Промови адвокатів 40-80-х років

Книга перша

"Судові промови адвокатів України"

Редакція журналу "Адвокат" Поточний рахунок 260010012331 в національній валюті в Українському кредитному банку м. Києва, МФО 321701, код ЗКПО 30370313.

Замовлення на видання надсилати на адресу: 04050, м. Київ-50, вул. Білоруська, 30, оф. 22. Т/ф (8-044) 213-63-94; 213-81-90.

Серія «Адвокатура України»

СПІЛКА АДВОКАТІВ УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ АДВОКАТУРИ

ПРИ КИЇВСЬКОМУ УНІВЕРСИТЕТІ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

СУДОВІ ПРОМОВИ

АДВОКАТІВ УКРАЇНИ

Редакція журналу «Адвокат» Київ 2000

ББК67.7 С 89

Судові промови адвокатів України: / Редкол.: В. В. Медведчук (голова) та інші — К.: Ред. журн. «Адвокат», 2000. - (Сер. «Адвокатура України»).

Кн. 1. — 216 с. — ISBN 966-7770-00-1

Книга складається із промов адвокатів України різ­них поколінь: радянського періоду і сучасних часів, які вели захист у кримінальних справах і представляли інтереси сторін у цивільних.

Розрахована на юристів, студентів, викладачів юридичних вузів, широке коло читачів.

Редакційна колегія:

Медведчук В. В.,

доктор юридичних наук, адвокат (голова)

Варфоломеєва Т.В.,

доктор юридичних наук, адвокат (заступник голови)

Жуковська О JL,

кандидат юридичних наук, адвокат (заступник голови)

Багринівський З.М.,адвокат (м. Львів)

Бронз ЙЛ.,адвокат (м. Одеса)

Гінзбург ГЛ.,адвокат (м. Київ)

Гончаренко С.В.,кандидат юридичних наук, адвокат (м. Київ)

Гутаріна К.В.,головний редактор журналу "Адвокат"

Кореневський Б.Ю.,адвокат (м. Київ)

Островський С.О.,адвокат (м. Київ)

О Редакція журналу «Адвокат», 2000 ISBN 966-7770-00-1

Красномовство полягає вумінні встановлювати

зв'язки між умами й серцями наших слухачів і наши­ми власними думками і словами, а це означає, що передусім ми повинні добре вивчити людське серце, знати всі його пружини, лише тоді наша промова дійде до нього і його переконає.

Станемо самі на місце тих, хто нас слухає, і перевіримо на самих себе, чи є вірною обрана нами форма, чи гармонує вона з темою, чи справляє на тих, хто зібрався, таке враження, що вони не в змозі їй протистояти.

Слід по можливості зберегти простоту й природність, не перебільшувати дрібниць, не применшувати значного. Форма повинна відповідати змістові й мати в собі усе необхідне, але тільки необхідне.

Б. Паскаль

пілкою адвокатів України та Інститутом адвокатури при Київ­ському університеті імені Тараса Шевченка започатковано книжкову серію «Адвокатура України». Збірка «Судові промови адвокатів України» є першою книжкою цієї серії. Щоб зберегти надбання захисників, долучити до нього найширші юридичні кола, редколегія видання зробила першу спробу пошуку судових промов в архівах та книгах минулих років. Оскільки судові промови захисників не перевидавалися протягом останніх років, було вирішено включити до видання окремі промови зі збірки «Судові промови адвокатів Україн­ської РСР», Київ, 1957 р.

Спілкою адвокатів України, Інститутом адвокатури при Київському університеті імені Тараса Шевченка та редакцією журналу «Адвокат» в 1999 р. було оголошено Всеукраїнський конкурс на кращу судову промову. Промови, що були відібрані конкурсною комісією, також увійшли до збірки.

Промови, що підібрані з різних категорій справ, можуть слугувати зразками судового красномовства. Такий добір матеріалу дасть змогу ознайомитися зі здобутками захисників радянських часів та оцінити досягнення сучасників. Слід мати на увазі, що в багатьох промовах віддзеркалюється той період, в якому жив і працював адвокат, тому читачам важливо правильно це сприймати.

Уважне прочитання судових промов українських адвокатів різних поколінь надасть значну практичну поміч новій когорті адвокатів, що ступили на цей нелегкий шлях, у підготовці й проголошенні промов із судової трибуни, стане у нагоді молодим адвокатам, студентам юри­дичних факультетів як приклад судового захисту.

Сила красномовства і переконливості у всі попередні епохи ці­нувалася передовими людьми. І в Стародавній Греції, і в Стародавньо­му Римі ораторське мистецтво досягло великого розквіту. На цьому поприщі виділилися такі видатні оратори як брати Гракхи, Марк Авре-лій, Цицерон та багато інших.

Царська Росія, до складу якої входила Україна, мала таких блискучих адвокатів як Ф. Плевако, А. Коні, М. Карабчевський, С. Андрієвський, В. Спасович, П. Александров, В. Жуковський та інші.

У радянський час сяяли талантом судового оратора адвокати І. Брауде, М. Комодов, С. Казначеев, Л. Ветвінський, Я. Кисельов, М. Городиський, С. Любітов, П. Цельтнер і багато інших.

У деяких промовах ми зустрічаємося з докладним розглядом зібраних доказів, глибоким психологічним аналізом взаємовідносин між людьми, складними життєвими ситуаціями.

Промови окремих адвокатів зацікавлюють описом побуту, часу події.

Найчастіше по витонченості промови можна уявити політичну й економічну ситуацію в державі на час, коли проголошувалася захисна промова.

Наочною ілюстрацією цього є промова адвоката Л.О. Ветвінського на захист німецького генерала фон Чаммера. Адвокат виголосив пре­красну професійно виважену промову, відчуваючи напруження залу, протистояння його підзахисному.

Адвокати нерідко під час захисту вдаються до літературних прийомів. У промові Л.А. Грінфельда на захист Герасимова, що обвинува­чувався у спробі вбивства професора Арсеньєва через ревнощі, мистецьки використовуються літературні джерела і мудре слово Лєрмонтова, і шекспіровского Яго, і героїв Островського з творів «Гроза» і «Бесприданница», котрі ілюструють ревнощі як рису характеру, що може призвести до злочину.

Значний інтерес викликає промова С.Б. Любітова на захист На­заренка, який обвинувачувався у навмисному вбивстві. Не запе­речуючи самого факту вбивства, адвокат красномовно доводить, що обвинуваченням досліджена найхибніша версія, а ніякі інші не перевірялись. Тривала боротьба за честь людини, у тому числі й після засудження до тривалого ув'язнення, призвела до припинення справи за відсутністю достатніх доказів.

Промова адвоката А.П. Копійченка на захист Мороза, обвинуваче­ного, а потім засудженого за навмисне вбивство — свідчення вірності адвоката своєму фаховому обов'язку. Лише завдяки зусиллям захис­ника справа була закрита за недоведеністю вини підсудного.

У літературно-полемічній промові відомого судового оратора М.П. Городиського на захист Бєлової у справі про розкрадання гро­шей можна спостерігати, як адвокат вибудовує глибокий аналіз до­казів, мистецьки і переконливо оспорює позицію обвинувача. Цікавими є й інші захисні промови, зокрема наших сучасників. Вивчення промов видатних адвокатів - неоціненний вклад у формування адвоката як особистості, як захисника інтересів людей, ставлення до адвокатської професії.

Редколегія висловлює щиру вдячність усім, хто допоміг відшука­ти біографічні дані адвокатів та їх захисні промови й доклав усіх зу­силь для видання цієї збірки. Особливо завдячуємо Міжнародному благодійному фонду юристів, адвокатському об'єднанню «Укр-інюрколегія» і сподіваємося, що започаткована серія «Адвокатура України» сприятиме подальшому демократичному розвитку цього правозахисного інституту, виконанню конституційних завдань адвокатури щодо забезпечення захисту прав людини і надання правової допомоги.

Промови адвокатів 40-80-х років

Л.О. Ветвінський

БІОГРАФІЧНА ДОВІДКА

ВЕТВІНСЬКИЙ Леонід Олександрович на­родився в с. Шилелі Ковенської губернії в 1900 р. в родині вчителя. Згодом сім'я переїхала в Украї­ну до м. Кам'янця-Подільського, де батько пра­цював бухгалтером-ревізором у банку, потім на тій же посаді — в управлінні Південно-Західної залізниці.

Леонід Олександрович після закінчення гімназії навчався на юридичному факультеті Київського інституту народного господарства. Закінчивши інститут у 1923 р., Ветвінський пра­цював у Києві адвокатом до 1949 року. У роки війни евакуювався з України і займався адво­катською діяльністю у м. Куйбишеві. Повернув­шись до Києва, Ветвінський вів кримінальні спра­ви. Він мав неабиякий талант судового промовця й незабаром набув репутації кращого захисника. Широчінь поглядів, глибина філософського і правового мислення, надзвичайна працелюбність принесли йому заслужену славу й визнання.

Його виступами в судах цікавилися не тільки адвокати, а й судді, прокурори, студенти. Коли на засіданнях криміналістичної секції Київської об­ласної колегії адвокатів з доповіддю виступав Ветвінський, зал не вміщував усіх, хто бажав йо­го почути. Він читав лекції з ораторського мис­тецтва і, зокрема, про спадщину судових ораторів минулого.

8

У 1949 р. наказом Міністра юстиції СРСР Ветвінського було переведено до Московської колегії адвокатів. Працюючи в Москві, Ветвін-ський не поривав з Україною. Він часто бував у Києві, виступав перед молодими адвокатами.

У середині 60-х років Леонід Олександрович як православний, безпартійний і висококвалі­фікований столичний адвокат отримав почесне запрошення від Патріархії усієї Русі стати її юридичним радником і представником. До нього з великою повагою ставилися Патріарх всієї Ру­сі і всі митрополити Російської Православної церкви.

Як людина різнобічних інтересів Л. О. Вет-вінський вивчив англійську мову й читав в оригіналі зарубіжну юридичну літературу. Згодом наполегливо перекладав з англійської правову літературу (у тому числі наукову), пишучи пе­редмови до цих видань.

Помер Л. О. Ветвінський 21 червня 1980 р. за письмовим столом під час написання чергової статті для журналу Патріархії.

________ Судова промова адвоката Л. О. Ветвінського __________

СУДОВА ПРОМОВА

Поиск по сайту: