська приказка мовить, що "навіть подорож довжиною в тисячу миль починається з першого кроку". Тренер має навчити спортсменів відчувати задоволення від проходження кожної "милі", аби плавець відчував, що ця "подорож" варта його праці й зусиль. Це можна зробити багатьма способами: відзначати свій прогрес у вправах із вагою, певну кількість проведених тренувань, виконаних різноманітних завдань. Плавець сам з часом побачить, що його зу­силля не пропадуть. Це буде прямим доказом його витривалості й сили, він стане впевненішим у собі і в той же час реалістичніше дивитиметься на життя. Оцінка вже досягнутого спортсменом веде до постановки ним наступних цілей для подальшого зростання.

Такий підхід на тренуваннях до контролю за зростанням професійних досягнень, скорочення періоду відновлення нор­мального пульсу, можливість провести якісніше тренування на довші дистанції - все це допомагає підтримувати і направляти мотивацію спортсмена під час тренувань у басейні.

Сам спортсмен повинен уміти визначати рівень своєї підго­товки і, відповідно, ставити перед собою вищі цілі, а це залежить від аспектів фізичних (сила, витривалість, техніка), а також пізна­вальних (важливість темпу) та емоційних (уміння зосереджуватись і контролювати процеси). Ці позитивні наслідки стають також продуктом загальної атмосфери, створеної тренером.

Чимало юних плавців потребують допомоги тренера у визна­ченні проміжного рубежу на шляху до справжнього успіху. Цей рубіж є очевидним доказом прогресу на важкому шляху до високих цілей.

Внутрішні і зовнішні стандарти як цілі.

Стандарт відповідає рівню, коли ми говоримо про якість виконання. Одним із способів класифікації цілей є поділ їх на зовнішні і внутрішні.

Зовнішні - то цілі, які існують поза плавцем: найкращий час
у команді, рекорд басейну, рекорд змагань, фінішувати першим, "часовий
бар'єр" і т. п.

Внутрішні цілі визначають як цілі, які безпосередньо сто­суються плавця, а саме того, що він може зробити і що вже зробив. Скажімо, найкращий час плавця може бути внутрішнім стандартом для нього, покращення цього часу дає відчуття досягнення чогось більшого, попри те, що цей час далекий від рекорду.

Підвищення витривалості або інших факторів також можна віднести до зовнішніх або внутрішніх стандартів. Наприклад, юний плавець уперше проплив 400 м батерфляєм. Від показаного часу він буде відштовхуватись і надалі у своїх тренуваннях. Цей час стоятиме першим у його внутрішніх стандартах, буде ознакою професійного зростання, професійних досягнень.

Використання спортсменами різноманітних зовнішніх і внутрішні цілей.

Зрозуміло, що всі спортсмени, які серйозно тренуються, мають різноманітні зовнішні і внутрішні цілі. Особливо важливо розвивати у молодих спортсменів відчуття досягнення й успіху, які базуються на реальних фактах. Слід заохочувати плавців, виділяти головні зовнішні і внутрішні цілі, на які вони могли б опиратися у важких ситуаціях.

Між двома видами цілей є істотна різниця, оскільки зовнішні цілі можуть бути абсолютно недосяжними для окремого плавця, внутрішні ж є контрольованими, їх при бажанні можна реально досягти.

Наприклад, якщо плавець покращив свій середній час на пев­ній дистанції на 5 секунд за три місяці, то чи реально для нього покращити час ще на 2 секунди за наступний місяць? Такий результат може здаватися реальним для тренера і, що важливіше, для плавця, а це стимулюватиме його до вищих досягнень.

ЗАОХОЧЕННЯ

Позитивне заохочення

Існують події і речі, які спонукають нас знову і знову повто­рювати пов'язані з ними дії. Медалі, кубки, грошові премії або навіть клубний піджак можуть виступати позитивним заохочен­ням. Також це можуть бути усмішка й похвала авторитетної людини, схвалення членами клубу, тренерами, батьками.

Мотивацією для кожного плавця можуть бути різні речі, а отже те, що важливе для одних людей, є зовсім непотрібним для інших.

Тренер повинен розуміти, що певні речі не є стимулами мотивації абсолютно всіх плавців, сформувати точну картину необ­хідних стимулів кожного плавця допоможуть відверте спілкування й уважне спостереження за поведінкою спортсмена.

Негативне заохочення

Негативним заохоченням може бути, наприклад, плавання на переповненій доріжці, а також надто негативне ставлення до спортсмена з боку тренера чи батьків. Деяким дітям з якоїсь при­чини не подобається носити клубний піджак. Якщо не вимагати цього від дитини, її поведінка в басейні може покращитись, по­силиться бажання тренуватись.

Термін "негативне заохочення" часто вживають, маючи на увазі покарання, але попри те, що між цими поняттями є зв'язок, вони не дуже близькі. Варто пам'ятати, що люди сильно відріз­няються в тому, що вони вважають негативним заохоченням. На маленьку дитину презент у вигляді золотої колективності може впли­вати позитивно, але для зрілого плавця це буде, скоріше за все, негативне заохочення, з яким спортсмен не виступатиме краще. Для молодих плавців років тринадцяти тренування разом із представниками протилежної статі буде позитивним заохоченням, тоді як для старших це буде негативним досвідом.

Покарання

СПОРТИВНИЙ ПСИХОЛОГ

Спортивний психолог (фактично це стосується і тренера) повинен відштовхуватись від передумови, що кожен спортсмен має певний потенціал і головне завдання полягає в тому, щоб докласти всіх зусиль для досягнення визначених цілей. Однак часом спортсмени обмежують власний потенціал негативним став­ленням до своїх спортивних можливостей. Позитивне і негативне мислення здатне впливати на реакції тіла. Те, що відбувається в голові, є критичним для виступів. Відповідно, розвиток розумовий має повністю гармоніювати із фізичним, тому необхідно приділяти психологічним навикам таку саму увагу, як і фізичним.

Завдання спортивного психолога Спортивний психолог допомагає готувати команду, дає її чле­нам усю можливу інформацію про даний вид спорту, навчає їх поважати тренера, статус спортсмена, має на меті розвинути у них почуття потреби активної діяльності.

Якість консультацій залежить від зацікавленості спортивних науковців питаннями психологічної підготовки плавців. Слід приділяти увагу спортсменам усіх рівнів, а не лише елітним плав­цям. Будь-які засоби одержання психологічних даних мають бути надійними, точними й забезпечувати надання команді потрібної інформації.

Для того, щоб зберегти почуття захищеності, спортивний психолог повинен не виходити за межі власної професійної галузі, а давати лише перевірені й конкретні поради. При будь-якому оці­нюванні потрібно враховувати індивідуальні особливості кожної людини та служити її потребам - у першу чергу як особистості, а не просто як спортсмена.

Спортивний психолог часто допомагає тренерові клубу, але найбільше від його роботи виграє тренер національної збірної.

Рішення тренера будуть правильними, якщо вони базуються на інформації про те, як кожен спортсмен реагує на певну ситуацію. Всю інформацію можна зібрати лише тоді, коли тренер займається спортсменом відносно довгий період часу. Якщо ж група спортс­менів збирається тимчасово як національна збірна, часто бракує знань для забезпечення відповідної взаємодії між тренерами і спортсменами. Спортивні психологи й допомагають тренерам, на­даючи їм надійну інформацію про спортсменів/ Можливе також використання ряду психологічних оцінок.

Спортсмени зазвичай люблять поговорити про себе, а уваж­ний психолог виділятиме з усього почутого важливу інформацію, яка може допомогти у створенні відповідної атмосфери в команді і сприяти успішним виступам спортсменів. Ця інформація буде корисною для тренера національної збірної, бо підвищить рівень його компетенції і забезпечить кращі стосунки між ним і спортсме­нами.

Спортивні психологи допомагають також в оцінці результатів роботи тренера. Прості спостереження можуть визначити бажану і небажану поведінку тренера, частоту позитивної і негативної взаємодії з кожним спортсменом під час тренувань чи змагань. Тренера вчать визначати, що є позитивною і негативною тренер­ською поведінкою (Рупіал і Сміт, 1979), однак спортивні психологи мають бути готовими до різних реакцій: деякі тренери реагують досить різко, інші обґрунтовують зауваження на свою адресу і зберігають статус-кво, ще дехто використовує інформацію з користю.

Відповідальність спортивного психолога Чи спортивний психолог є агентом спортсмена, тренером, батьком, засобом масової інформації? Тиск усіх цих груп породжує певні етичні питання. Безперечно, інформація, почерпнута з тестів чи бесід, є конфіденційною і використовувати її слід дуже обе­режно. Тренер повинен звертати увагу на цей аспект у роботі спор­тивного психолога. Останній, у свою чергу, має бути надзвичайно уважним, якщо хоче зберегти довіру й повагу спортсменів. Наприклад, інформація про здоров'я не повинна розголошуватись без згоди спортсмена або використовуватися в процесі початкового відбору талановитих спортсменів. У більшості випадків спортив­ний психолог працює з гуманним тренером, чия основна мета - допомогти спортсменові зрозуміти власне "я", усвідомити власну відповідальність і визначити головні цілі.

Між спортсменом, тренером і психологом мають існувати суто професійні відносини, кожен із них повинен поважати статус та обов'язки іншого. Спортсмен має право брати участь в обговоренні психологічної інформації, у прийнятті рішень, що стосуються стратегії, втручань чи модифікації лінії поведінки, які необхідно застосовувати для покращення спортивних результатів. Тренер може допомогти спортивному психологові у виконанні обов'язків, підтримуючи його програму. Залучення спортивного психолога до роботи покаже спортсменові, що тренер цінує роботу цього спеціаліста. Шляхом такої співпраці забезпечують відпо­відний час і найкращі умови для оцінювання спортсменів усіх рівнів, навчання і практики психологічних навиків та порад кож­ному спортсменові, аби рекомендовані зміни принесли більший ефект.

Рекомендується і тренерові розвивати свої знання зі спор­тивної психології, щоб розуміти суть психологічних навиків і навчати їх спортсменів. Однак часом у тренера команди така ве­лика кількість найрізноманітніших обов'язків, що він може просто не надавати значення спостереженням за спортсменами, тому поради спортивного психолога є корисними і для тренувань, і для змагань.

Під час змагань, коли тренер і спортсмен дають свій прогноз виступу останнього, спортивний психолог може змалювати інше, власне бачення перспективи, але разом з тим його думки й поради є просто доповненням, а ні в якому разі не заміною або нехтуванням оцінки тренера.

Спортивний психолог повинен привертати увагу адміністрації і тренерів до потреб кожного плавця, зокрема в його полі зору мають бути спортсмени всіх рівнів, а не лише елітні. Для нього важливо розвивати й підтримувати індивідуальність спортсмена, щоб завершити ту роботу, яку ведуть тренер та адміністрація.

Спортивний психолог не повинен дотримуватися суто однієї школи або напряму психології, а має бути готовий використати ефективні аспекти всіх філософій. Він є декадником, лікарем і педагогом - надійною підмогою плавцю і тренеру. З часом це допомагає спортсменам реалізувати свій великий потенціал.

Поиск по сайту: