П Р А Ц І Д О С Л І Д Н И К І В

користувачі, що зайшли на сторінку), яким для перегляду надана лише лицева сторона та працівники (зареєстровані користувачі), які мають змогу переглядати обидві сторо-ни картки. Відповідно, ігг^е-каталог відображається по-різному (залежно від користувача), а \УеЬ-сторінка пода-ється у двох станах. Таке застосування зумовлене і тим, що представлення читачеві двостороннього вигляду картки є не лише надлишковим, а й сповільнює роботу з образами каталогу.

• ; . .'-.• . - • > •>

•'Ші-т.

Рис . 2 . І н т е р ф е й с i m a g e - к a т a л o г y

Інтерфейс цього програмного забезпечення (рис. 2) складається з таких частин:

1 — область інтерфейсу, що забезпечує процедуру реє-страції і входу в систему для розширених можливостей пе-регляду каталогу;

Алфавітний покажчик каталогу з глибиною три, який моделює роботу з генеральним картковим каталогом

в е-режимі. Таке представлення та упорядкування карток спрощує пошукову роботу та дозволяє читачеві швидко від-найти необхідний матеріал, де перший рівень — це буква алфавіту від А до Я, другий — назва скриньки, а третій — розділювач;

3 6 4

Б У Т И Т Е Р О . І . , К О Н И К Б . Ф . , П А С Л А В С Ь К И Й О . І .

З — панель навігації, яка забезпечує зручний перегляд та пошук серед сотні тисяч карток із заданими користува-чем параметрами.

При розробці програмного забезпечення було вико-ристано такі новітні технології, як ASP.net та MSSQL 2005. Сьогодні web- модуль встановлений в тестовому режимі на сервері IIS під .net framework v3.5, а база даних зісканованих карток містить понад 400 тис. зображень.

Отже, розглянуто дві можливості навігації каталогом ЛННБУ ім. В. Стефаника: через електронний каталог авто-матизованої бібліотечної системи ALEPH, якщо література видана після 1991 p., та за допомогою image-каталогу, який відображає решту видань бібліотечного фонду. Можли-вість віддаленого пошуку необхідного матеріалу сьогодні є лише вирішенням однієї з потреб читачів. Другим (та не менш важливим) питанням є можливість замовлення зна-йденої літератури в е-режимі. Зараз, завдяки впроваджен-ню модуля циркуляції інтегрованої бібліотечної системи ALEPH, проблема вирішена лише для обслуговування чи-тачів абонементу, проте вже на початок 2010 р. запланова-но організувати таку можливість для користувачів усіх чи-тальних залів головного корпусу ЛННБУ ім. В. Стефаника. Щодо замовлення літератури, яка відображається у вигляді електронного зображення картки генерального алфавітно-го каталогу image -системи, працівниками відділу автома-тизованої обробки наукової інформації та комп'ютеризації передбачається розробити замовлення необхідної літера-тури через цей програмний продукт шляхом заповнення електронного віртуального формуляра. Запропонований підхід є зрозумілим і простим для читача, який звик здава-ти замовлення в паперовому вигляді. Необхідно зауважити, іцо подібні технології розроблені та впроваджені в багатьох бібліотеках світу, зокрема було проведено моніторинг- цьо го підходу в бібліотеці м. Вроцлава.

U.S

ІІРАЦ1 ДОСЛІДНИКІВ

Застосування розглянутих методів є дуже важливим не лише для читача (з точки зору зручності замовлення необ-хідної літератури), а й для працівників, які на основі отри-маної статистики за такою циркуляцією фонду зможуть просто і чітко зробити селекцію найбільш запитуваної лі-тератури, щоб в майбутньому розташувати її в залах з віль-ним доступом, яким все частіше користуються у провідних бібліотеках світу.

У Д К 0 0 7 : 3 0 4 : 6 5 5 . ( 4 7 7 ) ( 0 9 2 )

) І.ННІКОВА Л. Ш.

МОВНІ ТРАДИЦІЇ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОЇ ПРЕСИ

I 'озглянуто фактори впливу на зміну писемної мови кримських гагар. Виокремлено часописи, які відіграли вагому роль у форму-ванні національної культури тюркомовних народів. Наголошено м.і їх значенні у становленні та розвитку періодики кримськота-тарською мовою.

Ключові слова: традиції, преса, мова, кримськотатарська мова.

Кримськотатарська мова є рідною мовою тюркського населення, яке проживає на Кримському півострові. Вона II а лежить до групи кипчакських мов (кумикської, кримсько-караїмської, окремих діалектів каракалпацької, узбецької, середньовіковокипчакської, кубанської), що різною мірою иідчули вплив огузьких мов, здебільшого в фонетиці і част-ково — лексиці.

Письмові традиції кримськотатарської мови почали формуватись у XIII — XIV ст., до періоду розквіту Золотої Орди і створення в Криму відомої кипчакськся пам'ятки Сосіех Сигналістів — латинсько-персидсько-куманського (кипчакського) тримовного словника. Його в 1294 — 1295 рр. в Солхаті написали італійці, вперше використавши латин-ський алфавіт для тюркської мови. Кримськотатарська мова, разом з іншими близькими до неї кипчакськими мо-вами, є прямим спадкоємцем як цієї пам'ятки, так і іч.т..,„_х кипчакських пам'яток XIII —XIV ст., що збереглися на тери торії Сирії та Єгипту.

У Д К 0 0 7 : 3 0 4 : 6 5 5 . ( 4 7 7 ) ( 0 9 2 )

ПАСІЧНИК М. С.

Поиск по сайту: