Соціологічні обумовлюючі чинники

У всі часи і у всіх цивілізаціях існували психоактивні речовини. Численні античні джерела, повідомлення про споживання наркотиків північно-американськими індіанськими племенами, а також якнайдавніші традиції культивування опіуму в країнах Далекого Сходу свідчать про якнайдавнішу традицію вживання цих речовин. Тисячоліттями виноградарство, що культивується, а також тютюнництво, відоме ще у американських аборигенів, — теж відомі всім приклади. Унаслідок географічного положення регіону, культурних традицій вживання, а також обмежень релігійними табу і заборонами, доступ до зухвалих звикання психоактивних речовин був практично неможливий. Завдяки прогресу цивілізації і відкриттю Америки, наприклад, тютюн за допомогою налагоджених торгових шляхів в XVI сторіччі потрапив до Європи. До цього отримання задоволення від нікотину тут не було відоме. Інший приклад з нашого сторіччя — розширення нелегальної торгівлі наркотиками, що почалося в 70-і роки. Завдяки «кон'юнктурі» наркоділків і нелегальній торгівлі став доступний опіум. Нарешті, не можна не згадати, що після відкриття барбітуратів і бензодиазепинов почалося зловживання цими речовинами і виникли відповідні залежності. Як би тривіально не звучав цей аргумент, але якби не існувала відповідна речовина, то не було б і залежності від нього. Той факт, що доступність наркотиків завжди була основною передумовою для виникнення хворобливого потягу до них, обговорювався вже давно Ліндесмітом (Lindesmith, 1947) і Аусубелем (Ausubel, 1961), а останнім часом Бюрінгером (Bьhringer, 1990) і Зільберайзеном, Робінсом і Руттером (Silbereisen, Robins & Rutter, 1995). При визначенні політики по відношенню до наркотиків в багатьох країнах, на жаль, дуже швидко забули про ці аргументи або навіть ніколи не сприймали їх серйозно (MacCoun & Reuter, 1997).

Социально-протектівниє обумовлюючі чинники

Як відомо, самий кращий в психологічному плані захисний чинник — це навчання соціальним навикам і умінням. Виходячи з того що слабкий опір негативним впливам найближчого оточення сходить в основному до недостатніх соціальних навиків і здібностей вирішувати проблеми, було проведено велике число проспективных досліджень первинної профілактики, що дозволяють за рахунок програми, що реалізовується в початкових класах школи, перешкодити або понизити споживання алкоголю, тютюну і наркотиків. Важливим змістом вправ і тренінгу разом з інформуванням про наркотичні засоби є своєчасне усвідомлення соціального тиску наркотиків, тверде знання доводів проти аргументів за наркотики і вправи по привитию навиків їх використання, тренінг навиків говорити «ні» в ситуаціях пропозиції наркотика, збір позитивних аргументів на користь невживання наркотиків і знання переваг життя без наркотиків. Повідомлення про ефективну дію таких програм у сфері первинної профілактики (Ellickson & Bell, 1990; Botvin, Baker, Dusenbury, Tortu & Botvin, 1990) підтримують те припущення, що добре розвинені соціальні навики є кращий захист проти вживання алкоголю і тютюну, але також і проти бажання спробувати марихуану або інші наркотики.

Перспективи

З представлених виводів біологічних і психологічних гіпотез про виникнення залежності від психоактивних речовин складаються поки тільки фрагментарні частини загальної теорії виникнення патологічних потягів. Як і раніше неясно, чи можуть бути перенесені моделі розладів, розроблені переважно в дослідженнях алкоголізму, на інші залежності і наскільки успішно можна застосовувати на сьогоднішній день описані обумовлюючі захворювання чинники і в концепціях для профілактики і терапії. Вражаюче перш за все те, що по найширше поширеній залежності, а саме по курінню, в психологічній літературі украй мало робіт, які були б присвячені етіологічним чинникам. Тому і в підручниках про генетичні і біопсихологічні концепції інформація про цю залежність украй мізерна. Таким чином, в наявності явний недолік досліджень конкретних залежностей від психоактивних речовин. Те ж саме відноситься і до популярних сьогодні серед молоді наркотикам: «экстази» або «ангельський пил». Всі майбутні клинико-психологические дослідження повинні по можливості бути міждисциплінарними, щоб інтегрувати когнітивні гіпотези, гіпотези соціальної психології і психології розвитку. Не можна при цьому нехтувати і гіпотезами, що висуваються в психології мотивації, навчення і особи.

Література

Ausubel, D. P. (1961). Causes and types of narcotic addiction: A psychosocial view. Psychiatric Quarterly, 35, 523-531.

Babor, Th. F. (1994). Introduction. Method and theory in the classification of alcoholics. Annals of the New York Academy of Sciences, 708, 1-6.

Babor, Th. F., Hesselbrock, V., Meyer, R. E. & Shoemaker, W. (Eds.). (1994). Types of alcoholics. Annals of the New York Academy of Sciences, Bd. 708.

Babor, Th. F., Hofmann, M., Delboca, F., Hesselbrock, V., Meyer, R., Dlinsky, Z. S. & Rounsaville, B. (1992). Types of alcoholics: 1. Evidence for an empirically derived typology based on indicators of vulnerability and severity. Archives of General Psychiatry, 49, 599-608.

Baumrind, D. (1991). The influence of parenting style on adolescent competence and substance use. Journal of Early Adolescence, 11, 56-95.

Begleiter, H., Porjesz, B., Bihari, B. & Kissin, B. (1984). Eventrelated brain potentials in boys at risk for alcoholism. Science, 225, 1493-1496.

Blum, K., Noble, E. P., Sheridan, P. J. Montgomerry, A., Ritchie, T., Jagadeeswaran, P., Nogami, H., Briggs, A. H. & Cohn, J. B. (1990). Allelic association of human D2-dopamine receptor gene in alcoholism. Journal of the American Medical Association, 263, 2055-2060.

Bцning, J. (1991). Zur Neurobiologie und Psychopathologie sьchtigen Verhaltens. In K. Wanke, G. & Bьhringer (Hrsg.), Grundstцrungen der Sucht. Heidelberg: Springer.

Botvin, G. J., Baker, E., Dusenbury, L., Tortu, S. & Botvin, E. M. (1990). Preventing adolescent drug abuse through а multimodal cognitive-behavioral approach: Results of а 3'year study. Journal of Consulting and Clinical Psychology, 58, 437-446.

Bowman, K. M. & Jellinek E. M. (1941). Alcohol addiction and its treatment. Quarterly Journal for Studies on Alcohol, 2, 98-176.

Bьhringer, G. (1994). MiЯbrauch und Abhдngigkeit von illegalen Drogen und Medikamenten. In H. Reinecker (Hrsg.), Lehrbuch der Klinischen Psychologie (S. 146-221). Gцttingen: Hogrefe.

Chassin, L., Pillow, D. R., Curran, P. J., Molina, B. S. G. & Barrera, M. (1993). Relation of parental alcoholism to early adolescent substance use: а test of three mediating mechanisms. Journal of Abnormal Psychology, 102, 3-19.

Cloninger, C. R. (1987). Neurogenetic adaptive mechanisms in alcoholism. Science, 236, 410-416.

Comer, R. J. (1995). Klinische Psychologie. Heidelberg: Spektrum-Verlag.

Conger, J. J. (1951). The effects of alcohol on conflict behavior in albino rat. Quarterly Journal of Studies on Alcohol, 12, 350-367.

Deneau, G., Yanagita, T. & Seevers, M. H. (1969). Self-administration of psychoactive substances by the monkey. Psychopharmacologia, 16, 30-48.

Devor, E. J. (1994). A Developmental-Genetic Model of Alcoholism: Implications for Genetic Research. Journal of Consulting and Clinical Psychology, 62, 1108-1115.

Devor, E. J., Greed, W. A., Hoffman, P. L, Tabakoff, B. & Cloninger, C. R. (1994). Platelet MAO Activity in Type I and Type II Alcoholism. Annals of the New York Academy of Sciences, 708, 119-128.

Edwards, G., Arif, A. & Hodgson, R. (1981). Nomenclature and classification of drug- and alcohol-related problems: A WHO memorandum. Bulletin of the World Health Organization, 59, 225-242.

Elbert, Th. & Rockstroh, B. (1990). Psychopharmakologie. Berlin: Springer.

Ellickson, Ph. L. & Bell. R. M. (1990). Drug Prevention in Junior High: A Multi-Site Longitudinal Test. Science, 247, 1299-1305.

Greenspan, R., Kandel, E. R. & Jessel, Th. M. (1995). Gene und Verhalten. In E. R. Kandel, J. H. Schwartz & Th. M. Jessel (Hrsg.), Neurowissenschaften (S. 567-590). Heidelberg: Spektrum.

Harada, S. Agarwal, D. P., Goedde, H., Togzki, S. & Ishikawa, B. (1982). Possible protective role against alcoholism for aldehyde dehydrogenase isozyme deficiency in Japan. Lancet, 2, 827.

Harford, T. C. & Parker, D. A. (1994). Antisocial behavior, family history, and alcohol dependence symptoms. Alcoholism: Clinical and Experimental Research, 18, 265-268.

Hьllinghorst, R. (1994). Zur Versorgung der Suchtkranken in Deutschland. In Deutsche Hauptstelle gegen die Suchtgefahren (Hrsg.). Jahrbuch Sucht 95 (S. 153-162). Gcsthacht: Neuland.

Jaffe, J. H. (1985). Drug addiction and drug abuse. In A. J. Goodman & L. S. Gilman (Eds.), The pharmacological basis of therapeutics (pp. 88-105). New York: Macmillan.

Junge, B. (1994). Tabak. In Deutsche Hauptstelle gegen die Suchtgefahren (Hrsg.) Jahrbuch Sucht 95 (S. 9-30). Gcsthacht: Neuland.

Knorring, A.-L. von, Bohman, M., Knorring, L. von & Oreland, L. (1985). Platelet MAO activity as а biological marker in subgroups of alcoholism. Acta Psychiatrica Scandinavica, 72, 51-58.

Koob, G. F. & Bloom, F. (1988). Cellular and molecular mechanisms of drug dependence. Science, 242, 715-722.

Koob, G. F. & Le Moal, M. (1997). Drug Abuse: Hedonic Homeostatic Dysregulation, Science, 278, 52-58.

Lachner, G. & Wittchen, H.-U. (1995). Familiдr ьbertragene Vulnurabilitдtsmerkmale fьr AlkoholmiЯbrauch und abhдngigkeit. Zeitschrift fьr Klinische Psychologie, 24, 118-126.

Lindesmith, A. R., (1947). Opiate addiction. Bloomington, Indiana: Principia Press.

Maier, W. (1995). Mechanismen der familiдren Ьbertragung von Alkoholabhдngigkeit und Alkoholabusus. Zeitschnft fьr Klinische Psychologie, 24, 147-158.

Marlatt, G. A. & Gordon, J. R. (Eds.). (1985). Relapse prevention. Maintainance strategies in the treatment of addictive behaviors. New York: Guilford.

Mac Coun, R. & Reuter, P. (1997). Interpreting Dutch Cannabis Policy: Reasoning bei Analogy in the Legalization Debate. Science, 278, 47-52.

McLellan, A. Th., Alterman, A. T., Metzger, D. S., Grissom, G. R., Woody, G. E., Luborsky, L & O'Brian, Ch. P. (1994). Similarity of Outcome Predictors Across Opiate, Cocain, and Alcohol Treatments: Role of Treatment Services. Journal of Consulting and Clinical Psychology, 62, 1141-1158.

Meyer, R. E. (1994). Toward а Comprehensive Theory of Alcoholism. Annals of the New York Academy of Sciences, 708, 238-250.

Morey, L. C. & Skinner, H. A. (1986). Empirically derived classification of alcohol-related problems. In M. Galanter (Ed.), Recent Developments in Alcoholism (pp. 45-168). New York: Plenum.

O'Brien, C. P., Childress, A. R., McLellan, A. T. & Ehrman, R. (1992). A learning model of addiction. In C. P. O'Brien & J. H. Jaffe (Eds.), Addictive states (pp. 400-415). New York: Raven.

Olds, J. (Ed.). (1977). Drives and Reinforcements. Behavioral Studies of the Hypothalamic Functions. New York: Raven.

Otto, M., Rommelspacher, H. & Schmidt, L. G. (1991). Neurobiologische Befunde bei Opioidabhдnigen. In K. Wanke & G. Bьhringer (Hrsg.), Grundstцrungen der Sucht. Heidelberg: Springer.

Polich, J., Pollock, V. E. & Bloom, F. E. (1994). Metaanalysis of P300 amplitude from males at risk for alcoholism. Psychological Bulletin, 115, 55-73.

Propping, P., Nцthen, M. H., Kцrner, J., Rietschel, M. & Maier, W. (1994). Assoziationsuntersuchungen bei psychiatrischen Erkrankungen. Konzepte und Befunde. Nervenarzt, 65, 725-740.

Risch, N. (1992). Gcnetic Linkage: Interpreting Lod Scores, Science, 255, 803-804.

Rosenhan, D. L. & Seligman, M. E. P.(1995). Abnormal Psychology. New York: Norton.

Sayette, M. A. & Wilson, G. T. (1991). Intoxication and exposure to stress: Effects of temporal patterning. Journal of Abnormal Psychology, 100, 56-62.

Sher, K. J. & Levenson, R. W. (1982). Risk for alcoholism and individual differences in the stress-response-dampening effects of alcohol. Journal of Abnormal Psychology, 91, 350-367.

Silbereisen, R. K. (1996). Entwicklungspsychologische Aspekte von Alkohol- und Drogengebrauch. In R. Oerter & L. Montada (Hrsg.), Entwicklungspsychologie (S. 171-184). Weinheim: Psychologische Verlags Union.

Silbereisen, R. K., Robins, L. & Rutter, M. (1995). Secular Trends in Substance Use: Concepts and Data on the Impact of Social Change on Alkohol and Drug Abuse. In M. Rutter & D. J. Smith (Eds.), Psychosocial Disorders in Young People (pp. 490-543). Chichester: Wiley.

Snyder, S. H. (1986). Drugs and the brain. New York: Scientific American Library.

Solomon, R. L. & Corbit, J. D. (1974). An Opponent process theory of motivation. Psychological Reviews, 81, 119-145.

Steinhauer, S. R. & Hill, S. Y. (1993). Auditory event-related potentials in children at high risk for alcoholism. Journal of Studies on Alcohol, 54, 408-421.

Sullivan, J. L., Stanfield, C. S. & Dackis, C. (1977). Platelet monoamine oxidase in schizophrenia and other psychiatric illnesses. American Journal of Psychiatry, 134, 1098-1103.

Tarter, R. E., McBride, H., Bounpane, N. & Schneider, D. U. (1977). Differentiation of alcoholics. Childhood history of minimal brain disfunction, familiy history, and drinking pattern. Archives of General Psychiatry, 34, 761-768.

Tu, G.-Ch. & Israel, Y. (1995). Alcohol consumption of Orientais in North America is predicted largely by а single gene. Behavior Genetics, 25, 59-65.

Uhl, G., Blum, K., Noble, E. & Smith, S. (1993). Substance abuse vulnerability and D2-receptor genes. Trends in Neuroscience, 16, 83-88.

Wikler, A. (1965). Conditioning factors in opiate addiction and relapse. In D. M. Wilner & G. G. Kassebaum (Eds.), Narcotics (pp. 85-100). New York: McGraw Hill.

Zucker, R. A. (1987). The four alcoholisms: A developmental account of the etiologic process. In P. C. Rivers (Ed.), Alcohol and Addictive Behavior (pp. 27-83). Lincoln: University of Nebraska Press.

Поиск по сайту: