Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

СКЛАДНІ БІЛКИ (ПРОТЕЇДИ)



Залежно від структури білки поділяють на прості (протеїни) і складні (протеїди). Останні, крім білка, містять у своїй структурі хімічно зв'язану з ним простетичну групу — небілкову частину молекули. За природою простетичної групи протеїди поділяють на ліпопротеїди, нуклеопротеїди, глікопротеїди, хромопротеїди, фосфо-протеїди та металопротеїди.

ліпопротеїди як простетичні групи містять ліпіди, нуклеопротеїди — нуклеїнові кислоти, глікопротеїди — вуглеводи, хромопротеїди — пігменти, фосфопротеїди — фосфатну кислоту, металопротеїди — метали.

Існують також складні білкові комплекси, до складу яких одночасно входять білки, ліпіди і вуглеводи, названі гліколіпопротеїдами. Вони містяться в сполучній тканині, клітинних стінках бактерій тощо.

Залежно від просторової форми молекул білки поділяють на глобулярні та фібри-лярні. Глобулярні білки мають сферичну або еліпсоїдну форму, фібрилярні — скла­даються з витягнутих ниткоподібних макромолекул, які називають протеноїдами.

Глобулярні білки (альбумін, глобулін) малостійкі до дії температури, кислот і лугів, а фібрилярні (білки волосся, нігтів, епідермісу; білки сполучної, кісткової, хрящової тканини тощо) дуже стійкі.



Глава 35


Під впливом багатьох чинників (підвищеної температури, зміни рН середови­ща, УФ- і у-випромінювання тощо) відбувається руйнування просторової форми білків при збереженні первинної структури. цей процес називається денатурацією білка (рис. 35.7).




 


Рис. 35.7. Денатурація білка:

а — а-опіраль; б — денатурований білок

Денатурація є здебільшого необоротним процесом і призводить до втрати біо­логічних функцій білків. Приклад теплової денатурації — «зсідання» яєчних білків при варінні яєць. При денатурації відбувається розрив водневих зв'язків, які ста­білізують просторову форму білка. Денатурований білок утрачає розчинність, уна­слідок чого первісна просторова форма його не може бути відновлена. Денатурація може спричинятися утворенням нерозчинних солей білків. це відбувається при отруєнні солями важких металів (Hg, Pb тощо). як протиотруту в таких випадках використовують білки з підвищеним вмістом кислотних груп, наприклад яєчний альбумін. Виконуючи роль конкурента, ці білки зв'язують метали з утворенням нерозчинних солей, які виводяться з організму.


Глава 36

НУКЛЕЇНОВІ КИСЛОТИ

Нуклеїновими кислотами (полінуклеотидами) називають біополімери, які здій­снюють збереження та передачу генетичної інформації в усіх живих організмах, що безпосередньо беруть участь у біосинтезі білка.

Нуклеїнові кислоти (від лат. писіеш — ядро) уперше виявив 1868 року швейцар­ський хімік йоганн Фрідріх Мішер у ядрах клітин. Пізніше аналогічні речовини було знайдено в протоплазмі клітин.

Вони входять до складу складних білків — нуклеопротеїдів, які містяться в усіх клітинах організму людини, тварин, рослин, бактерій і вірусів. Кількість нукле­їнових кислот у різних нуклеопротеїдах, крім вірусних, коливається в межах від 40 до 65%.




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.