С Т У Д Е Н Т С Ь К І Р О З В І Д К И. «Украинский вестник», альманахи і збірники

«Украинский вестник», альманахи і збірники. На таких са-мих принципах діяла створена у 1835 р. друкарня Київсько-го університету Св. Володимира, відкритого у 1834 р. [4].

Основною метою діяльності університетських видав-ництв є сприяння науковій спільноті у поширенні нових наукових ідей та досліджень. Сьогодні, як бачимо, вищий навчальний заклад не може, в принципі, функціонувати, не маючи власного видавничого осередку. Університетські видання займають унікальне місце і у видавничій галузі, оскільки виникають і функціонують у відповідь на потребу поширення наукових досліджень, яку не може сповна задо-вольнити традиційний видавничий сектор.

Як зазначає П. Буга, специфіка редакційно-видавничої діяльності університетських видавництв полягає у тому, що вони випускають, здебільшого, малотиражні підручники і навчальні посібники для студентів більш «вузьких» спеці-альностей вищих навчальних закладів, конспекти лекцій з навчальних дисциплін, які відображають нові галузі науки чи техніки, навчальні та навчально-методичні посібники для слухачів факультетів і курсів доуніверситетської підго-товки чи підвищення кваліфікації, тексти лекцій, а також методичні рекомендації щодо виконання лабораторних та практичних робіт, підготовки до семінарських занять сту-дентами конкретної спеціальності, які підготовлені викла-дачами певної кафедри того чи іншого факультету вищого навчального закладу; крім того, такі навчальні видання міс-тять відомості останніх наукових і методичних досліджень, нових експериментальних курсів, зміст яких ще остаточно не утвердився в навчальному процесі [1, с. 47 — 48].

Важливим сьогодні є питання про єдиний підхід до орга-нізації редакційно-видавничої діяльності університетських видавництв, а також визначення місця самого університет у в організації роботи видавництва. Таким чином, універси тет, певною мірою, забезпечує видавництво авторськими рукописами, відповідно з вимогами навчального процесу і

3 4 0

ЛЯЩИІІІИН Р . С .

іією галуззю знань, в якій відбуваються наукові досліджен-ня; крім того, університет надає видавництву відповідне приміщення для редакції, друкарню, транспорт, офісний інвентар тощо [1, с. 45 — 46].

Видавництво, яке функціонує в університетському се-редовищі та є органічною складовою структури навчально-го закладу, в жодному разі, навіть якщо воно не приносить помітних фінансових дивідентів (багато видавництв, влас-і іе, повністю залежать від матеріальної підтримки універси-тету), не повинно сприйматися як «дармоїд-утриманець», адже університет отримує від видавництва інші, не обчис-лювані у грошовому еквіваленті «прибутки». Насамперед

— це відомість, увага до своїх видань з боку інших навчаль-них закладів; видавництво виступає як своєрідне рекламне агентство свого навчального закладу і як виставковий стенд його видавничих досягнень [4, с. 16].

Варто зазначити, що рівень підготовки навчальних і на-укових видань, виданих університетськими видавництвами, завжди буде значно вищим від спеціалізованих видавництв, оскільки, працюючи на себе, видавництва вищих навчаль-них закладів прагнуть, щоб загальна якість видання, зокре-ма художньо-технічне оформлення, доповнювала якість змісту. Більшість вищих навчальних закладів в Україні ви-пускають свою фахову навчальну та наукову літературу, так би мовити, для внутрішнього користування. «Нематеріаль-і (і» переваги існування університетських видавництв зали-шаються основною причиною того, що їх кількість в Україні зростає, доводячи в такий спосіб доцільність і виправданість університетського книговидання та конкурентоспромож-ність (нехай і не у комерційній площині) з книговиданням традиційних видавничих секторів, а ефективна діяльність таких університетських видавництв, як «Либідь» (видавни-цтво Київського національного університету ім. Т. Шевчен-ка), «Основи» (видавництво Харківського національного університету ім. В. Каразіна), видавництво Київського па-

Поиск по сайту: