У номенклатурі альдегідів і кетонів застосовують тривіальні систематичні назви. Тривіальні назви альдегідів походять від н кислот, на які вони перетворюються при окисненні. Наприклад, аль дегід, при окисненні якого одержують мурашину кислоту, має назв мурашиний альдегід, або формальдегід (від лат. асШит/огтісит);
ттегід, ПРИ окисненні якого утворюється оцтова кислота, — оцтовий адьдегід, або ацетальдегід (від лат. асШит асеіісит) тощо.
За замісниковою номенклатурою ШРАС назви альдегідів утворюють від назви вуглеводню з такою ж самою кількістю атомів Карбону в головному ланцюзі (включаючи Карбон альдегідної групи) додаванням суфікса -аль.
Нумерацію головного карбонового ланцюга починають з атома Карбону альдегідної групи. Приклади назв альдегідів за тривіальною та замісниковою номенклатурою наведено в табл. 17.1.
Таблиця 17.1 Номенклатура деяких представників альдегідів аліфатичного ряду
Часто положення замісників в альдегідах указують грецькими-Літерами а, 0, у та ін. При цьому використовують тривіальні наз-и> а літерами позначають атом Карбону, сусідній з альдегідною ^Упою, наприклад:
Для назв кетонів широко користуються радикало-функці нальною номенклатурою, за якою до назв в алфавітному порядку вуглеводневих радикалів при карбонільній групі додають суфіка; -кетон, наприклад:
ІН,С—СН,^СЧ-СН
2]
Н, С С—С Н -і
О
II О
диметилкетон
етилметилкетон
При утворенні назв кетонів за замісниковою номенклатурою обирається найдовший карбоновий ланцюг, до складу якого входить кетогрупа. Нумерацію здійснюють так, щоб атом Карбону карбонільної групи отримав якомога менший номер. Потім називають в алфавітному порядку замісники, вказуючи їх положення, цифрою позначають атом Карбону, який входить до кетогрупи, і до назви насиченого вуглеводню, що містить ту ж саму кількість атомів Карбону, додають суфікс -он. Наприклад:
-сн-
I
СН,
-с-
II
о
2 3 4
-СН—С—СН,
І II
СН, О
Н3С-
-СН,
-СН,
-СН,
н3с-
13 ^ ^і±3
4-метил-2-пентанон 2-метил-З-пентанон
Для деяких кетонів збереглися тривіальні назви, наприклад, диметилкетон частіше називають ацетоном. Приклади назв кєтоі нів за радикало-функціональною і замісниковою номенклатурою. подано в табл. 17.2.
Для карбонільних сполук характерна структурна ізомерія.
о
Ізомерія альдегідів та кетонів пов'язана з різною структурою карбонового ланцюга:
,0
^
н,с
СН—С
"н
-СН,
Н3С СН2 СН2-
масляний альдегід Н3С СН2—СН2
Н3С
ізомасляний альдегід
-с-
Н,С—СН—С—СН,
І II
СН, О
2-пентанон
З-метил-2-бутанон
---- 259
Насичені^альдегіди і кетони
Таблиця 17.2 Номенклатура деяких представників кетонів аліфатичного ряду
Для кетонів характерна також ізомерія, яка зумовлена положенням карбонільної групи, наприклад:
н,с-д-сн-сн2-сн3 н3с-сн-с-сн-сн3
12 3 4_,
13С—С—СН2"
і 2-пентанон 0 3-пентанон
Альдегіди й кетони, які містять однакову кількість атомів Карбону, ізомерні між собою. Так, пропанон Н3С—С—СН3 і пропа-
О
о
наль Н3С—СН2—С' є структурними ізомерами.
-^
•
■
СПОСОБИ ДОБУВАННЯ
Окиснення спиртів.Первинні спирти окиснюються до альдегідів, а вторинні — до кетонів:
:с=о
Я.
к-сн— он с"° »к-с^ ^сн-он !0]
~Н2° Т>"
* СН2 ОН -Н20, -Си К ^\д к/
Глава
н„гичені^ьдегіди і кетони
о
п
/^
НзС-^С
Осх
Н3С—С—СН3 + СаС03
300 °С
Гідратація алкінів (реакція Кучерова)(див. розд. 12.5.1). З аце.ї тилену за певних умов реакції утворюється оцтовий альдегід, уса інші алкіни дають кетони:
логеналканів з атомами галогену при первинному атомі Карбону утворюються альдегіди, а при вторинному — кетони:
он
н,о, он- /'
<У- СІ
н
1,1 -дихлоропропан
Н3С_ С_ГІ2'
-НлО
о
<
+ 2НС1
—----- н3с—сн2—с—сш
н
пропюновии альдегід
х
Н3О ОН2~
Н20, ОН~
+ 2НС1
Vе'
Н3С
/ \
Н3С ОН3
ацетон
2,2-дихлоропропан
ДҐ
н3с—с^
Ха/
*0
Озоноліз алкенів.При взаємодії алкенів з озоном утворюються озоніди — циклічні пероксидні сполуки, які легко розщеплюються цинком в оцтовій кислоті з утворенням альдегідів або кетонів:
\ РЙк*
)с-с
озонщ
2п, СН3СООН -Н20; -(СН3СОО)22п
V
А
к
=о + к'—с^
Оксосинтез.У промисловості альдегіди отримують взаємодією алкенів з карбон (II) оксидом і воднем при п«вищен^е,МяЗ турі й тиску в присутності платинового, нікелевого або кобальто-
вого каталізатора.
Н,С=СН, + СО + Н2
жлу->----- х-'хх2
етилен
+ н3с-сн2-с^
пропаналь
Піроліз солей карбонових кислот.При піролізі (термічний розклад) кальцієвих, барієвих солей карбонових кислот утворюються відповідні карбонільні сполуки. Зі змішаної солі мурашиної та іншої карбонової кислоти здобувають альдегіди, а в решті випадків утворюються кетони:
.0
2К—СН=СН2 + 2СО + 2Н2
V
алкен
К—СН2—СН2—СГ + К—СН—С
СН3
к.
ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ
Мурашиний альдегід — газ, нижчі альдегіди та кетони — леткі Рідини (табл. 17.3). Киплять вони при нижчій температурі, ніж ВіДповідні спирти, бо не здатні утворювати водневі зв'язки. Тем-
Глава 17 262---------------------------------------------------------------------------------------------------
Таблиця 17.3 Фізичні характеристики деяких альдегідів і кетонів