МЕТОДИКА НАВЧАННЯ СТАРТІВ І ПОВОРОТІВ

Методи навчання - це найбільш раціональні прийоми, за допомогою яких педагог передає учням необхідні вміння й навики, свої знання. Відомі три основні групи методів навчання - словесні, наочні й практичні.

Словесні методи. За допомогою словесних методів в учнів створюють попе­реднє уявлення про досліджуваний рух, його форму і характер, сприяють розвитку в них уміння аналізувати створене педагогом уявлення про рух, виявляти й усувати помилки. Є такі види словесних методів, як пояснення, розповідь, бесіда, зауваження, команда й розпорядження, вказівка, підрахунок та ін.

Специфіка навчання плаванню висуває свої вимоги до словесних методів. Приміром, докладне пояснення техніки пла­вання потрібно проводити на суші, а у воді варто нагадувати лише про основні деталі вправ, не допускаючи переохолодження дітей.

Пояснення - це виклад суті конкретного досліджуваного поняття, руху, дії. Воно привчає учнів під час занять до логічного осмислення змісту викладеного матеріалу й допомагає виділити з нього основні, найважливіші деталі, факти. Наприклад, пояс­нюючи тему уроку, викладач виділяє головні її моменти і на них зосереджує увагу учнів.

Розповідь - це стисла оповідь, що характеризується єдиним напрямом і послідовним розкриттям змісту. При використанні розповіді як одного зі словесних методів навчання фізичним впра­вам у ній повинні наводитися факти, що виражають сутність дослі­джуваного поняття (матеріалу).

Бесіда як метод навчання проводиться у формі запитань і відповідей з метою виявлення знань, перевірки ступеня розуміння сутності досліджуваних рухів, обговорення помилок, що вини­кають, та способів усунення їх. Різновидом бесіди є аналіз, який передбачає детальне осмислення й обговорення змісту вправ, рухів, дій. Запитання в процесі бесіди активізують учнів, підвищують інтерес до її змісту. Вони концентрують увагу співрозмовників на обговорюваному факті.

З метою виправлення помилок, що виникають при виконанні рухів, викладач робить зауваження. Вони повинні бути короткими, конкретними і зрозумілими.

Вони визначають місце, час, напрямок і тривалість виконання окре­мих рухів та дій. Команди повинні спонукати учнів до негайного і беззаперечного виконання рухів чи дій.

Розрізняють такі команди: попередня, мобілізуюча увагу учнів, та виконавчі, після яких вони починають вправу. Команди треба віддавати голосно, чітко, в наказовому тоні. На уроці плавання іноді замість команд використовують розпорядження, наприклад: "Поставити кисті на «коліна», "Взятися руками за жолоб"і т.д.

Для визначення темпу й ритму рухів, а також акцентування уваги на окремих деталях вправ використовується підрахунок. Його може вести викладач чи вся група на занятті.

Вказівки - це пояснення в короткій, стислій формі. В міру набуття учнями рухового досвіду викладач використовує вказівки для усунення помилок, оцінки виконуваної вправи і т. д. Вказівки, як правило, даються без зупинки руху (по ходу) - голосом і жес­тами. Якщо, наприклад, учень, який пливе брасом, забуває розвер­тати стопу при виконанні робочого руху, то викладач підказує: "Стопа". Іноді корисно вдаватися до методичного прийому конт­растності: спочатку показати неправильне положення якої-небудь частини тіла, а потім правильне.

Наочні методи забезпечують створення конкретного уявлен­ня в учнів на занятті про досліджувану дію, рух чи вправу. Ці ме­тоди включають в себе показ вправ, навчального наочного при­ладдя, навчальних фільмів.

Показувати досліджувану вправу має кваліфікований вико­навець, найкраще перед початком занять у воді. Демонстратор повинен уміти виділити найхарактерніші деталі досліджуваного

Під час показу група розташовується так, щоб особливості техніки плавання було видно всім. Для цього вправу показують у плаванні вздовж і впоперек басейну. Можна спостерігати за тех­нікою плавання через оглядові вікна, розташовані в стінках ба­сейну. Показ вправ слід супроводжувати короткими поясненнями основних деталей техніки.

Навчальне наочне приладдя - це циклограми, плакати, малюнки, діаграми і графіки, з допомогою яких викладач роз'яс­нює учням елементи техніки, координаційні зв'язування та най­важливіші вправи для вивчення техніки плавання.

Навчальні фільми містять матеріал з вивчення розділу чи програми, демонструють техніку способів плавання. Такі фільми найкраще демонструвати перед початком вивчення відповідного ірозділу програми чи в процесі вивчення, коли потрібно нагадати учням основні деталі техніки плавання.

Крім перелічених методів, на заняттях із плавання широко застосовують звукові, зорові й комбіновані сигнали (голосом, свистком та жестами). Про систему подачі сигналів викладач має заздалегідь домовитися з учнями.

Практичні методи

Групу практичних методів становлять метод вправи, змагаль­ний метод та ін. Головним із них є метод вправи, що передбачає багаторазове повторення рухів, спрямованих на оволодіння еле­ментами і способом у цілому. Всі вправи, що застосовуються в процесі навчання плаванню, об'єднані в цілісно віддільну систему. Це означає, що досліджуваний спосіб плавання спочатку демонст­рують й аналізують (дають докладне пояснення), потім поділяють на його складові елементи (рухи ногами, дихання, узгодження рухів ногами і дихання та ін.), що вивчаються послідовно й підводять учня до освоєння способу плавання загалом.

Під час навчання плаванню широко використовують численні методичні прийоми - наприклад, полегшення чи ускладнення умов виконання, повільне плавання, виконання досліджуваних рухів у змагальній чи ігровій формі та ін. Розглянемо деякі з цих прийомів.

Полегшують умови виконання рухів зазвичай у маленькому басейні, при проведенні уроку впоперек басейну, при використанні полегшених способів плавання. Навчання в ускладнених умовах, як правило, є короткочасним і сприяє кращому виконанню вправ у звичайних умовах. Застосовують, приміром, такі прийоми: пере­хід до навчання в глибокому басейні, плавання по всій довжині басейну, утримання плавальної дошки в руках у вертикальному положенні, плавання за допомогою лише рук, ніг і т. д.

Повільне плавання застосовують для оцінки ступеня оволо­діння навиком узгодження рухів і дихання. Якщо учень на занятті пропливає визначену відстань з технічними помилками, дуже повільно і без зупинок, із правильним диханням, то це значить, що умовно-рефлекторний зв'язок "прямування-дихання" утворе­ний і викладач може приступати до усунення найсерйозніших помилок у техніці рухів,в міру ліквідації їх збільшувати довжину дистанції, яку треба проплисти, і темп плавання. Якщо ж зі збіль­шенням темпу плавання в учня порушуватиметься дихання, то варто знову повернутися до повільного плавання, за допомогою якого можна ефективно навчати рухам руками і ногами.

Виконання досліджуваних рухів у змагальній та ігровій формі доцільне в міру освоєння рухів у різних положеннях (опорному, безопорному). Під час гри учні перестають контролювати правиль­ність плавальних рухів, тому тут найяскравіше виявляється ступінь освоєння цих рухів. Викладач контролює їхні дії і після закінчення гри вказує на помилки, які вони допускають у техніці плавання. Виконання вправ у формі найпростіших змагань значно підвищує ефективність навчання. Однак потрібно пам'ятати, що при використанні цього прийому учні повинні обов'язково знати підсумковий результат своєї діяльності,такий методичний прийом втрачає свій зміст. На початкових етапах навчання у формі змагання можна виконувати вправи на оцінку (в балах), відзна­чивши того, хто зробив вправи найкраще за всіх. Проводять з учня­ми такі змагання: "Хто швидше випірне", "Хто довше пролежить на воді" і т. п. З освоєнням техніки застосовують, крім оцінки в балах, плавання на швидкість - як по елементах (за допомогою одних ніг чи рук) в опорному і безопорному положеннях, так і в повній координації з використанням полегшених та спортивних способів плавання.

У навчанні плаванню часто використовують різні орієнтири. Вони можуть бути постійними і тимчасовими. Постійними є попе­речні і повздовжні зливи на дні басейну, різні кольори фарбування поплавків на доріжках, квадрати на поворотних щитах й інші позначення, що полегшують умови виконання завдань. Тими часовими орієнтирами можуть бути: місце, зайняте викладачем перед початком виконання вправ, предмет, установлений на певній відстані від старту, доріжка, протягнута впоперек чи вздовж басейну, і т.д. Орієнтири допомагають вчителю в організації діяльності учнів, полегшують постановку перед ними конкретних завдань.

Вправи можна виконувати в парах з підтримкою партнера, попередньо пояснивши спосіб підтримки, черговість виконання, завдання виконуючого рухи і підтримуючого. При використанні цього методичного прийому підтримуючий стає помічником вчи­теля. Він вказує виконуючому на помилки, які той допускає, і допо­магає усунути їх. Зазвичай цей прийом застосовують після вивчен­ня вправ біля нерухомої опори.

У процесі навчання застосовують і так звані контрастні прийоми. Наприклад, учень виконує вправу на плавання. Для того, щоб підкреслити необхідність попереднього глибокого вдиху й наступної затримки дихання, йому пропонують не робити глибоко­го вдиху, зануритися у воду і прийняти задане положення (тіло не піднімається на поверхню води). Відразу після цього учень виконує вправу правильно (робить глибокий вдих, опускається у воду і за­тримує дихання), і тіло спливає на поверхню води.

Для того, щоб навчити правильній техніці плавання, варто випробувати деякі її варіанти, з яких потрібно вибрати "свій". З цією метою в процесі занять слід виконувати вправи з різними кутами згинання рук і ніг, чергувати їх, застосовувати різні м'язові зусилля при виконанні робочих рухів, а також плавати зі зміною швидкості. Такий методичний прийом сприяє освоєнню варіанту техніки, що відповідає анатомо-фізіологічним особливостям кож­ного учня.

При вивченні вправ та елементів техніки використовують образні вирази й порівняння, що полегшують розуміння сутності завдання. Наприклад, "Гуди, як паровоз", "Задуй запалену свічу" (при вивченні видиху у воду); "Витягнися в струнку", "Дивися, як тікає дно" (при навчанні спливанню і ковзанню); "Працюй руками, як млин", "Працюй ногами, як жаба" (при вивченні елементів тех­ніки плавання).

Найбільший ефект досягається використанні різних методів і методичних прийомів залежно від завдань уроку.

Поиск по сайту: