Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Вражаюча строкатість та безсистемність спостерігається



 

і в назвах структурних підрозділів видавничих організацій,

і в екзотичних найменуваннях нових ланок структурної схеми галузі [13], деякі з яких досі залишаються номіналь-ними [12].

 

* Це м о ж е здаватися несуттєвим, але замість с п р и я н н я міждер - ж а в н о м у н а у к о в о м у с п і л к у в а н н ю (нетерпляче очікуваній інтегра - ції в світовий і н ф о р м а ц і й н и й простір), така т е н д е н ц і я викгтик.п с и т у а ц і ї н е п о р о з у м і н н я .

 


П Р А Ц І Д О С Л І Д Н И К І В

 

Проте сучасні дослідники [5, с. 6 — 15; 14] приділяють особливу увагу вивченню і порівнянню «старих» і «новіт-ніх» визначень терміна «редагування». Тому цей аспект не потребує додаткового тиражування. Зауважимо лише небез-пеку казуїстичного ефекту, коли на одну дошку ставляться визначення, орієнтовані на принципово відмінні підходи; за такої умови, можна одночасно довести і спростувати що завгодно. Проте і ховати кінці у воду також недоцільно. Зо-крема, йдеться про висновок щодо зняття напруженості за допомогою використання загальних термінів «редактор», «редагування» — замість «літературний редактор», «літера-турне редагування», що здається чи не єдиним вирішенням проблеми [5, с. 9].

 

Не оминемо увагою і нормативно -механістичну концеп-цію, за якою «предмет редагування — це приведення об'єкта редагування (повідомлення, авторського оригіналу. —В. X.)

 

у відповідність із чинними в певний час у конкретному сус-пільстві нормами, а також його творча оптимізація, метою яких є отримання заданого соціального ефекту» [8, с. 33]. Розвиваючи цю тезу, можна йти двома шляхами — першим веде назад, до радянського часу, коли існувала єдина «нор ма» — авторитет єдиної партії, другий — до утвердження маніпулятивності масовою свідомістю як норми (адже влас-не такими «маніпуляціями» досягається нині «соціальний ефект» багатьох публікацій в пресі).

 

Загалом підміна понять — досить розповсюджена нині тенденція. Ми й не зауважили, як поняття «ефективність тексту» заступили більш модернові — комунікативна мета, вище згаданий «соціальний ефект» тощо. Проте за часів то-талітаризму під «ефективністю тексту» розуміли його від повідність читацькому і цільовому призначенню, гармоній ність емоційно-образної і науково-понятійної складових, логічність, послідовність і зрозумілість для читача. Як і копи точність визначення, концептуальна гармонійність науко вих систем і зрозумілість термінів перестали б^ти ідеалом наукового пошуку?

 

4 4 4


Хоню В. В.

 

Невідповідність тих теоретичних і практичних набутків, які, на жаль, досить часто лише автоматично «записують-ся» до підсвідомості студентів (без розуміння внутрішньої потреби їх використання на практиці і реальної здатності редактора-початківця блискавично пригадати та безпомил-ково застосувати набуті знання й навички до об'єкта реда-гування, використати їх під час спілкування з автором та іншими суб'єктами редакційно-видавничого процесу (РВГІ) засвідчують численні (і часто неподоланні самотужки) труд-нощі, що виникають у студентів та випускників, які почина-ють працювати за фахом. Дійсно, редакторам-початківцям важко зрозуміти, як за допомогою тієї надскладної термі-нології (а саме її вони найчастіше чують упродовж процесу навчання!) пояснити, наприклад, молодому журналістові (який так само не має досвіду писання, як вони — редагуван-ня), чому його текст не буде дохідливим для читача, або не буде цікавим. І жодні «перцепції», «механізми сприймання і розуміння» і «норми редагування» тут не спрацьовують, якщо елемент творчого підходу до фахового спілкування не активований достатньою мірою. Тож і маємо недолугі, не-конструктивні коментарі: «тут у вас щось не теє...». Годі вже й казати про «творчу оптимізацію» авторського тексту!

 

Як бачимо, обрана тема є майже невичерпною. Для зруч-ності дослідження різноманітних явищ і процесів у галузі видавничої справи та редагування, які можна маркувати як «зміни», спробуємо хоча б умовно класифікувати способи термінологічних змін у редакційно-видавничій галузі:

 

Нові терміни для нових понять (відповідно до но-вих явищ, факторів, процесів тощо). Наприклад, Інтернет-видання, аудіо-видання, дистрибуція тощо. Сюди ж можна віднести і витіснення терміна «рукопис» терміном «ори-гінал».

2. Переосмислення вже наявних понять. Зокрема, так сталося з терміном редагування (наприклад, «редактор» —> «директор видання», «організаторРВП»тощо), з етапами

 





Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.