 |
|
|
Архитектура Астрономия Аудит Биология Ботаника Бухгалтерский учёт Войное дело Генетика География Геология Дизайн Искусство История Кино Кулинария Культура Литература Математика Медицина Металлургия Мифология Музыка Психология Религия Спорт Строительство Техника Транспорт Туризм Усадьба Физика Фотография Химия Экология Электричество Электроника Энергетика |
ТЕХНІКА СТАРТІВ І ПОВОРОТІВ
Техніка стартів У спортивному плаванні розрізняють два різновиди старту. При плаванні кролем на грудях, брасом і батерфляєм старт виконують із тумбочки стрибком руками й головою вперед. При плаванні на спині старт беруть з води поштовхом від бортика басейну. Стартер подає сигнал свистком, плавці стають на тумбочку біля заднього зрізу, не підходячи вперед, а при плаванні на спині - стрибають у воду, розміщуються на доріжках біля своїх тумбочок і беруться руками за спеціальні поручні чи прорізи в стіні. За другим сигналом плавці займають вихідне положення. Для цього вони підходять до переднього краю тумбочки, якщо старт береться зверху, або впираються ногами в стінку і групуються, якщо старт береться з води. Після пострілу стартера плавці стартують. Старт вважається взятим правильно, якщо всі учасники до пострілу знаходилися в нерухомому положенні. Техніка стартових рухів є частиною спортивної підготовки плавця. В результаті експериментальних досліджень встановлено, що плавці-чоловіки при виконанні стартового стрибка долають в середньому семиметрову дистанцію за 2,77 сек.; жінки - за 2,99 сек., тобто середня швидкість просування в чоловіків складає 2,52, у жінок - 2,34 м/с. Середня ж швидкість плавання першорозрядників на дистанції 100м вільним стилем без врахування старту (у 50-мет-ровому басейні) буде: у чоловіків 1,6 м/с, а в жінок - 1,41 м/с. Отже, середня швидкість при стартовому стрибку набагато вища, ніж при плаванні на дистанції, й істотно впливає на загальний результат запливу. Старт із тумбочки Усі рухи плавця можна умовно поділити на сім фаз: вихідне положення, підготовчі рухи, поштовх, політ у повітрі, входження у воду, ковзання під водою і перші плавальні рухи. Техніка старту з тумбочки наведена на рис. 5. Вихідне положення на стартовій тумбочці, яке займає плавець після другого свистка стартера, має бути зручним не стомлювати плавця (м'язи, по можливості, розслаблені) й забезпечити йому можливість поштовху максимальної сили за мінімально короткий час. У вертикальному положенні тіла плавець зможе зробити сильний поштовх, однак від пострілу до відривання ніг від стартової тумбочки пройде в середньому 1,15-1,20 сек. При стартовому стрибку з низького присіду, коли ноги зігнуті в колінних суглобах під кутом у 90°, час відходу зі старту буде меншим і складе 0,9-1,0сек. Однак сила поштовху зменшиться. У найбільш вигідному вихідному положенні ступні розставлені на ширину 10-15 см, пальці захоплюють передній зріз стартової тумбочки (це
запобігає зігнуті в колінах під кутом 165-170°;тулуб розташований горизонтально. Голова ледве піднята догори (сильно піднімати голову непотрібно, щоб не перенапружувати м'язи шиї і спини). Погляд спрямований у точку, куди плавець збирається стрибнути, або на стартера. Руки відведені назад повздовж або трохи нижче тулуба. Центр вага знаходиться над переднім краєм площі опори. Підготовчі рухи У момент пострілу стартера плавець повинен швидко присісти, висунути колінні суглоби вперед так, щоб центр ваги тіла знаходився за переднім краєм опори. Інакше кажучи, виконуючи присід, плавець має розпочати падати вперед до того часу, поки ноги не розігнуться в колінних суглобах до 90°, а центр ваги не переміститься вперед настільки, щоб умовна лінія, що проходить через центр ваги і передній край тумбочки, склала з лінією горизонту кут 45-50°. З цього положення починається поштовх, який буде тим сильніший, чим менше плавець затримається в позі присіду. Необхідно стежити за тим, щоб у момент присідання тулуб зберіг горизонтальне положення. На початку присідання плавець змахує руками вгору (10-15 см). Сильно робити мах не потрібно, тому що це збільшує час перебування на старті на 0,1-0,2сек. Поштовх виконується за рахунок енергійного розгинання ніг у суглобах і маху руками. Він починається тоді, коли центр ваги тіла зміщується вперед щодо краю опори, до кута в 40-50°, а закінчується, коли цей кут зменшується до 26-33°. Крім кута виштовхування, при поштовху можна визначити ще кут вильоту центру ваги (утворений траєкторією польоту центру ваги тіла і лінією горизонту в момент відривання ніг від стартової тумбочки). Величина обох кутів коливається в значних межах і залежить як від індивідуальних особливостей плавця, так і від висоти стартової тумбочки. Зі збільшенням висоти стартової тумбочки зменшується кут виштовхування тіла і збільшується негативне значення кута вильоту центру ваги тіла. При занадто великому збільшенні кута виштовхування тіла і кута вильоту центру ваги до плюсових значень зменшується поступальна швидкість польоту тіла, а результат на старті погіршується на 0,4-0,6 сек. Значне зменшення кута виштовхування скорочує дальність польоту тіла в повітрі, що призводить до раннього входу тіла у воду і погіршує результат. Політ тіла у повітрі І У польоті на тіло одночасно діють дві сили - сила інерції і сила ваги. Під їхньою дією центр ваги плавця описує криву у вигляді параболи, яка, залежно від сили поштовху та його напрямку, може мати різну форму. У польоті тіло витягнуте, злегка напружене (сильно напружувати м'язи не потрібно), руки витягнуті вперед, голова розташовується між ними, ноги також витягнуті, носки відтягнуті і з'єднані. Входження у воду При входженні у воду руки, тулуб і ноги мають бути витягнуті в пряму лінію і злегка напружені. Голова розташовується між руками. Піднімати її догори чи опускати занадто вниз не потрібно. Кут входження у воду, що утвориться повздовжньою віссю тіла і рівнем води, може коливатися в межах 23-29°. Він залежить від висоти стартової тумбочки й індивідуальних особливостей плавця. Збільшення кута входження у воду веде до значного занурення тіла і зменшення поступальної швидкості при ковзанні. Так званий "плоский" старт із кутом входження, близьким до 0°, теж нераціональний, тому що в момент, коли тіло стикається з водою, значно зростають гальмуючі зусилля від удару. Згинання тіла в кульшових суглобах у момент входження у воду зумовлює зниження поступальної швидкості на 10-12%. Ковзання Від правильного входження тіла у воду, від способу плавання і від дистанції, на якій стартує спортсмен, залежать глибина й дальність ковзання. При стартах на короткі дистанції дальність ковзання буде значно меншою, ніж на середні чи великі. Глибина ковзання при плаванні кролем та батерфляєм коливається в межах 40-50 см на коротких і збільшується до 60 см на довгих та середніх дистанціях. При ковзанні тіло плавця має бути витягнуте в пряму лінію і легка напружене, не прогинатися в поперековій частині хребта. Піднімання голови догори в момент ковзання призведе до зменшення поступальної швидкості (внаслідок збільшення лобового опору) на 23%, а опускання голови - на 8%. Вихід на поверхню води здійснюється за допомогою рухів руками і ногами. Якщо дивитися збоку, то траєкторія руху плавця і винна малювати криву, а якщо зверху, то шлях плавця має і проходити чітко посередині доріжки і бути прямим. На початку ковзання плавець не повинен виконувати плавальних рухів, (кільки цим він загальмує рух тіла вперед). Перші плавальні рухи Починати їх потрібно тоді, коли швидкість ковзання зменшується і буде трохи перевищувати середню швидкість плавця на першому відрізку дистанції. Кожен плавець визначає цей момент індивідуально. Якщо спізнитися з початком перших плавальних рухів (швидкість ковзання менша за швидкість плавання), то, по суті, доведеться вдруге стартувати з води. Залежно від способу плавання глибина, на якій плавець починає виконувати перші плавальні рухи, буде різною. При плаванні способом кроль перші плавальні рухи виконують ноги. Якщо плавець стартує на короткій дистанції способом кроль, то робота руками і ногами починається майже одночасно. Па довгих дистанціях рух руками починається після двох-трьох ударів ногами. Перший гребок руками виконується з деяким натисканням і та воду зверху вниз. Цей рух забезпечує швидший вихід тіла на і поверхню. Необхідно, щоб вихід, особливо при плаванні на короткі дистанції, здійснювався з поступальною швидкістю трохи більшою, ніж середня швидкість на першому відрізку дистанції. В момент пронесення руки у повітрі плавець робить перший після старту вдих. Перші плавальні рухи при способі батерфляй виконують руками. Коли до поверхні води залишається 20-30 см, плавець енергійним рухом рук назад виконує гребок і піднімається на поверхню. Під час плавання способом брас перший робочий рух під водою має бути спрямований не тільки вперед, але і злегка вниз так, щоб із другим рухом плавець міг з'явитися на поверхні води і зробити вдих. Плавальні рухи першими починають руки; координація та ж, що і при плаванні на поверхні води. Останніми роками велике поширення серед найсильніших плавців дістав інший варіант старту - старт із захопленням руками за тумбочку (старт "із захопленням"). У вихідному положенні плавець нахиляється вниз і захоплює пальцями рук передній край тумбочки. Ступінь згинання ніг у колінних і кульшових, а рук у ліктьових суглобах для кожного плавця індивідуальний. Варіативне й положення кистей. Вони можуть дотикатися до тумбочки трохи ширше положення стоп. Деякі плавці захоплюють кистями бічні краї тумбочки. Після стартового сигналу плавець енергійно надавлює пальцями й долонями рук на край тумбочки. Потім руки відриваються від неї, і плавець згинає ноги в колінних суглобах та швидко виводить тіло вниз, для відштовхування руками робить швидкий мах уперед. Одночасно ноги і тіло випрямляються в стрибку трохи вгору. Кут вильоту не більше 10-15°. Фаза польоту короткочасна, вхід у воду під гострішим кутом, а ковзання на меншій глибині порівняно з традиційною технікою старту. У новому варіанті старту реакція плавця на сигнал, підготовчі рухи і відштовхування протікають швидше. В цьому його перевага. Але новий варіант старту програє в дальності польоту і ковзанні звичайному старту, при якому підготовчі рухи виконуються з повною амплітудою. Старт із води Старт при плаванні кролем на спині виконується з води поштовхом ніг від бортика басейну. Плавець входить у воду за сигналом стартера, береться за поручні чи прорізи і ставить ноги на стінку. Після пострілу робить поштовх. Усі рухи плавця можна умовно розділити на шість фаз: вихідне положення, підготовчі рухи і поштовх, політ у повітрі, входження у воду, ковзання і перші і плавальні рухи. Техніка старту на спині показана на рис. 6. Вихідне положення взявшись обома руками за поручні, приблизно на ширині плечових суглобів, плавець сильно згинає ноги в колінних та кульшових суглобах і наближає коліна до грудей. Одночасно він впирається ступнями в І бортик басейну так, щоб пальці не було видно на поверхні води. Відстань між ступнями не повинна перевищувати 10-15 см. Тулуб розміщується майже вертикально. Голова може бути злегка нахилена вперед. Деякі плавці після другого свистка згинають руки й підтягують тіло вперед чи піднімають його Входження у воду і ковзання плавець входить у воду руками й головою вперед під кутом 8-9°, тримаючи тіло напруженим і витягнутим. Якщо він не відведе рук назад до краю і не прогнеться в задній частині хребетного стовпа, падіння на воду буде плоским, що призведе до втрати поступальної швидкості. Після занурення у воду рук, голови і верхньої частини тулуба тіло випрямляється в грудній частині хребетного стовпа, а сильно відведені назад руки і голова повертаються у вихідне положення. Плавець витягується в пряму лінію, тримаючи голову між руками. Він ковзає на глибині 50-60 см, роблячи видих через рот і ніс. Перші плавальні рухи Після занурення ніг у воду необхідно почати плавальні рухи, виконуючи їх інтенсивно, тому що поступальна швидкість у цей момент приблизно дорівнює швидкості на дистанції. Рухами ніг плавець може якийсь час підтримати цю швидкість і вийти на поверхню. Перший гребок рукою слід робити енергійно і зі значним поворотом тулуба вбік. Це забезпечує швидше спливання тіла на поверхню води. ТЕХНІКА ПОВОРОТІВ Змагання з плавання на дистанціях понад 50 м проводяться в басейні довжиною 25 м чи 50 м; на дистанціях 25 м - у 25-метровому басейні. Змагання можна проводити і в басейні, довжина якого не перевищує 50 м,таким чином плавець повинен кілька разів проплисти басейн по його довжині. Пропливши басейн, він змушений повернутися і плисти в зворотному напрямку. За правилами змагань, перш ніж почати плисти в зворотний бік, він зобов'язаний торкнутися рукою стінки басейну. Він має право відштовхуватися від неї ногами. Досвідчені плавці виконують поворот за 0,8-1,2 сек., проходять після поштовху по інерції 4-5 м за 1,9-2,0 сек. і встигають трохи відпочити під час ковзання, а новачки, які не освоїли техніку рухів під час повороту, затрачають 2,3 і навіть 4 сек., після повороту відразу ж починають плавальні рухи, не використовуючи можливості відпочити; перші 4-5 м пропливають за 4-5 сек. Таким чином, досвідчений плавець може виграти у новачка до 5-6 сек. У першорозрядників і майстрів такий розрив неможливий, але плавець, який відмінно виконує поворот, може виграти у своїх суперників 0,2-0,3 сек. При плаванні на 100 м у 25-метро0ому басейні плавець робить три повороти. Це значить, що він може виграти в суперників 0,6-0,7 сек., чим і вирішить результат змагання на свою користь.
Поиск по сайту: |
ковзанню ніг у момент поштовху). Ноги
злегка над водою, однак таке і положення може призвести до стомлення м'язів рук, тому що від і подачі свистка до пострілу іноді проходить кілька секунд. Підготовчі рухи і поштовх при старті на спині підготовчі рухи і поштовх зливаються. Після пострілу стартера плавець злегка піднімає тулуб угору, відпускаючи одночасно руки від поручнів, відводячи плечі й руки назад, виводить таз із води й робить сильний поштовх ногами, супроводжуючи його махом рук назад, за голову. Політ тіла в повітрі. Плавець робить поштовх такої сили, щоб, цілком вийшовши з води, пролетіти 2-3 м над нею. У початковій частині польоту тіло витягнуте в пряму лінію, однак перед входженням у воду необхідно закинути голову назад, прогнутися в грудному відділі хребетного стовпа, звести і випрямити руки в ліктьових суглобах.