Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

НОМЕНКЛАТУРА ТА ІЗОМЕРІЯ. У номенклатурі альдегідів і кетонів застосовують тривіальні систематичні назви



У номенклатурі альдегідів і кетонів застосовують тривіальні систематичні назви. Тривіальні назви альдегідів походять від н кислот, на які вони перетворюються при окисненні. Наприклад, аль дегід, при окисненні якого одержують мурашину кислоту, має назв мурашиний альдегід, або формальдегід (від лат. асШит/огтісит);


ттегід, ПРИ окисненні якого утворюється оцтова кислота, — оцтовий адьдегід, або ацетальдегід (від лат. асШит асеіісит) тощо.

За замісниковою номенклатурою ШРАС назви альдегідів утво­рюють від назви вуглеводню з такою ж самою кількістю атомів Карбону в головному ланцюзі (включаючи Карбон альдегідної гру­пи) додаванням суфікса -аль.

Нумерацію головного карбонового ланцюга починають з ато­ма Карбону альдегідної групи. Приклади назв альдегідів за триві­альною та замісниковою номенклатурою наведено в табл. 17.1.

Таблиця 17.1 Номенклатура деяких представників альдегідів аліфатичного ряду

 

 

Структурна формула Назва за номенклатурою
тривіальною замісниковою
н—с ^Н Н3С-<^ Н3С—СН2—СГ Н3С—СН2—СН2—СГ „ 3 2 1^#0 СН3 н3с—сн2—сн2—сн2—сГ н3с-сн-сн2-с^ СН3 мурашиний альдегід, формальдегід оцтовий альдегід, ацетальдегід пропіоновий альдегід масляний альдегід ізомасляний альдегід валеріановий альдегід ізовалеріано­вий альдегід метаналь етаналь пропаналь бутаналь 2-метил-пропаналь пентаналь 3-метил-бутаналь
Органі

Часто положення замісників в альдегідах указують грецькими-Літерами а, 0, у та ін. При цьому використовують тривіальні наз-и> а літерами позначають атом Карбону, сусідній з альдегідною ^Упою, наприклад:

Іічна хімія


 
 

Гла

 


,0
<
а -СН,
р -сн,
 
 
Н,С
СН, СН,—СН—С.
 
СН,

Н2С-Вг

а-метилвалеріановий альдегід у-бромомасляний альдегід

Для назв кетонів широко користуються радикало-функці нальною номенклатурою, за якою до назв в алфавітному порядку вуглеводневих радикалів при карбонільній групі додають суфіка; -кетон, наприклад:

ІН,С—СН,^СЧ-СН

2]

Н, С С—С Н -і

О

II О

диметилкетон

етилметилкетон

При утворенні назв кетонів за замісниковою номенклатурою обирається найдовший карбоновий ланцюг, до складу якого вхо­дить кетогрупа. Нумерацію здійснюють так, щоб атом Карбону карбонільної групи отримав якомога менший номер. Потім нази­вають в алфавітному порядку замісники, вказуючи їх положення, цифрою позначають атом Карбону, який входить до кетогрупи, і до назви насиченого вуглеводню, що містить ту ж саму кількість атомів Карбону, додають суфікс -он. Наприклад:

-сн- I СН,
-с- II о
2 3 4 -СН—С—СН, І II СН, О
Н3С-
-СН,
-СН,
-СН,

н3с-

13 ^ ^і±3

4-метил-2-пентанон 2-метил-З-пентанон

Для деяких кетонів збереглися тривіальні назви, наприклад, диметилкетон частіше називають ацетоном. Приклади назв кєтоі нів за радикало-функціональною і замісниковою номенклатурою. подано в табл. 17.2.

Для карбонільних сполук характерна структурна ізомерія.

о

Ізомерія альдегідів та кетонів пов'язана з різною структурою карбонового ланцюга:

,0
^

н,с

СН—С
"н -СН,

Н3С СН2 СН2-

масляний альдегід Н3С СН2—СН2

Н3С

ізомасляний альдегід

-с-

Н,С—СН—С—СН,

І II

СН, О

2-пентанон

З-метил-2-бутанон


 

---- 259

Насичені^альдегіди і кетони

Таблиця 17.2 Номенклатура деяких представників кетонів аліфатичного ряду

замісниковою пропанон 2-бутанон 2-пентанон 3-пентанон

Назва за номенклатурою

Структурна формула

радикало-функціональною

НзС-С-СНз

диметилкетон

А

етилметилкетон

н3с-сн2-с-сн3

метилпропіл-кетон 'діетилкетон

н3с-сн2-сн-с-сн3

о н3с-сн2-с-сн2-сн3

о

Для кетонів характерна також ізомерія, яка зумовлена поло­женням карбонільної групи, наприклад: н,с-д-сн-сн2-сн3 н3с-сн-с-сн-сн3

12 3 4_,

13СССН2"

і 2-пентанон 0 3-пентанон

Альдегіди й кетони, які містять однакову кількість атомів Кар­бону, ізомерні між собою. Так, пропанон Н3С—С—СН3 і пропа-

О

о

наль Н3С—СН2—С' є структурними ізомерами.

-^

СПОСОБИ ДОБУВАННЯ

Окиснення спиртів.Первинні спирти окиснюються до альдегі­дів, а вторинні — до кетонів:

:с=о

Я.

к-сн— он с"° »к-с^ ^сн-он !0]

~Н2° Т>"

* СН2 ОН20, -Си К ^\д к/



Глава


н„гичені^ьдегіди і кетони



 


 
 

о

п

/^

НзС-^С

Осх
Н3С—С—СН3 + СаС03
300 °С
 
 

Гідратація алкінів (реакція Кучерова)(див. розд. 12.5.1). З аце.ї тилену за певних умов реакції утворюється оцтовий альдегід, уса інші алкіни дають кетони:

Не2+, Н250,
* н,с—с
23"4

о

 

НС^СН + Н,0

о

сн,

к-с=сн + н,о Не2+; Н25°4 к-ї-*

Гідроліз гемінальних дигалогеналканів.При гідролізі гем-дига-

логеналканів з атомами галогену при первинному атомі Карбону утворюються альдегіди, а при вторинному — кетони:

он

н,о, он- /'

<У- СІ н 1,1 -дихлоропропан
Н3С_ С_ГІ2'
-НлО
о
<
+ 2НС1

—----- н3с—сн2—с—сш

 

н
пропюновии альдегід
х

Н3О ОН2~

 

Н20, ОН~

+ 2НС1

Vе'

Н3С

/ \

Н3С ОН3

ацетон

2,2-дихлоропропан


 

ДҐ
н3с—с^

Ха/

 

*0

Озоноліз алкенів.При взаємодії алкенів з озоном утворюються озоніди — циклічні пероксидні сполуки, які легко розщеплюють­ся цинком в оцтовій кислоті з утворенням альдегідів або кетонів:

\ РЙк*
)с-с
озонщ

2п, СН3СООН 20; -(СН3СОО)22п

V
 
 
 
А
к

=о + к'—с^

 

Оксосинтез.У промисловості альдегіди отримують взаємодією алкенів з карбон (II) оксидом і воднем при п«вищен^е,МяЗ турі й тиску в присутності платинового, нікелевого або кобальто-

вого каталізатора.

Н,С=СН, + СО + Н2
жлу->----- х-'хх2 етилен

+ н3с-сн2-с^

пропаналь


 


 
 

 

Піроліз солей карбонових кислот.При піролізі (термічний роз­клад) кальцієвих, барієвих солей карбонових кислот утворюються відповідні карбонільні сполуки. Зі змішаної солі мурашиної та ін­шої карбонової кислоти здобувають альдегіди, а в решті випадків утворюються кетони:


 

.0

2К—СН=СН2 + 2СО + 2Н2

V

алкен

К—СН2—СН2—СГ + К—СН—С

СН3


 


к.


ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ

Мурашиний альдегід — газ, нижчі альдегіди та кетони — леткі Рідини (табл. 17.3). Киплять вони при нижчій температурі, ніж ВіДповідні спирти, бо не здатні утворювати водневі зв'язки. Тем-


Глава 17
262---------------------------------------------------------------------------------------------------

Таблиця 17.3 Фізичні характеристики деяких альдегідів і кетонів

 

 

 

Структурна формула   Температура, °С
плавлення кипіння
н-<0 метаналь -92,0 -21,0
Н3С-<н етаналь -123,5 21,0
н3с—сн2—сГ пропаналь -81,0 48,8
хі^С СН^ СгІ2 О. бутаналь -99,0 75,7
н3с—сн—сГ 1 ^н сн3 2-метил-пропаналь -65,9 63,5
Н^С СгІ2 СН.2 СгІ2 О. н пентаналь -91,5 103,4
н3с—сн—сн2—сГ 1 ті сн3 3-метил-бутаналь -51,0 92,5
І пропанон -95,0 56,5
Н. -і С С о ■> С С Н -> 2-бутанон -86,4 79,6
гі-іС СН-) СНо С—СНі А 2-пентанон -77,8 101,7

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.