Приватні розділи книги

Як вже наголошувалося, ми виходимо за межі традиційних класифікацій розладів, і спеціальна частина підручника, присвячена окремим розладам, складається з трьох розділів (VI—VIII). Нам здається це особливо важливим, оскільки психічні розлади структуруються не тільки по МКБ і DSM; у клінічній психології необхідно враховувати знання з інших областей психології (особливо загальній психології).

Розділ VI. На самому нижньому рівні розглядаються розлади окремих психічних функцій людини. В цьому відношенні наш підручник відповідає класичним підручникам і монографіям англомовних країн (наприклад, Eysenck, 1973), — ми прагнули пов'язати клінічну психологію із загальною психологією. З багатьох причин ми не можемо тут обговорювати всі можливі функції і тому обмежилися найбільш важливими: моторика (розділ 25), сприйняття (розділ 26), пам'ять (розділ 27), навчення (розділ 28), мислення/рішення проблем (розділ 29), емоції (розділ 30), мотивація (розділ 31), сон (розділ 32), харчова поведінка (розділ 33).

Кожна функція розглядається в плані її класифікації, діагностики (розділ 25.1), етіології/аналізу умов виникнення (розділ 26.2) і інтервенції (розділ 26.3). Таким чином, спеціальна частина підручника не відірвана від основних проблем, загальних для всіх розладів. У відповідних розділах по етіології/аналізу умов виникнення дається опис і проводиться аналіз умов виникнення порушень функцій в термінах мови опису відповідної функціональної моделі. Наскільки можливо, даються пояснення порушених патернів функціонування, комплексів (напр., депресія на базі окремих порушених функцій — емоційний розлад як базис депресії).

Розділ VII. На складнішому ступені розташовані розлади патернів функціонування. Тут обговорюються: розлади, обумовлені вживанням психоактивних речовин (розділ 34), шизофренія (розділ 35), депресивні розлади (розділ 36), тривожні розлади (розділ 37), соматоформные і диссоциативные розлади (розділ 38). У цей розділ теж включені підрозділи про класифікацію, діагностику (розділ 34.1), етіологію/аналізі умов виникнення (розділ 34.2) і інтервенції (розділ 34.3). Дані по епідеміології можна узяти із загального розділу про епідеміологію (розділ 8), крім того, вони містяться у відповідних підрозділах.

Кажучи про порушення функцій і патернів функціонування, можна не брати до уваги вік пацієнта, особливо це стосується етіологічних теорій. Але в більш спеціалізованих розділах цілком логічно приділити увагу і розладам, що мають вікову специфіку. Тому ми включили розділи про розлади у дітей і підлітків (розділ 39) і у літніх людей (розділ 40) (інформацію про них можна знайти також в підрозділах про класифікацію/діагностику — розділ 40.1 — і інтервенції — розділ 40.2).

Розділ VIII. Психічні розлади можна розглядати також стосовно міжособових систем, тобто системам, об'єднуючим дві або більш за осіб. Тут нас цікавлять раніше всього порушення відносин і сексуальні розлади, релевантні для малих систем (розділ 41), а також для двох обширніших областей: утворення (висловлюється на прикладі школи; розділ 42) і роботи (виробничі організації; розділ 43). Всі ці системи розглядаються в плані їх класифікації, діагностики (розділ 41.1) і інтервенції (розділ 41.2).

Підсумовуючи, можна сказати, що клінічна психологія володіє вельми складною структурою. Особливо значущим є розмежування клінічної і загальної психології і виділення різних рівнів (функція, патерн функціонування, міжособова система). Таким чином, стає очевидним, що клінічні психологи володіють обширними і різноманітними пізнаннями про психічні розлади.

Література

Ash, M. G. & Geuter, U. (Hrsg). (1985). Geschichte der deutschen Psychologie im 20. Jahrhundert. Opladen: Westdeutscher Verlag.

Bastine, R. (1990). Klinische Psychologie (Band 1; 2. Aufl.). Stuttgart: Kohlhammer.

Bastine, R. (Hrsg.). (1992). Klinische Psychologie (Band 2). Stuttgart: Kohlhammer.

Baumann, U. (1995). Bericht zur Lage der deutschsprachigen Psychologie 1994 — Fakten und Perspektiven. Psychologische Rundschau, 46, 3-17.

Baumann, U. (1996). Wissenschaftliche Psychotherapie auf der Basis der Wissenschaftlichen Psychologie. Report Psychologie, 21, 686-689.

Baumann, U. (1997). Zur Verwechslung von Psychologie mit Psychologen/innen. Report Psychologie, 22, 38-42.

Berger, M. (Hrsg.). (1998). Lehrbuch der Psychiatrie und Psychotherapie. Mьnchen: Urban und Schwarzenberg.

Blanchard, E. B. (1992). Behavioral medicine: an update for the 1990s (Special issue). Journal of Consulting and Clinical psychology, 60 (4 ).

Bunge, M. (1984) Das Leib-Seele-Problem. Tьbingen: Mohr.

Davison, G. C. & Neale, J. M. (1996). Abnormal psychology (4th ed.). New York: Wiley (deutsch: Klinische Psychologie. Mьnchen: Psychologie Verlags Union).

Dick, F., Gauggel, S., Hдttig, H. & Wittlieb & Verpoort, E. (1996). Klinische Neuropsychologie. Bonn: Deutscher Psychologen Verlag.

Ehlers, A. & Hahlweg, K. (Hrsg.). (1996). Grundlagen der Klinischen Psychologie. (Enzyklopдdie der Psychologie, Serie Klinische Psychologie Band 1). Gцttingen: Hogrefe.

Eysenck, H. J. (Eds.). (1973). Handbook of abnormal psychology (2nd ed.). London: Pitman.

Fahrenberg, J. (1981). Zum Verstдndnis des Komplementaritдtsprinzips. Zeitschrift fьr Klinische Psychologie, 29, 205-208.

Fallend, K., Handlbauer, B., Kienreich, W., Reichmayr, J. & Steiner, M. (1985). Psychoanalyse bis 1945. In M. G. Sah & U. Geuter (Hrsg.), Geschichte der deutschen Psychologie im 20. Jahrhundert (S. 113-145). Opladen: Westdeutscher Verlag.

Freedheim, D. K. (Ed.). (1992). History of psychotherapy. Washington: American Psychological Association.

Freyberger, H. J. & Stieglitz, R. D. (Hrsg.). (1996). Kompendium der Psychiatrie und Psychotherapie (10. Aufl.). Basel: Karger.

Geuter, U. (1984). Die Professionalisierung der deutschen Psychologie im Nationalsozialismus. Frankfurt: Suhrkamp.

Gutzwiller, F. & Jaenneret, O. (1996). Konzepte und Definitionen. In F. Gutzwiller, F. & O. Jaenneret (Hrsg.), Sozialund Prдventivmedizin Public Health (S. 23-29). Bern: Huber.

Hahlweg, K. & Ehlers, A. (Hrsg.). (1997). Klinisch-psychologische Stцrungen und ihre Behandlung (Enzyklopдdie der Psychologie, Serie Klinische Psychologie Band 2). Gцttingen: Hogrefe.

Hellpach, W. (1946). Klinische Psychologie. Stuttgart: Thieme.

Humphreys, K. (1996). Clinical psychologists as psychotherapists. American Psychologist, 51, 190-197.

Lee, P. & Paxman, D. (1997). Reinventing public health. Annual Review of Public Health, 18, 1-35.

Margraf, J. (1995). Interdisziplinдre Ziele und fachьbergreifende Methoden der Public Health Forschung. In J. Margraf & H. Kunath (Hrsg.), Methodische Ansдtze in der Public Health Forschung (S. 4-6). Regensburg: Roderer-Verlag.

Margraf, J. (1996). Grundprinzipien und historische Entwicklung. In J. Margraf (Hrsg.), Lehrbuch der Verhaltenstherapie (Bd 1, S. 1-30). Berlin: Springer.

Melamed, B. G. (Ed.). (1995). The interface of mental and physical health (Special section). Health Psychology, 14(5).

Miltner, W. (Hrsg.). (1997). Abstract-6. KongreЯ der Deutschen Gesellschaft fьr Verhaltensmedizin und Verhaltensmodifikation. Verhaltenstherapie, 7(Suppl. 1).

Miltner, W., Birbaumer, N. & Gerber, W. D. (Hrsg.). (1986). Verhaltensmedizin. Berlin: Springer.

Perrez, M. (Hrsg.). (1992). Zur Situation der Klinischen Psychologie und der Psychotherapie (Themenheft Klinische Psychologie/Psychotherapie: Berichtteil). Psychologische Rundschau, 43 (3).

Pongratz, J. L. (1977). Geschichte, Gegenstand und Grundlagen der Klinischen Psychologie. In J. L. Pongratz (Hrsg.), Klinische Psychologie (Handbuch der Psychologie, Band 8, 1. Halbband). Gцttingen: Hogrefe.

Pritz, A. (Hrsg.). (1996). Psychotherapie — eine neue Wissenschaft vom Menschen. Wien: Springer.

Reinecker, H. (Hrsg.). (1990). Lehrbuch Klinische Psychologie. Gцttingen: Hogrefe.

Rцsler, H. D., Szewczyk, H. & Wildgrube, K. (1996). Medizinische Psychologie. Heidelberg: Spektrum Akademischer Verlag.

Routh, D. K. (1994). Clinical psychology since 1917. New York: Plenum Press.

Sayette, M. A. & Mayne, T. J. (1990). Survey of current clinical and research trends in clinical psychology. American Psychologist, 45, 1263-1266.

Schmidt, L. & Schwenkmezger, P. (1992). Zur Gesundheitspsychologie (Editorial). Zeitschrift fьr Klinische Psychologie, 21, 1-3.

Schraml, W. J. (1969). AbriЯ der Klinischen Psychologie. Stuttgart: Kohlhammer.

Schraml, W. J. (Hrsg.). (1970). Klinische Psychologie. Bern: Huber.

Schraml, W. J. & Baumann, U. (Hrsg.). (1974). Klinische Psychologie (Band 2). Bern: Huber.

Schraml, W. J. & Baumann, U. (Hrsg.). (1975). Klinische Psychologie (Band 1; 3.Aufl.). Bern: Huber.

Schwarzer, R. (Hrsg.). (1997). Gesundheitspsychologie (2. Aufl.). Gцttingen: Hogrefe.

Schwenkmezger, P. & Schmidt, L. (1994). Gesundheitspsychologie: Alter Wein in neuen Schlдuchen? In P. Schwenkmezger & L. Schmidt (Hrsg.), Lehrbuch der Gesundheitspsychologie (S. 1-8). Stuttgart: Enke.

Spada, H. (Hrsg.). (1992). Allgemeine Psychologie (2. Aufl.). Bern: Huber.

Stone, G. C., Weiss, S. M., Matarazzo, J. D., Miller, N. E., Rodon, J., Belar, C. D., Follick, M. J. & Singer, J. E. (Eds.). (1987). Health psychology. Chicago: University of Chicago Press.

Troschke, J. von, Hoffmann-Markwald, A. & Hдberlein, U. (1993). Entwicklung der Gesundheitswissenschaften / Public Health in Deutschland. Freiburg: Druckerwerkstatt im Grьn.

Walker, C. E. (Ed.). (1991). Clinical psychology: Historical and research foundations. New York: Plenum.

Поиск по сайту: