Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Сутність, об'єкти та суб'єкти державного регулювання економіки



Державне регулювання економіки — це систематичний і цілеспря­мований вплив держави на економіку з метою оптимізації економіч­ної системи на основі прийняття і реалізації економіко-політичних рішень. Об'єктами державного регулювання є: економічна система загалом, що формує макроекономічний рівень державного регулю­вання економіки; економічні підсистеми (регіони і сфери економіки, галузі й народногосподарські комплекси), тобто мезоекономічний рівень державного регулювання економіки; господарюючі суб'єкти (підприємства, фірми, корпорації, організації), які формують мікро-економічний рівень державного регулювання економіки; міжнарод­ні економічні відносини (зовнішньоекономічна діяльність, валютні відносини, торговельні зв'язки), тобто глобальний рівень державно­го регулювання економіки.

Зазначеними рівнями не вичерпується перелік об'єктів державно­го регулювання, слід додати й об'єкти, вплив держави на які може мати як постійний, так і несистематичний або фрагментарний харак­тер: економічні відносини (кредитні, фінансові, зовнішньоекономіч-


ні); окремі ринки (товарів, послуг, цінних паперів, інвестицій, праці тощо); економічні явища і процеси (інфляція, безробіття, господар­ська кон'юнктура, економічний цикл, інновації, інвестиції). Широ­кий перелік об'єктів державного впливу свідчить про розгалужену мережу методів і напрямів державного регулювання, застосовуваних у практиці господарювання.

Складною проблемою є визначення суб'єктів державного регу­лювання економіки. Центральним суб'єктом системи державного регулювання економіки є держава, представлена сукупністю держав­них органів з різними повноваженнями та різних рівнів — законо­давчої, виконавчої та судової влади, центральних і місцевих органів виконавчої влади. Відмінності політичного устрою окремих країн визначають ті органи, які здійснюють домінуючий вплив на держав­не регулювання економіки: президент або парламент, законодавча або виконавча гілки влади тощо. Державні органи влади на основі сформованої демократичної виборчої системи уособлюють і втілю­ють політичний та економічний вибір більшості громадян. Останні ж, представляючи первинних суб'єктів державного регулювання економіки (споживачів, виробників, торгівців, підприємців), не в змозі впливати на безпосередній процес прийняття економіко-полі-тичних рішень щодо формування напрямів або механізмів здійснен­ня державного втручання, а обирають, як правило, тільки главу дер­жави, парламент і місцеві виборні органи. У зв'язку з цим постає найгостріше питання державного регулювання економіки: в який спосіб забезпечити реалізацію суспільних, загальнодержавних інте­ресів представниками державних органів влади й управління та уникнути використання ними службового становища для задоволен­ня своїх особистих, приватних цілей. Це ще раз переконливо дово­дить, що державне регулювання носить відбиток суб'єктивізму, ос­кільки формування і реалізація державної економічної політики пов'язана з діями окремих індивідів або груп — суб'єктів економіч­ного регулювання. Зв'язок регулювання з об'єктивними економічни­ми законами досягається не автоматично і не забезпечує такого са­мого об'єктивного характеру державного регулювання економіки.

Суб'єктами (носіями) державного регулювання виступають та­кож інституціональні утворення, які займають проміжне становище між державою та окремим громадянином і визначають ступінь полі­тичної та соціальної структурованості суспільства. До них належать передусім політичні партії та об'єднання, громадські організації і ру-


хи, професійні спілки. Ці інституції покликані реалізовувати і захи­щати колективні інтереси своїх учасників, висловлювати ставлення до існуючої моделі державної економічної політики, формулювати власне бачення соціально-економічного розвитку (наприклад, в еко­номічних програмах політичних партій).

До суб'єктів державного регулювання економіки належать і між­народні економічні організації, які істотно впливають на формуван­ня національної економічної політики окремих країн, зокрема з трансформаційним станом економіки (Міжнародний валютний фонд, Світовий банк тощо). Окремі рекомендації таких фінансово-економічних інституцій набувають форми вимог, а національні пар­ламенти й уряди змушені виконувати їх частково або повністю, щоб забезпечити країну зовнішнім фінансуванням.

Велику роль відіграють також засоби масової інформації (ЗМІ), передусім преса, телебачення, новітні інформаційні системи. Звичай­но, визнавати інформаційну інфраструктуру суб'єктом державного регулювання економіки недоречно і неправильно, проте саме вона формує передавальний механізм регулювання, інформуючи еконо­мічних агентів про рішення суб'єктів державного регулювання. Від того, в який спосіб, як повно і коректно те або інше рішення держав­них управлінських структур представлено у ЗМІ, залежить його сприйняття суб'єктами господарювання, отже, і їх зворотна реакція у вигляді схвалення, ігнорування або бойкоту. Саме ЗМІ, а не орга­ни державної влади, формують суспільну думку щодо ефективності й доцільності державного впливу на економіку.




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.