Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

ПРИ ВИВЧЕННІ КУРСУ «ФІЛОСОФІЯ ПРАВА»



 

 


Загальноісторична тенденція демократизації всіх сфер соціуму стимулює перебудову юриди­чної освіти, антропологізацію правової теорії і практики. Юрист у сучасних і майбут­ніх соціа­льних реаліях повинен бути і право­викона­вцем, і правозахисником одночасно. Це немож­ливо без широкого філософського пра­ворозу­міння. Це завдання частково реалізуєть­ся у про­цесі викла­дання курсу «Філософія права».

«Філософія права» – складний теоретичний курс. Його абстрактний характер і з світогля­дно-аксіологічним вектором складно корелює з дог­матичним, формально-логічним (позити­вістсь­ким) мисленням студентів – майбутніх правозна­вців.

Особливості курсу детермінують відповідні методичні прийоми. Одним з методів акти­ві­зації творчого мислення студентів є індиві­дуа­льні за­вдання. Творчі індивідуальні за­вдання в курсі «Філософія права» спрямовані не на розв’язання конкретної задачі, однозна­чну відпо­відь на по­ставлене питання, але на міркування, роздуми, співставлення позицій, точок зору. Ін­дивідуаль­ність реалізується тут у суб'єктивному, особисті­сному підході до про­блеми. Сту­дентам задається така освітня уста­новка: «Не шукайте готових відповідей, спро­буйте висло­вити свій погляд й аргументувати його: по-перше, своїми знаннями права, по-друге, своїм особистим до­сві­дом». Педагогі­чна практика показує, що знання, набуті через суб'єктивний досвід (нехай на­віть ідеально, теоретично) надійніше асимі­люються у свідо­мості.

Застосування індивідуальних творчих за­вдань має різноманітний характер і методичні техноло­гії (від індивідуальних дослідницьких проектів, есе на одну з тем, на вибір до конк­рет­них пи­тань-вправ).

Частина питань-вправ представлена в ме­то­ди­чних рекомендаціях з курсу «Філософія права». Студенти можуть ознайомитися з ними заздале­гідь, щоб знати, що їх очікує на семі­нар­ських заняттях і на заліку.

Педагогічний досвід дозволяє дати насту­пну типологію питань-вправ. Кожен тип вправ спря­мований на вирішення конкретного освіт­нього завдання.

1. Категоріальний аналіз. Питання-вправи, зв'язані з категоріальним аналізом, фор­мують уміння оперувати абстрактними філософ­ськи­ми поняттями, переходити від абстрактного до кон­кретного і навпаки.

Наприклад:

– Дайте порівняльний аналіз понять: «Фо­р­ма­льна рівність» і «Фактична рівність».

– Як Ви розумієте таку фразу: «Формальна рі­вність припускає нерівність»?

– Проаналізуйте поняття «правовий закон». Чи не видається Вам, що це – «масло мас­лене»? Хіба закон може бути не правовим?

2. Контекстний аналіз. Аналіз невеликих фрагментів текстів, спрямований на фор­му­вання світоглядно-аксіологічної рефлексії. Да­ється не­великий фрагмент тексту і питання, зв'язані з його аналізом.

Наприклад:

– «Справедливость и справедливое… есть благо чужое, то есть польза человека си­ль­нейшего и правителя, а собственно для по­ви­нующегося и служащего это – вред… Чело­век справедливый везде выигрывает менее, неже­ли несправедливый». [4, c. 319-320].

Чи згодні Ви з цим поглядом? Аргумен­туйте свою відповідь.

– «Гипотетически государственная власть может установить законом социалистический строй или восстановить крепостное право; из­дать акт о национализации всей земли; взять по­ловину всех имеющихся у граждан средств; об­ратить всех живущих в стране иудеев в хри­сти­анство; запретить все церкви; отказаться от своих долговых обязательств; ввести обязате­ль­ное всеобщее обучение или запретить всякое обучение, уничтожить брак и т.п.» [5, c. 217].

Чи погоджуєтеся Ви з таким поглядом? Ар­гу­ментуйте свою відповідь.

– «Жизнь как совокупность целей имеет право пойти наперекор абстрактному праву. Если, на­пример, жизнь может быть поддержа­на посредс­твом кражи куска хлеба, то этим, правда, пора­жается собственность другого че­ловека, но было бы не правомерно рассматри­вать этот по­ступок как обычное воровство» [1, c. 171].

Проаналізуйте цю ситуацію з позицій пра­во­вого позитивізму і природно-правової кон­цеп­ції.

3. Проблемний аналіз. Формується діалек­ти­чне мислення, здатність мислити протилеж­но­сті в їхній єдності.

Наприклад:

– Проаналізуйте таке твердження: «Право є справедливість сильного».

– Чим правова норма як наказ, повинність, примус відрізняється від «наказу» вуличного грабіжника, що вимагає віддати йому ваші цін­ності?

– «Fiat iustitia, pereat mundus» – «Нехай здійс­ниться справедливість, навіть якщо заги­не світ».

Які філософсько-правові проблеми відо­бра­жені в цьому висловлюванні?

– «Законодательная власть не создает за­кона,

– она лишь открывает и формулирует его» [2, c. 285].

На яку особливість права звернув увагу фі­ло­соф?

Як з цієї позиції можна оцінити сучасну пра­вову реальність?

4. Концептуальний аналіз. Завдання, спря­мовані на розширення праворозуміння майбутніх юристів, формування здатності ви­значати фі-лолофсько-пра­вові концепції й ана­лізувати них.

Наприклад:

– Німецький правознавець К.Бергбом у книзі «Юриспруденція і філософія права» пи­сав: «Сутність будь-якого права полягає в тому, що воно діє. Тому щонайкраще ідеальне право не може не залишатися за самим жалю­гідним пози­тивним правом, подібно тому, як будь-який ка­ліка бачить, чує і діє краще, ніж найпрекрасніша статуя».

Визначіть тип праворозуміння.

– «Воля народовластия сама по себе не мо­жет быть нормой, ибо она является лишь воз­можнос­тью желаний, достоинство которых определяется целью, а не их распространеннос­тью. А в общес­твенных от­ношениях такой нор­мой может слу­жить лишь то начало, которое яв­ляется нравст­венной ос­новой человеческого об­щения, то есть начало личности» [3, c. 237-238].

Визначите тип праворозуміння.

5. Методологічний аналіз. Формується здат­ність до методологічної рефлексії. За­вдання ста­виться так: застосувати визначений метод, ви­значити методологічний принцип і т.ін.

Наприклад:

– Американський юрист Дж. Френк ствер­джує: «Невизначеність права – це не невдала ви­падковість, а чудова соціальна цінність»

Яка філософсько-юридична проблема тут ві­дображена?

Як вона розв’язується в різних філософ­сько-правових концепціях?

– І. Кант стверджував: «...Те, чого народ не може вирішити щодо самого себе, того і зако­но­давець не може вирішити щодо народу»

Яка ідея і який принцип тут відображені?

– Що повинен робити юрист, якщо бездо­ганне з формально-правового погляду рішення різке і демонстративно несправедливе?

Як ця проблема розв’язується в правовому по­зитивізмі і природно-правових концеп­ціях?

– У Давньому Римі мовили: «summum jus summa injuria» «Надмірно точне здійснення права породжує найвищу несправедливість»

Які філософсько-правові проблеми тут по­ста­влені?

Які Ви можете навести приклади на під­твер­дження сказаного?

Приведена типологія не претендує на пов­ноту і завершеність (вона однобічна, як і будь-яка схема).

У виборі індивідуальних творчих завдань, створенні їх ми використовуємо такі ме­тоди­чні принципи – прийоми:

Принцип простоти. Завдання має бути «під­німальним» для студента середнього рі­вня, так чи інакше пов'язане з проблемами, освітлюваними в лекціях. Завдання має бути не­великим за обсягом (якщо це текст, то бе­реться невеликий фрагмент або кілька фраг­ментів, у яких концент­ровано висловлена го­ловна думка автора).

Принцип різноманітності (варіативно­сті). При складанні завдань використовуються різ­но­манітні джерела: філософські і юридичні тексти, художня література, крилаті вирази, при­слів'я, міфи, фрагменти текстів зі ЗМІ.

Принцип єдності раціонального та емо­цій­ного. Тексти завдань мають бути яскра­вими, такими, що запам'ятовуються, щоб «за­чепити студента на емоційний гачок». Думка, супрово­джу­вана емоційними почуттями пра­цює набагато ефективніше.

Педагогічна практика показує, що індиві­дуа­льні творчі завдання, застосовувані в різ­них варі­антах, суттєво підвищують інтерес студентів до курсу «Філософія права».

Список літератури

1. Гегель Г. Философия права. – М.: Мысль, 1990.

2. Маркс К. К критике гегелевской фило­со­фии права // Соч. Т. 1.

3. Новгородцев П.И. Кризис современ­ного правосознания. – М., 1909.

4. Фразі Мах. Антологія мировой филосо­фии. – М., 1961. – Т. 1. – Ч. 1.

5. Шершеневич Г.Ф. Общая теория права. – М., 1910.


О. М. Губар




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.