Динаміка основних показників Системи національних рахунків у 1994-1999 рр.

Джерело: Національні рахунки України за 2000 рік. — К.: 2001. — С. 38-39.

За період 1996-1999 рр. валовий національний наявний доход пе­ревищував валовий національний доход відповідно на 1,16,1,68,2,67 і 2,29 процентного пункту за рахунок позитивного сальдо поточних трансфертів; різниця наявного доходу і ВВПпротягом усього періо­ду була ще менш значною.

Фактично валовий національний наявний доход є реальним до­ходом, що використовується для кінцевого споживання та заощад­ження нації, тобто є джерелом усіх доходів, споживання й заощад­ження, необхідних для подальшого розвитку економіки.

Кінцеве споживання включає затрати всіх інституційних секторів економіки, зокрема домашніх господарств, органів державного уп­равління, некомерційних організацій, що обслуговують домогоспо-дарства.

Виходячи з того, що валовий національний наявний доход розпо­діляється на кінцеве споживання і заощадження, він дає можливість 278

оцінити споживчі можливості країни та приріст національного ба­гатства, аналізуючи обсяги виробництва певного року. Заощаджен­ня є потенційним джерелом інвестицій і визначають темпи економіч­ного зростання, розвиток науково-технічного прогресу, добробут населення.

У відтворювальному процесі валовий доход країни проходить та­кі етапи руху, що відображаються у консолідованих рахунках:

• виробництво, де створюється валова додана вартість, за допомо­
гою якої формується валовий внутрішній продукт країни;

• утворення доходу відображає розподіл ВВП на складові, тобто
первинні доходи, створені в економіці як резидентами, так і нере­
зидентами за рік. Як уже зазначалось, до первинних доходів на­
лежать: оплата праці найманих працівників, валовий корпора­
тивний прибуток або змішаний доход, податки, пов'язані з ви­
робництвом та імпортом (за виключенням субсидій). Інші подат­
ки на виробництво та імпорт (неприбуткові податки) включають
податки на землю, засоби виробництва, робочу силу, плату за лі­
цензії і т. ін. До неприбуткових податків не належить податок на
прибуток;

• розподіл первинних доходів визначає, як розподіляються і пере­
розподіляються утворені первинні доходи з урахуванням відно­
син з іншими країнами. Розподільчі та перерозподільні операції
враховують первинні доходи, отримані від інших країн. Тобто
дохід від власності, отриманий від інших країн, та, відповідно,
дохід від власності, переданий іншим країнам. Результатом цього
етапу є утворення валового національного доходу. Вторинний
розподіл охоплює поточні податки на дохід і майно, інші поточ­
ні трансферти, отримані від інших країн і передані іншим краї­
нам. Результатом цього етапу є утворення валового національно­
го наявного доходу;

• використання доходів показує, як у народному господарстві
створений ВННД розподіляється на кінцеве споживання секторів
економіки та валове національне заощадження;

• процес реального фінансового нагромадження основного капіталу
відображається у рахунку капіталу. Цей рахунок характеризує вико­
ристання валового національного заощадження, результатом якого
є чисті кредити (+) або чисті запозичення, тобто борги (-) країни;

• етап руху фінансових активів за рахунок їх придбання або фінан­
сових зобов'язань відображено у фінансовому рахунку;

• узагальнюючим етапом є використання загальних ресурсів краї­ни (продуктів і послуг) на проміжне, кінцеве споживання, валове нагромадження, експорт-імпорт товарів і послуг. Ці операції охарактеризовано у рахунку продуктів і послуг. Послідовне проходження основних етапів від виробництва, утво­рення, розподілу та використання доходів характеризує відтворю-вальний процес національної економіки.

Важливим показником у Системі національних рахунків є особис­тий дохід, який характеризує доходи домогосподарств. Він включає первинні доходи домогосподарств — заробітну плату, змішаний до­хід, і вторинні доходи, які не зароблені, але отримані в результаті пе­рерозподілу первинних доходів, — ренту, чистий відсоток, дивіден­ди, внутрішні і зовнішні соціальні трансферти.

Щоб визначити кількість коштів, які витрачаються на кінцеве споживання домогосподарствами, розраховують післяподатковий дохід. Післяподатковий дохід характеризує частину особистого до­ходу, яка залишається після сплати індивідуальних особистих подат­ків і перебуває в особистому розпорядженні населення. Післяподат­ковий дохід розраховується за формулою

пд = ОД-ОП,

де ОД — особистий дохід; ОП — особисті податки (прибутковий по­даток з громадян, податок на майно та ін.). У Системі національних рахунків усі економічні операції, що здійснюються у народногоспо­дарській діяльності, відображаються в консолідованих рахунках. Консолідовані рахунки відображають основні етапи процесу вироб­ництва і використання доходу. Для побудови рахунків використову­ють балансовий метод, за допомогою якого обчислюється більшість основних показників економіки. Рахунки будують у вигляді таб­лиць, одна частина якої відображає ресурси, інша — їх використан­ня. Ліва і права частини рахунків повинні балансуватися.

Усі рахунки взаємопов'язані, від суми правої частини, яка відоб­ражає ресурси, віднімається ліва частина рахунка, що характеризує використання ресурсів. Останній рядок лівої частини є балансовим і дає можливість обчислити макроекономічні показники.

Разом у Системі національних рахунків складається 10 рахунків, які класифікуються у такий спосіб: 7 консолідованих рахунків харак­теризують внутрішню економіку і 3 рахунки відображають зовніш­ньоекономічну діяльність країни.

Розглянемо як приклад частину консолідованих рахунків, а саме, виробництва, розподілу та використання доходу економіки України в 1998 р. (табл. 16).

Таблиця 16

Консолідовані рахунки виробництва, розподілу та використання доходу економіки України в 1998 році(млн грн, у фактичних цінах) 1. Рахунок виробництва

Поиск по сайту: