Протокольна форма досудової підготовки матеріалів: сутність, особливості

За своєю юридичною природою протокольна форма досудової під­готовки матеріалів є самостійною формою досудового провадження і являє собою один з проявів диференціації кримінально-процесуальної форми.

Особливості протокольної форми досудової підготовки матеріалів: застосовується до досудового провадження за окремими складами злочинів (передбачені частиною 1 статті 133, статтею 164, частиною 1 статті 185, частиною 1 статті 186, частиною 1 статті 190, частиною 1 статті 194, частиною 1 статті 194-1, частиною 1 статті 202, частиною 1 статті 203, частиною 1 статті 205, частиною 1 статті 212, частиною 1 статті 212-1, частиною 1 статті 213, частиною 1 статті 225, частиною 1 статті 226, частиною 1 статті 245, статтями 246, 247, частиною 1 стат­ті 248, частиною 1 статті 249, статтею 250, частиною 1 статті 296, стат­тею 395 Кримінального кодексу України); бере участь специфічний суб'єкт кримінального процесу — правопорушник; здійснюється ор ганом дізнання; строк провадження — не більше 10 днів; може бути продовжено відповідним прокурором не більш як до 20 днів; засобами збирання та перевірки доказів є відібрання пояснень від правопоруш­ника, очевидців та інших осіб, витребування довідки про наявність або відсутність судимості у правопорушника, характеристики з місця його роботи або навчання та інших матеріалів; про обставини вчине­ного злочину складається протокол, який затверджується начальни­ком органу дізнання (до протоколу приєднуються всі матеріали, а та­кож список осіб, які підлягають виклику до суду) та направляється прокурору; прокурор за результатами перевірки матеріалів може прийняти одне з рішень: винести постанову про порушення кримі­нальної справи, скласти обвинувальний висновок та направити спра­ву до суду; повернути матеріали для провадження досудового слід­ства; відмовити у порушенні кримінальної справи; строк розгляду справи у суді — не більше 10 днів.

Відповідно до ст. 426 КПК, у справах про злочини, передбачені ст. 425 КПК, органи дізнання не пізніш як у десятиденний строк встановлю­ють обставини вчиненого злочину і особу правопорушника, одержують пояснення від правопорушника, очевидців та інших осіб, витребують довідку про наявність або відсутність судимості у правопорушника, ха­рактеристику з місця його роботи або навчання та інші матеріали, які мають значення для розгляду справи в суді. У виняткових випадках, в разі неможливості у десятиденний строк зібрати необхідні матеріали, цей строк може бути продовжено відповідним прокурором, але не більш як до двадцяти днів. У правопорушника відбирається зобов'я­зання з'являтися за викликами органів дізнання і суду та повідомляти їм про зміну місця проживання. Про обставини вчиненого злочину складається протокол, в якому зазначаються: час і місце його складен­ня; ким складено протокол; дані про особу правопорушника; місце і час вчинення злочину, його способи, мотиви, наслідки та інші істотні обставини; фактичні дані, що підтверджують наявність злочину і вин­ність правопорушника; кваліфікація злочину за статтею Криміналь­ного кодексу України. До протоколу приєднуються всі матеріали, а також список осіб, які підлягають виклику в суд. Протокол затвер­джується начальником органу дізнання, після чого всі матеріали пред'являються правопорушнику для ознайомлення, про що робиться відповідна відмітка в протоколі, яка засвідчується підписом правопо­рушника. Протокол разом з матеріалами надсилається прокурором.

Визнавши матеріали про злочини достатніми для розгляду в судо­вому засіданні, прокурор виносить постанову про порушення кримі­нальної справи, обирає щодо правопорушника в необхідних випадках запобіжний захід і складає обвинувальний висновок та направляє справу до суду або повертає матеріали для провадження досудового слідства, а в разі відсутності підстав до порушення кримінальної спра­ви відмовляє в її порушенні.

Такі справи підлягають розгляду в суді не пізніш як у десятиден­ний строк з моменту надходження матеріалів до суду. При розгляді таких справ суд вправі повернути їх для провадження досудового слід­ства, якщо виникає необхідність з'ясування істотних додаткових об­ставин, які не можуть бути встановлені в судовому засіданні.

Поиск по сайту: