П Р А Ц І Д О С Л І Д Н И К І В. Процесу видання (наприклад, «заключний, або підсумки вий етап РВП» —» спочатку

Процесу видання (наприклад, «заключний, або підсумки вий етап РВП» —» спочатку «рекламно-ознайомлювальнии»,

а далі — «маркетинговий»),

Синонімізація» (введення в науковий обіг терміна, синонімічного наявному). До цієї категорії відносимо чис-ленні спроби закріплення запозичених термінів замість іс-нуючих «активних» термінів: «едитологія», «едиторика» (замість «редагування»); «реципієнт» (замість «читач»); «кріейтор», «копірайтер» (замість «автор»),

Підміна поняття (його використання з іншим зна-ченням, але без зміни форми): наприклад, проаналізоване нами поняття «ефективність» тексту.

Використання існуючого (і «активного») терміна для позначення іншого поняття (наприклад, одночасно акту алізовані кілька рядів з переліків, позначених як «аспек ти редагування»).

Перші дві категорії вважаємо продуктивними, зумовле ними реальними потребами часу, адже зміни, якими вони породжені, є важливими і корисними. Решту (із класифіко ваних) шляхів, у більшості вивчених випадків, доводиться визнати щонайменше необов'язковими, частіше — хибни ми (чи навіть — шкідливими), а наслідки їх подальшого то-рування — руйнівними для даної терміносистеми.

Розуміємо умовність пропонованої класифікації, однак зважимось на обережні рекомендації щодо використання (та оцінювання) деяких термінів, віднесених нами до вище¹ наведених категорій. Вважаємо непотрібним окремо зупи нятися на першому випадку, оскільки тут головним крите-рієм є саме життя.

Масив новотворів Із категорії «переосмислення» (друга група), попри їх продуктивність (на загал), не є однорідним, тому кожен конкретний випадок потребує попереднього обговорення. Зокрема, згадаймо безкінечний ланцюжок лексем-супутників терміна «редактор»: від «диригент» в ор-кестрі з усіх інших учасників підготовки авторського ори

4 4 6

Хоню В. В.

Гіналу на видавничий (і на повноцінне видання) — до «ди-ректор видання» (із загрозою завантаження літературного редактора невластивими для нього функціями — коректо-ра, дизайнера, рекламіста тощо).

Випадки із третьої категорії загрожують перетворитися на «стихійне лихо», адже одночасне існування кількох тер-мінів на позначення одного і того ж поняття заплутує не лише сторонніх спостерігачів, але і фахівців, тим більше, що останнім (особливо практикам) не принципово, як саме називати, головне — аби видавнича продукція (як резуль-тат їхньої діяльності) відповідала сучасним вимогам (ринку, споживача, часу — як не назви).

Ознаки маніпулятивності вбачаємо в заміні терміна «ас-пекти» (напрямки) редагування терміном «норми», через що виник ефект «квазінаукової надбудови» (перебільшеної нормативності редагування, яку не здатний «пом'якшити» легкий натяк на абстрактну «творчу оптимізацію»). Звідси недалеко і до підміни самих засад редагування.

Наведений випадок (із аспектами редагування) водно-час належить і до останньої (п'ятої) категорії. Для уник-нення плутанини і кривотлумачень терміна «аспекти ре-дагування», пропонуємо на позначення напрямів вивчення й опрацювання оригіналу (тексту) залишити термін «ас-пекти» (не вдаючись до заміни його на норми, що значно звужує тлумачення); тоді як «аспекти» (в колишній класи-фікації — літературне, технічне і художнє редагування) на-зивати «рівнями». За переліком «ідеологічне, наукове, по-літичне (щодо видавничої політики, так зване «форматне») тощо, залишити термін «види», «різновиди» редагування.

Звісно, ми не торкнулися всіх (та й навіть частини) про-блем фахової (галузевої) термінології і не претендуємо на вичерпність висновків та рекомендацій, але навіть постанов-ку цього питання вважаємо продуктивною. І сподіваємося, запропонована попередня класифікація способів (і аналіз наслідків) термінологічних змін слугуватиме для фахівців

4 4 7

П Р А Ц І Д О С Л І Д Н И К І В

Своєрідним механізмом їх експертної оцінки. І ще — споді-ваємося, нарешті фахова термінологія галузі «вистоїться» і ближчим часом набуде ознак системності, а до «системного збою» справа не дійде.

н и й р е д а к т о р : п р о б л е м и п р о ф е с і й н о г о в и ш к о л у / / П о л і г р а ф і я і в и д а в н и ч а с п р а в а . - Львів: У А Д . - 2002. - № 39. - С. 2 0 3 - 2 0 9 .

5 . К а п е л ю ш н и й А . О . Р е д а г у в а н н я в засобах масової і н ф о р м а - ції: Н а в ч . посіб . — Львів: Паїс, 2005. — 303 с.

6 . Л е в ч у к О . М . П о л і т е к о н о м і я к н и г о в и д а н н я за « у к р а ї н с ь к о г о

№ 2 - 3 . - С . 1 2 1 - 1 2 4 .

9 . Т и м о п ш к М . С . К н и г а д т я а в т о р а , р е д а к т о р а , в и д а в ц я : П р а к

- С. 1 2 9 - 1 3 6 .

4 4 8

Х о н ю В. В.

13. Х о н ю В . В . С т р у к т у р а в и д а в н и ч о ї галузі в Україні // Тех-

- С. 8 7 - 9 1 .

j o u r n . u n i v . k i e v . u a — Назва з е к р а н у .

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ

Поиск по сайту: