Ефективність фармакотерапии

У основі застосування ліків при лікуванні розладів їди лежать багато методів і постановки мети. Так, для лікування нервової анорексії в 60-і рр. були дуже популярні нейролептики; вони знижували підвищений рівень активності пацієнток і при цьому сприяли збільшенню маси тіла. Згодом припустили, що у страждаючих анорексією можуть бути порушені біологічні механізми регуляції відчуття голоду і ситості, тому почали застосовувати ліки, що підвищують апетит.

Сьогодні при розладах їди використовуються перш за все антидепресанти. Свідчення грунтуються на тому, що підвищена поширеність депресивних розладів серед людей з розладами їди може бути пояснена тим, що в основі цих розладів лежить депресивне захворювання. При інших підходах також використовують антидепресанти, що впливають на супутні депресивні симптоми, не дуже утрудняючи себе розумінням причин виникнення розладів їди.

Ті небагато на сьогоднішній день проведених досліджень впливу ліків на нервову анорексію поки не могли довести наявності ні короткочасного, ні довготривалого ефекту на зміну симптоматики (огляд див. в Fichter, 1993; Jacobi, 1994; Michell & de Zwaan, 1993). Яким міг би бути ефект у разі комбінованого — фармакологічного і психотерапевтичного — лікування, поки, при сучасному стані дослідження, судити не можна.

При нервовій булімії застосовуються переважно трициклические антидепресанти (наприклад, имипрамин — Imipramin, дезипрамин — Desipramin, амитриптилин — Amitriptylin), інгібітор моноаминоксидазы (наприклад, фенелзин — Phenelzine), а останнім часом — селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніна (наприклад, флуоксетин — Fluoxetin). Всі дослідження підтверджують, що антидепресанти приводять до симптоматичного поліпшення (ср. Fichter, 1993; Jacobi, 1994). Відповідно до новітнього метаанализом (Jacobi, Dahme & Rustenbach, у пресі) після закінчення лікування показник редукції нападів «вовчого апетиту» складає від 60 до 73%, а блювота — від 47 до 56%. Рівень абстиненції при «вовчому апетиті» за даними цього метаанализа складає 23-39%. Для примусової блювоти ступінь абстиненції дається від 39 до 45%. Ефективність медикаментозного лікування явно нижче за ефективність психотерапії (Jacobi, Dahme & Rustenbach, 1994; Laessle, Zoettl & Pirke, 1987).

Питання, чи можна досягти підвищення ефективності лікування при комбінації фармакотерапии і психотерапії, на сьогоднішній день не може бути дозволений задовільно, оскільки до цих пір було проведено дуже мало таких комбінованих досліджень.

У тих небагатьох комбінованих дослідженнях, які були проведені, помітне збільшення ефективності в порівнянні з психотерапією не досягнуто (Agras, Rossiter, Arnow et al., 1992; Fichter, Leibl, Rief et al., 1991; Mitchell, Pyle, Eckert et al., 1990).

Висновок

Проведені на сьогоднішній день дослідження терапевтичних методів вносять свій вагомий внесок до розвитку і оцінки підходів до лікування розладів їди. Ці підходи допомогли вже багатьом пацієнткам з розладами їди повністю або частково видужати, звільнившись і від супутніх проблем, і від наслідків.

Не дивлячись на ці успіхи, багато питань залишаються відкритими. Якщо, наприклад, при нервовій булімії терапія, що орієнтується на міжособові конфлікти, так само успішна, як і когнітивно-поведінкова терапія, то залишається питання, за допомогою яких механізмів обидва методи добиваються добрих результатів.

Крім того, слід мати на увазі, що відома частка пацієнток так і не добилася істотного поліпшення. Тому подальші дослідження повинні врахувати такі групи пацієнток і розробити для них адекватні терапевтичні методи.

Література

Agras, S. (1995). The nature and treatment of binge eating disorder. In B. Tuschen & I. Florin (Eds.), Current Research in Eating Disorders (pp. 1-15). Mьnster: Verlag fьr Psychotherapie.

Agras, W. S., Rossiter, E. M., Arnow, B., Schneider, J. A., Teich, C. F., Raeburn, S. D., Bruce, B., Perl, M. & Koran, L. M. (1992). Pharmacologic and cognitive-behavioral treatment for bulimia nervosa: A controlled comparison. American Journal of Psychiatry, 149, 82-87.

American Psychiatric Association (1994). Diagnostic and statistical manual of mental disorders. Fourth Edition. Washington D. C: American Psychiatric Association.

Beck, A. T. (1981). Kognitive Therapie bei Angst und Phobien. Tьbingen: DGVT.

Beck, A. T., Rush, A. J., Shaw, B. F. & Emery, G. (1981). Kognitive Therapie der Depression. Mьnchen: Urban und Schwarzenberg.

Beumont, P. J. V. & Touyz, S. W. (1995). The nutritional management of anorexia and bulimia nervosa. In K. D. Brownell & C. G. Fairburn (Eds.), Eating disorders and obesity. A comprehensive handbook (pp. 306-312). New York: The Guilford Press.

Cattanach, L., Malley, R. & Rodin, J. (1988). Psychologie and physiologic reactivity to stressors in eating disordered individuals. Psychosomatic Medicine, 50, 591-599.

D'Zurilla, T. (1986). Problem-solving therapy: A social competence approach to clinical intervention, New York: Springer.

Deutsche Gesellschaft fьr Ernдhrung (1995). Empfehlungen fьr die Nдhrstoffzufuhr (2. korrigierter Nachdruck). Frankfurt: Umschau Verlag.

Fairburn, C. G. (1993). Interpersonal psychotherapy for bulimia nervosa. In G. L. Klerman & M. M. Weissman (Eds.), New applications of interpersonal psychotherapy (pp. 353-378). Washington: American Psychiatric Press.

Fairburn, C. G. & Beglin, S. J. (1990). Studies of the epidemiology of bulimia nervosa. American Journal of Psychiatry, 147, 401-408.

Fairburn, C. G., Jones, R., Peveler, R. C., Carr, S., Solomon, R., O'Connor, M., Burton, J. & Норі, R. C. (1991). Three psychological treatments for bulimia nervosa. A comparative trial. Archives of General Psychiatry, 48, 463-469.

Fairburn, C. G., Jones, R., Peveler, R. C. Норі, R. A. & O'Connor, M. (1993). Psychotherapy and bulimia nervosa. Long-term effects of interpersonal psychotherapy, behavior therapy, and cognitive behavior therapy. Archives of General Psychiatry, 50, 419-428.

Fairburn, C. G., Marcus, M. D. & Wilson, G. T. (1993). Cognitive-behavioral therapy for binge eating and bulimia nervosa: A comprehensive treatment manual. In C. G. Fairburn & G. T. Wilson (Eds.), Binge eating. Nature, assesment, and treatment (pp. 361-404). New York: The Guilford Press.

Fairburn, C. G., Norman, P. A., Welch, S. L., O'Connor, M. E., Doll, H. A. & Peveler, R. C. (1995). A prospective study of outcome in bulimia nervosa and the long-term effects of three psychological treatments. Archives of General Psychiatry, 52, 304-312.

Feldhege, F. J. & Krauthan, G. (1978). Verhaltenstrainingprogramm zum Aufbau sozialer Kompetenz. Berlin: Springer.

Fettes, P. A. & Peters, J. M. (1992). A meta-analysis of group treatments for bulimia nervosa. International Journal of Eating Disorders, 11, 97-110.

Fichter, M. M. (1993). Die medikamentцse Behandlung von Anorexia und Bulimia nervosa. Nervenarzt, 64, 21-35.

Fichter, M. M. (1995). Inpatient treatment of anorexia nervosa. In K. D. Brownell & C. G. Fairburn (Eds.), Eating disorders and obesity. A comprehensive handbook (pp. 336-343). New York: The Guilford Press.

Fichter, M. M., Leibl, K., Rief, W., Brunner, E., Schmidt-Auberger, Engel, R. R. (1991). Fluoxetine versus placebo: A double-blind study with bulimic inpatients undergoing intensive psychotherapy. Pharmacopsychiatry, 24, 1-7.

Fiegenbaum, W. & Tuschen, B. (1996). Reizkonfrontation. In J. Margraf (Hrsg.), Lehrbuch der Verhaltenstherapie (Bd. 1). Berlin: Springer-Verlag.

Garner, D. M. (1995). Measurement of eating disorder psychopathology. In K. D. Brownell & C. G. Fairburn (Eds.), Eating disorders and obesity. A comprehensive handbook (pp. 117-121). New York: The Guilford Press.

Jacobi, C. (1994). Pharmakotherapie und Verhaltenstherapie bei Anorexia und Bulimia nervosa. Verhaltenstherapie, 4, 162-171.

Jacobi, C., Dahme, B. & Rustenbach, S. (in Druck). Vergleich kontrollierter psycho- und pharmakologischer Studien bei Bulimia Nervosa und Anorexia Nervosa. Psychotherapie, Psychosomatik, Medizinische Psychologie.

Jansen, A., Broekmate, J. & Heymanns, M. (1992). Cue-exposure vs. self-control in the treatment of binge eating: A pilot study. Behavior Research und Therapy, 30, 235-241.

Kanfer, F. H. & Saslow, G. (1965). Behavioral diagnosis. In C. M. Franks (Eds.), Behavior therapy: Appraisal and status (pp. 417-443). New York: McGraw-Hill.

Klerman, G. L., Weissman, M. M., Rounsaville, B. J. & Chevron, E. S. (1984). Interpersonal psychotherapy of depression. New York: Basic Books.

Klever, U. (1993/94). Klevers Kalorien-Joule KompaЯ. Mьnchen: Grдfe und Unzen.

Laessle, R. G., Beumont, P. J. V., Butow, P., Lennerts, W., O'Connor, M., Pirke, K. M., Touyz, S. W. & Waadt, S. (1991). A comparison of nutritional management with stress management in the treatment of bulimia nervosa. British Journal of Psychiatry, 159, 250-261.

Laessle, R. G., Schweiger, U. & Pirke, K. M. (1988). Depression as а correlate of starvation in patients with eating disorders. Biological Psychiatry, 23, 719-725.

Laessle, R. G., Zoettl, C. & Pirke, K. M. (1987). Metaanalysis of treatment studies for bulimia. International Journal of Eating Disorders, 6, 647-653.

Meermann, R. (1991). Body-image Stцrungen bei Anorexia und Bulimia nervosa und ihre Relevanz fьr die Therapie. In C. Jacobi & Th. Paul (Hrsg.), Bulimia und Anorexia nervosa. Ursachen und Therapie (S. 69-85). Berlin: Springer-Verlag.

Meichenbaum, D. (1985). Stress inoculation training. New York: Pergamon Press.

Mitchell, J. E., Pyle, R. L., Eckert, E. E., Hatsukami, D., Pomeroy, C. & Zimmermann, R. (1990). A comparison study of antidepressants and structured intensive group psychotherapy in the treatment of bulimia nervosa. Archives of General Psychiatry, 47, 149-157.

Mitchell, J. E. & de Zwaan, M. (1993). Pharmacological treatments of binge eating. In C. G. Fairburn & G. T. (Eds.), Binge-eating. Nature, assesment, and treatment (pp. 250-269). New York: The Guilford Press.

Paul, Th. & Jacobi, C. (1991). Psychomotorische Therapie bei Anorexia und Bulimia nervosa. In C. Jacobi & Th. Paul (Hrsg.), Bulimia und Anorexia nerviosa. Ursachen und Therapie (S. 103-110). Berlin: Springer-Verlag.

Rosen, J. C. (1995). Assessment and treatment of body image disturbance. In K. D. Brownell & C. G. Fairburn (Eds.), Eating disorders and obesity. A comprehensive handbook (pp. 369-373). New York: The Guilford Press.

Steinhausen, H. C. (1991). Ergebnisse der Verlaufsforschung zur Anorexia nervosa. In C. Jacobi & Th. Paul (Hrsg.), Bulimia und Anorexia nervosa (S. 217-226). Berlin: Springer.

Steinhausen, H. C., Rauss-Mason, C. & Seidel, R. (1991). Follow-up studies of anorexia nervosa: A review of four decades of outcome research. Psychological Medicine, 21, 447-454.

Tuschen, B. & Bents, H. (1995). Intensive brief inpatient treatment of bulimia nervosa. In K. D. Brownell & C. G. Fairburn (Eds.), Eating disorders and obesity. A comprehensive handbook (pp. 354-360). New York: The Guilford Press.

Tuschen, B. & Fiegenbaum, W. (1996). Kognitive Verfahren. In J. Margraf (Hrsg.), Lehrbuch der Verhaltenstherapie (Bd. 1, S. 387-400). Berlin: Springer.

Tuschen, B. & Florin, I. (in Druck). Teufelskreis Bulimie: Ein Manual zur psychologischen Therapie. Mьnster: Verlag fьr Psychotherapie.

Tuschen, B., Vцgele, C., Kuhnhardt, K. & Cleve-Prinz, W. (1995). Steigern psychische Belastungen das EЯbedьrfnis? Eine experimentelle Studie an Bulimikerinnen. Zeitschrift fьr Klinische Psychologie, 24, 344-351.

Vandereycken, W. (1989). Kцrperschemastцrungen und ihre Relevanz fьr die Behandlung der Bulimia. In M. M. Fichter (Hrsg.), Bulimia nervosa (S. 274-283). Stuttgart: Enke.

Waadt, S., Laessle, R. G. & Pirke, K. M. (1992). Bulimie. Ursachen und Therapie. Berlin: Springer.

Wilfley, D., Agras, W. S., Telch, C. F., Rossiter, E. M., Schneider, J. A., Cole, A. G., Sifford, L. A. & Raeburn, S. D. (1993). Group cognitive-behavioral therapy and group interpersonal psychotherapy for the non-purging bulimic individual: A controlled comparison. Journal of Consulting and Clinical Psychology, 61, 296-305.

Wilson, G. T. (1993). Assessment of Binge eating. In C. G. Fairburn & G. T. Wilson (Eds.), Binge eating. Nature, assesment, and treatment (pp. 227-249). New York: The Guilford Press.

Wilson, C. T. & Fairburn, C. G. (1993). Cognitive treatments for eating disorders. Journal of Consulting and Clinical Psychology, 61, 261-269.

Wilson, G. T., Fairburn, C. G. & Agras, W. S. (in press). Cognitive-behavioral therapy for bulimia nervosa. In D. M. Garner & P. E. Garfinkel (Eds.), Handbook for eating disorders. New York: Guilford Press.

Yanovski, S. Z. & Sebring, N. G. (1994). Recorded food intake of obese women with binge eating disorder before and after weight loss. International Journal of Eating Disorders, 15, 135-150.

Поиск по сайту: