Шкали для визначення психічних і соматоформных розладів

Як не специфічні для літнього віку методи (але літніх людей, що добре зарекомендували для діагностики) використовуються: «Шкала душевного стану» (Befindlichkeitsskala; див. Zerssen), «Фрайбургський перелік порушень» (Freiburger Beschwerden-Liste; см.: Fahrenberg), «Опитувальник того, що упоралося із стресом» (Stressverarbeitungsfragebogen; см.: Jahnke), «Опитувальник для оцінки психосоматичних хвороб» (Fragebogen zur Abschдtzung Psychosomatischen Krankheitsgeschehens; см.: Koch). Як метод, розроблений спеціально для літніх людей, можна запропонувати «Опитувальника психічних і соматичних порушень у літніх людей» (Fragebogen psychischer und somatischer Beschwerden дlterer Menschen; Hautzinger, 1984) (прим. 40.1.2).

Примітка 40.1.2. Опитувальник психічних і соматичних порушень у літніх людей (Hautzinger, 1984)

Найменування, автор

Опитувальник психічних і соматичних порушень у літніх людей (Fragebogen zur Erfassung psychischer und somatischer Beschwerden bei дlteren Menschen; Hautzinger; 1984)

Область застосування

Психічні і соматичні порушення у літніх людей. Придатний для епідеміологічних досліджень серед літніх людей, а також в клінічній сфері.

Структура методу

Мова йде про опитувальнику, заснованому на власній оцінці; якщо немолоді пацієнти не можуть заповнювати його самі, то сформульовані питання можуть бути використані як основа для інтерв'ю. 46 пунктів охоплюють різні психічні, соціальні і соматичні проблеми. Питання передбачають альтернативні відповіді, тобто на них можна відповісти або позитивно, або негативно. Наприклад: «Я відчував(а) себе розбитим(ой)»; «Я відчував(а) себе самотнім(ой)»; «Я цілий день був(а) неначе в заціпенінні»; «Я відчував(а) себе напруженим(ой), скутим(ой)»; «Я не міг(ла) зібратися з думками». Опитувальник реєструє наступні 8 сфер: 1) депресія, 2) тривога, 3) когнітивні порушення, 4) соматичні порушення, 5) соціальні проблеми, 6) розлади сну, 7) психотические переживання, 8) сексуальні порушення.

Критерії якості

-Надійність: значення внутрішньої узгодженості восьми чинників лежать між 0,73 (соціальні проблеми) і 0,87 (депресія).

- Валідность: основу для опитувальника склали три часто використовуваних і добре оцінених методу вимірювань: «Шкала депресії центру епідеміології Національного інституту психічного здоров'я» (Depressionsskala des Center for Epidemiology des National Institute of Mental Health; CES-D); «Шкала психічних і соматичних порушень» (Inventar psychischer und somatischer Beschwerden; IPSC); «Скорочений перелік симптомів Хопкинса» (Kurzform der Hopkins-Symptomliste; BSI).

- Вибірка. Стандартизація проводилася на основі стандартизованої вибірки з 2419 літніх людей (середній вік 61,8 року, стандартне відхилення 7,7 року).

---

Література

Brunner, C. & Spiegel, R. (1990). Eine Validierungsstudie mit der NOSGER (Nurses' Observation Scale for Geriatric Patients), einem neuen Beurteilungsinstrument fьr die Psychogeriatrie. Zeitschrift fьr Klinische Psychologie, 19, 211-229.

Bullinger, M. (1996). Lebensqualitдt — ein Ziel- und Bewertungskriterium medizinischen Handelns. In H. J. Mцller, R. R., Engel & P. Hoff (Hrsg.). Befunderhebung in der Psychiatrie: Lebensqualitдt, Negativsymptomatik und andere aktuelle Entwicklungen (S. 13-29) Berlin: Springer.

Closs, Ch. & Kempe, P. (1986). Eine differenzierende Betrachtung und Validierung des Konstruktes Lebenszufriedenheit. Zeitschrift fьr Gerontologie, 19, 47-55.

Cooper, B. (1989). Epidemiologie psychischer Erkrankungen im Alter. In D. Platt & K. Oesterreich (Hrsg.), Handbuch der Gerontologie (Band V: Neurologie, Psychiatrie, S. 73-90). Stuttgart: Fischer.

Folstein, M. F., Folstein, S. E. & McHugh, P. R. (1990).MMST. Mini-Mental-Status-Test (Deutschsprachige Fassung von J. Kessler, S. E. Folstein, P. Denzler). Weinheim: Beltz.

Hдfner, H. (1992). Psychiatrie des hцheren Lebensalters. In P. B. Baltes & J. MittelstraЯ (Hrsg.), Zukunft des Alterns und gesellschaftliche Entwicklung (S. 151-179). Berlin: de Gruyter.

Hautzinger, M. (1984). Ein Fragebogen zur Erfassung psychischer und somatischer Beschwerden bei дlteren Menschen. Zeitschrift fьr Gerontologie, 17, 223-226.

Herrmann, C. & Buss, U. (1994). Vorstellung und Validierung einer deutschen Version der «Hospital Anxiety and Depression Scale» (HAD-Skala). Diagnostica, 40, 143-154.

Ihl, R. & Weyerer, G. (1993). Alzheimer's Disease Assessment Scale (ADAS). (deutschsprachige Bearbeitung der Alzheimer's Disease Assessment Scale von Richard Mohs et al.). Testmappe. Weinheim: Beltz.

Kraak, B. & Nord-Rьdiger, D. (1989). Der Fragebogen zu Lebenszielen und zur Lebenszufriedenheit (FLL). Handanweisung. Gцttingen: Hogrefe.

Krampen, G. (1991). Fragebogen zu Kompetenz- und Kontrollьberzeugungen (FKK). Gцttingen: Hogrefe.

Kruse, A. (1989a). Psychologie des Alters. In K. P. Kisker, H. Lauter, J. E. Meyer, C. Mьller & E. Strцmgren (Hrsg.), Psychiatrie der Gegenwart, Band 8: Alterspsychiatrie (S. 1-58). Heidelberg: Springer.

Lawton, M. P. (1975). The Philadelphia Geriatric Center Morale Scale: A revision. Journal of Gerontology, 30, 85-89.

Lawton, M. P. (1972). The dimensions of morale. In D. Kent, R. Kastenbaum & S. Sherwood (Eds.), Research, planning, and action for the elderly (pp. 144-165). New York: Behavioral Publications.

Lehrl, S., Gallwitz, A., Blaha, L & Fischer, B. (1992). Theorie und Messung der biologischen Intelligenz mit dem Kurztest KAI. Ebersberg: Vless.

Lehrl, S., Grдssel, E., Cameron, S., Fischer, B., Wцlk, H. & Hьbner, R. (1990). Ist eine klinische Differenzierung der Multiinfarktdemenz (MID) und der Demenz vom Alzheimer-Typ (DAT) mцglich? Geriatrie & Rehabilitation, 3, 21-34.

Lцhr, G. & Walter, A. (1974) Die LZ-Skala. Zur Erfassung der subjektiven Lebenszufriedenheit im Alter. Diagnostica, 20, 80-91.

Merten, T. (1990). Die Carroll Rating Scale for Depression — deutsche Fassung und Validierung. Psychiatrie, Neurologie und Medizinische Psychologie, 42, 340-347.

Muthny, F. A. & Tausch, B. (1994). Adaptation der Multidimensional Health Locus of Control Scales (MHLC) fьr den deutschen Sprachraum. Zeitschrift fьr Differentielle und Diagnostische Psychologie, 15, 3-15.

Noser, A., Schцnenberger, P. M. & Wettstein, A. (1988). Vergleichsuntersuchung zwischen dem «Mini-Mental-State» nach Folstein und dessen Zьrcher Variante bei dementen und nicht dementen Patienten. Schweizer Archiv fьr Neurologie und Psychiatrie, 139, 69-77.

Oesterreich, K. (1993). Gerontopsychiatrie. Berlin: Quintessenz.

Oswald, W. D. & Fleischmann, U. M. (1994). Nьrnberger Altersinventar (NAI). Bern: Huber.

Radebold, H. (1992). Psychodynamik und Psychotherapie Дlterer. Heidelberg: Springer.

Reisberg, B., Ferris, S. H., DeLeon, M. J. & Crook, T. (1982). Die Reisberg-Skalen (GDS, BCRS, FAST). Gцttingen: Hogrefe.

Volk, S., Wurtz, R., Sommerfeldt, D., Kдndler, S. & Pflug, B. (1993). Depressivitдt und kognitive Beeintrдchtigung im hцheren Lebensalter — Die standardisierte Erfassung des depressiven Syndroms mit dem Cornell-Fragebogen. Zeitschrift fьr Gerontopsychologie und -psychiatrie, 6, 167-173.

Weyerer, S., Platz, S., Eichhorn, S., Mann, A., Ames, D. & Graham, N. (1988). Die deutsche Version des Brief Assessment Interviews (BAI): Ein Instrument zur Erfassung von Demenz und Depression. Zeitschrift fьr Gerontopsychologie und -psychiatrie, 1, 147-152.

Zaudig, M. & Hiller, W. (1996). SIDAM — Strukturiertes Interview fьr die Diagnose der Demenz vom Alzheimer-Typ, der Multi-Infarkt-Demenz und Demenzen anderer Дtiologie nach dem DSM-III-R, DSM-IV und ICD-10. Bern: Huber.

Поиск по сайту: