До проблематики мультимодальности

Мультімодальность — це загальне поняття, яке не конкретизує до найдрібніших деталей вибір методів дослідження у кожному конкретному випадку. При виборі методів дослідження до традиційних критеріїв якості — об'єктивності, надійності і валидности — додаються і інші критерії, наприклад можливість здійснення, корисність, продуктивність щодо витрат, сенситивность, соціальна і етична прийнятність, трудомісткість, можливість помилок і ін. (ср. Testkuratorium, 1986). Конкретні методи обстеження слід вибирати з урахуванням цієї безлічі умов. Мультімодальний підхід не тільки ускладнює процедуру вибору, але і приводить до проблем інтерпретації (Fahrenberg, 1984; Seidenstьcker & Baumann, 1978). Декілька модальностей даних (площини даних, джерела даних, методи дослідження) можуть узгоджуватися або не узгоджуватися в своїх результатах на момент часу плі в своїй течії.

- Ступінь узгодженості при обстеженні воднораз часу: конкордантность/дискордантность даних.

- Ступінь узгодженості при обстеженні в декілька моментів часу: синхронность/десинхронность профілів течії.

Узгодженість або неузгодженість може репрезентувати дійсний стан речей, а іноді і взаємозв'язки, що здаються. Передумова для змістовної інтерпретації — наявність загальних рамок. Неузгодженість разных модальностей даних приводить до труднощів в ситуаціях ухвалення рішення. Яка модальність (площини даних, джерела даних, методи обстеження) повинна мати вирішальне значення за наявності суперечностей (наприклад, різна оцінка перебігу терапії батьками, терапевтом, дитиною)? Вирішення цієї проблеми унивариантным способом, мабуть, не може бути правильним, оскільки тим самим дуже спрощуються обстежувані феномени. Хоча вирішення цієї проблематики поки пет, проте можна спиратися на наступні точки зору (Seidenstьcker & Baumann, 1978).

- При виборі методів більше керуватися гіпотезами і теорією.

- Краще, ніж до цих пір, уявляти, в яких відносинах полягають методи дослідження і конструкт. Технологічне обгрунтування на основі перевірки недостатньо.

- Додатково необхідні дослідження методів в сенсі багатобічного многометодного аналізу, щоб емпірично прояснити взаємозв'язки.

Завершальні зауваження

Науково обгрунтована психологічна діагностика — це не тільки застосування методів. Швидше, діагност винен методично і теоретично осмыслять образ дій, щоб вибрати стратегії і методи дослідження і в результаті прийти до диференційованих і обгрунтованих висновків. Сьогодні зробити це важко унаслідок безлічі пропонованих методів дослідження.

Напевно, в клинико-психологической області (та і в інших областях) було б бажано замість цієї множини використовувати невелику кількість добре апробованих методів. У приклад можна привести висловлені в німецькомовних країнах рекомендації по стандартизації діагностики і оцінки в психотерапії (Fydrich, Laireiter, Saile & Engberding, 1996; ср. також рекомендації по дослідженню тривоги Margraf & Bandelow, 1997). У цих рекомендаціях виділяються первинна діагностика, класифікаційно-категоріальна діагностика, орієнтований на симптоми скринінг, специфічні методи для окремих діагностичних областей, діагноста перебігу терапії і змін. Подібна стандартизація уніфікувала б дані і сприяла гарантії якості на практиці.

Психологічна діагностика, та і клинико-психологическая діагностика довгий час знаходилися в стагнації. Це тим більше сумно, тому що діагностика з початку цього сторіччя була істотною складовою клинико-психологической діяльності. Для подальшого розвитку клінічної психології абсолютно необхідно все більше брати до уваги клинико-психологическую діагностику як в дослідженні, так і в практиці. На щастя, в цьому напрямі ведеться активна робота, як показують приведені в списку літератури новітні дослідження; але ці підходи потребують ширшої розробки.

Література

AMDP & CIPS (Eck). (1990). Ratingscales for psychiatry. Weinheim: Beltz.

Amelang, M. & Bartussek, D. (1997). Differentielle Psychologie und Persцnlichkeitsforschung (4. Aufl.). Stuttgart: Kohlhammer.

Amelang, M. & Zielinksi, W. (1994). Psychologische Diagnostik und Intervention. Berlin: Springer.

American Psychiatric Association (1994). Diagnostisches und Statistisches Manual Psychischer Stцrungen: DSM-IV (Dt. Bearb. von Wittchen, H.-U. et al., 1996). Washington, D. C: American Psychiatric Association.

Bartling, G., Echelmeyer, L, Engberding, M. & Krause, R. (1992). Problemanalyse im therapeutischen ProzeЯ. Leitfaden fьr die Praxis. (3. Aufl.). Stuttgart: Kohlhammer.

Baumann, U. & Laireiter, A. (1995). Individualdiagnostik interpersoneller Beziehungen. In K. Pawlik (Hrsg.), Enzyklopдdie der Psychologie: Grundlagen und Methoden der Differentiellen Psychologie (Bd. 1, S. 609-643). Gцttingen: Hogrefe.

Baumann, U. & Reinecker-Hecht, Ch. (1986). Psychotherapie-Evaluation. In K. P. Kisker, H. Lauter, J. E. Meyer, C. Mьller & E. Strцmgren (Hrsg.), Neurosen, Psychosomatische Erkrankungen, Psychotherapie. Psychiatrie der Gegenwart (Band 1, 3. Aufl.; S. 353-372). Berlin: Springer.

Baumann, U. & Stieglitz, R. D. (1994). Psychodiagnostik psychischer Stцrungen: Allgemeine Grundlagen. In R. D. Stieglitz & U. Baumann (1994), Psychodiagnostik psychischer Stцrungen (S. 3-20). Stuttgart: Enke.

Bullinger, M. (1996). Lebensqualitдt — ein Ziel- und Bewertungskriterium medizinischen Handelns? In H. J. Mцller, R. E. Engel & P. Hoff (Hrsg.), Befunderhebung in der Psychiatrie: Lebensqualitдt, Negativsymptomatik und andere aktuelle Entwicklungen (S. 13-29). Berlin: Springer.

Butcher, J. N., Graham, J. R., Haynes, S. N. & Nelson, L. D. (Eck). (1995). Methododological issues in psychological assessment research (special issues). Psychological Assessment, 7 (3).

Caspar, F. (1989). Beziehungen und Probleme verstehen. Eine Einfьhrung in die psychotherapeutische Plananlyse. Bern: Huber.

Caspar, F. (1996a). Die Anwendung standardisierter Methoden und das individuelle Neukonstruieren therapeutischen Handelns. In H. Reinecker & D. Schmelzer (Hrsg.), Verhaltenstherapie, Selbstregulation, Selbstmanagement (S. 23-47). Gцttingen: Hogrefe.

Caspar, F..(Hrsg.). (1996b). Psychotherapeutische Problemanalyse. Tьbingen: Deutsche Gesellschaft fьr Verhaltenstherapie.

Caspar, F. & Grawe, K. (1982). Vertikale Verhaltensanalyse (WA). Analyse des Interakionsverhaltens als Grundlage der Problemanalyse und Therapieplanung. Forschungsbericht aus dem Psychologischen Institut der Universitдt Bern.

Cierpka, M. (Hrsg.). (1996). Familiendiagnostik (2. Aufl.). Berlin: Springer.

CIPS (Hrsg.). (1996). Internationale Skalen fьr Psychiatrie (4. Aufl.). Weinheim: Beltz.

Fahrenberg, J. (1984). Methodische Ьberlegungen zur Mehrebenen-ProzeЯforschung. In U. Baumann (Hrsg.), Psychotherapie: Makro-Mikroperspektive (S. 198-222). Gцttingen: Hogrefe.

Fahrenberg, J. & Myrtek, M. (Eds.). (1996). Ambulatory assessment. Computer-assisted psychological and psychophysiological methods in monitonng and field studies. Seattle: Hogrefe & Huber Publ.

FaЯnacht, G. (1995). Systematische Verhaltensbeobachtung. Eine Einfьhrung in die Methodologie und Praxis (2. Aufl.). Mьnchen: Reinhardt.

Fiedler, P. (1997). Therapieplanung in der modernen Verhaltenstherapie. Von der allgemeinen zur phдnomen- und stцrungsspezifischen Behandlung. Verhaltenstherapie und Verhaltensmedizin, 18, 7-39.

Fisseni, H.-J. (1990). Lehrbuch der psychologischen Diagnostik. Gцttingen: Hogrefe.

Fydrich, Th., Laireiter, A., Saile, H. & Engberding, M. (1996). Diagnostik und Evaluation in der Psychotherapie: Empfehlungen zur Standardisierung. Zeitschrift fьr Klinische Psychologie, 25, 161-168.

Goldstein, G. & Hersen, M. (Eds.). (1991). Handbook of psychological assessment. (2nd ed.). New York: Pergamon.

Gottman, J. M. & Rushe, R. H. (Eds.). (1993). The analysis of change (Special section). Journal of Consulting and Clinical Psychology, 61 (6).

Hank, G., Hahlweg, K. & Klann, N. (1990). Diagnostische Verfahren fьr Berater. Materialien zur Diagnostik und Therapie in Ehe-, Familien- und Lebensberatung. Weinheim: Beltz.

Hayes, S. C. & Follette, W. C. (1992). Can functional analysis provide а substitute for syndromal classification? Behavioral Assessment, 14, 345-365.

Hayes, S., Nelson, R. & Jarrett, R. (1987). The Treatment Utility of Assessment. A Functional Approach to Evaluating Assessment Quality. Amencan Psychologist, 42, 963-974.

Hayes, S., Wilson, K., Gifford, E., Follette, V. & Strohsahl, K. (1996). Experiential Avoidance and Behavioral Disorders: A Functional Dimensional Approach to diagnosis and Treatment. Journal of Consulting and Clinical Psychology, 64, 1152-1168.

Haynes, S. & O'Brien, W. (1990). Functional analysis in behavior therapy. Clinical Psychology Review, 10, 649-668.

Hersen, M. & Turner, S. M. (1994). Diagnostic Interviewing. (2nd ed.). New York: Plenum.

Horner, R. (1994). Functional assessment: Contributions and future directions. Journal of Applied Behavior Analysis, 27, 401-404.

Jдger, S. & Petermann, F. (Hrsg.). (1995). Psychologische Diagnostik. Weinheim: Psychologie Verlags Union.

Kaminski, G. (1970). Verhaltensthorie und Verhaltensmodifikation. Stuttgart: Klett.

Kanfer, F. H. (1985). Die Bedeutung von Informationsverarbeitungsmodellen fьr das diagnostische Gesprдch. Verhaltensmodifikation, 6, 3-19.

Kanfer, F. H. & Busemeyer, J. R. (1982). The use of problem-solving and decision-making in behavior therapy. Clinical Psychology Review, 2, 239-266. (Dt.: Problemlцsen und Entscheidungsfindung in der Verhaltenstherapie. Verhaltensmodifikation, 3, 140-156.)

Kanfer, F. H. & Nay, W. R. (1982). Behavioral assessment. In G. T. Wilson & C. M. Franks (Eds;), Contemporary Behavior Therapy (pp. 367-402). New York: Guilford Press.

Kanfer, F. H., Reinecker, H., & Schmelzer, D. (1996). Selbstmanagement-Therapie. Ein Lehrbuch fьr die Klinische Praxis. (2. Aufl). Berlin: Springer.

Kanfer, F. H. & Saslow, G. (1965). Behavioral analysis: An alternative to diagnostic classification. Archives of General Psychiatry, 12, 529-538.

Karoly, P. (1993). Mechanisms of self-regulation: A Systems view. Annual Review of Psychology, 44, 23-52.

Kessler, B. H. (1994). Biographische Diagnostik. In R. D. Stieglitz & U. Baumann (Hrsg.), Psychodiagnostik psychischer Stцrungen (S. 177-190). Stuttgart: Enke.

Kiresuk, T., Smith, A. & Cardillo, J. E. (Eds.). (1968). Goal attainment scaling: Application, theory and measure. Hillsdale: Lawrence Erlbaum. Ass.

Kubinger, K. D. (Hrsg.). (1997). Testrezensionen (Themenheft). Zeitschrift fьr Differentielle und Diagnostische Psychologie, 18 (1/2).

Laireiter, A., Baumann, U. & Stieglitz, R. D. (1994). Soziodiagnostik. In R. D. Stieglitz & U. Baumann (Hrsg.), Psychodiagnostik psychischer Stцrungen. (S. 191-206). Stuttgart: Enke.

Lang, P. (1971). The application of psychophysiological methods to the study of psychotherapy and behavior change. In A. Bergin & S. Garfield (Eds.), Handbook of Psychotherapy and Behavior Change. An Empirical Analysis (pp. 77-125). New York: Wiley.

Lazarus, A. A. (1973). Multimodal behavior therapy: Treating the «Basic ID». Journal of Nervous and Mentas Disease, 56, 404-411.

Lilly, W. & Frey, D. (1993). Die Hypothesentheorie der sozialen Wahrnehmung. In D. Frey & M. Irle (Hrsg.), Theorien der Sozialpsychologie. Kognitive Theorien. (2. Aufl., S. 40-78). Gцttingen: Huber.

Margraf, J. & Bandelow, B. (1997). Empfehlungen fьr die Verwendung von MeЯinstrumenten in der klinischen Angstforschung. Zeitschrift fьr Klinische Psychologie, 26, 150-156.

Margraf, J. & Schneider, S. (1996). Diagnostik psychischer Stцrungen mit strukturierten Interviews. In J. Margraf (Hrsg.), Lehrbuch der Verhaltenstherapie (Bd. 1, S. 155-178). Berlin: Springer.

Maruish, M. E. (Ed.). (1994). The use of psychological testing for treatment planning and outcome assessment. Hillsdale, New Jersey: Lawrence Erlbaum.

Michel, L. & Mai, N. (1968). Entscheidungstheorie und Probleme der Diagnostik bei Cronbach & Gleser. Diagnostika, 14, 98-121.

Mцller, H.-J. (1994). Probleme der Klassifikation und Diagnostik. In H. Reinecker (Hrsg.), Lehrbuch der Klinischen Psychologie. Modelle psychischer Stцrungen (2. Aufl., S. 4-24). Gцttingen: Hogrefe.

Nelson, R. & Hayes, C. (Eds.). (1986). Conceptual foundations of behavioral assessment. New York: Guilford Press.

Ogles, B. M., Lambert, M. J. & Masters, K. S. (1996). Assessing outcome in clinical practice. Boston: Allyn and Bacon.

Pawlik, K. (1976). Modell- und Praxisdimensionen psychologischer Diagnostik. In K. Pawlik (Hrsg.), Diagnose der Diagnostik (S. 13-43): Stuttgart: Klett.

Paykel, E. E. & Norton, K. R. (1986). Self-report and clinical interview in the assessment of depression. In N. Sartorius & Th. A. Ban (Eds.), The assessment of depression (pp. 356-366). Berlin: Springer.

Perrez, M. (1985). Diagnostik in der Psychotherapie — ein anachronistisches Ritual? Psychologische Rundschau, 36, 106-109.

Perrez, M. (1994). Felddiagnostik mit besonderer Berьcksichtigung der computerunterstьtzten Diagnostik. In R.-D. Stieglitz & U. Baumann (Hrsg.), Psychodiagnostik psychischer Stцrungen (S. 140-161). Stuttgart: Enke.

Reinecker, H. (1994). Grundlagen der Verhaltenstherapie (2. Aufl.). Mьnchen: PVU.

Reinecker, H. (1997). Verhaltenstherapie. In W. Senf & M. Broda (Hrsg.), Praxis der Psychotherapie. Theoretische Grundlagen von Psychoanalyse und Verhaltenstherapie. (Studienausgabe) (S. 112-153). Stuttgart: Thieme.

Rost, J. (1996). Testtheorie und Testkonstruktion. Bern: Huber.

Schneider, S. & Margraf, J. (1996). Fragebцgen, Ratingskalen und Tagebьcher fьr die verhaltenstherapeutische Praxis. In J. Margraf (Hrsg.), Lehrbuch der Verhaltenstherapie. (Bd. 1, S. 189-200). Berlin: Springer.

Schulte, D. (1974). Diagnostik in der Verhaltenstherapie. Mьnchen: Urban & Schwarzenberg.

Schulte, D. (1993). Lohnt sich eine Verhaltensanalyse? Verhaltenstherapie, 3, 5-13.

Schulte, D. (1996). Therapieplanung. Gцttingen: Hogrefe.

Schutte, N. S. & Malouff, J. M. (1995). Sourcebook of adult assessment strategies. New York: Plenum.

Seidenstьcker, G. & Baumann, U. (1978). Multimethodale Diagnostik. In U. Baumann, H. Berbalk & G. Seidenstьcker (Hrsg.), Klinische Psychologie. Trends in Forschung und Praxis. (Bd. 1, S. 134-182). Bern: Huber.

Steller, M. (1994). Diagnostischer ProzeЯ. In R.-D. Stieglitz & U. Baumann (Hrsg.), Psychodiagnostik psychischer Stцrungen. (S. 37-46). Stuttgart: Enke.

Stieglitz, R. D. (1996). Erfassung von Lebensqualitдt bei schizophrenen Patienten. In H. J. Mцller, R. E. Engel & P. Hoff (Hrsg.), Befunderhebung in der Psychiatrie: Lebensqualitдt, Negativsymptomaik und andere aktuelle Entwicklungen (S. 73-81). Berlin: Springer.

Stieglitz, R.-D. & Baumarin, U. (1994a). Verдnderungsmessung. In. R.-D. Stieglitz & U. Baumann (Hrsg.), Psychodiagnostik psychischer Stцrungen. (S. 21-36). Stuttgart: Enke.

Stieglitz, R.-D. & Baumann, U. (Hrsg.). (1994b). Psychodiagnostik psychischer Stцrungen. Stuttgart: Enke.

Testkuratorium der Fцderation deutscher Psychologenverbдnde (1986). Kriterienkatalog (Mitteilung). Diagnostica, 32, 358-360.

Verhaltenstherapie und Verhaltensmedizin (Hrsg.). (1997). Planung in der Verhaltenstherapie: Diskurs zu Thesen von Peter Fiedler (Themenheft). Verhaltenstherapie und Verhaltensmedizin, 18 (2).

Walbott, H. G. (1994). Verhaltensbeobachtung. In R.-D. Stieglitz & U. Baumann (Hrsg.), Psychodiagnostik psychischer Stцrungen. (S. 95-106). Stuttgart: Enke.

Westhoff, G. (Hrsg.). (1993). Handbuch psychosozialer MeЯinstrumente. Gцttingen: Hogrefe.

Westmeyer, H. (1994). Zu Selbstverstдndnis und Perspektiven der Verhaltensdiagnostik. Diagnostica, 40, 270-292.

Wiggins, J. S. (1973). Personality and prediction. Principles of personality assessment. Menlo Park, Calif.: Addison-Wesley.

Williams, D. E. & Thompson, J. K. (Eds.). (1993). Integrating personality assessment data and behavior therapy (Special Issue). Behavior Modification, 17 (1).

Wittchen, H.-U. & Unland, H. (1991). Neue Ansдtze zur Symptomerfassung und Diagnosestellung nach ICD-10 und DSM-III-R. Strukturierte und standardisierte Interviews. Zeitschnft fьr Klinische Psychologie, 20, 321-342.

Поиск по сайту: