С Т У Д Е Н Т С Ь К І Р О З В І Д К И. Серед крейдових відкладів, неподалік від Перемишля, Ю

Серед крейдових відкладів, неподалік від Перемишля, Ю. Медвецький виявив скешо, складену юрським органо-генним вапняком, аналогічним до вапняків, якими складеї іі величезні олістоліти, відомі біля Кругеля та в Західних Кар патах, у Штрамберзі, Інваліді та Жеготині і (як тепер дове - дено) у південно-східній частині Українських Карпат, в ба сейні Чорної і Білої Тиси, Білого Черемоша. Ці дослідження стали основою окремої праці «Нариси з геології Карпат» (1876 р.) [1]. ІО. Медвецький у 1891 р. опублікував невели ку статтю про міоценові відклади околиць Ряшева, у які 11 стверджував, що ці відклади треба зачислити до Карпатські її системи, а їхні відслоєння, на його думку, маркують простя-гання краю карпатського геосинклінального басейну в цій місцевості; у 1900 р. — нові матеріали про геологічну будову околиць Кракова, на підставі спостережень уздовж траси во догону для цього міста, свої висновки підтвердив виявлепи ми ним палеонтологічними даними; 1901 р. — велику стат-тю про геологічну будову Берегової зони Карпат на відрізку від Перемишля до Хирова (у ній він детально описав низку відслоєнь крейдових, палеогенових і міоценових відкладів, особливо соленосних, навів дані про їхній склад, умови за лягання та викопну фауну).

До вивчення геологічної будови околиць ПеремишляВ 111

Повернувся і 1910 р. у статті «Про вік верств, що виступають на західній околиці Перемишля» на схилі гори Три хрести. Дуже багато уваги Ю. Медвецький приділив соленосним формаціям Передкарпаття, особливо в районах видобутку солей у Величці, Бохні й Калуші. їм він присвятив 13 публі кацій, у яких не лише детально висвітлив геологічну будову родовищ, а й подав свої погляди на походження калійних солей, шляхи їхніх розшуків і раціонального використання Він став великим спеціалістом у галузі геології соленосних формацій і передкарпатського міоцену загалом. Під чаї вивчення соленосних відкладів Велички, Ю. Медвецькии описав кристалічну сірку з околиць Свішовіць і вислови и

3 2 4

ДуБиняк О. Б.

свої припущення на генезис самородної сірки. На його дум-ку, передкарпатські сіркопрояви утворилися внаслідок від-новлення гіпсів, причому такі, як Щирець і Мельниця, — на місці виділення сірководню, а Свішовіце, Великий Любінь, Трускавець і Дзвиняч — на певній відстані від нього. Його погляд на походження родовищ самородної сірки у Перед-карпатському басейні не втратив значення й сьогодні, він лише значно розширений і деталізований на підставі нових наукових досліджень [4].

Ю. Медвецький був геологом широкого діапазону. Він багато часу провів у геологічних експедиціях по території Західної України, Польщі, Австрії, Німеччини, Англії і Ро-сії, вів спеціальні палеонтологічні дослідження міоценових відкладів Передкарпаття. В 1888 р. опублікував цікаву стат-тю «Про сутність кристалів», у якій зазначив, що кристало-графія повинна відділитися від мінералогії і посісти своє місце серед таких фундаментальних наук, як фізика і хі-мія. Одну зі статей він присвятив проблемі водопостачання Львова підземними водами, назвав місця їхніх розшуків. Він перший у Галичині показав шляхи використання геології і технічної науки для промислового розвитку краю, що дає підстави справедливо вважати його засновником україн-ської науково-практичної геології [7].

Внесок Ю. Медвецького в геологічну науку одер-жав міжнародне визнання. В 1887 р. його обрали член-кореспондентом, а 1893 р. — дійсним членом Польської академії наук у Кракові. Він також був членом декількох відомих наукових товариств, у тому числі — Українського наукового товариства ім. Т. ЛІевченка у Львові, Польського товариства природодослідників ім. М. Коперника у Львові, Всеросійського мінералогічного товариства в Петербурзі, головою спільників видавництва «Діло». Австрійський уряд нагородив його орденом Залізної корони третього ступеї ія, а румунський — орденом Командора [3].

С Т У Д Е Н Т С Ь К І Р О З В І Д К И

Ю. Медвецький належить українській науці, культурі, українському народові — і добре було б, аби, не чекаючи на можливість видати ту чи іншу книгу, ми готували тексти, назбирували документи, знаходили фотографії і якомога швидше записували свідчення ще живих нині учасників давніших подій.

Нема ще книги й про Ю. Медвецького — а було це жит-тя, сповнене посвяти науці. Він залишив нам величезну спадщину, зробив великий внесок у розвиток науки, неоці-ненні відкриття. Його праці є актуальними і заслуговують, щоб їх вивчали, але це лише початок — спадщина і життє-вий шлях ученого заслуговують подальшого вивчення. Це ім'я та заслуги повинні бути вписані до історії нашої, укра-їнської науки.

2 . В у л ь ч и н , Е . И . В и д а ю щ и й с я у к р а и н с к и й м и н е р а л о г и геолог Ю л и а н М е д в е д с к и й ( Н е д з в е д с к и й ) / Е . И . В у л ь ч и н / / М и н е р а л ,

28 ж о в т н я 1995 рік.

У Д К 0 0 7 : 3 0 4 : 0 0 4

КОКОДИНСЬКА О. 3.

Поиск по сайту: