Розлади, викликані вживанням психоактивних речовин

Всупереч деяким традиційним точкам зору розлади, викликані вживанням психоактивних речовин, є в основному мотиваційними розладами і розладами дій (див. також Cox & Klinger, 1988; ср. розділ 34). Вони полягають в надмірній мотивації і надмірних діях, які найчастіше направлені на прийом певної речовини або на наслідки цього прийому. При цьому мотивами можуть служити наступні пункти.

А) Емоції, що індукуються прийомом речовин (наприклад, алкоголь розслабляє і викликає позитивні емоції).

Б) Процедура прийому, яка дає можливість відвернутися від стресових ситуацій.

В) Соціальне визнання як наслідок вживання речовини (наприклад, у підлітків, якщо їх статус в групі залежить від вживання нікотину, алкоголю або інших психоактивних речовин).

Г) Покращуване виконання поведінки (наприклад, компетентніша соціальна поведінка) за рахунок редукції гальмування і появи позитивних емоцій (з погляду теорії мотивації тут мова йде перш за все про вирішення конфліктів приближения—избегания за рахунок редукції, обумовленою тривогою мотивації уникнення).

Д) Підвищення самооцінки як наслідок позитивних емоцій, викликаних вживанням психоактивних речовин, а також як наслідок витікаючого з цього соціального визнання і покращуваного виконання поведінки (див. Silbereisen & Reitzle, 1987).

Е) Уникнення явищ абстинентів (якщо виникла фізична залежність).

Таким чином, існує велика кількість можливих причин стати наркоманом після прийому певних речовин, тому недивна висока частота розладів, викликаних їх вживанням. Залежно від тяжкості потягу виникають вельми негативні дії на інші мотиваційні і поведінкові системи. Вони полягають, з одного боку, в тому, що кошти для задоволення мотивів потягу можуть бути отримані тільки за рахунок ексцесів в інших областях (наприклад, кримінальності). З іншого боку, вони полягають в тому, що поведінка, обумовлена потягом, і зухвала його система мотивації по ступеню залежності можуть привести до істотної, такої, що шкодить самому індивідові редукції всіх без виключення інших мотиваційних і поведінкових сфер. Наприклад, особи з важкою залежністю від алкоголю і героїну повністю руйнують своє професійне і соціальне життя.

Література

Abramson, L. Y., Seligman, M. E. P. & Teasdale, J. D. (1978). Learned helplessness in humans: Critique and reformulation. Journal of Abnormal Psychology, 87, 49-74.

Asendorpf, J. (1989). Soziale Gehemmtheit und ihre Entwicklung. Berlin: Springer.

Beck, A. T. (1967). Depression. New York: Harper & Row.

Boller, F. & Grafman, J. (Eds.). (1993). Handbook of neuropsychology. Amsterdam: Elsevier.

Brunstein, J. C. & Maier, G. W. (1996). Persцnliche Ziele: Ein Ьberblick zum Stand der Forschung. Psychologische Rundschau, 47, 146-160.

Buchanan, G. B. & Seligman, M. E. P. (Eds.). (1995). Explanatory style. Hillsdale, NJ: Erlbaum.

Cox, W. M. & Klinger, E. (1988). A motivational model of alcohol use. Journal of Abnormal Psychology, 97, 168-180.

Gollwitzer, P. (1996). Das Rubikonmodell der Handlungsphasen. In J. Kuhl & H. Heckhausen (Hrsg.), Motivation, Volition und Handlung (Enzyklopдdie der Psychologie, Serie Motivation und Emotion, Bd. 4, S. 531-582). Gцttingen: Hogrefe.

Gollwitzer, P. M. & Malzacher, J. T. (1996). Absichten und Vorsдtze. In J. Kuhl & H. Heckhausen (Hrsg.), Motivation, Volition und Handlung (Enzyklopдdie der Psychologie, Serie Motivation und Emotion, Bd. 4, S. 427-468). Gцttingen: Hogrefe.

Goschke, T. (1996). Wille und Kognition: Zur funktionalen Architektur der intentionalen Handlungssteuerung. In J. Kuhl & H. Heckhausen (Hrsg.), Motivation, Volition und Handlung (Enzyklopдdie der Psychologie, Serie Motivation und Emotion, Bd. 4, S. 583-663). Gцttingen: Hogrefe.

Heckhausen, H. (1989). Motivation und Handeln (2. Aufl.). Berlin: Springer.

Heckhausen, H. & Kuhl, J. (1985). From wishes to actions: The dead ends and short cuts on the long way to action. In M. Frese & J. Sabini (Eds.), Goal-directed behavior: The concept of action in psychology (pp. 134-159). Hillsdale, NJ: Erlbaum.

Kuhl, J. (1981). Motivational and functional helplessness. The moderating effect of state versus action orientation. Journal of Personality and Social Psychology, 40, 155-170.

Kuhl, J. (1983). Motivation, Konflikt und Handlungskontrolle. Berlin: Springer.

Kuhl, J. (1996). Wille und Freiheitserleben: Formen der Selbststeuerung. In J. Kuhl & H. Heckhausen (Hrsg.), Motivation, Volition und Handlung (Enzyklopдdie der Psychologie, Serie Motivation und Emotion, Bd. 4, S. 665-765). Gцttingen: Hogrefe.

Kuhl, J. & Beckmann, J. (Eds.). (1994). Volition and personality. Action versus state orientation. Gцttingen: Hogrefe.

Kuhl, J. & Heckhausen, H. (Hrsg.). (1996). Motivation, Volition und Handlung (Enzyklopдdie der Psychologie, Serie Motivation und Emotion, Bd. 4). Gцttingen: Hogrefe.

Lewin, K. (1938). The conceptual representation and the measurement of psychological forces. Durham, NC: Duke University Press.

Libet, B. (1985). Unconscious cerebral initiative and the role of conscious will in voluntary action. The Behavioral and Brain Sciences, 8, 529-566.

Metalsky, G. I., Joiner, T. E., Hardin, T. S. & Abramson, L. Y. (1993). Depressive reactions to failure in а naturalistic setting: A test of the hopelessness and self-esteem theories of depression. Journal of Abnormal Psychology, 102, 101-109.

Mikulincer, M. (1988). A case study of three theories of learned helplessness: The role of test importance. Motivation and Emotion, 12, 371-383.

Miller, N. E. (1959). Liberalization of basic S-R-concepts: Extensions to conflict behavior, motivation, and social learning. In S. Koch (Ed.), Psychology: A study of а science (Vol. 2). New York: McGraw-Hill.

Mintz, R. S. (1968). Psychotherapy of the suicidal patient. In H. L. P. Resnick (Ed.), Suicidal behaviors (pp. 271-296). Boston: Little & Brown.

Mosher, D. L. & White, B. B. (1981). On differentiating shame and shyness. Motivation and Emotion, 5, 61-74.

Norman, D. A. & Shallice, T. (1986). Attention to action. Willed and automatic control of behavior. In R. J. Davidson, G. E. Schwarz & D. Shapiro (Eds.), Consciousness and self-regulation. Advances in research and theory (Vol. 4, pp. 1-18). New York: Plenum Press.

Pekrun, R. (1988). Emotion, Motivation und Persцnlichkeit. Mьnchen: Psychologie Verlags Union.

Peterson, C. & Seligman, M. E. P. (1984). Causal explanations as а risk factor for depression: Theory and evidence. Psychological Review, 91, 347-374.

Robins, C. J. (1988). Attributions and depression: Why is the literature so inconsistent? Journal of Personality and Social Psychology, 54, 880-889.

Robins, C. J. & Block, P. (1989). Cognitive theories of depression viewed from а diathesis-stress perspective: Evaluations of the modeis of Beck and of Abramson, Seligman and Teasdale. Cognitive Therapy and Research, 13, 297-313.

Sacks, C. H. & Bugental, D. B. (1987). Attributions as moderators of affective and behavioral response to failure. Journal of Personality and Social Psychology, 53, 939-947.

Seligman, M. E. P. (1975). On depression, development and death. San Francisco: Freeman.

Seligman, M. E. P., Abramson, L Y., Semmel, A. & von Baeyer, C. (1979). Depressive attributional style Journal of Abnormal Psychology, 88, 242-247.

Silbereisen, R. K. & Reitzle, M. (1978). Selbstwertgefьhl, Freizeitprдferenzen und DrogenmiЯbrauch im Jugendalter. In H. P. Frey & K. Hauer (Hrsg.), Identitдt (S. 125-138). Stuttgart: Enke.

Smith, C. A., Haynes, K. N., Lazarus, R. S. & Pope, L. K. (1993). In search of «hot» cognitions: Attributions, appraisals, and their relation to emotion. Journal of Personality and Social Psychology, 65, 916-929.

Sokolowski, K. (1996). Wille und BewuЯtheit. In J. Kuhl & H. Heckhausen (Hrsg.), Motivation, Volition und Handlung (Enzyklopдdie der Psychologie, Serie Motivation und Emotion, Bd. 4, S. 485-530). Gцttingen: Hogrefe.

Sweeny, P. D., Anderson, K. & Bailey, S. (1986). Attributional style in depression: A meta-analytic review. Journal of Personality and Social Psychology, 50, 947-991.

Tucker, D. M. & Williamson, P. A. (1984). Asymmetric neural control Systems in human self-regulation. Psychological Review, 91, 185-215.

Zuckerman, M. & Lubin, B. (1965). Manual for the Multiple Affect Adjective Check List. San Diego, CA: Educational Testing Service.

Поиск по сайту: