Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

ОЗДОРОВЧЕ ЗНАЧЕННЯ ПЛАВАННЯ



ЗМІСТ

Від автора..................................................... 4

І.Оздоровче значення плавання..................... 5

П. Сторінки історії......................................... 14

Ш. Визначення і зміст предмету.................... 24

3.1................................................................. Класифікація і термінологія 25

3.2.Анатомо-фізіологічні особливості будови тіла людини і їх вплив на техніку плавання................................................................. 30

3.3.Анатомо-фізіологічні особливості жіночого орга­нізму 34

IV.................................................................. Техніка спортивних способів плавання 42

4.1.Техніка плавання способом кроль на грудях 42

4.2.Техніка плавання способом кроль на спині 47

4.3.Техніка плавання способом батерфляй 51

4.4.Техніка плавання способом брас.......... 56

4.5.Старти. Повороти..................................... 60

V................................................................... Основи методики і тренування 89

VI.................................................................. Психологічна підготовка в плаванні 118

6.1.Психологічна підготовка юних спортсменів 150

6.2.Психологічні аспекти побудови тренувального процесу жінок-спортсменок 157

VII................................................................. Мотивація як система стимулів 164

УШ. Харчування спортсменів.................... 189

ГХ. Рятування потопаючих.......................... 208

X. Правила змагань...................................... 223

Список використаної літератури................. 256


ВІД АВТОРА

Плавання - один з найпоширеніших видів спорту, який бурхливо розвивається в Україні. Заняття плаванням загартовують організм, приносять бадьорість, зміцнюють здоров'я, допомагають стати спритним, витривалим, сильним, а вміння плавати зберігає людині життя, коли вона з якоїсь причини потрапляє в глибоку воду - скажімо, катаючись на човні, на рибалці чи в туристичному поході.

Ми також цінуємо плавання за те, що воно є прекрасним засобом активного відпочинку. Приємно літнього, гарячого дня викупатися в річці, ставку, на морі, поплавати, попірнати. Оздоровчий ефект плавання зумовлений впливом таких природних факторів, як сонце і вода.

Уміння плавати пов'язане з трудовою діяльністю людей багатьох професій, зі службою в Збройних силах України. Це - запо­рука безпеки при відпочинку на водоймах, оскільки невміння плавати стає причиною великої кількості нещасних випадків на воді. Як свідчать статистичні дані ЮНЕСКО, у світі щорічно тоне близько 350 тисяч чоловік, переважно - через невміння плавати. Плавання є самостійним видом спорту і має досить широку програму змагань національного і міжнародного масштабу. Приміром, на світових чемпіонатах розігрують 29 комплектів медалей, на олімпійських іграх - 26.

У нашій державі здійснюється велика робота з масового навчання дітей плаванню - в загальноосвітніх та спеціальних спортивних школах, у таборах відпочинку. Організованими формами навчання охоплено трохи більше половини дітей, а решта опановує плавання самостійно або за допомогою батьків, знайомих, товаришів.

Заняття спортивним плаванням, участь у різних змаганнях допомагають розвивати в молоді колективізм і почуття відпові­дальності, сприяють серед інших чинників і її морально-вольовій підготовці.

ОЗДОРОВЧЕ ЗНАЧЕННЯ ПЛАВАННЯ

Загалом купання, ігри на воді, а особливо плавання - одні з найбільш корисних видів фізичних вправ, які сприяють фізичному розвитку, оздоровленню й загартовуванню дітей, зміцнюють їх нервову систему.

Перш за все, варто зазначити, що м'язова система дитини до­шкільного віку погано розвинена, її маса становить 22-24% маси тіла (у дорослого - 40%). За своєю будовою, складом та функціями м'язи дітей відрізняються від м'язів дорослої людини. М'язи дитини містять більше води, ніж білкових та органічних речовин, їх механічна стійкість нижча, м'язові пучки ще погано сформовані, недостатньо розвинений первинний апарат м'язової системи.

У дитини м'язи скорочуються повільніше, ніж у дорослого, але скорочення відбувається через менші проміжки часу. Вони еластичні і при скороченні більше скорочуються, а при розтягуванні - видовжуються. Цими особливостями м'язової системи пояснюється той факт, що діти швидко втомлюються, але фізична втома проходить швидко. Звідси стає зрозумілою і непристосованість дитини до тривалих м'язових та одноманітних статичних навантажень.

Плавальні рухи вона виконує за допомогою великих груп м'язів рук, ніг, тулуба, які вже досить добре розвинені в три-п'яти-річному віці. На фоні інтенсивної діяльності в рух втягуються і слаборозвинені малі групи м'язів, а тому для все-стороннього роз­витку м'язової системи дітей заняття плаванням особливо корисні.

Рухи при плаванні характеризуються великими амплітудами, простотою, динамічністю. В циклі плавальних рухів напруження і розслаблення м'язових груп послідовно чергуються і м'язи дитини знаходяться, відповідно, в сприятливих умовах. Коротко­часні м'язові напруження чергуються з моментами розслаблення, відпочинку, тож не втомлюють дитячий організм, дозволяють йому справлятися зі значним фізичним навантаженням упродовж тривалого часу. Серцево-судинна система дитини добре пристосована до потреб організму, який росте, розвивається. Об'єм крові у дитини (на 1 кг маси) відносно більший, ніж у дорослого, але шляхи прохо­дження її по судинах коротші і швидкість кровообігу вища. Судини широкі, і потік крові по них від серця не ускладнений. Потік крові в напрямку до серця полегшується великою рухливістю дитини: м'язи під час руху проштовхують венозну кров по судинах. Треба мати на увазі, що серце дитини швидко втомлюється при напружен­ні, легко збуджується і не відразу пристосовується до змінного навантаження, ритмічність його скорочення легко порушується, тому дитячому організмові необхідно частіше давати відпочинок. Ці особливості серцево-судинної системи дитини потрібно обо­в'язково враховувати, підбираючи для неї фізичні вправи.

Органи кровообігу дитини під час плавання знаходяться в полегшених умовах діяльності завдяки положенню тіла плавця, близькому до горизонтального, роботі великих м'язових груп по великих дугах, механічній дії тиску води на поверхню тіла, що допомагає відтоку крові від периферії і полегшує її рух до серця. Правильний ритм роботи м'язів і дихальних органів також допо­магає позитивно впливати на діяльність серцево-судинної системи.

Отже, фізичне навантаження на серце під час плавання можна легко дозувати, тому плавання є одним з ефективних видів ліку­вальної фізичної культури. Воно допомагає розвитку і зміцненню здоров'я тих, у кого послаблена серцева діяльність.

Органи дихання дітей мають свої особливості: вузькі дихальні шляхи, можливість легко ушкодити слизові оболонки, велика кількість кровоносних та лімфатичних судин в слизових оболонках і стінках дихальних шляхів. Усе це зумовлює полегшене проник­нення інфекцій в органи дихання, виникнення запальних процесів дихальних шляхів і подразнення від надмірно сухого повітря.

У дітей, які систематично займаються плаванням, добре роз­винена дихальна мускулатура й органи дихання, спостерігається чітка узгодженість рухів.

Під час плавання людина дихає чистим, без пилюки, достат­ньо вологим повітрям. Дихальні м'язи при вдиху дають додаткове навантаження в зв'язку з необхідністю долати опір води, необхідне зусилля прикладається й при видиху у воду. Внаслідок посиленої діяльності дихальні м'язи зміцнюються й розвиваються, покра­щується рухливість грудної клітки, збільшується життєва ємність легень. У плавців вона становить 5000-7300 см3 і більше.

Систематичні заняття плаванням добре впливають на роз­виток органів дихання дошкільнят. Життєва ємність легень у них досягає 1800-2200 см3.

Опорно-руховий апарат дитини знаходиться в стадії форму­вання, тому хребет у неї м'який, еластичний, його природні вигини ще не закріплені і в лежачому положенні випрямляються. У зв'язку з цим хребет легко піддається неправильним вигинам, які можуть потім закріпитися, утворивши деформацію. Під час плавання підйомна сила води підтримує дитину на поверхні, так би мовити, полегшує тіло, а отже зменшується тиск на опорний апарат скелета, особливо на хребет, тому плавання є ефективним засобом зміцнен­ня скелета й активно використовується як корегуючий засіб.

У дітей дошкільного віку також недостатньо розвинений тазо­вий пояс, тільки починається окостеніння хрящової тканини. Над­мірні різкі навантаження на нижні кінцівки дітям протипоказані; не рекомендується стрибати у воду з висоти більше ніж 40-50 см. М'які ритмічні рухи ногами під час плавання забезпечують різностороннє, сильне навантаження на нижні кінцівки, що створює сприятливі умови для постійного формування і зміцнення твердої опори нижніх кінцівок - тазового пояса.

У зв'язку з віковим послабленням зв'язково-м'язового апарату і незавершеним процесом окостеніння стопа дитини легко під­дається деформації, внаслідок чого нерідко розвивається плоско­стопість. Це може бути викликано надмірним навантаженням на стопи або неправильним розподілом його на внутрішнє і зовнішнє склепіння стоп. Велика динамічна робота ніг в безопорному поло­женні під час плавання справляє зміцнюючий вплив на формуван­ня дитячої стопи, допомагає запобігти плоскостопості.

В лікувальній гімнастиці плавання знаходить широке засто­сування як засіб для профілактики й лікування різних порушень постави дітей - наприклад, сколіозів, кіфозів (зміни нормальної форми хребта), а також поганої рухливості суглобів та різних нас­лідків дитячого паралічу - поліомієліту.

Плавання - джерело здоров'я та фізичної краси людини Про плавання можна говорити як про вид спорту, та не менше значення воно має і як оздоровчий засіб. Давно відомо, що плаван­ня і фізична краса людини - нероздільні речі.

Коли людина перебуває у воді, з'являється відчуття, схоже на стан невагомості, оскільки щільність води в 769 разів більша за щільність повітря. Ця обставина дозволяє людині знаходитися в розслабленому стані, причому в своєрідному горизонтальному положенні. Щоб утриматися на поверхні води і проплисти якусь відстань, потрібно виконати специфічні рухи, подібних яким немає ні в якому іншому виді спорту. Відомо, що вода має високу теплопровідність (у 30 разів більшу, ніж повітря), а це потребує від організму підвищених затрат енергії при вико­нанні навіть неважких фізичних навантажень.

Плавання, безперечно, є одним з найефективніших в оздоров­чому відношенні видів спорту, дієвим засобом попередження і навіть виправлення початкових порушень будови тіла. Корегуючу дію плавання зумовлюють розслаблення м'язів, положення тіла і симетричність виконання вправ.

Давно всім відомо, що правильна й гарна постава позитивно впливає на психіку людини, її самопочуття. При правильній будові тіла складаються сприятливіші умови для всестороннього розвитку організму, діяльності внутрішніх органів, забезпечується кращий і економніший перебіг процесів життєдіяльності.

Сонячна радіація діє на людину у відкритому басейні більше семи місяців на рік, стимулює утворення вітаміну Б, під впливом якого посилюються процеси кальцієвого і фосфорного обмінів, які допомагають правильному росту кісток. Плавання закріплює хребет у природному прямому положенні. У плавця чудово розви­ваються всі групи м'язів, бо навантаження припадає рівномірно на м'язи спини, рук і ніг. Плавання усуває початкові порушення постави, захищає склепіння стопи від плоскостопості. Заняття людини плаванням у старшому віці зберігають високу рухливість в суглобах, стрункість, позбавляють болю, що з'являєть­ся з віковими змінами в хребті.

Цілий день і цілу ніч працює серце, штовхає по артеріях кров, розносить з нею поживні речовини й кисень до органів тіла. Здо­рова людина не відчуває роботи свого серця, тому багато відхилень від норми в серцево-судинній системі супроводжуються хвилею негативних емоцій. Порівняно недавно, ще чверть століття тому, хвороби серця не так сильно впливали на статистику смертності, нині ж вони посіли перше місце серед захворювань. За даними Все­світньої організації охорони здоров'я, близько половини смертності населення планети викликано серцево-судинними захворюваннями.

Названі захворювання тягнуть за собою порушення роботи практично всіх систем організму людини, включаючи дихальну, нервову, м'язову системи, органи травлення. Це відбувається тому, що хворі судини і серце не в змозі забезпечити достатню кількість кисню й поживних речовин для всього організму. Вчені встано­вили, що 65-70% кисню, що надходить із кров'ю, використовує саме серце, а головний мозок - 25%, м'язи - близько 5%. Стає зро­зумілим, наскільки важливо для збереження здоров'я підтримувати в доброму стані серцево-судинну систему. Для цього потрібно постійно давати навантаження організмові, адже серце - це м'яз, а сильними можуть бути тільки треновані м'язи. Плавання є найкращим помічником у такому тренуванні.

Заняття цим видом спорту створюють сприятливі умови для роботи серцево-судинної системи, оскільки у воді фізичні наван­таження здійснюються в анти гравітаційних умовах, при горизон­тальному положенні тіла. Позитивно впливає на роботу серця й судин також відсутність статичного напруження. Ритмічні скоро­чення м'язів у поєднанні з глибоким диханням посилюють притік венозної крові до серця. В цих умовах воно виштовхує кров через артеріальну систему до периферії по горизонталі, а не по вертикалі, як звичайно, тобто працює в полегшених умовах. М'язи, скоро­чуючись, діють, як насос, допомагають виштовхувати кров по ве­нозній системі до серця.

У людей, які займаються плаванням, серце витриваліше. В спокої воно скорочується не швидше 60-65 разів за 1 хв. При такому ритмі саме серце більше відпочиває, встигає максимально омитись кров'ю через сітку кровоносних судин і зберегтися в доброму робо­чому стані. Треноване серце плавця витрачає менше зусиль на пере­качування крові, тож економиться значна частина енергії серцевих скорочень. Економія роботи серцево-судинної системи прояв­ляється не тільки в спокої. При виконанні однакової м'язової роботи у людей, які займаються плаванням, порівняно з нетренованими, менше зростають ЧСС, хвилинний об'єм крові, систолічний тиск.

Вчені довели, що систематичні заняття плаванням позитивно впливають на стан кровоносних судин: підвищуються їх скорот­лива здатність, еластичність і міцність, поліпшується енергетичний обмін речовин у стінках судин, оновлюється їхня тканина, завдяки чому попереджається відкладання на стінках судин холестерину. Встановлено також, що у плавця діаметр артерій, в тому числі й венозних, збільшується в 1,5-2 рази та нормалізується артеріальний тиск. Плавання сприяє активізації периферичного кровообігу, примушує діяти разом з основними судинами й допоміжні, роз­ширюючи капілярне русло в працюючих органах.

Плавання - чудовий засіб для зміцнення легень.

Систематичні заняття плаванням добре впливають на систему дихання, помітно поліпшують її діяльність. Це пов'язано з тим, що плавець дихає в нестандартних умовах. Він виконує вдих і видих, переборюючи опір води, що сприяє розвитку дихальних м'язів, збільшенню життєвої ємності легень (ЖЄЛ), удосконален­ню дихального ритму.

В результаті занять плаванням виробляється вдосконалений тип дихання: воно стає глибоким, повним і рідшим. Доросла лю­дина в стані спокою виконує 14-16 дихальних циклів, а плавець -7-8. При такій частоті дихання легені встигають добре відпочити. У плавців підвищується еластичність легень, тренуються бронхи й альвеоли, кількість альвеол зростає і збільшуються розміри груд­ної клітки, відповідно зростають об'єм легенів, ЖЄЛ. У людей, які займаються плаванням, резервні можливості системи дихання вдвоє-втроє вищі, ніж у нетренованих. Плавні набирають у легені 5-7 л повітря, а нетреновані люди при фізичній роботі - 2-3 л.

Важливим показником здатності організму забезпечити себе киснем під час плавання є максимальне споживання кисню (МСК) – найбільша кількість кисню, яку Організм може спожити при напру­женій м'язовій роботі. У плавців МСК досягає 5-6 л, тоді як у нетренованих людей - 2-2,5 л:

Діафрагма - один з основних дихальних м'язів організму під час плавання. Наукові спостереження показали, що при глибокому диханні, яке відбувається у плавця в воді, діафрагма опускається в крайнє нижнє положення, і щоразу тисне на печінку, а через неї – на інші органи, масажує їх і сприяє повноцінній діяльності.

Спеціалісти відзначають, що при глибокому диханні під час плавання здійснюється ефективний масаж серця. Систематичні заняття плаванням розвивають глибоке повне дихання, сильні дихальні м'язи й рухливість грудної клітки, а також дозволяють запобігти багатьом захворюванням і передчасному старінню.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.