Виводи про дію соціально-психологічних чинників

Якщо ми подивимося на соціально-психологічні моделі етіології розладів з урахуванням всіх цих критичних зауважень, то, мабуть, зможемо прийти до наступного висновку. Соціально-психологічні чинники лише в окремих випадках безпосередньо впливають на розлад і є його головними причинами. Значно частіше вони діють у поєднанні з іншими чинниками, пом'якшуючи або додатково підтримуючи розлад.

Це нічого не говорить про важливість їх впливу, але пояснює, чому так важко знайти пояснення для складних розладів, користуючись простими моделями. Ні для однієї з описаних тут моделей специфічні відносини причины—следствия між соціально-психологічними процесами, з одного боку, і психічними або соматичними захворюваннями — з іншою, не доведені напевно. Та цього і не можна вимагати від моделей, які орієнтовані на загальні соціально-психологічні закономірності в поведінці і емоціях. Навіть там, де ми найбільш близькі до цього, — маються на увазі концепція соціальної депривации і моделі теорії атрибуції при депресії, — багато питань і феномени залишаються не ясними.

І все-таки соціально-психологічні процеси без сумніву, значною мірою впливають на підтримку розладів і на позитивний або негативний перебіг захворювань. Це можна укласти не тільки з емпіричних і експериментальних досліджень, що є на сьогоднішній день, але також — побічно — з результатів численних досліджень в області психотерапії. Простій зв'язки між якоюсь окремою соціально-психологічною ознакою і якоюсь специфічною симптоматикою, зрозуміло, не можна чекати, оскільки протягом всього часу існування клінічних феноменів на основні змінні, як правило, впливають декілька чинників.

Для того, щоб розвивати і перевіряти соціально-психологічні поняття стосовно клініки, слід було б розширити психологічний методичний апарат. Питання про причинну дію соціально-психологічних чинників повинне до того ж досліджуватися в проспективных дослідженнях перебігу хвороби, де прогнози про їх дієвість можна перевірити на однозначно певних симптомах або синдромах. На противагу критиці представлених тут моделей можна підкреслити їх евристичну цінність. Це стосується не тільки дослідження психічних розладів, але і практичної клінічної діяльності. Саме для цієї сфери соціально-психологічні моделі надають теоретичні опорні точки, виходячи з яких можна цілеспрямовано розвивати гіпотези для аналізу і лікування різних психічних розладів.

Література

Abramson, L. Y., Seligman, M. E. P. & Teasdale, J. D. (1978). Learned helplessness in humans. Journal of Abnormal Psychology, 87, 49-74.

Argyle, M. & Kendon, A. (1967). The experimental analysis of social Performances. In L. Berkowitz (Ed.), Advances in experimental social psychology. (Vol. III, pp. 55-98). New York: Academic Press.

Bandura, A. (1982). Self-efficacy mechanisms in human agency. American Psychologist, 37, 122-147.

Baron, R. A. & Byrne, D. (1984). Social psychology (4th edition). Boston: Allyn & Bacon.

Bateson, G., Jackson, D. D., Haley, J. & Weakland, J. (1956). Toward а theory of schizophrenia. Behavioral Science, 1, 251-264.

Beck, A. T., Rush, J., Shaw, B. & Emery, G. (1981). Kognitive Therapie der Depression. Mьnchen: Urban & Schwarzenberg.

Bebbington, P. & Kuipers, L. (1994) The predictive utility of expressed emotion in schizophrenia: An aggregate analysis. Psychological Medicine, 24, 707-718.

Bernard, L. C. (1994). Health psychology: Biopsychological factors in health and illness. New York: Hardcourt Brace.

Bierhoff, H. W. (1993). Sozialpsychologie: Ein Lehrbuch. Stuttgart: Kohlhammer.

Blцschl, L. (1978). Psychosoziale Aspekte der Depression. Bern: Huber.

Bowlby, J. (1973). Attachment and loss: Separation, anxiety, and anger (Vol. II). New York: Basic Books.

Brehm, S. S. (1980). Anwendung der Sozialpsychologie in der klinischen Praxis. Bern: Huber.

Coyne, J. C. (1976). Toward an interactional description of depression: A critical appraisal. Psychological Bulletin, 94, 472-505.

Coyne, J. C. & Gotlib, J. H. (1983). The role of cognition in depression: A critical appraisal. Psychological Bulletin, 94, 472-505.

Dцrner, K. (1975). Diagnosen in der Psychiatrie. Frankfurt: Compur-Verlag.

Ellgring, H., Seiler, S., Perleth, B., Fings, W., Gasser, T. & Oertel, W. (1993). Psychosocial aspects of Parkinson's disease. Neurology, 43 (Suppl. 6), 41-44.

Ellis, A. (1977). Die rational-emotive Therapie. Mьnchen: Pfeiffer.

Ernst, C. (1987). Frьhdeprivation und spдtere Entwicklung. Ergebnisse katamnestischer Untersuchungen. In G. Nissen (Hrsg.), Prognose psychischer Erkrankungen im Kindes- und Jugendalter (S. 88-111). Bern: Huber.

Fiske, S. T. & Taylor, S. E. (1991) Social cognition (2nd edition). New York, N. Y.: McGraw Hill.

Flack, W. F., & Laird, J. D. (Eds.). (1998). Emotions in psychopathology. Oxford: Oxford University Press.

Flanagan, D. A., & Wagner, H. L. (1991). Expressed emotion and panic-fear in the prediction of diet treatment compliance. British Journal of Clinical Psychology, 30, 231-240.

Florin, I., Freudenberg, G. & Hollaender, J. (1985). Facial expressions of emotion and physiologic reactions in children with bronchial asthma. Psychosomatic Medicine, 47, 382-393.

Fцrsterling, F. (1980). Attributionstheorie in der Klinischen Psychologie. Mьnchen: Psychologie Verlags Union.

Fontana, A. (1966). Familial etiology of schizophrenia. Is а scientific methodology possible? Psychological Bulletin, 66, 214-228.

Frey, D. & Greif, S. (Hrsg.). (1994). Sozialpsychologie - Ein Handbuch in Schlьsselbegriffen (3. Aufl.). Weinheim: Beltz PVU.

Friedman. H. S., Hall, J. A. & Harris, M. J. (1985). Type A behavior, nonverbal expressive style, and health. Journal of Personality and Social Psychology, 48, 1299-1315.

Goffman. E. (1967). Stigma. Ьber Techniken der Bewдltigungbeschдdigter Identitдt. Frankfurt: Suhrkamp.

Gove, W. (Ed.). (1980). The labeling of deviance — Evaluating а perspective (2nd edition). London: Sage Publications.

Hahlweg, K., Schindler, L. & Revenstorf, D. (1982). Partnerschaftsprobleme: Diagnose und Therapie. Berlin: Springer.

Herkner, W. (1983). Einfьhrungin die Sozialpsychologie (3. Aufl.). Bern: Huber.

Hooley, J. M., & Teasdale, J. D. (1989). Predictors of relapse in unipolar depressives: Expressed emotion, marital distress, and perceived criticism. Journal of Abnormal Psychology, 98, 229-235.

Izard, C. E. (1977). Human emotions. New York: Plenum Press.

Jacobson, J. W., Mulick, J. A., & Schwartz, A. (1995). A history of facilitated communication: Science, pseudoscience, and antiscience. American Psychologist, 50, 750-765.

Jahoda, M, Lazarsfeld, P. F., & Zeisel, H. (1932). Die Arbeitslosen von Marienthal. (2. Aufl. 1960). Allensbach: Verlag fьr Demoskopie.

Kanfer, F. H., Reinecker, H., & Schmelzer, D. (1996). Selbstmanagement-Therapie (2. Aufl.). Berlin: Springer.

Kavanagh, D. J. (1992). Recent developments in Expressed Emotion and Schizophrenia. British Journal of Psychiatry, 160, 601-620.

Kiecolt-Glaser, J. K., Kennedy, S., Malhoff, S., Fisher, C, Seicher, C. E., & Glaser, R. (1988). Marital discord and immunity in males. Psychosomatic Medicine, 50, 213-229.

Kirsch, I. (1985). Self-efficacy and expectancy: Old wine with new labels. Journal of Personality and Social Psychology, 49, 824-830.

Krause, R. (1981). Sprache und Affekt — Das Stottern und seine Behandlung. Stuttgart: Kohlhammer.

Lazarus, R. S. (1984). On the primacy of cognition. American Psychologist, 39, 124-129.

Leff, J. & Vaughan, Ch. (1985). Expressed emotion in families — its significance for mental illness. New York: Guilford.

Linden, M. (1976). Depression als aktives Verhalten. In N. Hoffmann (Hrsg.), Depressives Verhalten — Psychologische Modelle zur Дtiologie und Therapie (S. 108-149). Salzburg: Otto Mьller.

Mann, L. (1994). Sozialpsychologie (10. Aufl.). Weinheim: Beltz PVU.

Matarazzo, J. D. (1984). Behavioral health: A 1990 challenge for the health sciences professions. In J. D. Matarazzo, S. M. Weiss, J. A. Herd, N. E. Miller & S. M. Weiss (Eds.), Behavioral health (pp. 3-40). New York:WiIey.

Miklowitz, D., Goldstein, M. J., Falloon, I. R. H. & Doane, J. (1984). Interactional correlates of expressed emotion in the families of schizophrenics. British Journal of Psychiatry, 144, 48-487.

Nicassio, P. M., & Smith, T. W. (1995). Managing chronic illness: A biopsychosocial perspective. Washington, DC: APA.

O'Leary, A. (1990). Stress, emotion and human immune function. Psychological Bulletin, 108, 363-382.

Pennebaker, J. W. (1993). Overcoming inhibition: Rethinking the roles of personality, cognition, and social behavior. In H. C. Traue & J. W. Pennebaker (Eds.), Emotion, inhibition and health (pp. 100-115). Gцttingen: Hogrefe.

Pennebaker, J. W., Kiecolt-Glaser, J. K., & Glaser, R., (1988a). Disclosure of traumas and immune function: Health implications for psychotherapy. Journal of Consulting and Clinical Psychology, 56, 239-245.

Pennebaker, J. W., & Traue, H. C. (1993). Inhibition and psychosomatic processes. In H. C. Traue & J. W. Pennebaker (Eds.), Emotion, inhibition and health (pp. 146-163). Gцttingen: Hogrefe.

Pfungst, O. (1907). Das Pferd des Herrn von Osten (Der kluge Hans). Leipzig: Joh. Ambrosius Barth. (Nachdruck: Frankfurt: Fachbuchhandlung fьr Psychologie, 1983)

Ploog, D. (1972). Breakdown of the social communication system: A key process in the development of schizophrenia? Prospects for research on schizophrenia? Neurosciences Research Progress Bulletin, 10, 394-395.

Plutchik, R. (1980). Emotion: A psychoevolutionary synthesis. New York: Harper & Row.

Radley, A. (1994). Making sense of illness — The social psychology of health and disease. London: Sage.

Raush, H. L.,, Greif, A. C. & Nugent, J. (1979). Communication in couples and families. In W. R. Burr, R. Hill, F. J. Neye & I. L. Reiss (Eds.), Contemporary theories about the family, Vol. I: Research based theories (pp. 468-489). New York: Free Press.

Rehm, L. P. & O'Hara, M. W. (1979). Understanding depression. In I. H. Frieze, D. Bar-Tal & J. S. Carroll (Eds.), New approaches to social problems (pp. 209-264). San Francisco: Jossey Bass.

Rosenhan, D. L. (1973). On being sane in insane places. Science, 179, 250-258.

Rosenthal, R. (1967). Covert communication in the psychological experiment. Psychological Bulletin, 67, 356-367.

Rotter, J. B. (1954). Social learning and clinical psychology. Englewood Cliffs, N.J.: Prentice-Hall.

Scherer, K. R. (1984). On the nature and function of emotion: A component process approach. In K. R. Scherer & P. Ekman (Eds.), Approaches to emotion (pp. 293-317). Hillsdale, N. J.: Lawrence Erlbaum.

Schwarzer, R. (Hrsg.) (1990). Gesundheitspsychologie. Gцttingen: Hogrefe.

Seligman, M. E. P. (1992). Erlernte Hilflosigkeit (4. Aufl.). Weinheim: Beltz, PVU.

Semin, G., & Fiedler, K. (Eds.) (1996). Applied social psychology. London: Sage-Publications.

Snyder, C. R., & Forsyth, D. R. (Eds.) (1991). Handbook of social and clinical psychology — The health perspective. New York: Pergamon Press.

Spitz, R. (1946). Anaclitic depression: An inquiry into the genesis of psychiatric conditions in early childhood. Psychoanalytic Study of the Child, 2, 313-342.

Spitzer, R. (1975). Move on pseudoscience in science and the case for psychiatric diagnoses. Archives of General Psychiatry, 33, 459-470.

Stroebe, W., Hewstone, H., Codol, J. P. & Stephenson, G. (Hrsg.). (1990). Sozialpsychologie. Berlin: Springer.

Szasz, T. S. (1960). The myth of mental illness. American Psychologist, 15, 113-118.

Teasdale, J. D. (1993). Emotion and two kinds of meaning: Cognitive therapy and applied cognitive science. Behavior Research and Therapy, 31, 339-354.

Teasdale, J. D., & Barnard, P. J. (1993). Дffect, cognition, and change: Re-modelling depressive thought. Hillsdale: Lawrence Erlbaum.

Temoshok, L., van Dyke, C. & Zegans, L. S. (Eds.). (1983). Emotions in health and illness. New York: Grune & Stratton.

Tomkins, S. (1982). Affect theory. In P. Ekman (Ed.), Emotion in the human face (pp. 353-395). Cambridge: Cambridge University Press.

Trower, P., Bryant, B. & Argyle, M. (1978). Social skills and mental health. London: Methuen.

Ullrich, R. & Ullrich de Muynck, R. (1980). Diagnose und Therapie sozialer Stцrungen. Mьnchen: Pfeiffer.

Urnas-Moberg, K. (1996). A comparison of oxytocin and blood pressure reduction in animals and humans. Biobehavioral interactions. Paper presented at the 4th International Congress of Behavioral Medicine, Washington, D. C, March 13-16, 1996.

Wallbott, H. G. & Scherer, K. R. (1986). The antecedents of emotional experiences. In K. R. Scherer, H. G. Wallbott & A. B. Summerfield (Eds.), Experiencing emotion — A cross-cultural study (pp. 69-83). Cambridge: Cambridge University Press.

Williams, J. M. G. (1986). Social skills training in depression. In C. R. Hollin & P. Trower (Eds.), Handbook of social skills training (Vol. 2, pp. 91-110). Oxford: Pergamon Press.

Wortman, C. B. & Brehm, J. W. (1975). Responses to uncontrollable outcome: An integration of reactance theory and the learned helplessness model. In L. E. Berkowitz (Ed.), Advances in experimental social psychology (Vol. 8, pp. 277-336). New York: Academic Press.

Поиск по сайту: