Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Кето-енольна таутомерія




Лактам-лактимна таутомерія


 



кетонна форма


он

н

енольна форма


о

н

лакгамна форма


о

X

лакгимна форма


Унаслідок спільного виявлення кето-енольної і лактам-лактимної таутомерії барбітурова кислота існує в двох таутомерних формах — триоксоформі і тригідро-ксиформі. За допомогою рентгеноструктурного аналізу встановлено, що переваж­ним таутомером є триоксоформа.


Глава 32
598 --------------------------------------------------------------------------------------------------


но

тригідроксиформа

Барбітурова кислота є сильнішою кислотою, ніж оцтова. її кислотні власти­вості зумовлені рухливістю атома Гідрогену, особливо — у гідроксилі енольного фрагмента молекули.

О Н

^ /

\. с=о

// \ о н

загальна формула барбітуратів

Деякі 5,5-дизаміщені похідні барбітурової кислоти використовують у медицині як лікарські препарати, що виявляють снотворну і протисудомну дію. ці препарати відомі під загальною назвою «барбітурати»: барбітал (К,К' = C2H5), фенобарбітал (R = C2H5, К' = C6H5), барбаміл (R = C2H5, К' = ізо-C5H11) тощо.

Для барбітуратів характерна лише лактам-лактимна таутомерія, тому що атоми Гідрогену метиленової групи заміщені вуглеводневими радикалами. Проте барбі­турати виявляють слабкі кислотні властивості та легко утворюють водорозчинні солі з одним еквівалентом натрій гідроксиду.

О"* ОН

П II Н НІ К

К\„Л„/П \/-.^і-кт __________ \і-с^ї-

Н н н

Піримідинові основи. До піримідинових основ, що входять до складу нуклеїно­вих кислот, належать: урацил (2,4-дигідроксипіримідин), тимін (2,4-дигідрокси-5-метилпіримідин) і цитозин (4-аміно-2-гідроксипіримідин). ці сполуки — тауто-мерні речовини та існують у лактамній і лактимній формах.



он урацил

ОН О ОН


П'яти- та ШеСтиЧЛеннІ ГетерОЦиКЛІЧнІ СПОЛУКи


цитозин

як правило, у рівновазі переважає лактамна форма. Урацил, тимін і цитозин — високоплавкі (т. пл. > 300°С) безбарвні кристалічні речовини; малорозчинні у воді, нерозчинні в етанолі і діетиловому етері. У клітинах організму піримідинові основи знаходяться у вигляді N-глікозидів рибози або дезоксирибози (див. розд. 36.1).

Вітамін B1 (тіамін). Містить у своїй структурі два гетероциклічних кільця — пі-римідинове і тіазольне, зв'язані через метиленову групу.


N


 

\


сг


тіамін хлорид

Добутий із природних джерел або синтетично, вітамін B1 — це заміщена амо­нієва сіль. Вітамін B1 міститься в дріжджах, пшеничному хлібі, квасолі, горосі, сої, менше — у картоплі, моркві, капусті. При нестачі вітаміну В1 в організмі розви­вається захворювання бері-бері, яке набуло поширення в країнах Азії і Індокитаю, де основний продукт харчування — очищений рис.

Вітамін B1 — безбарвна кристалічна речовина, добре розчиняється у воді. Водні розчини тіаміну в кислому середовищі витримують нагрівання до високих темпе­ратур без зниження біологічної активності. У нейтральному і лужному середовищах вітамін B1 при нагріванні швидко руйнується.

У тканинах тварин вільний вітамін B1 міститься в невеликих кількостях. Фі­зіологічно активною формою вітаміну B1 у живих організмах є кофермент кокар-боксилаза (тіаміндифосфат), що входить до складу ферментів, які беруть участь у процесах вуглеводного обміну.

О О

сн2— сн2— о—р—о—р—о"

кокарбоксилаза; тіаміндифосфат

Оротова (6-урацилкарбонова) кислота — безбарвна кристалічна речовина (т. пл. 345—347°C), розчинна у воді і водних розчинах лугів.

Оротова кислота міститься у тваринних тканинах і рос­
линах. Особливо багаті нею дріжджі, печінка і молоко. Оро­
това кислота є попередником у біосинтезі піримідинових
основ — урацилу, цитозину і тиміну. У вигляді калієвої солі
(калій оротату) оротова кислота використовується в медицині
НООС О як стимулятор обмінних процесів при захворюваннях серця,

печінки, жовчних шляхів тощо.


Глава 32 600 Г

ПІРАЗИН (1,4-ДІАЗИН)

N Піразин — безбарвна кристалічна речовина (т. пл. 57°С), зі слабким

Г|5 4г1 запахом, розчинна у воді, в етанолі, у діетиловому етері. Піразин і його \^т^ похідні добувають конденсацією 1,2-діамінів з 1,2-дикарбонільними сполу­ками:


н2сг


"2Н2О


О


етилендіамін гліоксаль 2,3-дигідропіразин піразин

Аналогічно, як піридазин та піримідин, піразин — слабка основа й утворює солі за участі лише одного атома Нітрогену, у реакції електрофільного заміщення вступає дуже важко, реакції нуклеофільного заміщення проходять порівняно лег­ко. При дії на піразин натрій амідом у середовищі рідкого амоніаку утворюється 2-амінопіразин.

2-амінопіразин

Під дією пероксикислот піразин окиснюється з утворенням моно- і ди-N-ок-сидів.

ҐҐ ^ СН3СОООН ҐҐ

І^А -СНзСООН У

0~

ігіразин-ІЧ-оксид

При відновленні піразину натрієм в етанолі або каталітичним гідруванням утворюється гексагідропіразин або піперазин:

Н

н

піперазин

Піперазин, на відміну від піразину, сильна основа. Для нього характерні властивості вторинних аліфатичних амінів. Піразиновий і піперазиновий цикли входять у структуру групи лікарських засобів (піразинамід, піперазин адипінат, цинаризин, етаперазин (див. с. 602), трифтазин (с. 602) тощо).


П'яти-та ШеСтиЧЛеннІ ГетерОЦиКЛІЧнІ СПОЛУКи



 


Н—NИ—Н

N

шразинамід (протитуберкульозний засіб)


сн2—сн2—соон сн2—сн2—соон

піперазин адишнат (антигельмінтний засіб)


 




СН—N 14—СН,— СН=СН

 


цинаризин (засіб, який покращує мозковий кровообіг)


ФЕНОТІАЗИН

Фенотіазин (дибензо-1,4-тіазин) — конденсована гетеро­циклічна система, що складається з 4Н-1,4-тіазинового і двох бензенових циклів. Нумерацію атомів проводять, як показано на структурній формулі.

СПОСОБИ ДОБУВАННЯ

Фенотіазин одержують нагріванням дифеніламіну із сіркою в присутності ката­лізатора алюміній хлориду.




дифеніламін


+ 28


А1С1,


+ Н28


ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ

Фенотіазин — безбарвна кристалічна речовина (т. пл. 182°С), нерозчинна у воді, діетиловому етері, добре розчиняється в гарячому етанолі.

ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ

За хімічними властивостями фенотіазин багато чим нагадує вторинні арил-аміни. Фенотіазин легко вступає в реакції алкілювання й ацилювання по атому Нітрогену.



СН

 


 


10-метилфенотіазин


10-ацетилфенотіазин



Глава 32


Реакції електрофільного заміщення (нітрування, сульфування, галогенування) у фенотіазину перебігають переважно в положеннях 3 і 7, часто супроводжуючись окисненням атома Сульфуру.

Під дією гідроген пероксиду або калій перманганату фенотіазин окиснюється по атому Сульфуру з утворенням фенотіазин-5,5-діоксиду.




[ 1


фенагіазин-5,5-діоксид

Фенотіазин застосовувався в медичній практиці як антигельмінтний препарат. Нині групу похідних фенотіазину використовують як лікарські засоби, що вияв­ляють нейролептичну (хлоропромазин, етаперазин, трифлюперазин тощо), анти-аритмічну (етацизин), протиалергічну (прометазин) та інші види дії.



на

2НС1

(СН2)3К(СН3)2


 


2НС1

ШСН2)2ОН (СН2Ш к-


 



хлоропромазин; аміназин


етаперазин


трифлюперазин; трифтазин

СН2СН(СН3ЩСН3)2


До похідних фенотіазину належить барвник метиленовий синій, який вико­ристовується для забарвлення препаратів у мікробіологічній практиці, а також як антисептичний лікарський засіб у вигляді 1—3%-вих спиртових розчинів.


(СН3)2Ї^ "^ ^8'

метиленовий синій


сг





©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.