Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Процесуальний порядок підготовки цивільних справ до судового розгляду



Підготовка цивільної справи до судового розгляду розпочина­ється після відкриття провадження у справі. Від цього моменту суддя невідкладно надсилає особам, які беруть участь у справі,



Глава 16.


копії позовної заяви та ухвали про відкриття провадження у справі, відповідачеві — також копії доданих до позовної заяви документів. Поінформованість про суть заявлених позовних ви­мог та їх обгрунтування дозволяє відповідачеві та особам, які беруть участь у справі, вчасно і належно підготуватися до такої участі. Зокрема, відповідач після отримання копії позовної зая­ви та доданих до неї документів, може подати суду письмове заперечення проти позову. Інформація, отримана судом з такого заперечення, дозволяє судові мати більш повне уявлення про обставини справи вже на цьому етапі судочинства.

Більшість процесуальних дій, що складають зміст стадії підготовки справи до судового розгляду, вчиняється у по­передньому судовому засіданні, яке має бути призначене і проведене впродовж одного місяця від дня відкриття прова­дження у справі. Про призначення попереднього судового за­сідання суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч. 2 ст. 130 ЦПК засідання має проводитись за участю сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. То­му, призначаючи засідання, необхідно враховувати час, потріб­ний для отримання повідомлення відповідною особою та забез­печення її явки до суду.

За заявою однієї або обох сторін про неможливість явки до суду проведення попереднього судового засідання може бути відкладене, якщо причини неявки будуть визнані судом пова­жними. У разі неявки сторони на попереднє судове засідання без поважних причин або неповідомлення нею причин неявки, з'ясування обставин у справі проводиться на підставі доказів, про подання яких було заявлено до або під час попереднього судового засідання. Прийняття інших доказів надалі залежить від поважності причин, через які вони були подані несвоєчасно.

Попереднє судове засідання проводиться за загальними пра­вилами, проте з певними особливостями, обумовленими спе­цифікою цілей та завдань стадії підготовки.

Зокрема, відповідно до ст. 130 ЦПК, проведення поперед­нього судового засідання має на меті виконання низки зав­дань. По-перше, це з'ясування можливості врегулювання спо­ру до судового розгляду, по-друге, забезпечення правильного та швидкого вирішення справи.

Для врегулювання спору до судового розгляду на поперед­ньому засіданні суд з'ясовує, чи не відмовляється позивач від позову, чи визнає відповідач позов, чи не бажають сторони


Підготовка справи до судового розгляду



укласти мирову угоду або передати справу на розгляд третей­ського суду.

Сторони, своєю чергою, висловлюють свої позиції з приводу можливості вирішення справи до судового розгляду і можуть відмовитись від позову, визнати позов, укласти мирову угоду або передати справу на розгляд третейського суду. У разі вияв­лення сторонами бажання вчинити одну з таких дій, суд ухва­лює у попередньому судовому засіданні рішення по справі або постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду.

Така можливість вирішення спору між сторонами до судо­вого розгляду дозволяє не тільки заощадити їх час та кошти, а й уникнути передачі на судовий розгляд по суті вже вирішеної справи.

Якщо спір не врегульовано, діяльність усіх учасників про­цесу в попередньому судовому засіданні спрямовується на створення умов для майбутнього правильного та швидкого розгляду і вирішення конкретної цивільної справи. З цією ме­тою суд:

1) уточнює позовні вимоги або заперечення проти позову,
зміст заявлених ним вимог, з'ясовує можливі заперечення
проти них, попередньо одержує відомості про обставини,
що мають значення для справи та докази. З'ясовуючи суть
заявлених вимог та заперечень, суддя роз'яснює сторонам
право закінчити справу мировою угодою, звернутися за ви­
рішенням спору до третейського суду, коли це відповідає
характеру спірних правовідносин;

2) вирішує питання про склад осіб, які братимуть участь у
справі. Для правильного визначення їх складу суддя:

 

• перевіряє, чи належні позивач та відповідач у справі. Якщо
буде встановлено, що відповідач є неналежною стороною,
суддя може вирішити питання про його заміну;

• перевіряє наявність процесуальної співучасті, що можлива
у справі як на стороні позивача, так і відповідача, причому
якщо співвідповідачі залучаються до справи незалежно від
їх бажання, то у разі пред'явлення позову не всіма особа­
ми, чиї права порушені (оспорені), суд не може притягнути
останніх як співвідповідачів без їх згоди. Він може лише
повідомити таким особам про наявність в суді відповідної
цивільної справи. Якщо останні не виявлять бажання всту­
пити в процес як співпозивачі, суд може притягнути їх до



Глава 16.


участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору;

• за наявності підстав вирішує питання про правонаступницт-
во в справі;

• визначає необхідність залучення або вступу у справу третіх
осіб, прокурора, органу державної влади чи місцевого са­
моврядування. У справах, що стосуються захисту неповно­
літніх чи малолітніх, а також про розірвання шлюбу з осо­
бою, визнаною в установленому порядку безвісно відсут­
ньою або недієздатною, суддя вирішує питання про притяг­
нення до участі представника органів опіки і піклування
для охорони майнових прав відповідача, а також для забез­
печення інтересів дітей;

 

3) визначає факти, які необхідно встановити для вирішення
спору, а також з'ясовує, які з них визнаються кожною сто­
роною, а які підлягають доказуванню;

4) з'ясовує, якими доказами кожна сторона обґрунтовуватиме
свої доводи чи заперечення щодо невизнаних обставин та
встановлює строки їх подання; На сьогодні обов'язок зби­
рати докази лежить, головним чином, на особах, які беруть

участь у справі, проте за судом також збереглися певні пов­новаження. Зокрема, відповідно до ст.ст. 130, 137 ЦПК суд­дя, встановивши, що поданих доказів недостатньо для підт-

вердження вимог позивача чи заперечень відповідача, за клопотанням сторони, зобов'язаний витребувати докази, не­обхідні для вирішення справи. У разі, якщо є загроза, що

подання потрібних для правильного вирішення справи до­казів стане згодом неможливим або утрудненим, суддя мо­же вжити заходів до забезпечення доказів (ст. 133 ЦПК);

5) за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, вирішує
питання про витребування доказів та виклик свідків, про
проведення експертизи, залучення до участі у справі спе­
ціаліста, перекладача, особи, яка подає правову допомогу,
або про судові доручення щодо збирання доказів;

6) у невідкладних випадках проводить огляд на місці, огляд
письмових і речових доказів;

7) за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, вирішує
питання про вжиття заходів забезпечення позову;

8) вчиняє інші дії, необхідні для підготовки справи до судово­
го розгляду;

9) визначає час і місце судового розгляду.


Підготовка справи до судового розгляду



Крім того, для забезпечення правильного та своєчасного розгляду справи учасники процесу повинні також вирішити на стадії підготовки питання про можливість об'єднання чи необ­хідність роз'єднання позовних вимог у порядку, встановлено­му ст. 126 ЦПК.

Загалом, обсяг підготовки кожної конкретної цивільної справи до судового розгляду неоднаковий та обумовлюється її особливостями (специфікою спірного правовідношення, його суб'єктного складу, фактичних обставин тощо). В таких умо­вах практично неможливо передбачити вичерпний універсаль­ний для будь-якої категорії справ перелік процесуальних дій з підготовки, тому закон передбачає можливість вчинення ін­ших дій, які не зазначено в гл. 3 розд. III ЦПК.

Процесуальні дії з підготовки справи до судового розгляду слід відрізняти від подібних дій на стадії судового розгляду: перші спрямовані на сприяння примиренню сторін та забезпе­чення судового розгляду, останні — на вирішення справи по сугі.

Хід попереднього судового засідання, як і судового розгля­ду, повністю фіксується за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Це обов'язок секретаря, який одночасно ве­де і журнал судового засідання.

Відповідно до ст. 156 ЦПК стадія підготовки справи до су­дового розгляду завершується постановленням ухвали, в якій зазначається, які підготовчі дії проведені. Цією ухвалою також встановлюється дата судового розгляду справи в межах п'ят-надцятиденного строку після закінчення всіх необхідних під­готовчих дій.

§ 3. Судові виклики та повідомлення

Місцем судового розгляду, як правило, є приміщення відповід­ного суду. Визначення часу проведення судового засідання обумовлюється рядом факторів. По-перше, слухання справи повинно бути призначене в межах строків, встановлених ст.ст. 129, 157 ЦПК, тобто протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а слухання справи про поновлення на роботі, стягнення алімен­тів та попереднє судове засідання має бути призначено і про­ведено протягом одного місяця з дня відкриття провадження у справі. По-друге, при визначенні дати судового засідання має



Глава 16.


бути врахований час, об'єктивно необхідний для вручення по­вісток про виклик учасників процесу до суду та їх можливості підготуватися до участі в справі та з'явитися в суд.

Явка осіб в судове засідання та можливість їх участі в дос­лідженні доказів залежить від своєчасного їх поінформування про час і місце розгляду справи чи вчинення певної процесу­альної дії (згідно із ст. 74 ЦПК але не пізніше ніж за сім днів до судового засідання).

ЦПК (гл. 7 розд. І) передбачає дві форми доведення до відома учасників процесу їх права чи обов'язку з'явитися в суд: судове повідомлення та судовий виклик.

Судове повідомлення має інформативний характер, тобто являє собою інформування осіб, які беруть участь у справі, про вчинення процесуальних дій, в яких участь цих осіб не є обов'язковою. Повідомляються, як правило, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, адже їх явка до суду це, як правило, їх право, а не обов'язок.

Судовий виклик це вимога з'явитися до суду, котра адресується тим учасникам цивільного процесу, які зобов'я­зані з 'явитися. Ця вимога стосується свідків та інших осіб, які сприяють здійсненню правосуддя.

Судові виклики надсилаються судовими повістками про ви­клик, судові повідомлення — судовими повістками-повідом-леннями.

Повістка надсилається окремо кожній особі, якій адресова­ний виклик чи повідомлення. Повістки надсилаються за адре­сою, вказаною самими сторонами або іншими учасниками справи, рекомендованим листом із повідомленням про вручен­ня або через кур'єрів. Стороні чи її представникові за їх зго­дою можуть бути видані судові повістки для вручення відпо­відним учасникам цивільного процесу. Судова повістка також може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.

Особи, які беруть участь у справі, а також свідки, експерти, спеціалісти та перекладачі можуть бути повідомлені або ви­кликані в суд телеграмою, факсом чи за допомогою інших за­собів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або ви­клику.

Виклики в суд надсилаються особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а судо-


Підготовка справи до судового розгляду



ві повістки-повідомлення — особам, які беруть участь у справі з приводу вчинення процесуальних дій, участь у яких для них не є обов'язковою.

У повістці про виклик має бути зазначено:

1) ім'я фізичної особи чи найменування юридичної особи,
якій вона адресується;

2) найменування та адресу суду;

3) зазначення місця, дня і часу явки за викликом; ,

4) назву справи, за якою робиться виклик;

5) в якості кого викликається особа (як позивач, відповідач,
третя особа, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач);

6) викликається особа в судове засідання чи у попереднє су­
дове засідання, а у разі повторного виклику сторони у зв'яз­
ку з необхідністю дати особисті пояснення — про потребу
дати особисті пояснення;

7) у разі необхідності — пропозицію особі, яка бере участь у
справі, подати всі раніше неподані докази;

8) обов'язок особи, яка одержала судову повістку в зв'язку з
відсутністю адресата, за першої можливості вручити її ад­
ресатові;

9) роз'яснення про наслідки неявки залежно від процесуально­
го статусу особи, яка викликається (накладення штрафу,
примусовий привід, розгляд справи за відсутності, зали­
шення заяви без розгляду), а також про обов'язок повідо­
мити суд про причини неявки.

Судова повістка-повідомлення повинна містити наймену­вання та адресу суду, назву справи, вказівку про те, яку дію буде вчинено, місце, день і час її вчинення, а також що участь у її вчиненні для цієї особи не є обов'язковою.

Якщо разом із судовою повісткою надсилаються копії від­повідних документів, у повістці має бути зазначено про це, а також що особа має право подати заперечення та відповідні докази на їх підтвердження.

Для того, щоб суд володів інформацією про одержання по­вістки чи повідомлення адресатом, разом з повісткою надсила­ється зворотна розписка. Повістки про виклик, адресовані фі­зичним особам, вручаються їм особисто. При одержанні повіс­тки отримувач ставить свій підпис на зворотній розписці, піс­ля цього розписка підлягає поверненню до суду з зазначенням часу її одержання адресатом. Повістка, адресована юридичним



Глава 16.


особам вручається відповідній службовій особі, яка також роз­писується про її одержання на зворотній розписці.

Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, пове­ртається до суду.

У разі відмови адресата отримати судову повістку особа, яка її доставляє, робить відповідну помітку на повістці і пове­ртає її до суду. Особа, яка відмовилася одержати судову по­вістку, вважається повідомленою.

Якщо особа, яка бере участь у справі, перебуває під вартою або відбуває покарання у вигляді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк, тримання у дисциплінарно­му батальйоні військовослужбовців, обмеження волі, арешту, повістка та інші судові документи вручаються їй під розписку адміністрацією місця утримання, яка негайно надсилає розпис­ку та письмові пояснення цієї особи до суду.

Особам, які проживають за межами України, судові повіст­ки вручаються в порядку, визначеному міжнародними догово­рами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а в разі відсутності таких — через дипломатичні пред­ставництва та консульські установи України за місцем прожи­вання цих осіб.

Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-ко­му з повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з нею, а за їх відсутності — відповідній житлово-експлуатаційній орга­нізації або виконавчому органу місцевого самоврядування. Су­дова повістка вважається врученою, якщо її вручено представ­никові адресата.

У разі відсутності адресата особа, що доставляє судову по­вістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення.

Якщо повістка відправляється поштою, вона надсилається за адресою, вказаною у позовній заяві, тому сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані згідно зі ст. 77 ЦПК повідомляти суд про зміну своєї адреси під час прова­дження у справі. За відсутності заяви про зміну адреси повіст­ки надсилаються на останню відому судові адресу і вважають­ся доставленими, навіть якщо адресат за цією адресою більше не проживає.


Судовий розгляд



В окремих випадках суд зобов'язаний вжити заходів щодо розшуку відповідача. Зокрема, відповідно до ст. 78 ЦПК, якщо невідоме місце фактичного перебування відповідача в справах за позовами про стягнення аліментів або про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я чи смертю фізичної особи, суд оголошує його розшук, що прова­диться за ухвалою суду органами внутрішніх справ, а витрати на його проведення стягуються з відповідача в дохід держави за рішенням суду.

Глава 17. СУДОВИЙ РОЗГЛЯД

§ 1. Поняття, значення та порядок судового розгляду цивільної справи

Покладений на суди обов'язок із захисту суб'єктивних прав, свобод та законних інтересів суб'єктів права виконується перш за все у ході судового розгляду цивільної справи.

Судовий розгляд стадія цивільного процесу, яка являє собою сукупність процесуальних дій суду та інших учасників процесу, спрямовану на розгляд та вирішення цивільно-право­вого спору по суті.

Значення судового розгляду визначається змістом діяльнос­ті суду відповідної інстанції і виконуваних ним функцій на цій стадії процесу, адже в ході судового розгляду на основі всебічного та повного дослідження доказів, наданих сторона­ми, встановлюються фактичні обставини справи та приймаєть­ся рішення по суті.

Законодавець визначив, що "розгляд судом цивільної спра­ви відбувається в судовому засіданні" (ст. 158 ЦПК), з чого виникає закономірне запитання: як співвідносяться поняття "судове засідання", "розгляд справи" та "судовий розгляд"? Аналіз чинного законодавства (зокрема гл. 4 розд. III ЦПК) дозволяє зробити висновок, що розгляд та вирішення цивіль­ної справи є змістом стадії судового розгляду, а судове за­сідання — процесуальною формою.

Цивільне процесуальне законодавство закріплює чіткий по­рядок розгляду та вирішення цивільних справ, який: визначає послідовність вчинення та зміст процесуальних дій суду та ін­ших учасників процесу; окреслює гарантії захисту процесуаль-



Глава 17.


них прав та виконання процесуальних обов'язків останніх; відображає дію більшості принципів цивільного процесуально­го права (диспозитивності, змагальності, безпосередності, ус­ності та ін.).

Цивільні справи розглядаються та вирішуються судом пер­шої інстанції протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів — впродовж одного місяця. У виняткових випадках за клопотанням сторо­ни та з урахуванням особливостей розгляду справи, суд ухва­лою може подовжити розгляд справи, але не більше, ніж на один місяць.

Законом закріплено особливі правила відкриття судового засідання та його проведення, звернення учасників процесу до судді (суддів), постановлення та оголошення судових рішень, які спрямовані на забезпечення виконання завдань цивільного судочинства. Наприклад, при вході судді (суддів) в зал судо­вого засідання всі присутні в залі повинні встати, особи, які беруть участь у справі; свідки, перекладачі, експерти, спеціа­лісти дають пояснення (свідчення) стоячи, звертаючись до судді словами "Ваша честь".

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.