Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Д. Релігійна нейтральність



Хоча формулювання образу людини обіймає як універсальні, так і специфічні аспекти, моя позиція може бути піддана критиці за неспромо­жність задіяти найбільш потужні духовні сти­мули у межах різних культур: релігію і світогляд (тобто глибоко вкорінених уявлень про світ та світобудову). Можна було б стверджувати, що без підтримки цих духовних сил імплементація прав людини у кінцевому рахунку зазнає невдачі. Така критика вірно вказує на обмеженість мого підходу. Ця обмеженість, однак, є сильною, а не слабкою стороною підходу. Якщо б моя формула безпосередньо інкорпорувала б певну релігію чи певні інші вкорінені (letztbegruendische) виправ­дання прав людини, наприклад, шляхом інкор­порації християнських переконань, це повністю задовольнило б прихильників таких переконань, але виключило б усі інші культури, носії яких сповідують інші релігії* [26, p. 306]. Для того, щоб уни­кнути подібних ідеологічних апропріа­цій ідеї прав людини, моя філософська інтерпре­тація ґрунтується на аналізі людини, який може задо­вольнити усі культури, оскільки він зверта­ється до основоположних цінностей усіх культур та, сподіваюся, інтегрує їх. Такий інтегральний під­хід вимагає, щоб філософська концептуалізація трансцендентувала чи зберігала дистанцію від ре­лігійних чи інших ультимативних переконань будь-якої культури. Тому виправдання ідеї прав людини, яке тут запропоноване, не є ультимати­вним, остаточним обґрунтуванням-виправдан­ням. Натомість, воно є передостаннім обґрунту­ванням (vorletzte Begruendung), тобто, прагмати­чним, таким, що засноване на непереборній по­требі міжкультурного порозуміння і прийняття.

Необхідно зазначити, однак, що, хоча запро­понований образ людини дещо відрізняється від інших специфічних поглядів на світ, він відкри­тий до потенційно «вищих» чи «глибших» інтер­претацій концепцій прав людини з позицій усіх груп і вірувань. Насправді він є відкритим до по­дібних інтерпретацій тому, що боротьба за права людини вимагає підтримки з боку носіїв різних по­глядів на світ та апологетів різних релігій, що слу­жить для їх адептів мотивацією діяти на ко­ристь прав людини відповідно до їхнього розу­міння прав людини, всупереч гнобленню та ти­ранії.

Підсумовуючи, зазначимо, що формула «са­мовизначального, значущого та відповідального способу життя» могла б насправді стати спіль­ним знаменником та універсальним норматив­ним ідеалом різних культур.

 

Список літератури

 

1. Гоббс Т. Левіафан. – К., 2000.

2. Дворкін Роналд. Серйозний погляд на права. – К., 2000.

3. Міжнародна хартія прав людини. — К., 1991.

4. Ролз Дж. Теорія справедливості. – К., 2001.

5. Харт Х.Л. А. Концепція права. – К., 1998.

6. Bielefeldt H. Autonomy and Republicanism: Imanuel Kant’s Philosophy of Freedom, Political Theory (вихо­дить друком).

7. Bielefeldt H. Neuzeitliches Freiheitsrecht und politische Gerechtigkeit: Perspektiven der Ge­selschaftsvertragstheorien (1990).

8. Brugger W. Das Menschenbild der Menschen­rechte // Jahrbuch fuer Recht und Ethik. – 1995. – № 3.

9. Brugger W. Fuer Schutz der Fluenchtlinge – gegen das Grundrecht aus Asyl! // Juristenzeitung. – 1993. – № 48.

10. Brugger W. Menschenrechte im modernen Staat // Archiv des Oeffentlichen Rechts. – 1989. – № 114.

11. Brugger W. Menschenrechte von Fluecht­lingen in universalistischer und kommunitaristischer Sicht // Archiv fuer Rechts- und Sozialphilosophie. – 1994. – № 80.

12. Brugger W. Menschenrechtsethos und Verantwortungspolitik: Max Webers Beitrag zur Analyse und Begruendung der Menschenrechte. – 1980.

13. Brug­ger W. The Image of the Person in the Human Rights Concept // Human Rights Quarterly. – 1996. – № 18.

14. BverfGE. – 1954. – № 4.

15. BverfGE. – 1984. – № 65.

16. Dworkin R. Taking Rights Seriously (1977).

17. Elemente liberaler Grundrechtstheorie // Ju­ristenzeitung. – 1987. – № 13.

18. Glendon M.A. Rights Talk: The Impoverish­ment of Political Discourse (1991).

19. Grundrechte und Verfassungsgerichtsbarkeit in den Vereinigten Staaten von Amerika (1987).

20. Haeberle P. Das Menschenbild im Verfas­sungsstaat (1988).

21. Hart H.L.A. The Concept of Law (1961).

22. Hobbes T. Leviathan / Е. B. Dutton & Co. (1950).

23. Hofmann H. Zur Herkunft der Menschenrecht­serklдrungen // Juristische Schulung. – 1988. – № 28.

24. Jellinek G. Das System der subjektiven oef­fentlichen Rechte (1905, 2nd ed.).

25. Kant I. Perpetual Peace: A Philosophical Sketch / I. Kant. Political Writings (1991, 2nd ed.).

26. Kommers D. The Constitutional Jurispru­dence of the Federal Republic of Germany (1989).

27. Lampe E.-J. Grenzen des Rechtspositivismus. Eine rechtsanthropologische Untersuchung (1988).

28. Menschenrechte: Ihr Internationaler Schutz / B. Simma & U. Fastenrath (1992).

29. Nozick R. Anarchy, State, and Utopia (1974).

30. Oestreich G. Geschichte der Menschenrechte und Grundfreiheiten (1968).

31. Partsch K.J. Vor-und Nachteile einer Region­alisierung des internationalen Menschenrechtss­chutzes // Europaeische Grundrechte Zeitschrift. – 1989. – № 16.

32. Pinkard T. Democratic Liberalism and Social Union (1987).

33. Rawls J.A Theory of Justice (1971).

34. Rentsch T. Die Konstitution der Moralitaet: Transzedentale Anthropologie und praktische Phi­losophie (1990).

35. Riedel E.H. Menschenrechte der Dritten Di­mension // Europaeische Grundrecht-Zeitschrift. – 1989. – № 16.

36. Selznick P. Sociology and Natural Law // Natural Law Forum. – 1961. – № 6

37. Selznick P. The Moral Commonwealth: The Social Theory and the Promise of Community (1992);

38. Staatszwecke im Verfassungsstaat // Neue Ju­ristische Wochenshrift. – 1989. – № 39.

39. Stufen der Begruendungen von Menschen­rechten // Der Staat. – 1992. – № 31.

40. Tenbruck F.H. Die kulturellen Grundlagen der Gesellschaft (1989, 2nd ed).

41. United Nations Documents. – 1948. – A/810.

42. United Nations Documents. – 1966. – A/6316.


(Переклад з англійської та німецької В. С. Бігун)

В. Брюггер




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.