Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Порушений розвиток — розвиток порушень



 

У попередніх розділах узагальнюються гіпотези і емпіричні дані з приводу чинників, сприяючих розвитку психічних розладів. Закріпленню порушеної поведінки і переживання не обов'язково, але часто передує порушення розвитку у фазах, що вимагають особливих витрат на адаптацію. Сучасний рівень досліджень зі всією очевидністю показує, що відповідь на питання, за яких умов скороминуще порушення розвитку може привести до розвитку персистирующих розладів, залежить від взаємодії декількох груп чинників. Відмінності в уразливості — як природжені, так і придбані в ході історії навчення — роблять різних людей різною мірою схильними і сприйнятливими до патогенних впливів. До цих відмінностей, можливо, додаються ще і статеві відмінності, що впливають на уразливість і розвиток окремих розладів. Наприклад, згідно багатьом дослідженням, чоловікам складніше подолати розставання з партнером, чим жінкам (Ermert, 1996); депресія ж частіше зустрічається у жінок. Друга патогенна група чинників — це стресові негативні життєві події і хронічні негативні соціальні впливи, які впливають на розвиток у всіх варіаціях, — іноді відповідно до культурного стандарту, іноді виходячи за рамки норми. Сюди відносяться не тільки травматичні переживання і патогенні соціальні відносини в сім'ї, але і культурні умови, які або сприяють деяким розладам, або пом'якшують вираженість розладів. Зокрема, дискутувалося питання: чи може бути так, що підвищена хворобливість депресивними розладами у жінок і алкоголізмом у чоловіків підтримуються культурно обумовленими статевими стереотипіями і відповідними впливами соціалізації (Widom, 1984).

Проте для розвитку розладів і пом'якшення їх вираженості мають значення не тільки патогенні чинники — внутрішні (у якійсь мірі конституціональні) і зовнішні. Для прогнозування психічних розладів слід враховувати і протективные чинники (див. розділ 9). Тут теж можна виділити внутрішні і зовнішні по відношенню до індивіда джерела. Індивідуальні ознаки компетентності в тому, що упоралося із стресом (ср. розділ 17), интернальный локус контролю, всілякі професійні і соціальні здібності і особливості соціальної підтримки — все це, будучи протективными чинниками, здатне пом'якшити патогенні впливи. Зокрема, до таких протективным чинників відносяться стабільні відносини в дитинстві або в зрілому віці, позитивне підкріплення адекватної поведінки того, що упоралося або соціальні моделі, життя адекватно реальності, що дозволяють відповідати на вимоги. Зробивши огляд безперечних протективных чинників, які наголошувалися в багато довготривалих і срезовых дослідженнях, Егле, Гофман і Штеффенс (Egle, Hoffmann & Steffens, 1997) виявили, що істотним протективным чинником є позитивні відносини з первинно референтними особами. Складна взаємодія патогенних і протективных внутрішніх і зовнішніх умов — ось від чого залежить головним чином відносна успішність адаптації в процесі розвитку, який продовжується все життя. Деякі моделі цієї взаємодії представлені в розділі 17 (Стрес і копинг) як взаємодія стрессоров і ресурсів. Чинникам, здатним зменшити дію патогенних умов, присвячені дослідження життєстійкості (Werner & Smith, 1992), і в майбутньому в цьому напрямі необхідно використовувати відомості про чинники риски, обумовлені соціалізацією, що надасть можливість створити кращі моделі взаємодії протективных умов і умов риски.

 

Література

 

Abramson, L., Seligman, M. E. P. & Teasdale, J. (1978). Learned helplessness in humans: Critique and reformulation. Journal of Abnormal Psychology, 87, 49-74.

Abramson, L. Y., Metalsky, G. I. & Alloy, L. B. (1989). Hopelessness depression: A theory-based subtype of depression. Psychological Review, 96, 358-372.

Ainsworth, M. D. S. (1985). Weitere Untersuchungen ьber die schдdlichen Folgen der Mutterentbehrung. In J. Bowlby (Hrsg.), Mutterliebe und kindliche Entwicklung (S. 171-218). Basel: Reinhardt.

Ainsworth, M. D. S., Blehar, M. D., Waters, E. & Wall, S. (1978). Patterns of attachment. Hillsdale, NJ: Erlbaum.

Asendorpf, J. B., Banse, R., Wilpers S. & Neyer, F. J. (1998). Beziehungsspezifische Bindungsskalen fьr Erwachsene und ihre Validierung durch Netzwerk- und Tagebuchverfahren. Diagnostika, 43, 289-313.

Baltes, P. B., Reese, H. W. & Lipsitt, L. P. (1980). Life-span development psychology. Annual Review of Psychology, 31, 65-110.

Bandura, A. & Walters, R. H. (1959). Adolescent aggression. New York: Ronald Press.

Benoit, D. & Parker, K. C. H. (1994). Stability and transmission of attachment across three generations. Child Development, 65, 1444-1456.

Bischof, N. (1975). A system approach toward the functional connections of attachment and fear. Child Development, 46, 801-817.

Blanck, G. & Blanck, R. (1980). Ich-Psychologie II. Psychoanalytische Entwicklungspsychologie. Stuttgart: Klett-Cotta.

Blцschl, L. (1978). Psychosoziale Aspekte der Depression. Ein lerntheoretisch-verhaltenstherapeutischer Ansatz. Bern: Huber.

Blцschl, L. (1986). Verhaltenstherapie. In S. K. D. Sulz (Hrsg.), Verstдndnis und Therapie der Depression (S. 105-121). Mьnchen: Ernst Reinhardt.

Bowlby, J. (1969). Attachment and loss. Vol. I. Attachment. New York: Basic Books. (dt.: Bindung. Eine Analyse der Mutter-Kind-Beziehung. Frankfurt а. M.: Fischer, 1984.)

Bowlby, J. (1973). Attachment and loss. Vol. II. Separation: Anxiety and anger. New York: Basic Books. (dt.: Trennung. Psychische Schдden als Folge der Trennung von Mutter und Kind. Frankfurt а. M.: Fischer, 1986.)

Bowlby, J. (1980). Attachment and loss. Vol. III. Loss: Sadness and depression. London: Hogarth Press. (dt.: Verlust. Trauer und Depression. Frankfurt а. M.: Fischer, 1983.)

Bowlby, J. (1988). Developmental psychiatry comes of age. American Journal of Psychiatry, 145, 1-10.

Brewin, C. R. (1988). Cognitive foundations of clinical Psychology. Hove und London: Lawrence Erlbaum.

Carlson, V., Cicchetti, D., Barnett, D. & Braunwald, K. (1989). Disorganized/disoriented attachment relationships in maltreated infants. Developmental Psychology, 25, 525-531.

Carter, B. & McGoldrick, M. (1989). The Changing Family Life. Cycle: A Framework for Family Therapy. Boston; London: Allyn and Bacon.

Cicchetti, D., Toth, S. L. & Lynch, M. (1995). Bowlby's Dream comes full circle: The application of attachment theory to risk and psychopathology. Advances in Clinical Child Psychology, 17, 1-75.

Cook, M. & Mineka, S. (1989). Observational conditioning of fear to fear-relevant versus fear-irrelevant stimuli in rhesus monkeys. Journal of Abnormal Psychology, 98, 448-459.

Cook, M., Mineka, S., Wolkenstein, B. & Laitsch, K. (1985). Observational conditioning of snake fear in rhesus monkeys. Journal of Abnormal Psychology, 94, 4, 307-318.

Diethelm, K. (1990). Mutter-Kind-Interaktion und Entwicklung von Kontrollьberzeugungen. Freiburg: Universitдtsverlag und Bern: Huber.

Egle, U. T., Hoffmann, S. O. & Joraschky, P. (Hrsg.). (1997). Sexueller MiЯbrauch, MiЯhandlung, Vernachlдssigung. Stuttgart: Schattauer.

Egle, U. T., Hoffmann, S. O. & Steffens, M. (1997). Psychosoziale Risiko- und Schutzfaktoren in Kindheit und Jugend als Prдdisposition fьr psychische Stцrungen im Erwachsenenalter. Der Nervenarzt, 9, 683-695.

Ehlers, A. & Lьer, G. (1996). Pathologische Prozesse der Informationsverarbeitung. In A. Ehlers & K. Hahlweg (Hrsg.), Grundlagen der Klinischen Psychologie. Enzyklopдdie der Psychologie (S. 351-406). Gцttingen: Hogrefe.

Engel, G. L. & Schmale, A. H. (1972). Conservation-withdrawal: A primary regulatory process for organismic homeostasis. Ciba Foundation Symposion 8 (Physiology, emotion and psychosomatic). Amsterdam: Elsevier.

Ermert, C. (1996). Folgen von Scheidung fьr Erwachsene unter Berьcksichtigung der Rolle als Erzieher. In G. Bodenmann & M. Perrez (Hrsg.), Scheidung und ihre Folgen (S. 135-147). Fribourg: Universitдtsverlag; Bern: Huber.

Ernst, C. & von Luckner, N. (1985). Stellt die Frьhkindheit die Weichen? Eine Kritik an der Lehre von der schicksalshaften Bedeutung erster Erlebnisse. Stuttgart: Enke.

Ernst, H. & Klosinski, G. (1989). Entwicklung und familiales Umfeld bei zwangsneurotischen Kindern und Jugendlichen: eine Retrospektiv- und Vergleichsstudie. Praxis der Kinderpsychologie und Kinderpsychiatrie, 38, 256-263.

Eysenck, H. J. (1976). The learning theory model of neurosis — A new approach. Behavior Research and Therapy, 14, 251-267.

Eysenck, H. J. (1985). Incubation theory of fear/anxiety. In S. Reiss & R. R. Bootzin (Eds.), Theoretical issues in behavior therapy (pp. 83-105). New York: Academic Press.

Eysenck, H.-J. & Rachman, S. (1968). Neurosen: Ursachen und Heilmethoden. Berlin: Deutscher Verlag der Wissenschaft.

Fanselow, M. S. (1991). Analgesia as а response to aversive Pavlowian conditional stimuli: Cognitive and emotional mediators. In M. R. Denny (Ed.), Fear, avoidance, and phobias: A fundamental analysis (pp. 61-86). Hillsdale, NJ: Lawrence Erlbaum.

Ferster, C. B. (1973). A functional analysis of depression. American Psychologist, 28, 857-870.

Filipp, S.-H. (1990). Kritische Lebensereignisse (2. Aufl.). Mьnchen: Psychologie Verlags Union.

Flammer, A. (1988). Entwicklungstheorien. Psychologische Theorien der menschlichen Entwicklung. Bern: Huber.

Flammer, A. (1991). Entwicklungsaufgaben als Rituale? Entwicklungsaufgaben anstelle von Ritualen? In G. Klosinski (Hrsg.), Pubertдtsriten. Дquivalente und Defizite in unserer Gesellschaft (S. 89-101). Bern: Huber.

Franke, L. B. (1983). Growing Up Divorced. New York: Linden Press.

Freud, S. (1905). Drei Abhandlungen zur Sexualtheorie. Leipzig und Wien: Verlag Franz Deuticke.

Freud, S. (1917). Vorlesungen zur Einfьhlung in die Psychoanalyse. 3. Teil. Allgemeine Neurosenlehre. Leipzig und Wien: Heller.

Fthenakis, W. E. (1995). Ehescheidung als Ьbergangsphase im FamilienentwicklungsprozeЯ. In M. Perrez, J.-L. Lambert, C. Ermert & B. Plancherel (Hrsg.), Familie im Wandel (S. 63-95). Fribourg: Universitдtsverlag; Bern: Huber.

Fthenakis, W. E., Niesei, R. & Oberndorfer, R. (1988). Die Bedeutung des Vaters in geschiedenen und wiederverheirateten Familien. Heilpдdagogische Forschung, 14, 180-190.

Fthenakis, W. E. (1989). Mьtterliche Berufstдtigkeit, auЯerfamiliale Betreuung und Entwicklung des (Klein-) Kindes aus kinderpsychologischer Sicht. Zeitschrift fьr Familienforschung, 1, 5-27.

George, C, Kaplan, N. & Main, M. (1996). Adult Attachment Interview. Unpublished protocol, Department of Psychology, University of California, Berkeley.

Gilbert, P. (1984). Depression. From Psychology to Brain State. London: Lawrence Erlbaum.

Giurgea, C. E. (1986). L'Heritage de Pavlov. Bruxelles: Pierre Mardaga.

Goldberg, D. & Huxley, P. (1992). Common mental disorders. A bio-social model. London; New York: Tavistock; Routledge.

Gray, J. A. (1982). The neuropsychology of anxiety: An enquiry into the functions of the septo-hippocampal system. Oxford: Oxford University Press.

Greve, W. & Roos, J. (1996). Der Untergang des Edipuskomplexes. Bern: Huber.

Grossmann, K. E. & Grossmann, K. (1986). Phylogenetische und ontogenetische Aspekte der Entwicklung der Eltern-Kind-Bindung und der kindlichen Sachkompetenz. Zeitschrift fьr Entwicklungspsychologie und Pдdagogische Psychologie, 18, 287-315.

Grossmann, K., Fremmer-Bombik, E., Rudolph, J. & Grossmann K. E. (1988). Maternal attachment representations as related to child-mother attachment patterns and maternal sensitivity and acceptance of her child. In R. A. Hinde & J. Stevenson-Hinde (Eds.), Relations within families (pp. 241-260). Oxford: University Press.

Grossmann, K. E., Becker-Stoll, F., Grossmann, K., Kindler, H., Schiecke, M., Spangler, G., Wensauer, M. & Zimmermann, P. (1997). Die Bindungstheorie. Modell, entwicklungspsychologische Forschung und Ergebnisse. In H. Keller (Hrsg.), Handbuch der Kleinkindforschung (2. Aufl., S. 51-96). Bern: Huber.

Grьnbaum, A. (1984). The foundations of psychoanalysis. Berkeley: University of California Press.

Hamilton, M. (Ed.). (1967). Abnormal psychology. Harmondsworth: Penguin Books.

Havighurst, R. J. (1982). Developmental tasks and education (1st ed. 1948). New York: Longman.

Heckhausen, H. (1977). Achievement motivation and ist constructs: A cognitive model. Motivation and Emotion, 1, 283-329.

Heckhausen, H. (1983). Entwicklungsschritte in der Kausalattribution von Handlungsergebnissen. In D. Gцrlitz (Hrsg.), Kindliche Erklдrungsmuster (S. 49-85). Weinheim: Beltz.

Hoffmann, S. O. & Hochapfel, G. (1995). Einfьhrungin die Neurosenlehre und Psychosomatische Medizin. Stuttgart: Schattauer.

Kendall-Tackett, K., Meyer, W. I. & Finkelhor, D. (1993). Impact of sexual abuse on children: A review and synthesis of recent empirical studies. Psychological Bulletin, 113, 164-180.

Kernberg, O. F. (1988). Innere Welt und дuЯere Realitдt. Anwendungen der Objektbeziehungstheorie. Mьnchen: Verlag Internationale Psychoanalyse.

Klein, M. (1981). On Mahler's autistic and symbiotic phases: An exposition and evaluation. Psychoanalysis and Contemporary Thought, 4, 69-105.

Klein-Allermann, E. (1995). Die Bewдltigung jugendtypischer Entwicklungsaufgaben. Ein Vergleich adoptierter und nicht adoptierter Jugendlicher. Frankfurt: Peter Lang.

Kline, P. (1981). The Fact and Fantasy in Freudian Theory (2nd ed.). London: Methuen.

Krampen, G. (1991). Fragebogen zu Kompetenz- und Kontrollьbeneugungen (FKK). Gцttingen: Hogrefe.

Krohne, H. W. & Hock, M. (1994). Elterliche Erziehung und Angstentwicklung des Kindes. Bern: Huber.

Laplanche, J. & Pontalis, J. B. (1973). Das Vokabular der Psychoanalyse (Bd. 1 und 2). Frankfurt: Suhrkamp.

Larose, S. & Boivin, M. (1997). Structural relations among attachment working modells of parents, general and specific support expectations, and personal adjustment in late adolescence. Journal of Social and Personal Relationships, 14, 579-601.

Lewinsohn, P. M. (1974). Clinical and theoretical aspects of depression. In K. S. Calhoun, H. E. Adams & K. M. Mitchell (Eds.), Innovative methods in psychopathology (pp. 63-120). New York: Wiley.

Lewinsohn, P. M., Hobermann, H. M. & Rosenbaum, M. (1988). A prospective study of risk factors for unipolar depression. Journal of Abnormal Psychology, 97, 357-367.

Lewinsohn, P. M., Steinmetz, J. L., Larson, D.W. & Franklin, J. (1981). Depression-related cognitions: Antecedcnt or consequence? Journal of Abnormal Psychology, 90, 213-219.

Lichtenberg]. D. (1991). Psychoanalyse und Sдuglingsforschung. Berlin: Springer.

Loch, W. (1977). Anmerkungen zum Thema Ich-Verдnderungen, Ich-Defekte und psychoanalytische Technik. Psyche, 31, 216-227.

Mahler, M. S., Pine, F. & Bergman, A. (1975). The psychological birth of the Human Infant. New York: Basic Books. (dt.: Die psychische Geburt des Menschen. Frankfurt: Fischer, 1980.)

Main, M. (1990). Cross-cultural studies of attachment organisation: Recent studies, changing methodologies, and the concept of conditional strategies. Human Development, 33, 48-61.

Main, M. (1996). Introduction to the special section on attachment and psychopathology: 2. Overview of the field of attachment. Journal of Consulting and Clinical Psychology, 64, 237-243.

Main, M. & Solomon, J. (1990). Procedures for identifying infants as disorganized/disoriented during the Ainsworth strange situation. In M. T. Greenberg, D. Cicchetti & E. M. Cummings (Eds.), Attachment in the preschool years (pp. 121-160). Chicago: University of Chicago Press.

Masling, J. (Ed.). (1986). Empirical studys of the psychoanalytic theories (Vol. 2). Hillsdale, NJ /London: Erlbaum.

Mertens, W. (1996). Entwicklung der Psychosexualitдt und der Geschlechtsidentitдt. Bd. 2 Kindheit und Adoleszenz. (2. Aufl.). Stuttgart: Kohlhammer.

Metalsky, G. I. & Joiner, T. E. (1992). Vulnerability to depressive symptomatology: A prospective test of the diathesis-stress and causal mediation components of the hopelessness theory of depression. Journal of Personality and Social Psychology, 63, 667-675.

Mineka, S. (1985). Animal modeis of anxiety-based disorders: Their usefulness and limitations. In A. H. Tuma & J. D. Maser (Eds.), Anxiety and the Anxiety Disorders (pp. 199-244). Hillsdale, NJ: Erlbaum.

Muris, P., Steerneman, P., Merckelbach, H. & Meesters, C. (1996). The role of parental fearfulness and modeling in children's fear. Behavior Research and Therapy, 3, 265-268.

Napp-Peters, A. (1995). Familien nach der Scheidung. Mьnchen: Verlag Antje Kunstmann.

Newman, B. M. & Newman, P. R. (1975). Development through Life. A Psychosocial Approach. London: The Dorsey Press.

Nolen-Hoeksema, S., Girgus, J. S. & Seligman, M. E. P. (1992). Predictors and consequences of childhood Dedressive Symptoms: A 5-year longitudinal study. Journal of Abnormal Psychology, 101, 405-422.

Ehman, A. (1993). Stimulus prepotency and fear learning: Data and theory. In N. Birbaumer & A. Ehman (Eds.), The structure of emotion: Psychophysiological, cognitive and clinical aspects (pp. 218-239). Seattle: Hogrefe & Huber.

Est, L.-G. & Hugdahl, K. (1981). Acquisition of phobias and anxiety response patterns in clinical patients. Behavior Research and Therapy, 19, 439-447.

Patten, S. B. (1991). The loss of а parent during childhood as а risk factor for depression. Canadian Journal of Psychiatry, 36, 706-711.

Perrez, M. (1997). Gewalt gegen Kinder. Ausgewдhlte Ergebnisse der Reprдsentativstudie zum Bestrafungsverhalten von Erziehungsberechtigten in der Schweiz mit besonderer Berьcksichtigung der Kцrperstrafe. In B. Zцller (Hrsg.), Mit Strafe leben? Ьber Strafen und Bestrafung im zwischenmenschlichen Bereich (S. 299-308). Basel: Promedas.

Perrez, M. & Chervet, C. (1989). Role de la famille dans le developpement des attributions causales et des convictions de controle. In J.-P. Pourtois (Ed.), Les thйmatiques en йducation familiale (pp. 87-96). Bruxelles: De Boeck-Wesmael.

Perrez, M. & Zbinden, M. (1996). Grundlagen der Klinischen Psychologie: Lernen. In A. Ehlers & K. Hahlweg (Hrsg.), Grundlagen der Klinische Psychologie. (Enzyklopдdie der Psychologie, Serie Klinische Psychologie Band 1; S. 301-349). Gцttingen: Hogrefe.

Prenzel, M. & Schiefele, H. (1986). Konzepte der Verдnderung und Erziehung. In B. Weidenmann, A. Krapp, M. Hofer, G. L. Huber & H. Mandl (Hrsg.), Pдdagogische Psychologie (S. 105-142). Weinheim: Psychologie Verlags-Union.

Reinecker, H. (Hrsg.). (1980). Bestrafung. Experimente und Theorien. Salzburg: Otto Mьller.

Reite, M. & Capitanio, J. P. (1985). On the nature of social separation and social attachment. The psychobiology of attachment and separation (pp. 223-255). Orlando: Academic Press.

Rose, D. T., Abramson, L Y., Hodulik, Ch. J., Halberstadt, L. & Leff, G. (1994). Heterogeneity of cognitive style among depressed inpatients. Journal of Abnormal Psychology, 103, 419-429.

Rosenstein, D. S. & Horowitz, H. A. (1996). Adolescent attachment and psychopathology. Journal of Consulting and Clinical Psychology, 64, 244-253.

Rutter, M. (1995). Clinical implications of attachment. Concepts: Retrospect and prospect. Journal of Child Psychology and Psychiatry, 36, 549-571.

Schaffer, R. (1977). Mothering. London: Fontana Open Books.

Schaffer, H. R. (1992). Und was geschieht mit den Kindern ? Bern: Huber.

Schmidt-Denter, U., Beelmann, W. & Hauschild, S. (1997). Formen der Ehepartnerbeziehung und familiдre Anpassungsleistungen nach der Trennung. Psychologie in Erziehung und Unterricht, 44, 289-306.

Schmidtke, A. & Hдfner, H. (1988). The Werther effect after television films: New evidence for an old hypothesis. Psychological Medicine, 18, 665-676.

Schneewind, K. A. (1995). Familienentwicklung. In R. Oerter & L. Montada (Hrsg.), Entwicklungspsychologie. Ein Lehrbuch (3. Aufl., S. 128-166). Mьnchen: Psychologie Verlags Union.

Schneewind, K. A., Beckmann, M. & Engfer, A. (1983). Eltern und Kinder. Stuttgart: Kohlhammer.

Schneider-Rosen, K., Braunwald, K., Carlson, V., & Cicchetti, D. (1985). Current perspecitves in attachment theory: Illustration from the study of maltreated infants. Monographs of the Society for Research in Child Development, 50 (1-2 Serial, No. 209), 194-210.

Schwarz, J. L., Krolick, G. & Strickland, R. G. (1973). Effects of early day care experience on adjustment to а new environment. American Journal of Orthopsychiatry, 340-346.

Selg, H., Mees, U. & Berg, D. (1988). Psychologie der Aggressivitдt. Gцttingen: Hogrefe.

Seligman, M. E. P. (1975). Helplessness: On depression, development and death. San Francisco: Freeman.

Seligman, M. E. P. (Hrsg.). (1986). Erlernte Hilflosigkeit (2. Aufl.). Mьnchen: Urban & Schwarzenberg.

Seligman, M. E. P. & Hager, J. L. (Eds.). (1972). Biological boundaries of learning. New York: Appleton-Century-Crofts.

Shear, M. K. (1996). Factors in the etiology and pathogenesis of panic disorders: Revisiting the attachment-separation paradigm. American Journal of Psychiatry, 153, 125-136.

Spitz, R. A. (1965). The First Year of Life. A Psychoanalytic Study of Normal and Deviant Development of Object Relations. New York: International Universities Press. (dt.: Vom Sдugling zum Kleinkind. Stuttgart: Klett, 1972).

Sroufe, L. A. & Waters, E. (1977). Attachment as an organizational construct. Child Development, 48, 1184-1199.

Stern, D. N. (1985). The interpersonal world of the infant: A view from psychoanalysis and developmental psychology. New York: Basic Books.

Stern, D. N. (1995). The motherhood constellation. New York: Basic Books.

Van Ijzendoorn, M. H. (1995). Adult attachment representations, parental responsiveness and infant attachment: A meta-analysis on the prodictive validity of the Adult Attachment Interview. Psychological Bulletin, 117, 387-403.

Weindrich, D. & Lцffler, W. (1990). Auswirkungen von Frьhformen der KindesmiЯhandlung auf die kindliche Entwicklung vom 3. zum 24. Lebensmonat. In J. Martinius & R. Frank (Hrsg.), Vernachlдssigung, MiЯbrauch und MiЯhandlung von Kindern (S. 49-55). Bern: Huber.

Werner, E. E. & Smith, R. S. (1992). Overcoming the odds. Ithaca: Cornell University Press.

Wicki, W. (1997). Ьbergдnge im Leben der Familie. Verдnderungen bewдltigen. Bern: Huber.

Widom, C. S. (Ed.). (1984). Sex roles and psychopathology. New York: Plenum Press.

Wierzbicki, M. (1993). Psychological adjustment of adoptees: A meta-analysis. Journal of Clinical Child Psychology, 22, 447-454.

Wolfe, D. A. (1987). Child abuse: Implication for child development and psychopathology. Newbury Park: Sage.

Wolpe, J. (1958). Psychotherapy by reciprocal inhibition. Stanford: Stanford University Press.

Zeanah, C. H. (1996). Beyond insecurity: A reconceptualization of attachment disorders of infancy. Journal of Consulting and Clinical Psychology, 64, 42-52.

Zelnick, L. M. & Buchholz, E. S. (1991). Der Begriff der inneren Reprдsentanz im Lichte der neueren Sдuglingsforschung. Psyche. Zeitschrift fьr Psychoanalyse und ihre Anwendung, 9, 810-846.

 

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.