Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Ціна землі. Земельна реформа



З рентними відносинами пов'язана і така категорія ринкової еко­номіки, як ціна землі. Земля купується для виробництва сільськогос­подарських продуктів, видобутку корисних копалин, будівництва виробничих і житлових будівель, споруд, транспортних магістралей, аеропортів, спортивних споруд і т. ін.

Як визначається ціна землі? Адже вона не має вартості, оскільки не є результатом людської праці. В умовах ринкової економіки, де все може бути об'єктом купівлі-продажу, виникає особливий вид то­варів, ціни на які ґрунтуються не на вартості, а на доході, який при­носить власнику їх використання. Ціни на такі товари називаються ірраціональними. Наприклад, процент є ірраціональною ціною позич­кового капіталу. Земля також має ірраціональну ціну.

Ціна землі — це одержана від продажу сума грошей, яка, будучи покладена в банк, приносила б власнику земельної ділянки у вигля-242


ді процента дохід не менший, ніж отримувана з цієї землі рента. От­же, ціна землі — це капіталізована земельна рента. Вона прямо про­порційна розміру ренти й обернено пропорційна нормі банківського процента.

Розраховується ціна землі за такою формулою:

Цз = R . 100 %,

де R — рента; S — норма позичкового процента.

Відсутність в Україні достатнього економічного інтересу у сіль­ськогосподарських товаровиробників і дійового господарського ме­ханізму використання земель спричинили кризову ситуацію у сіль­ському господарстві і, зрештою, призвели до фактичного відчужен­ня селянина від землі. Це зумовило необхідність здійснення земель­ної реформи, об'єктом якої з 15 березня 1991 р. оголошено всі землі України.

Земельна реформа— це комплекс правових, економічних, техніч­них і організаційних заходів, здійснення яких має на меті вдоскона­лення земельних відносин, перехід до нового земельного ладу, адек­ватного характерові регульованої, соціально-орієнтованої ринкової економіки країни. Вона є складовою економічної реформи, здійсню­ваної Україною на шляху до ринкових відносин. Метою цієї рефор­ми є створення належних умов для рівноправного розвитку різних форм власності і господарювання на землі, формування багатоук­ладної економіки, раціонального використання та охорони земель.

Завдання земельної реформи — перерозподіл земель з одночасним передаванням їх у приватну та колективну власність, а також у ко­ристування підприємствам. Реформування земельних відносин сто­сується всього аграрного сектору країни, об'єктом земельної рефор­ми є всі землі держави. Реформа відіграє провідну роль у формуван­ні і розвитку аграрної політики на сучасному етапі, передбачає доко­рінну перебудову земельних відносин, роздержавлення земель, зміну землевласників і форм господарювання.

Для здійснення земельної реформи створено відповідну правову базу, яка потребує постійного удосконалення. Ухвалено понад 30 за­конодавчих, нормативних, інструктивно-методичних актів і доку­ментів, які регулюють земельні відносини. На основі законів і нор­мативних актів з використанням результатів наукових досліджень розроблено організаційну схему і механізм здійснення земельної ре-


форми, який полягає у поетапній реалізації комплексу правових, тех­нічних і організаційних заходів.

Ціновий механізм

Цінова політика у теоретичному і практичному плані залишаєть­ся однією з основних ринкових проблем. Цінова політика, зумовле­на курсом на радикальне реформування соціально-економічного ла­ду, була започаткована ще в грудні 1990 р. Законом України "Про ціну і ціноутворення" (з подальшими змінами і доповненнями). Від­повідно до цього закону в товарно-грошових відносинах між сіль­ським господарством і взаємозв'язаними з ним галузями мають пе­реважати вільні ціни, які формуються під впливом попиту та пропо­зиції.

Разом з тим ст. 3 зазначеного закону передбачено створення " … збалансованого ринку засобів виробництва і послуг, об'єктивних співвідношень у цінах на промислову і сільськогосподарську про­дукцію, що забезпечує еквівалентність обміну". Ці положення відпо­відають вимогам нормального функціонування ринкової економіки.

Цінова політика в аграрному секторі на сучасному етапі його розвитку має ґрунтуватися на вільному ціноутворенні в поєднанні з державним регулюванням і посиленням антимонопольного контро­лю за цінами на матеріально-технічні ресурси, енергоносії та послу­ги для аграрних товаровиробників. Цінова політика повинна сприя­ти беззбитковому виробництву сільськогосподарської продукції з відповідним рівнем продуктивності і має спрямовуватися:

на першому етапі (в умовах обмежених фінансових можливостей
держави) — на забезпечення, як мінімум, простого відтворення
виробництва продукції в основних галузях сільського господарс­
тва за допомогою запровадження цін підтримки (заставних цін)
на квотовану в межах продовольчої безпеки країни сільськогос­
подарську продукцію;

на другому етапі — на стабілізацію і створення економічних пере­
думов розширеного відтворення продукції в обсягах внутрішніх
та експортних потреб на основі дотримання цінового паритету за
допомогою вільного ціноутворення та, за необхідності, застосу­
вання еквівалентних цін (цін розширеного відтворення);

на третьому етапі — на здійснення поступового переходу від
прямого регулювання через механізм еквівалентних цін до роз-


ширення попиту на продовольчі товари за допомогою підтримки

малозабезпечених верств населення.

У державних програмах щороку мають визначатися види й обся­ги квот продукції, рівні цін підтримки та еквівалентних цін. Квоти на ті види продукції, які необхідно підтримувати через ціни, слід роз­поділяти між товаровиробниками на конкурсних засадах. З цією ме­тою доцільно створювати фонди державної підтримки цін і доходів товаровиробників у агропромисловому комплексі та передбачати відповідні кошти в державному і місцевих бюджетах. Для усунення цінового диктату з боку підприємств-монополістів, які постачають сільському господарству матеріально-технічні ресурси, переробля­ють сільськогосподарську продукцію, необхідно посилити антимо-нопольний контроль за формуванням цін. Крім того, за значних тем­пів інфляції слід здійснювати щомісячну індексацію цін підтримки та еквівалентних цін з урахуванням інфляційного зростання сукупних витрат виробництва. Водночас мають бути скасовані будь-які адмі­ністративні обмеження рівнів цін на сільськогосподарську продук­цію та усунуті бар'єри на шляху вільної реалізації цієї продукції.

У сировинних зонах переробних підприємств або відповідних ін­тегрованих агропромислових формуваннях (цукрозаводи, молочні комбінати тощо) для підтримання еквівалентності обміну між сіль­ськогосподарськими і переробними підприємствами доцільно ство­рювати узгоджувальні комісії з питань цін і доходів. До складу таких комісій слід включати представників від виробників сировини, пере­робних підприємств і торговельних організацій, незалежних експер­тів, а також представників від професійних спілок, організацій із за­хисту прав споживачів тощо.

Безумовно, на підвищення ефективності сільського господарства позитивно впливатимуть перебудова аграрних відносин на селі, пе­рехід до різноманітності форм власності на землю та інші засоби. У разі створення всіх необхідних умов для пріоритетного розвитку аг­рарного сектору Україна вже найближчими роками зможе розв'яза­ти продовольчу проблему і посісти гідне місце на світовому ринку продуктів харчування і сільськогосподарської сировини.


Контрольні питання

1.Поясніть зміст аграрних відносин і їх місце в економічній систе­
мі.

2. Що таке агропромислова інтеграція й агропромисловий ком­
плекс?

3. Розкрийте особливості сільськогосподарського виробництва.

4. У чому полягає проблема власності на землю, як вона вирішу­
ється в Україні?

5. Вкажіть причини недостатнього розвитку селянського (фермер­
ського) господарства в Україні.

6. Які особливості підприємництва в аграрному секторі України?

7. Що таке земельна рента?

8. Яка сутність оренди й орендної плати?

9. Що таке диференціальна земельна рента, які причини її виник­
нення?

 

10. Як обчислюється ціна землі і чим вона відрізняється від цін на
звичайні товари?

11. Сутність та особливості цінового механізму в сільському госпо­
дарстві.

12. Прокоментуйте перші результати аграрної реформи в Україні.





©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.