Практичне значення епідеміологічного дослідження

Крім ідентифікації чинників риски і причинних чинників для психічних захворювань епідеміологія має практичне значення головним чином в двох наступних аспектах (Hдfner, 1986b):

- розвиток методів превенції, лікування і реабілітації і перевірка їх ефективності і риски (дослідження терапії);

- оцінка установ і систем обслуговування психічно хворих, де організовано реалізуються випробувані методи терапії і реабілітації, особливо оцінка їх ефективності і витрат (дослідження обслуговування).

З початку 90-х рр. в деяких німецьких університетах підтримувалися дослідницькі проекти спеціально у сфері «Науки про здоровье/Public Health», а також було введено післядипломне навчання. Є вагомі підстави припускати, що значущу роль в цій сфері досліджень повинно грати дослідження психічних захворювань (Psychiatrie und Public Health, 1996): психічні захворювання відносяться до найбільш частих захворювань населення, вони часто мають хронічну течію, значно підвищують завантаженість лікарських установ і вимагають значних економічних витрат.

Література

Ahlbom, A. & Norell, S. (1991). Einfьhlung in die moderne Epidemiologie. Mьnchen: Medizin Verlag.

Angermeyer, M. C. (Ed.). (1987). From social class to social stress. New developments in psychiatric epidemiology. Berlin: Springer.

Angold, A. & Costello, E. J. (1995). Developmental epidemiology. Epidemiologic Reviews, 17, 74-82.

Artner, K., Biener, A. M. & Castell, R. (1984). Psychiatrische Epidemiologie im Kindesalter. In H. Dilling, S. Weyerer & R. Castell, R. (Hrsg.), Psychische Erkrankungen in der Bevцlkerung (S. 123— 186). Stuttgart: Enke.

Bromet, E. & Dew, M. A. (1995). Review of psychiatric epidemiologic research on disasters. Epidemiologic Reviews, 17, 113-119.

Cooper, B. & Sosna, U. (1983). Psychische Erkrankung in der Altenbevцlkerung. Eine epidemiologische Feldstudie in Mannheim. Der Nervenarzt, 54, 239-249.

Dilling, H. & Weyerer, S. (1978). Epidemiologie psychischer Stцrungen und psychiatrische Versorgung. Mьnchen: Urban und Schwarzenberg.

Dilling, H. & Weyerer, S. (1984). Psychische Erkrankungen in der Bevцlkerung bei Erwachsenen und Jugendlichen. In H. Dilling, S. Weyerer & R. Castell (Hrsg.), Psychische Erkrankungen in der Bevцlkerung (S. 1-120). Stuttgart: Enke.

Dohrenwend, B. P., Dohrenwend, B. S., Schwartz Gould, M., Link, B., Neugebauer, R. & Wunsch-Hitzig, R. (1980). Mental illness in the United States. Epidemiological estimates. New York: Praeger.

Esser, G. & Schmidt, M. H. (1987). Epidemiologie und Verlauf kinderpsychiatrischer Stцrungen im Schulalter — Ergebnisse einer Lдngsschnittstudie. Nervenheilkunde, 6, 27-35.

Faris, R. E. L. & Dunham, H. W. (1939). Mental disorders in urban areas. Chicago: The University of Chicago Press.

Giel, R., Ormel J. & van den Willige, G. (1989). Social factors determining permeability of filters in the Goldberg-Huxley model. In D. Goldberg & D. Tantam (Eds.), Social psychiatry and public health (р. 25-34). Gцttingen: Hogrefe & Huber.

Goldberg, D. P. & Huxley, P. (1980). Mental illness in the community. London: Tavistock.

Hдfner, H. (1978). Einfьhrung in die psychiatrische Epidemiologie. In H. Hдfner (Hrsg.), Psychiatrische Epidemiologie (S. 1-56). Berlin: Springer.

Hдfner, H. (1986a). Psychische Gesundheit im Alter. Stuttgart: Fischer.

Hдfner, H. (1986b). Forschung auf dem Gebiet der Psychiatrie, Psychotherapie und psychosomatischen Medizin. In R. Gross (Hrsg.), Wege der Gesundheitsforschung (S.109-128). Berlin: Springer.

Hдfner, H. (1989). The concept of mental illness. Psychiatric Developments, 2, 159-170.

Hдfner, H. & an der Heiden, W. (1986). The contribution of European case registers to research on schizophrenia. Schizophrenia Bulletin, 12, 26-51.

Hдfner, H. & Bцker, W. (1982). Crimes of violence by mentally abnormal offenders. A psychiatric and epidemiological study in the Federal German Republic. Cambridge: Cambridge University Press.

Hдfner, H., Maurer, K., Lцffler, W., Fдtkenhдuer, B., an der Heiden, W., Riecher-Rцssler, A., Behrens, S. & Gattaz, W. F. (1994). The epidemiology of early schizophrenia. Influence of age and gender on onset and early course. British Journal of Psychiatry, 164 (Suppl. 23), 29-38.

Hдfner, H. & Veiel, H. (1986). Epidemiologische Untersuchungen zu Angst und Depression. In H. Helmchen & M. Linden (Hrsg.), Die Differenzierung von Angst und Depression (S. 65-74). Berlin: Springer.

Heinemann, L. & Sinnecker, H. (1994). Epidemiologische Arbeitsmethoden. Stuttgart: Fischer.

Helmchen, H., Baltes, M. M., Geiselmann, B., Kanowski, S., Linden, M., Reischies, F. M., Wagner, M. & Wilms, H. U. (1996). Psychische Erkrankungen im Alter. In K. U. Mayer & P. B. Baltes (Hrsg.), Die Berliner Altersstudie (S. 185-219). Berlin: Akademie Verlag.

Hцrn, G. H. M. M., Giel, R., Gulbinat, W. H. & Henderson, J. H. (Eds.). (1986). Psychiatric case registers in public health. Amsterdam: Elsevier.

Jenkins, R. (1985). Sex differences in minor psychiatric morbidity. Psychological Medicine: Monograph Suppl. 7. Cambridge: Cambridge University Press.

Katschnig, H. (Hrsg.). (1980). Sozialer StreЯ und psychische Erkrankung. Mьnchen: Urban & Schwarzenberg.

Kreienbrock, L. & Schach, S. (1995). Epidemiologische Methoden. Stuttgart: Fischer.

Leff, J. (1994). Cultural influences on psychiatry. Current Opinion in Psychiatry 7, 197-201.

Lennon, M. C. (1995). Work conditions as explanations for relations between socioeconomic status, gender, and psychological disorders. Epidemiologie Reviews, 17, 120-127.

MacMahon, B. & Pugh, T. F. (1970). Epidemiology. Principles and methods. Boston: Little, Brown and Company.

Mezzich, J. E., Jorge, M. R. & Salloum, I. M. (Eds.). (1994). Psychiatric epidemiology: assessment, concepts and methods. Baltimore, MD: Johns Hopkins University Press.

Morgenstern, H. (1995). Ecologic studies in epidemiology: Concepts, principles, and methods. Annual Review of Public Health 16, 61-81.

Mortensen, P. B. (1995). The untapped potential of case registers and record-linkage studies in psychiatric epidemiology. Epidemiologic Reviews, 17, 205-209.

Pfeiffer, W. M. (1993). Transkulturelle Psychiatrie. Stuttgart: Thieme.

Pflanz, M. (1973). Allgemeine Epidemiologie. Stuttgart: Thieme.

Psychiatrie und Public Health (1996). Das Gesundheitswesen 58, Sonderheft 1, 1-102.

Robins, L. N. & Regier, D. A. (1991). Psychiatric disorders in America: The epidemiologic catchment area study. New York: Free Press.

Robins, L N. (1978). Psychiatric epidemiology. Archives of General Psychiatry, 35, 697-702.

Sartorius, N. (1992). Die Klassifikation psychischer Stцrungen in der 10. Revision der Internationalen Klassifikation der Krankheiten (ICD-10). Fundamenta Psychiatrica, 6, 114-120.

Schepank, H. (1987). Psychogene Erkrankungen der Stadtbevцlkerung. Eine epidemiologisch-tiefenpsychologische Feldstudie in Mannheim. Berlin: Springer.

Schmidt, M. H. (Hrsg.). (1990). Fortschritte in der Psychiatrischen Epidemiologie. Weinheim: VCH Verlagsgesellschaft.

Schmidtke, A. & Hдfner, H. (1986). Die Vermittlung von Selbstmordmotivation und Selbstmordhandlung durch fiktive Modelle. Die Folgen der Fernsehserie Tod eines Schьlers. Nervenarzt, 57, 502-510.

Schwoon, D. R. & Pflanz, M. (1974). Methodische Probleme der Epidemiologie psychischer Stцrungen. In H. Keupp (Hrsg.), Verhaltensstцrungen und Sozialstruktur (S. 226-240). Mьnchen: Urban & Schwarzenberg.

Stieglitz, R.-D. & Freyberger, H. J. (1996). Klassifikation und diagnostischer ProzeЯ. In H. J. Freyberger & R.-D. Stieglitz (Hrsg.), Kompendium der Psychiatrie und Psychotherapie (S. 24-45). Basel: Karger.

Suchmann, E. A. (1968). Epidemiology. An international encyclopedia of the social sciences (Vol. 5). New York: The Free Press.

Tsuang, M. T., Tohen, M. & Zahner, G. E. P. (Eds.) (1995). Textbook in psychiatric epidemiology. New York, NY:Wiley-Liss.

Wilhelm, K. & Parker, G. (1994). Sex differences in lifetime depression rates: fact or artefact? Psychological Medicine, 24, 97-111.

Wing, J. K., Cooper, J. E. & Sartorius, N. (1974). Measurement and classification of psychiatric symptoms. London: Cambridge University Press.

Поиск по сайту: