Структура розділу про інтервенцію

В розділі про методи клинико-психологической інтервенції основна увага приділяється клинико-психологической інтервенції порушених психічних функцій і психотерапії порушених патернів функціонування і порушених интериндивидуальных систем; попередження і профілактика, а також реабілітація даний оглядовий. Це абсолютно окремі області, і їх вже не можна розглядати з тим же вирішуючим ступенем, що і терапію/психотерапію. Проте основні концепції терапії мають значення і для профілактики і реабілітації. Крім того, ми обмежуємося розглядом тільки психічних розладів і не маємо можливості, як уже згадувалося, обговорювати профілактику, лікування/терапію і реабілітацію психологічними методами соматичних хвороб (ср. психологія здоров'я і поведінкова медицина) (див. розділ 1).

Слідуючи загальній концепції книги, ми розбираємо, по-перше, загальні для всіх розладів аспекти клинико-психологической інтервенції і, по-друге, обговорюємо її стосовно окремих розладів. Загальна частина V починається даним розділом, далі, в розділі 19 розповідається про охорону здоров'я; інтервенція розглядається тут в макроперспективі; висловлюються історичні, соціологічні і інституційні аспекти профілактичної, психотерапевтичної і реабілітаційної інтервенції. Наступний розділ (розділ 20) — про методику дослідження клинико-психологической інтервенції. Розділи 21, 22 і 23 присвячені профілактиці, психотерапії і реабілітації. Окремий розділ передбачений для психофармакотерапии (розділ 24), оскільки клінічні психологи повинні мати в своєму розпорядженні основні відомості в цій області, навіть якщо вони не мають права самі виписувати психофармакологічні препарати.

Теоретичні підходи (психоаналітичний, бихевиористский, клиентоцентрированный, подружня і сімейна терапія) висловлюються по єдиній системі, з орієнтацією на методи; обгрунтування вибору форм інтервенції можна знайти в розділі 22.1.

У спеціальній частині книги розповідається про відповідні інтервенції при порушеннях окремих психічних функцій, патернів функціонування і міжособових систем. Таким чином ми хочемо показати, що поняття клинико-психологической інтервенції — набагато ширше, ніж поняття психотерапії.

Мал. Сеанс індивідуальної терапії

Література

Argyle, M. (1987). Rule for relationships in four cultures. Australian Journal of Psychology, 38, 309-318.

Badura, B. & Lehrmann, H. (1988). Sozialpolitische Rahmenbedingungen, Ziele und Wirkungen von Rehabilitation. In U. Koch, G. Lucius-Hoene & R. Stegie (Hrsg.), Handbuch der Rehabilitationspsychologie (S. 58-73). Hamburg: Springer.

Barker, Ch., Pistrang, N. & Elliott, R. (1994). Research methods in clinical and counselling psychology. New York: Wiley.

Baumann, U. (1996). Wissenschaftliche Psychotherapie auf der Basis der wissenschaftlichen Psychologie. Report Psychologie, 21, 686-689.

Becker, P. (1997). Psychologie der seelischen Gesundheit (Bd. 1, 2. Aufl.). Gцttingen: Hogrefe.

Blanchard, E. B. (1992). Introduction to the special issue on behavioral medicine: An update for the 1990s. Journal of Consulting and Clinical Psychology, 60, 491 -492.

Caplan, G. (1964). Principles of preventive psychiatry. New York: Basic Books.

Dietrich, G. (1991). Allgemeine Beratungspsychologie: eine Einfьhrung in die psychologische Theorie und Praxis der Beratung. Gцttingen: Hogrefe.

Ernst, C. (1989). Der Exorzismus. In G. Condrau (Hrsg.), Psychologie des 20. Jahrhunderts, Bd. XV, Transzendenz, Imagination und Kreativitдt (S. 717-725). Zьrich: Kindler.

Gцssweiner, V., Peternell, A., Schattovits, H., Slunecko, Th., Voracek, M. & Widhalm, R. (1997). Beratung — Psychotherapie. Reihe des Familienministeriums, Wien.

Grawe, K. (1997). «Moderne» Verhaltenstherapie oder Allgemeine Psychotherapie? Verhaltenstherapie und Verhaltensmedizin, 2, 137-159.

Greif, S. (1976). Diskussionstraining. Salzburg: Otto Mьller.

Hager, W., Elsner, B. & Hьbner, S. (1995). Metaevaluation der Evaluation von einigen kognitiven Trainings. In W. Hager (Hrsg.), Programme zur Fцrderung des Denkens bei Kindern. Konstruktion, Evluation und Metaevaluation (S. 257-291). Gцttingen: Hogrefe.

Heil, F. E. & Scheller, R. (1981). Entwicklungsmцglichkeiten der gegenwдrtigen Beratungspraxis. In U. Baumann, H. Berbalk & G. Seidenstьcker (Hrsg.), Klinische Psychologie. Trends in Forschung und Praxis (Bd. 4, S. 180-208). Bern: Hans Huber.

Huber, W. (1991). Psychologische Hilfe und Therapie. Was man wissen sollte, wenn man Hilfe braucht. Bern: Hans Huber.

Ingenkamp, F. D. (1979). Zielerreichendes Lernen, mastery learning: Grundlagen, Forschungsbericht, Praxis. Ravensburg: Ravensurger Buchverlag Otto Maier.

Klauer, K. J. (1989). Denktraining fьr Kinder. I. Ein Programm zur intellektuellen Fцrderung. Gцttingen: Hogrefe.

Kleinbeck, U. & Schmidt, K.-H. (1990). The translation of work motivation into performance. In U. Kleinbeck, H.-H. Quast, H. Thierry & H. Hдcker (Eds.), Work motivation (pp. 27-39). London: Erlbaum.

Klerman, G. L., Weissman, M. M., Markowitz, J., Glick, I., Wilner, Ph. J., Mason, B. & Shear, M. K. (1994). Medication and psychotherapy. In A. E. Bergin & S. L. Garfield (Eds.), Handbook of psychotherapy and behavior change (pp. 734-782). New York: Wiley.

Miltner, W., Birbaumer, N. & Gerber, W. D. (Hrsg.). (1986). Verhaltensmedizin. Berlin: Springer.

Moritz, C. P. (1783). Gnothi sauton oder Magazin zur Erfahrungsseelenkunde. Berlin: August Mylius.

Perrez, M. (1976). Zum Problem der Relevanzforderungen in der Klinischen Psychologie am Beispiel der Therapieziele. In A. Iseler & M. Perrez (Hrsg.), Relevanz der Psychologie (S. 139-154). Mьnchen: Reinhardt.

Schwenkmezger, P. & Schmidt, L. R. (1994). Gesundheitspsychologie: Alter Wein in neuen Schlдuchen? In P. Schwenkmezger & L. R. Schmidt (Hrsg.), Lehrbuch der Gesundheitspsychologie (S. 1-8). Stuttgart: Enke.

Strotzka, H. (Hrsg.). (1975). Psychologie: Grundlagen, Verfahren, Indikationen. Mьnchen: Urban & Schwarzenberg.

Woolfe, R. & Dryden, W. (Eds.). (1996). Handbook of counselling psychology. London: Sage.

Поиск по сайту: