Неоціненним внеском ученого можна вважати транс-формування Технічної академії — якою була до 1877 р. — у Львівську Політехнічну (з окремими факультетами) школу, де викладачів зрівняно в правах з професорами університе-ту. Згодом він викладав курс петрографії і геології на хіміч-ному, інженерному, будівельному, сільськогосподарському і лісотехнічному факультетах. Професора Ю. Медвецького тричі (1879- 1880,1884-1885 і 1888-1889 рр.) обирали рек-тором цього навчального закладу, а від 1877 до 1901 р. він чотири рази був деканом хіміко-технічного факультету. У 1884 — 1904 рр. працював приват-доцентом Львівського університету, де вперше організував кафедру геології [6]. Протягом тривалого часу професор Ю. Медвецький читав лекції з геології і мінералогії у Львівському університеті. Тут він написав два фундаментальні підручники — з петрогра-фії, який витримав три видання (1898,1906,1909 р.), і міне-ралогії (1906 р.) та понад п'ятдесят наукових праць з різних питань мінералогії, кристалографії, петрографії і геології
— статті і повідомлення, що і сьогодні не втратили наукової цінності. Всі вони написані польською і німецькою мовами, як тоді було прийнято.
ІЦе у 1876 р. вчений розпочав роботу над вивченням ге-ології Карпат, зокрема, її кардинального питання — страти-графії флішових відкладів. Це дослідження стало основою «Нарисів по геології Карпат». Відзначимо також роботу про водопостачання Львова, що була надрукована у 1885 р., а та-кож працю з геології Карпат у зв'язку з будівництвом заліз-ниці Станіслав — Ворохта (1897 р.). Ю. Медвецький описав прояви самородної сірки в регіоні, займався палеонтоло-гічними дослідженнями. У 1908 р., вже працюючи у Льво-ві, вчений виділив новий тип бурілтину, що трапляється в Передкарпатгі, так званий делятиніт. Також він багато часу провів в геологічних експедиціях на території Галичини,
С Т У Д Е Н Т С Ь К І Р О З В І Д К И
Росії, Німеччини, Румунії, Англії, Італії і розробив геоло-гічні основи обґрунтування пошукових робіт. Докторську дисертацію професор Ю. Медвецький підготував на під-ставі багаторічних досліджень геологічної будови Бохні й Велички і захистив у 1896 р. в Празькому університеті, а в 1903 р. Львівська політехніка присвоїла йому звання почес-ного доктора технічних наук.
Наукової роботи професор Ю. Медвецький не припи-нив і після виходу на пенсію. Його дослідження вражають скрупульозністю, цілеспрямованістю і глибиною, практич-ним спрямуванням. За свідченнями сучасників, професор Ю. Медвецький був надзвичайно скромною, доброзичли-вою людиною, відданою науці і справі виховання молодих спеціалістів. Він дотримувався прогресивних поглядів. Свої заощадження в сумі 50 тис. австрійських крон (а це були дуже великі гроші) він заповів на розвиток українського шкільництва, будову гуртожитків, стипендії малозабезпе-ченим студентам.
Помер Ю. Медвецький 7 січня 1918 р. Похований на Личаківському цвинтарі, але даремно шукати його моги-лу — можна вказати тільки місце, де вона була. Згадка про поховання є в мартиролозі Личаківського цвинтаря, який видали у Польщі, в якому прізвище нашого вченого пода-ється польськоюй мовою — Юльян Нєдзвецькі й нема на-тяку на те, що він був українцем [2].
Творчість Ю. Медвецького висвітлена в спеціальній лі-тературі, особливо в польській, проте там вона висвітлюєть-ся однобічно. Замовчати наукові здобутки цього «русіна» не могли, але відзначити його заслуги в організації Львівської політехніки забракло об'єктивності. Патріотичній діяль-ності ученого й дослідника в науковому й просвітницькому житті української галицької інтелігенції присвячена стаття доктора К. Студинського в літературному збірнику «Серед бурі», виданому у Львові в 1919 р., який зараз є бібліогра-фічною рідкістю.
3 2 2
Д У Б И Н Я К О . Б .
Наукову діяльність Ю. Медвецького можна розділити на два періоди: віденський і львівський. У першому — пере-важають праці мінералогічного спрямування, у другому — геологічного.
Перша мінералогічна праця Ю. Медвецького, опубліко-вана в 1871 р., присвячена опису зразків вивержених порід, привезених з Арабського півострова віденською астроно-мічною експедицією. В 1872 р. з'явилась його праця про ан-дезит із Штаєрмарка і звіт про петрографічні дослідження в Тірольських Альпах; в 1873 р. він описав уламки базальто-вої лави, що трапляються в вугленосних слаїщях вугільно-го басейну Моравської Острави. У 1875 р. Ю. Медвецький опублікував петрографічну працю про породи з острова Мамотраке, а 1879 р. — про породи Західних Балкан. У сво-їх наукових публікаціях він розвиває поняття так званої пе-трографічної «провінції», хоча самої назви ще не викорис-товував. Останні дві праці написані у Львові на віденських матеріалах. Саме в Галичині розпочинається другий і голов-ний етап наукової творчості Ю. Медвецького.
Перша праця другого періоду присвячена дослідженню крейдових відкладів з околиць с. Правківців, поблизу Пере-мишля. Ю. Медвецький довів, що крейдові відклади пред-ставлені тут карпатською, а не «львівською» (платформ-і юю) фацією, і описав їхні палеонтологічні рештки. Це було одним із головних наукових досягнень вченого, що заклало основи стратиграфії флішових відкладів не лише Україн-ських Карпат, а й усього Карпатського регіону.
Завдяки ІО. Медвецькому, який 1875 р. у «карпатсько-му пісковику» в районі м. Перемишля знайшов та визначив ранньокрейдову фауну, тобто дав надійний стратиграфіч-ний репер, почалася розробка стратиграфії палеонтологіч-і ю майже «німих» флішових товщ Українських Карпат. За-шачимо, що водночас невтомний професор зібрав колекції гірських порід і палеонтологічних решток з карпатських порід для музею Політехнічної школи, які слугували етало-ном для геологічних побудов у Східних Карпатах.