Історії, а потім провадив активну діяльність як консерватор історичних пам'яток в рамках створеної у 1888 р. організації «Кола консерваторів та кореспондентів Східної Галичини»

Ю. Захарієвич здійснив декілька наукових експедиції!, результатом яких стали публікації — «Мандрівка до Сокаль ського повіту» (1892 р.) (тут він провів дослідження костелу і монастиря Бернардинів в Сокалі, палацу і церкви в Потужи ці, костелу і церкви в Варенжу, костелів в Тартакові і Бел зі) та «Мандрівка до Залукви, Галича і на Крилос» (1882 р.), де під впливом популярних на той час ідей романтизму і на-ціональної самобутності автор звертається до архітектурної спадщини Галицько-Волинського князівства XII—XIV < г Фіксує на планах зроблені археологічні розкопки, виявляї автентичні давньоруські деталі в існуючих пам'ятниках ар хітектури, визначає місце віднайдених археопам'яток у сві-товій історії архітектури. Велике наукове і педагогічне зна-чення мав альбом обмірних креслень «Пам'ятки мистецтва в Польщі» (1885 р.), виконаний студентами-політехніками піл керівництвом професора. У цьому альбомі Ю. Захарієвич відкрив для українців красу їхньої народної дерев'яної церк ви. Вперше зроблені кваліфіковані обміри церков в Роздоїн (XVI ст.), Св. Юра (XV ст.) і Чесного Хреста (початок XVI с і ) в Дрогобичі. Більше ста років використовуються ці обміри при підготовці архітекторів у Львівській Політехніці.

Як автор численних публікацій з історії та теорії архітек тури, ІО. Захарієвич не лише вперше вводить до наукового обігу архітектурний опис і фіксацію пам'яток, а й працюс над власними консерваторськими проектами, в яких реалі зує свої теоретичні засади:

1) відбудовує та реконструює костел Марії Сніжної у Львові, внаслідок чого пам'ятка набула рис неороманського стилю;

2) виконує проект перебудови та часткової реставрації палацово-паркового комплексу в с. Псари (нині Приозерне Івано-Франківської обл.);

В О Р О Б Е Ц Ь Л . М .

3) реставрує церкву Різдва у Галичі;

Здійснює перебудову кафедрального собору в Тар-

Іюві (1889 — 1891 рр.) та парафіяльного костелу в Стрию (бл. 1890 р.).

Ще однією успішною роботою Ю. Захарієвича стало спо-рудження у Львові Галицької ощадної каси 1889 — 1891 рр. (на розі вулиць Карла Людвіка і Ягеллонської, тепер Музей етнографії та художнього промислу). Будівля вирізняється пізньо-романтичним трактуванням мотивів неоренесан-су з помітними ознаками раннього модерну. Надзвичайно активно використовуються текстурні властивості та колір матеріалів — нетинькованої поліхромної цегли, чесаного каменю, майолікових рельєфів та багатих кутих решіток. В урбаністичному відношенні будинок розв'язав важливий вузол примикання однієї з бокових вулиць до новостворе-ної львівської «Рінгштрассе». Функціональність інтер'єрів будинку дала змогу швидко і зручно обслуговувати клієн-тів. Достатньо яскраво вирішено й інтер'єр.

Також за проектом Ю. Захарієвича було розпочато рес-таврацію костелу Св. Іоанна Хрестителя — однієї з найдав-ніших пам'яток архітектури стародавнього Львова. Роботу було виконано у стилі романтичної школи. Методи консер-вації, практиковані професором, були типовими для другої половини XIX ст., через що пізніше оцінка його діяльнос-ті була неоднозначна, та незважаючи на це, Ю. Захаріє-вич є основоположником Львівської школи консерваторів пам'яток мистецтва і архітектури.

Крім архітектурної та наукової праць важливе місце він посів і в педагогіці. Його педагогічну діяльність була тісно пов'язана з Львівською Політехнікою: 1872—1881 рр. — де-кан будівельного (архітектурного) факультету, а протягом 1877—1887 рр. та 1881 — 1882 рр. — ректор цього навчально-го закладу. Отже, Ю. Захарієвич був не лише архітектором, а й науковцем і педагогом.

С Т У Д Е Н Т С Ь К І Р О З В І Д К И

1 . А р х і т е к т у р а Л ь в о в а XIX Краків: М і ж н а р о д н и й Ц е н т р Кулі,

П о л і т е х н і к а » 1944 — 1994. Д о в і д к о в е в и д а н н я . — Львів: Вид - во д е р

У Д К 0 0 7 : 3 0 4 : 9 4

] ЇРИЛО І. Б.

ІВАН МАЗЕПА В ЕНЦИКЛОПЕДИЧНИХ ВИДАННЯХ

Подано оцінку особистості гетьмана І. Мазепи в енциклопедич-них виданнях. Вказано на стереотипи радянської історіографії. І Іаведено приклади сучасного трактування мотивів вступу І. Ма-нни у союз із шведським королем.

Ключові слова: історіографія, гетьман, енциклопедія, енциклопедична стаття.

Образ українського гетьмана приваблює багатьох пись-менників, поетів, науковців з не меншою силою, ніж поши-рені у світовій літературі легендарні образи Прометея, Фа-уста, Дон Жуана...

Як відомо, народився Іван Степанович Мазепа близько 1640 р. в с. Мазепинці, поблизу Білої Церкви, в сім'ї укра-їнського шляхтича. Освіту здобув у Київському колегіумі і а у Варшавській Єзуїтській школі. Прослухав курс лек-цій в університетських центрах Західної Європи. Деякий час був королівським придворним, виконував доручення польського короля Яна Казимира. У 1663 р. залишив коро-пя. Був генеральним писарем у правобережного гетьмана 11. Дорошенка, служив в гетьмана Лівобережної України

Поиск по сайту: