Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

С Т У Д Е Н Т С Ь К І Р О З В І Д К И. у листі до полтавського полковника, що Мазепа — «измен-ник



 

у листі до полтавського полковника, що Мазепа — «измен-ник, богоотступник, вор...для собственной своей тщетной славы для того в Украину призвал, дабы поработить сей малороссийский народ...». Цікаво, що схожа характеристи-ка образу І. Мазепи є в інших енциклопедичних виданнях, наприклад, у «Большой Советской Энциклопедии» (1974 p.) сказано: «Вынашивая националистические идеи о самосто-ятельности Украины и отторжение её от России, Мазепа вёл тайные переговоры с польским королём С. Лещинским, а затем — со шведским королём Карлом XII. Во время Север-ной войны 1700 — 21 гг. Мазепа открыто перешёл на сторону Карла XII». Як бачимо, тут гетьман I. Мазепа описаний не тільки як зрадник, а як хитрий і підступний «правитель», який діє проти російського царату. Подібну інформацію наводять в «Українській радянській енциклопедії» (1981 p.): «Будучи гетьманом, проводив кріпосницьку політику, не-щадно придушував виступи народних мас проти соціаль-ного гноблення...»; «Зрадницькі наміри Мазепи спробува-ли викрити генеральний суддя В. Кочубей і полтавський полковник І. Іскра.»; «Українські буржуазні націоналісти намагалися виправдати зрадництво Мазепи і, всупереч іс-торичній правді, зобразити його борцем за свободу Украї-ни. Подібні намагання дістають гідну відсіч в українській радянській історіографії». Петро І оголосив його «зрадни-ком» і наказав російській та українській церкві виклясти його ім / я. Відтоді російська пропаганда та історіографія по-над 250 років робила усе, щоб очорнити ім'я великого укра-їнського патріота й державного діяча.

 

За часів Радянського союзу тільки такі речі можна було писати, зокрема, замовчувати та стирати пам'ять народу на користь владі. Адже тоді не було свободи слова: журналісти, науковці, дослідники мали оприлюднювати свої досліджен-ня лише в рамках дозволеного, а до архівів годі було дібра-тись. Зараз, у роки незалежної України, архівні документи відкривають нам замовчувану довгими роками правду, яка

 

3 1 4


Дрило І. Б.

 

Була заборонена не тільки простим людям, але й багатьом вченим. А за свою цікавість до історії — правдивої — репре-совані та виселені з етнічної території України.

 

Сучасна історіографія, можна сказати, «просунулась» вперед, бо аж тепер людям стала доступною правдива ін-формація про причини, які спонукали гетьмана І. Мазепу перейти на бік Карла XII. «Не для своєї особистої корис-ті, але для добра нашої батьківщини України і для всього запорозького війська я прийняв допомогу ніведського коро-ля», — говориться у складеній ним святочній заяві. Це під-тверджує й найголовніша стаття договору між І. Мазепою і Карлом XII: «Все те, що було признане як колишня влас-ність українського народу, буде передане або збережене для українського князівства». І все ж це була спроба, ще один крок, до найзаповітнішої мети — незалежної України. Вар-то лише вчитатися в слова І. Мазепи: «Та й що ж то за народ, коли про свою користь не дбає і очевидній небезпеці не за-побігає? Такий народ неключимістю своєю подобиться воіс-тину нетямущим тваринам, од усіх народів зневаженим».

 

У сучасних енциклопедичних виданнях про І. Мазе-пу вже говорять як про борця за вільну українську держа-ву. В «Енциклопедії українознавства» І. Мазепа «великий діяч української державности...»; «...у царині внутрішньої політики Мазепа підніс на високий щабель українське господарство, зокрема промисловість, дбав про розвиток української науки, зокрема, історії, освіти (перетворення Києво -Могилянської Колегії на Академію 1694 р., засну-вання Чернігівського Колегіуму 1700 р. тощо) та культури, особливо літератури і мистецтва (особливо архітектури і малярства), що його Мазепа був великим і щедрим мецена-том». Як бачимо, відомості про постать І. Мазепи значно від-різняються від тих, що були в радянські часи. «Доба Мазепи

 

— це час економічного, політичного, духовного, культурно-го відродження України після Руїни. Заслуга гетьмана тут безперечна», — так повідомляє «Повна ілюстрована енци-клопедія школяра» (2006 р.).

 

3 1 5


 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.