ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ПОБУДОВИ ТРЕНУВАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ ЖІНОК-СПОРТСМЕНОК

Сучасні тренувальні навантаження досягли дуже великих обсягів та інтенсивності. Найсильніші плавці світу пропливають по 300-400 км за місяць. Потрібно бути фанатиком, щоб кожного дня знову і знову примушувати інтенсивно працювати своє серце і м'язи, після тренування падати з ніг від утоми і бути готовим наступного дня повторити все спочатку. Але тільки з таких людей виростають спортсмени високого класу.

Чемпіони й рекордсмени не схожі один на одного, це люди різних характерів, здібностей. Але всіх їх без винятку вирізняє одне - велика відданість спорту, без якої на нинішній день не­можливі перемоги.

С. Вайцеховський, головний тренер збірної команди колиш­нього СРСР з плавання, говорив, що на Олімпіадах перемагають не просто найталановитіші, а перш за все найсильніші духом. Вмі­ти розвивати високі швидкості - це тільки півсправи, головне - виховувати бійців, людей волі й наполегливості. Таке завдання стоїть сьогодні перед сучасним плаванням. Чемпіонів Олімпіади вирізняють передусім виключно високі бійцівські якості. Турнір, подібний до олімпійського, можуть пройти лише спортсмени зі "свіжою нервовою системою", високою цілеспрямованістю й самодисципліною. Це - якості, які найбільш різко проявляються на завершальному етапі боротьби за олімпійську першість. Крім того, чемпіонам властиві виключно велике працелюбство і, певна річ, обдарованість. Але все ж головне - мати характер переможця. Високий рівень спортивних результатів, їх надзвичайна щіль­ність, коли чемпіона від спортсмена, який зайняв четверте-п'яте місце, відділяють соті, а іноді й тисячні частки секунди, зумов­люють те, що за перемогу на великих змаганнях борються зазвичай декілька рівних або близьких за силою суперників. З десятка од­наково фізично обдарованих спортсменів перемагає той, чиї нерви міцніші, хто краще володіє собою, вміє зберегти спокій у складних ситуаціях спортивної боротьби.

Спортивні спеціалісти і тренери вважають, що в теперішній час перемога на змаганнях визначається на 70% фізичними і на 30% психологічними якостями спортсмена. Важко, звичайно, з настільки високою точністю визначити співвідношення цих компонентів у досягненні спортивного успіху, але незаперечним є те, що психологічним факторам належить немала роль серед причин як перемоги, так і поразки.

Питання керування психічним станом спортсмена треба брати до уваги і при аналізі причин передчасного залишення великого спорту талановитими плавцями, відсіювання здібної молоді з ДЮСШ, під час психопрофілактики, при вирішенні завдань психогігієни, тобто забезпечення оптимального стану психіки, який сприяє високій працездатності, і т. д.

Для регулювання психічного стану плавця, формування у нього бійцівських якостей і мотивів спортивної діяльності, керу­вання його емоційним станом існує достатньо прийомів та спосо­бів. Разом з тим анатомо-морфологічні та психофізіологічні відмін­ності чоловічого і жіночого організмів вимагають такої ж диферен­ціації в питаннях психічної підготовки жінок.

Психологія жінки відрізняється від психології чоловіка. З цим постійно стикаються ті, хто працює в жіночих колективах, з ко­мандами спортсменок. Часто непослідовність поведінки, нелогічні дії, які іноді мають місце, пояснюють особливостями характеру, станом організму, психологією, примхами жінки і т. д. Все це може слугувати в деякій мірі поясненням, що лежить на поверхні явища.

Суть "загадкових" особливостей поведінки жінки, як з'ясувалося, зумовлю на генетично, запрограмована особливим поєднанням хромо­сомного набору, в результаті чого організм жінки порівняно з чоло­вічим володіє надлишковою спадковою інформацією. В процесі розвитку в клітинах головного мозку, які всього організму, одна з надлишкових Х-хромосом (отриманих від матері або батька) виключається, в результаті чого організм жінки стає побудованим із клітин різних популяцій. Тому в напруженій обстановці, пов'язаній зі змаганнями або іншими стресовими факторами, в мозку жінки формуються два рішення. І лише випадок визначає, яке з цих рішень буде прийняте. Отож для успішного здійснення підготовки тренер повинен мати якомога більше уявлення про психологічний статус своїх учениць. Для цього існує чимало методик з використанням різних оцінок, критеріїв і т. п. Останніми роками серед досліджень поширилося визначення характеристики спортсменів, зокрема плавців, за так званими психологічними критеріями - екстраверсії та інтраверсії. Ці два параметри становлять два протилежні полюси. Екстраверти характеризуються легкістю в спілкуванні, досить упевненою поведінкою в незнайомих ситуаціях, сприятли­вою і відносно високою самооцінкою, прагненням до міжособистісних контактів. Інтраверти відчувають складність у спілкуванні, особливо в розмовах про себе, прагнуть до усамітнення, ухиляють­ся від ситуацій контакту з незнайомими людьми та від діяльності в нових, незвичних умовах.

Якості, що свідчать про перспективність юного спортсмена, мають і статеві відмінності. Якщо у хлопчиків на перший план виходять оптимізм, підвищена активність, прагнення до супер­ництва, рішучість, психологічна витривалість, то для дівчаток це емоційна стійкість, вищі розумові здібності, добросовісність, во­льовий самоконтроль. При дослідженнях такого плану слід вра­ховувати, що зміни особистості можуть бути пов'язані не тільки із заняттями спортом, але і з впливом цілого ряду додаткових фак­торів. Наприклад, в результаті статевого дозрівання також істотно змінюються окремі або виникають нові риси особистості, їх поєд­нання стає більш специфічним і т. д.

Знання психологічних особливостей особистості допоможе тренеру скласти повніші комплексні характеристики своїх підопіч­них, визначити їх емоційні і вольові особливості, темперамент, рівень розвитку здібностей для того, щоби більшою мірою індиві­дуалізувати тренувальний і виховний процеси. Тренерам у практичній роботі рекомендується використовувати опитувальник Г.Айзенка, модифікований аспірантом кафедрипсихології ГДОІФК ім. П. Лесгафта І. Юровим, за допомогою якого можна оперативно визначати тип особистості.

Оцінка, облік та керування психологічним станом спортсмен­ки йдуть у напрямку зниження психологічної напруженості, ство­рення стану психологічної готовності, тобто проводяться психоло­гічна підготовка до змагань, саморегулювання психологічних ста­нів (аутогенне тренування та ін.).

Психологічна підготовка вирішує часом завдання не менш важливі, ніж фізична, технічна або тактична. Але якщо якість ос­танніх помітна відразу, то про психологічну підготовку часто згадують лише тоді, коли стають очевидними значні прорахунки в ній.

У нинішній час неможливо реалізувати високо інтенсивні обсяги тренувальних навантажень без застосування психологічних методів впливу. Для зниження психічного напруження існує не­мало способів: саморегулювання несприятливих передстартових станів, вивчення мотиваційної сфери і реакцій спортсменів, са­мооцінка стану (самопочуття) спортсменів та ін.

Поведінка перед змаганнями, підготовка до них - це дуже важлива сторона формування психологічної готовності плавчинь. Сама обстановка змагань іноді виявляється настільки сильним емоційним фактором, що нерідко спортсменки не витримують сильної психологічної напруженості вже під час формування запливів, при зустрічі із суперницями на шляху до стартових блоків. Ось чому створення психологічної готовності є одним із важливих етапів підготовки до участі в змаганнях.

Психологічна готовність характеризується: а) оптимальним збудженням; б) природнім передстартовим хвилюванням; в) здатністю управляти своїми емоціями; г) прагненням боротися за високий результат. При цьому спортсмени легко адаптуються до зовнішніх (різких коливань повітряного або водного середовища, недоброзичливого ставлення глядачів і т. п.) або внутрішніх (утоми, болю, що виникає та ін.) впливів.

Створення у спортсменки психологічної готовності безпосе­редньо пов'язане з процесом самовиховання, використанням способів саморегулювання. Останні включають в себе прийоми відключення й переключення на іншу діяльність, контроль за станом м'язів обличчя, контроль і регулювання темпу мовлення, саморегулювання емоційних станів за допомогою спеціальних дихальних вправ, відволікання за допомогою уявлення, форму­вання ритуалу поведінки перед змаганнями.

Раніше було згадано про стан "бойової готовності", що харак­теризується незначним збудженням, природнім передстартовим хвилюванням і здатністю управляти своїми емоціями, які мобі­лізують волю спортсменки. Однак не завжди і не кожна спортс­менка виходить на старт у подібному стані.

Зазвичай за кілька днів до старту (особливо першого на зма­ганнях) спортсменки перебувають у стані підвищеного збудження, пов'язаного із сильними переживаннями щодо передбачуваних підсумків змагань, із нав'язливими думками тощо.

Безперечно, лише особливостями жіночої психіки можна пояснити те, що на Іграх ХХП Олімпіади жінки-спортсменки зробили у всіх видах програми в чотири рази більше фальстартів, ніж спортсмени-чоловіки.

Сучасне - більше за обсягом, ніж раніше, і в той же час досить одноманітне й монотонне тренування вимагає великого напру­ження психіки. Для зменшення психологічної напруженості ре­комендується урізноманітнити вправи, що застосовуються в пла­ванні: а) вводити в тренування різні ігри у воді (водне поло, во­лейбол, баскетбол та ін.); б) використовувати на тренувальних за­няттях музичний супровід; в) удосконалювати, змінювати конст­рукцію, колір сучасного інвентаря; г) застосовувати спеціальні прийоми для переключення уваги, поступово змінювати колір окулярів. Тренер постійно повинен прагнути виховати у плавця здатність максимально розслабитись, абстрагуватися від ситуації змагань, від шуму, присутності публіки, суперників, товаришів. Потрібно навчити спортсменів максимально концентрувати увагу на майбутньому виступі.

Об'єктивно існуючі психологічні особливості жіночого орга­нізму необхідно брати до уваги при підготовці дівчат-плавчинь. Підвищена чутливість, емоційна збудливість створюють переду­мови для виникнення негативних емоцій. У жінок психіка чутли­віша, вони більше ображаються - іноді через дурниці, капризують, одним словом, потребують до себе набагато більшої уваги, ніж чоловіки. Вони частіше перебільшують складність і доступність виконання певних вправ, часом не вірять у свої сили.

Особливо загострюються ці прояви в передменструальній і менструальній фазах, коли зростає подразливість, знижується активність, зменшується інтерес до тренування. Спостерігаються і деякі зміни в таких темолізованих видах сприйняття, як відчуття води, відчуття часу, відчуття дистанції.

Враховуючи складність психологічного стану спортсменок, тренер повинен бути особливо вимогливим до себе - завжди під­тягнутим, спокійним, коректним, справедливим, пам'ятати, що будь-яку зміну його настрою миттєво помічається спортсменки. На заняттях потрібно уникати грубих команд і розпоряджень, вміло усувати конфлікти між спортсменками. Не рекомендується вислов­лювати зауваження й догани будь-кому в присутності групи.

На заняттях з жінками дуже важливе значення має емоційність уроку, тому в нього необхідно включати велику кількість різнома­нітних вправ, що певною мірою сприятиме швидшому засвоєнню підопічними різних умінь і навиків. Монотонне, одноманітне тренування негативно впливатиме на психіку, а внаслідок цього і на працездатність спортсменки. Ще К. Ушинський казав: "Дитина потребує діяльності безперервно і втомлюється не діяльністю, а її одноманітністю й односторонністю".

Один із "секретів" успішного тренування жінок-плавчинь полягає в тому, щоб заняття були цікавими і приємними для них.

Тож важливо не тільки те, які вправи застосовувати, але і як їх застосовувати.

Досягнення високих результатів, успішні виступи українських плавців на міжнародній арені можливі лише за умови реалізації цілого комплексу заходів, використання останніх наукових даних у галузі теорії і методики спортивного тренування. Крім факторів, що визначають безпосередню тренувальну роботу плавців, рівнозначною складовою психологічної підготовки є мотивація спортс­мена на перемогу. Стало очевидним, що сама лише досконала фізична підготовка ще не може гарантувати йому переможних виступів, якщо в тренувальному процесі не приділяти належної уваги вихованню у плавця вольових якостей, цілеспрямованості.

Виробленню правильних мотиваційних настанов останнім часом надають все більшого значення. Причина посиленої уваги провідних тренерів світу до цієї проблеми пояснюється особливос­тями такого виду спорту, як плавання, і високим рівнем спортивних результатів, що досягаються за рахунок довготривалих напружених одноманітних тренувальних занять. Не кожному із спортсменів це під силу, тому у них часто виникають вагання й сумніви щодо доцільності схем, що реалізуються на тренувальному занятті, вико­ристання великих навантажень тощо.

Робота зі створення мотиваційних настанов - тривалий твор­чий процес, у якому тренер спільно з учнем повинні визначити найвищу кінцеву мету занять і відповідно до цього, використо­вуючи психологічні фактори, підвести учня до думки про необ­хідність переносити фізичні і психологічні обмеження, напружено тренуватися.

Поиск по сайту: