Доказом більш виражених кислотних властивостей фенолів порівняно зі спиртами може бути їх реакція з водними розчинами лугів з утворенням солей — фенолятів:
С6Н5—ОН + №ОН ^^ С6Н5—0^а+ + Н20
На відміну від фенолів, спирти як слабкі ОН-кислоти здатні утворювати алкоголяти тільки при взаємодії з лужними металами.
У водному розчині феноляти лужних металів частково гідролі-зовані (як солі слабких кислот і сильних основ), і тому їх розчини мають лужну реакцію. Під дією розчинів мінеральних кислот, карбонових кислот або карбонатної кислоти із солей здобувають вільні феноли:
С6Н5(Жа + С02 + Н20---------- С6Н5ОН + МаНС03
На кислотність фенолів значний вплив справляють замісники в ароматичному ядрі. Так, уведення в бензенове ядро молекули фенолу електроноакцепторних замісників (М02, СГ4, Наї та ін.) посилює кислотні властивості. Наприклад, л-нітрофенол — сильніша кислота, ніж фенол. А введення в и-положення електронодо-норних замісників (—>Ш2, —ОСН3 та інші) призводить до зниження кислотності, оскільки при цьому зменшується зміщення електронів зв'язку О—Н до атома Оксигену, що утруднює відрив протона:
о—н
н3с—о
-2^0-^-"
Утворення етерів та естерів.При взаємодії фенолятів з галоген-алканами утворюються етери (реакція Вільямсона). Алкілування по атому Оксигену називають О-алкілуванням.
№+
С2Н5Вг
-2іх5
О
етилфеніловий етер
Аналогічно відбувається реакція утворення естерів взаємодією фенолят-іона з ацилуючими реагентами — галогенангідридами карбонових кислот:
О
^
Н3С—С
XI
(І \—0"№+ +
ацетилхлорид
О
і ЇГ
О—С—СН3 + ИаСІ
' фенілацетат
0~№+
ЮН
Реакція з феноксидами лужних металів проходить значно легше, ніж з фенолами, оскільки феноксид-іон за рахунок негативного заряду на атомі Оксигену виявляє більшу нуклеофільність, ніж неіонізований фенол:
С Т ІР
слабкий нуклеофіл сильний нуклеофіл
Б. Реакції електрофільного заміщенняв ароматичному кільці
Маючи електронодонорні властивості, гідроксильна група сильно активує бензенове кільце у відношенні до реакцій електрофільного заміщення 8Еі спрямовує заміщення в о- та «-положення. Фенолят-іони в реакції 5Еще активніші, ніж відповідні феноли. Через високу активність фенолів необхідно вживати спеціальних заходів для запобігання реакції окиснення та полізаміщенню.
Галогенування.Як відомо, для введення атома галогену в бензенове кільце потрібні каталізатори — кислоти Льюїса. Висока реакційна здатність фенолів приводить до того, що реакція галогенування для них легко відбувається за відсутності каталізатора. Вони знебарвлюють бромну воду, причому відбувається заміщення всіх атомів Гідрогену в о- та л-положеннях:
ОН
ЗВг2(Н20)
ОН
+ ЗНВг;
2,4,6-трибромофенол Вг (білий осад)
+ 2Н,0
он
ОН
сн,
сн,
ЗВг2(Н20)
Глава 1$
+ 2НВг
о-крезол
2,4-дибром-6-метил фенол
ОН
ОН
Для того, щоб увести один або два атоми галогену, необхідні спеціальні умови. Наприклад, якщо бромування проводити в низь-кополярному розчиннику (СС14, СНС13), утворюються здебільшого монобромофеноли з переважною кількістю иоря-ізомеру:
он
2Вг2, СС14 -2НВг
^^
Вг
л-бромофенол о-бромофенол
При хлоруванні утворюється переважно ор/ио-ізомер. Йод безпосередньо не йодує феноли.
Нітрування.Реакція нітрування фенолу, на відміну від бензе-ну, відбувається при обробці розведеною нітратною кислотою при кімнатній температурі. При цьому утворюється суміш о- та п -нітрофенолів:
ОН
ОН
N0
он
2Н>Юз(Н20), 25 °С
л-нітрофенол
о-нітрофенол
N0,
При дії концентрованої нітратної кислоти фенол перетворюється на 2,4,6-тринітрофенол (пікринову кислоту):
ОН
Гідроксильні похідні вуглеводнів ОН
+ ЗН20
2,4,6-тринітрофенол, пікринова кислота
N0,
знмо3
Раніше пікринову кислоту використовували як вибухову речовину.
ОН
0~№+
С00№
О
II
с
II
о
неї
Синтез фенолокарбонових кислот (реакція Кольбе).При нагріванні натрій феноляту в струмі С02 утворюється натрій саліцилат, який під дією мінеральних кислот перетворюється на саліцилову кислоту:
-№С1
125 °С, р
натрій саліцилат
саліцилова кислота
Карбон (IV) оксид — слабкий електрофіл, тому реакцію проводять з натрій фенолятом.