Брати до уваги соціологічні аспекти при аналізі соматичних порушень і душевних розладів важливо не тільки в науково-пізнавальному плані, але і з погляду безпосереднього практичного значення. Так, у ряді досліджень інтервенції вдалося вражаюче підтвердити, що міжособові і структурні заходи, що підвищують відповідність між саморегуляцією, социоэмоциональной мотивацією і суспільною структурою шансів і винагород, надають сприятливу дію на здоров'ї. Наприклад, у сфері виробничих оздоровчих заходів це показали інновації в організації роботи (Karasek & Theorell, 1990; Siegrist, 1996), інший приклад — програма вторинної профілактики по поліпшенню того, що упоралося з хворобою за рахунок социоэмоциональной підтримки і покращуваної саморегуляції (Frasure-Smith & Prince, 1989). Інтегруючи соціологічні знання, ми також ставимо перед клінічною психологією нові і важливі практичні завдання в діагностиці, терапії і профілактиці.
Література
Becker, M. H. & Maiman, L A. (1983). Models of health-related behavior. In D. Mechanic (Ed.), Handbook of Health, Health Care, and the Health Professions (pp. 539-553). New York: The Free Press.
Berkman, L. F. & Syme, S. L. (1979). Social networks, host resistance, and mortality: A nine year follow-up study of Alameda county residents. American Journal of Epidemiology, 109, 186-204.
Blaxter, M. (1990). Health and Lifestyle. London: Tavistock.
Bosma, H., Peter, R., Siegrist, J. & Marmot, M. (1998). Two alternative job stress modeis and the risk of coronary heart disease. American Journal of Public Health, 88, 68-74.
Broadhead, W. E., Caplan, B. H. James, S. A. & Gehlbach, S. H. (1983). The epidemiologic evidence for а relationship between social support and health. American Journal of Epidemiology, 117, 521 -537.
Brown, G. W. & Harris, T. O. (1978). Social Origines of Depression. London: Tavistock.
Brown, G. W. & Harris, T. O. (Eds.). (1989). Life Events and Illness. New York: Gilford.
Buchmann, M. (1985). Krankheitsverhalten: Die Bedeutung von Alltagsvorstellungen ьber Gesundheit und Krankheit. In A. Gebert, F. Gutzwiller, C. Kleiber & G. Kocher (Hrsg.), Der Umgang mit Gesundheit und Krankheit (S. 71-91). Horgen, Schriftenreihe der Schweizerischen Gesellschaft fьr Gesundheit und Politik (SGGP), Nr. 9.
Cockerham, W. C. (1989). Sociology of Mental Disorder. Englewood Cliffs: Prentice Hall.
Cockerham, W. C. (1992). Medical Sociology (5th ed). Englewood Cliffs: Prentice Hall.
Cohen, S. (1988). Psychosocial models of the role of social support in the etiology of physical disease. Health Psychology, 7, 265-297.
Croog, S. H. & Levine, S. (1977). The Heart Patient Recovers. New York—London: Human Sciences Press.
Dohrenwend, B. P. (1975). Social cultural and social psychological factors in the Genesis of mental disorders. Journal of Health and Social Behavior, 16, 365-392.
Dohrenwend, B. P., Bruce, P., Levav, L, Shrout, P., Schwartz, S., Naveh, G., Link, B., Skodal, A. & Stueve, A. (1992). Socioeconomic Status and Psychiatric Disorders: The Causation Selection Issue. Science, 255, 946-952.
Fox, A. J. (Ed.). (1988). Social Inequalities in Health in Europe. London: Gower.
Frasure-Smith, N. & Prince, R. (1989). Long-term follow-up of the ischemic life stress monitoring program. Psychosomatic Medicine, 51, 485-493.
Geiger, T. (1932). Die soziale Schichtung des deutschen Volkes. Stuttgart: Enke.
Hildenbrand, B. (1983). Alltag und Krankheit. Stuttgart: Klett-Cotta.
Hollingshead, A. B. & Redlich, F. C. (1958). Social Class and Mental Illness. New York: Wiley.
House, J. S. (1981). Work Stress and Social Support. Mass.: Addison-Wesley.
House, J. S., Landis, K. & Umberson, D. (1988). Social relationships and health. Science, 241, 540-545.
Hulka, B. S & Wheat, J. R. (1985). Patterns of utilization. The patient perspective. Medical Care, 23, 438-460.
Karasek, R. A. & Theorell, T. (1990). Healthy Work: Stress, Productivity, and the Reconstruction of Working Life. New York: Basic Books.
Kessler, R., McGonagke, K., Zhao, S., Nelson, C., Hughes, M., Eshlemann, S., Wittchen, H. & Kendler, K. (1994). Lifetime and 12-month prevalence of DSM-III-R psychiatric disorders in the United States: results from the national comorbidity survey. Archives of General Psychiatry, 51, 8-15.
Link, B. G., Dohrenwend, B. P & Skodol, A. E. (1986). Social Economic Status and Schizophrenia. American Sociological Review, 51, 242-258.
Macintyre, S., Hunt, K. & Sweenting, H. (1996). Gender differences in health: are things really as simple as they seem? Social Science and Medicine, 42, 617-624.
Marmot, M. G. (1994). Social differentials in health within and between populations. Daedalus, 123, 197-216.
Marmot, M. G., Davey Smith, G. & Stansfeld, S. (1991). Health inequalities among British civil servants: The Whitehall II Study. Lancet, 337, 387-393.
McKeown, T. (1982). Die Bedeutung der Medizin. Frankfurt: Suhrkamp (engl. London 1979).
Mechanic, D. (1983). The experience and expression of distress: The study of illness behavior and medical utilization. In D. Mechanic (Ed.), Handbook of Health, Health Care, and the Health Professions (pp. 591-608). New York: The Free Press.
Mielck, A. (Hrsg.). (1994). Krankheit und soziale Ungleichheit. Sozialepidemiologische Forschungen in Deutschland. Opladen: Leske und Budrich.
Mirowsky J. & Ross C. E. (1995). Sex differences in distress. American Sociological Review, 60, 449-468.
Pappas, G., Queen, S., Hadden, W. & Fisher, G. (1993). The increasing disparity in mortality between socioeconomic groups in the United States, 1960 and 1986. New England Journal of Medicine, 329, 103-109.
Schnall, P. L, Pieper, C., Schwartz, J. E., Karasek, R. A., Schlussel, Y., Devereux, R. P. & Pickering, T. G. (1990). The relationsship between N job straine, workplace diastolic blood pressure, and left ventricular mass index: results of а case-control study. Journal of the American Medical Association, 263, 1929-1935.