Окрім терміна «промоція» книги, використовують що термін «паблісіті» — (англ. publicity, дослівно — реклама) — реклама, рекламування, популярність, відомість.
При створенні рекламного сайта треба також пам'ятати й про PR (public relations), адже рекламний сайт виконує не тільки «продажну», а й «іміджеву» функцію. Бід того, як оформлено сайт, наскільки він відповідає традиціям Інтер-нету, від грамотності та відповідності літературним нормам текстів залежить враження про видавництво.
Рекламна розсипка. Це поширене повідомлення за до-помогою електронної пошти (e-mail) за списком адрес. Мож-на, наприклад, організувати підписку на новини сайта. Усі охочі залишають адреси своєї електронної пошти і, таким чином, дають згоду на отримання інформації. Якщо на сай-ті користувачі реєструються (заповнюють анкету), можна одразу запропонувати їм підписатися на розсипку або на віть зробити це обов'язковою умовою реєстрації. Останній варіант, звичайно, використовується тільки у спеціальних випадках (наприклад, у конкурсах і лотереях).
Є сайти, що здійсшоють тематичні розсипки (новини видавництв, огляди творів) і мають сотні тисяч передплат-ників. Вони пропонують рекламне місце для банера або дп я тексту всередині листа. Ефективність подібної реклами іс-тотно залежить від збігу рекламного повідомлення з інтере сами аудиторії обраної розсипки.
PR в Інтернеті — це, у першу чергу, — спілкування. Якщо продукція видавництв цікава, це, напевно, вже обго-ворюється. Іноді доцільним є надання місця для обговорен ня безпосередньо на сайті видавництва, щоб, з одного боку, бачити, що хвилює й цікавить читачів, а з іншого — мати можливість донести до них свою позицію, беручи участь у спілкуванні. Якщо в Інтернеті вже є сайти, де люди спіл куються на схожу тему, варто брати участь у дискусіях на цих сайтах.
Особливістю реклами в Інтернеті є те, що привернути увагу до запропонованих товарів і послуг у Мережі склад-
ЗЗО
КОКОДИНСЬКл О . 3 .
Ніше, ніж при використанні традиційної реклами у звичай-ному світі. Тут ставлять підвищені вимоги: вона обов'язково має бути доступною, динамічною, інтерактивною й при-вабливою.
Створити сайт чи окрему HTML-сторінку й розмістити її у Мережі зараз досить просто, складніше донести інфор-мацію до користувача. На перший план виступає процеду-ра просування сайта видавництва й сполучення з ним мар-кетингу запропонованих видань.
Найбільший у світі міжнародний книжковий ярмарок «Франкфуртер Бухмессе — 2008», який проходив у Німеч-чині, засвідчив бурхливий розвиток електронної книги (E-Book). Серед майже 400 тис. представлених тут експонатів, 30% мають електронну версію і можуть читатися за допомо-гою так званого E-Reader. Експерти вважають, що тенденція до подальшого поширення електронних книг очевидна. У їхніх носіїв багато переваг — тоненькі, легкі, недорогі, а міс-тять цілі бібліотеки. 60-й ярмарок у Франкфурті-на-Майні і іаочно демонструє перемогу цифрових технологій у світо-вих ЗМІ.
Проте й видавці паперових книг не збираються зда-вати свої позиції. Вони навіть стверджують, що ціна папе-рових книг не більша, ніж електронних, і начебто готові й далі її знижувати. Але чи здатен станок Гутенберга (навіть дуже модернізований) протистояти шаленому прогресу комп'ютерних технологій?
Зрозуміло, що ці електронні книги є тільки перехідним (з усього видно, дуже швидкоплинним) етапом до створен-ня справжньої Інтернет-книги, з допомогою якої можна буде підключитися до Всесвітньої електронної бібліотеки. А для цього потрібно, щоб усе необхідне для читання було викладене в Інтернеті. Який же стан української книги в Ін-гернеті? Наразі було з'ясовано наявність у Всесвітній мере жі порталів української книги та їхню якість.
Кілька порталів з українським наповненням:
— http://www.ukrcenter.com/library/default.asp
МІ
С Т У Д Е Н Т С Ь К І Р О З В І Д К И
— http://www.ukrlit.com.ua/
— http://lucl.lucl.kiev.ua/start/lit_ukr.html
— http://www.ukrlib.com.ua/
— http://www.ukrlit.vn.ua/
На цих сайтах є багато назв творів письменників різних епох, починаючи від Т. Шевченка і закінчуючи представни-ками української прози 80-90-х років минулого століття. На жаль, творів сучасників немає. Прикро й те, що творці укра-їнських порталів не подбали про елементарні зручності для користувача. Наприклад, важко запам'ятовувати електрон-ні адреси, доводиться звертатися до пошукових систем. Не завадило б створити зведений сайт для пошуку літератури (і не тільки української).
Крім того, деяких авторів явно обділяють (непоодино-кими є випадки, коли автор-класик представлений одним твором, а інколи й усього лише — чотиривіршем). Напри-клад, дуже мало представлено творів М. Коцюбинського, А. Тесленка, Д. Павличка та інших письменників. Бракус багатьох творів з програми як середньої, так і вищої шко-ли. А тим часом, дуже часто перелік поданих на сайті творів певного письменника продубльовано з іншого.
Для полегшення пошуку необхідно створити цілісний каталог бібліотек Інтернету. Можливо, мало б сенс роз-робити окремі версії для дітей і дорослих, людей з різним освітнім рівнем тощо. Для престижу таких порталів та під-вищення їх відвідуваності варто витрачати час і кошти на комп'ютерний дизайн їхніх топ-сторінок — українська лі тература того варта.
Зокрема, розглянемо електронні фахові видання. На етапі переходу до інформаційного суспільства дедалі біль шою стає суперечність між обсягами знань, які потрібно акумулювати, зберегти і поширити та обмеженими можли востями традиційної системи розповсюдження на паперо-вих носіях. Для вирішення цієї суперечності є лише один вихід — система мережевих інформаційних комунікацій
3 3 2
Кокодинськл О. 3.
V добу Інтернету з'являється пагода заощадити на виготов-ленні й поширенні паперових примірників та доповнити традиційні часописи як засіб наукової комунікації елекгрон-11 ими науковими фаховими виданнями.
Електронне наукове фахове видання — документ з ін-формацією, представленою у формі електронних даних, який пройшов редакційно -видавниче опрацювання, при-значений для попшрення в незмінному вигляді, має вихідні відомості, визначений для публікації результатів дисерта-і цйних робіт на здобуття наукових ступенів доктора та кан-дидата наук, на які можна посилатися у наукових статтях та дисертаціях.
Електронні наукові фахові видання мають деякі пере-ваги перед їхніми друкованими аналогами: потужна ауди-торія; оперативність підготовки і поширення публікацій; ліквідація ізоляції науковців; інгеграція до світової наукової спільноти; простота пошуку інформації; нові можливос-ті співпраці над науковими проектами; зменшення витрат на видавничу діяльність. Нормативно- правовими доку-ментами для започаткування видання є «Положення про електронні наукові фахові видання» та наказ БАК (Вищої атестаційної комісії) України «Про затвердження порядку внесення електронних наукових фахових видань до пере-ліку наукових фахових видань, в яких можуть публікувати-ся основні результати дисертаційних робіт», де викладені основні вимоги до них. Згідно з «Положенням про елек-тронні наукові фахові видання» Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського (далі НБУВ) та Національна парламентська бібліотека України створюють зведений електронний каталог статей з усіх видань, представляют ь його в Інтернеті на своїх шеЬ-сайтах, здійснюють зберігання віщань, включення інформації про статті з них до загалыю державної реферативної бази даних, розміщення видань м,і сайті та забезпечення безкоштовного доступу до елект рон ного каталогу та повних текстів публікацій.