Чинники, що посилюють розлади їди

Існувало припущення, що травматичні сексуальні переживання, особливо в дитячому або підлітковому віці, підвищують уразливість саме до розладів їди. Етіологічний зв'язок здавався цілком переконливим, оскільки пацієнтки з розладами їди часто демонструють ознаки, які часто з'являються у жертв сексуального насильства, наприклад огиду, що випробовується до власного тіла, самовідчуття, обтяжене відчуттям провини і соромом, негативне відношення до сексуального життя. Проте ця специфічна гіпотеза при ретельно проведеному з методологічної точки зору дослідженні не підтвердилася (Welch & Fairburn, 1994). Деякі дослідження приходять до того, що жінки з розладами їди піддаються травматичним сексуальним переживанням не частіше, ніж жінки без розладів їди (Pope, Mangweth, Negrao & Hudson, 1994). Інші дослідники хоча і знаходили значну різницю між пацієнтками з психічними порушеннями (DSM-III-R, вісь I) і контрольною групою випробовуваних, але не між жінками з розладами їди і такими, у яких були інші психічні порушення по осі I (Welch & Fairburn, 1994). Останні дані говорять про те, що сексуальні травми істотно підвищують загальний ризик розвитку психічних порушень, а тому можуть бути одній з причин виникнення розладів їди, проте вони не є специфічним чинником риски для розладів їди. Відповідно до цієї точки зору у пацієнток з розладами їди і з численними додатковими порушеннями по осі I (Roty, Yager & Rossotto, 1994) або з коморбидными порушеннями особи (McClelland, Mynors-Wallis Fahy & Treasure, 1991) вірогідність ранніх сексуальних травм не вища, ніж при відповідній коморбидности.

Висновок

Результати досліджень говорять про те, що генетичні чинники можуть бути причетні до етіології розладів їди, але ще більше значення мають тиск суспільних норм в частині орієнтації на стрункість і біоповедінкові чинники, наприклад пости або проходження дієтам для схуднення. Щоб не допустити виникнення порушень харчової поведінки, була розроблена профілактична програма, що інформує підлітків про негативні наслідки обмежувальних дієт і орієнтуюча їх на здорове живлення. Крім того, здається доцільним допомогти дітям і підліткам позбавитися від впливу нормативних уявлень про зовнішню привабливість і зробити їх самооцінку менш залежною від маси тіла і фігури.

Література

American Psychiatric Association (1994). Diagnostic and statistical manual of mental disorders. Fourth Edition. Washington, D. C: American Psychiatric Association.

Andersen, A. E. & Hay, A. (1985). Racial and socioeconomic influences in anorexia and bulimia. International Journal of Eating Disorders, 4, 479-488.

Both-Ortmann, B. (1994). Psychoendokrinologische Auslцser von EЯanfдllen bei Bulimia nervosa. Dissertation, Marburg: Philipps-Universitдt, Fachbereich Psychologie.

Bruce, B. & Agras, S. (1992). Binge eating in females: A population-based investigation. International Journal of Eating Disorders, 12, 365-373.

Bruch, H. (1980). Der goldene Kдfig: Das Rдtsel der Magersucht. Frankfurt: Fischer.

Cools, J., Schotte, D. E. & McNally, R. J. (1992). Emotional arousal and overeating in restrained eaters. Journal of Abnormal Psychology, 101, 348-351.

Fichter, M. M. & Noegel, R. (1990). Concordance for bulimia nervosa twins. International Journal of Eating Disorders, 9, 255-263.

Franzen, S. & Florin I. (1995). Familiale Transmission von gezьgeltem EЯverhalten. Zeitschrift fьr Klinische Psychologie, 24, 65-69.

Goldbloom, D. S. & Garfinkel, P. E. (1990). The serotonin hypothesis of bulimia nervosa: Theory and evidence. Canadian Journal of Psychiatry, 35, 741-744.

Gцtestam, K. G. & Agras, S. (1995). A general population based epidemiological study of eating disorders in Norway. International Journal of Eating Disorders, 18, 119-126.

Guyot, G. W., Fairchild, L. & Hill, M. (1981). Physical fitness, sport participation, body build, and self-concept of elementary school children. International Journal of Sport Psychology, 12, 105-116.

Heatherton, T. F., Herman, C. P. & Polivy, J. (1991). Effects of physical threat and ego threat on eating behavior. Journal of Personality and Social Psychology, 60, 138-143.

Heatherton, T. F. & Polivy, J. (1992). Chronic dieting and eating disorders: A spiral model. In J. H. Crowther, D. L. Tennenbaum, S. E. Hobfoll & M. A. P Stephens (Eds.), The etiology of bulimia nervosa. The individual and familial context (pp. 133-155). Washington DC: Hemisphere Publishing Corporation.

Herman, C. P. & Mack, D. (1975). Restrained and unrestrained eating.Journal of Personality, 43, 647-660.

Herman, C. P. & Polivy, J. (1980). Restrained eating. In A. J. Stunkard (Ed.), Obesity (pp. 208-225). Philadelphia: Saunders.

Herman, C. P. & Polivy, J. (1988). Restraint and excess in dieters and bulimics. In K. M. Pirke, W. Vandereycken & D. Plog (Eds.), The psychobiology of bulimia nervosa (pp. 33-41). Heidelberg: Springer.

Hoek, H. W. (1993). Review of the epidemiological studies of eating disorders. International Review of Psychiatry, 5, 61-74.

Holland, A. J., Sicotte, N. & Treasure, J. (1988). Anorexia nervosa: Evidence for а genetic basis. Journal of Psychosomatic Research, 32, 561-571.

Hsu, L. K., Chesler, B. E. & Santhouse, R. (1990). Bulimia nervosa in eleven sets of twins: A clinical report. International Journal of Eating Disorders, 9, 275-282.

Jansen, A. (1994). The learned nature of binge eating. In C. R. Legg & D. A. Booth (Eds.), Appetite. Neural bases and behavioural bases (pp. 193-211). Oxford Science Publications, European Brain and Behaviour Society Series. Oxford: Oxford University Press.

Killen, J. D., Taylor, C. B., Hayward, C., Wilson, D. M, Haydel, K. F., Hammer, L., Simmonds, B., Robinson, T. N., Litt, I., Varady, A. & Kraemer, H. (1994). Pursuit of thinness and onset of eating disorder symptoms in а community sample of adolescent girls: A three-year prospective analysis. International Journal of Eating Disorders, 16, 227-238.

Leon, G. R., Carroll, K., Chernyk, B. & Finn, S. (1985). Binge eating and associated habit patterns within college student and identified bulimic populations. International Journal of Eating Disorders, 4, 43-57.

McClelland, L., Mynors-Wallis, L. Fahy, T. & Treasure, J. (1991). Sexual abuse, disordered personality and eating disorders. British Journal of Psychiatry, 158 (Suppl. 10), 63-68.

Minuchin, S., Rosman, B. & Baker, L. (1978). Psychosomatic families: Anorexia nervosa in context. Cambridge, MA.: Harvard University Press.

Mitchell, J. E., Hatsukami, D., Eckert, R. D. & Pyle, R. E. (1985). Characteristics of 275 patients with bulimia. American Journal of Psychiatry, 142, 482-485.

Mitchell, J. E. & Eckert, E. D. (1987). Scope and significance of eating disorders. Journal of Consulting and Clinical Psychology, 55, 628-634.

Patton, G., Johnson-Sabine, E., Wood, K., Mann, A. & Wakeling, A. (1990). Abnormal eating attitudes in London school girls — а prospective epidemiological study; outcome at twelve month follow-up. Psychological Medicine, 20, 383-394.

Pike, K. M. & Rodin, J. (1991). Mothers, daughters, and disordered eating. Journal of Abnormal Psychology, 100, 198-204.

Pirke, K. M. & Laessle, R. G. (1993). Restrained eating. In A. J. Stunkard und T. A. Wadden (Eds.), Obesity: Theory and Therapy (Second Edition, pp. 151-162). New York: Raven.

Pope, H. G., Mangweth, B., Negrao, A. B., Hudson J. L., et al. (1994). Childhood sexual abuse and bulimia nervosa: A comparison of American, Austrian, and Brazilian women. American Journal of Psychiatry, 151, 732-737.

Rodin, J., Silberstein, L. & Striegel-Moore, R. (1985). Women and weight: A normative discontent. In T. B. Sonderegger (Ed.), Nebraska symposium on motivation. Vol. 32: Psychology and gender (pp. 267-307). Lincoln: University of Nebraska Press.

Roty, M., Yager, J. & Rossotto, E. (1994). Childhood sexual, physical and psychological abuse and their relationship to comorbid psychopathology in bulimia nervosa. International Journal of Eating Disorders, 16, 317-334.

Spitzer, R. L., Devlin, M., Walsh, B. T., Hasin, D., Wing, R., Marcus, M., Stunkard, A. J., Wadden, T., Yanovski, S., Agras, W. S., Mitchell, J. & Nonas, C. (1992). Binge eating disorder: A multisite field trial of the diagnostic criteria. International Journal of Eating Disorders, 11, 191-203.

Stein, D. M. & Brinza, S. R. (1989). Bulimia: Prevalence estimates in female junior high and high school students. Journal of Clinical Child Psychology, 18, 206-213.

Striegel-Moore, R. H., Silberstein, L. R. & Rodin, J. (1986). Toward an understanding of risk factors for bulimia. American Psychologist, 41, 246-263.

Strober, M., Lampert, C., Morrell, W., Burroughs, J., Salkin, B. & Jacobs, C. (1985). A controlled family study of anorexia nervosa. Journal of Psychiatric Research, 19, 239-246.

Strober M., Lampert, C., Morrell, W., Burroughs, J. & Jacobs, C. (1990). A controlled family study of anorexia nervosa. Evidence of familial aggregation and lack of shared transmission with affective disorders. International Journal of Eating Disorders, 9, 239-253.

Thelen, M., Powell, A., Lawrence, C. & Kuhnert, M. (1992). Eating and body image concerns among children. Journal of Clinical Psychology, 21, 41-46.

Tuschen, B., Florin, I. & Baucke, R. (1993). BeeinfluЯt die Stimmung den Appetit? Zeitschrift fьr Klinische Psychologie, 3, 315-321.

Wardle, J. & Bales, S. (1988). Control and loss of control over eating. An experimental investigation. Journal of Abnormal Psychology, 97, 35-40.

Welch, S. L. & Fairburn, C. G. (1994). Sexual abuse and bulimia nervosa: Three integrated case control comparisons. American Journal of Psychiatry, 151, 402-407.

Westenhцfer, J. (1991). Gezьgeltes Essen und Stцrbarkeit des EЯverhaltens. Gцttingen: Hogrefe.

Поиск по сайту: