ЮРІЙ ОЛЕКСІЙОВИЧ МЕЖЕНКО - ЗАСНОВНИК ГОЛОВНОЇ КНИЖКОВОЇ ПАЛАТИ

Р о з г л я н у т о у м о в и с т в о р е н н я Головної К н и ж к о в о ї п а л а т и . Окреї

л е н о участь Ю . М е ж е н к а в її заснуванні т а діяльності, чинники

в п л и в у на р о б о т у цієї установи . Увагу з а к ц е н т о в а н о на структурі Головної К н и ж к о в о ї п а л а т и , результатах ф у н к ц і о н у в а н н я її від ділів.

Ключові слова: Головна Книжкова палата, бібліографія, бібліотека, ті талог, видання.

Січня 1919 р. Директорія затвердила ухвалений Ра дою народних міністрів Закон про утворення Головної Книжкової палати (ГКП) в м. Києві. Наказом Комісара Го повного управління мистецтва та Національної культури від 18 лютого 1919 р. Бібліотечно-архівному відділу, який н.і той час намагався створити систему поточної бібліографії, було запропоновано приступити до безпосереднього фор-мування ГКП та призначено Ю. Меженка організатором її створення.

Зразком бібліографічної установи ІО. Меженко обрав Міжнародний бібліографічний інститут (МБІ) у Брюсселі і, відповідно, вироблену ним схему бібліографічного опису Та систему класифікації, що в перспективі давало можливіст ь

2 8 8

А Т А М А Н Ю К І . 1 .

Для широкого міжнародного обміну інформацією, було ви-явом загальної тенденції культурного розвитку України в Л)-ті роки з орієнтацією на Європу, її культурні досягнення у намаганні утвердити Україну як державу.

Насамперед Ю. Меженко формує штат. Першими його співробітниками в ГКП були В. Каліхевич, Т. Волобуєва, ІО. Ковалевський, М. Чирок-Чирков, В. Кобилянський та ін. Як дорадчий і, певною мірою, керівний орган формується І'ада ГКП, яка збиралася регулярно і за час свого існуван-ня (п'ять з половиною місяців) провела 10 засідань. До Ради увійшли представники від бібліотек: Національної бібліо-теки — академік Д. Багалій, Св. Володимира — В. Кордт, Українського університету в Києві — О. Сагарда, Київської духовної академії — А. Криловський; від Києво-Печерської лаври — ієромонах О. Готовцев; від Відділу охорони пам'я-ток церковної старовини — протоієрей І. Кречетович.

На першому засіданні Ради (через місяць з часу призна-чення Ю. Меженка завідуючим) відзначалося, що в ГКП пра-цює вже 32 співробітники. До трьох існуючих відділів ГКП (реєстрації, книжного фонду, Бібліографічного інституту) долучився четвертий відділ, у зв'язку з тим, що наказом Комісара Головного управління мистецтв та Національної культури від 26 лютого 1919 р. Бібліотечно-архівний відділ тимчасово перетворено в Архівне управління, а бібліотеч-на секція повинна відійти до складу ГКП як Бібліотечний відділ.

Заснування Книжкової палати (далі КП) викликало потребу введення Закону «Про обов'язковий примірник». Уже в лютому до Комісара в справах друку надійшов лист за підписами Ю. Меженка (як завідуючого справами ГКП) і Комісара Головного управління мистецтв та Національ-ної культури з проханням дати негайне розпорядження щодо виконання Закону Директорії від 26 січня 1919 р. про обов'язкове надсилання друкарнями примірників усіх ви-дань та запропоновано проект наказу.

С Т У Д Е Н Т С Ь К І Р О З В І Д К И

Прагнучи налагодити облік за весь період існування Української держави з березня 1917 р., Ю. Меженко разом з Відділом реєстрації, який він очолював, проводив перепис на спеціальних картках усіх періодичних видань за мину-лі роки, отриманих з Головного управління у справах дру-ку (засноване за Гетьманату при Міністерстві внутрішніх справ і скасоване за радянської влади). До Палати також перейшли матеріали, одержані Бібліотечно- архівним відді-лом від видавництв. Невдовзі після початку роботи відділу Ю. Меженко писав, що закінчується «збирання матеріалів до регістрації книжної продукції за 1917 та 1918 роки, при-чому за 1917 р. зібрано відомостей більше, ніж 1 тис. книжок і 200 періодичних видань; за 1918 р. число книжок значно перевищує 1 тис., періодичних видань зібрано близько 400. За 1919 р. зібрати відомості надзвичайно важко через по-стійні перерви в комунікації» [2, с. 15].

Намагаючись забезпечити безперервне надходження видань з усіх областей України, Ю. Меженко на засідан-ні Ради ГКП від 28 квітня 1919 р. запропонував закласти в кожному губерніальному місті відділи Головної палати, а 8 травня виносить на обговорення Ради проект утворення місцевих КП (на наступному засіданні, 15 травня, — був за-тверджений).

Відділ книжкового фонду, який очолював М. Чирок-Чирков, відклавши поки що своє головне завдання (щойно розпочате: складання «каталогу каталогів» [6, с. 37] усіх уря-дових та громадських бібліотек — зведеного каталогу), на-магався захистити бібліотеки, котрим, з огляду на руйнівні революційні події, загрожувала небезпека. Так, було врято-вано бібліотеку князя Щербатова (рідкісні книги з мисте-цтва, які було передано до Української академії мистецтв) та дуже цінну бібліотеку з рідкісних французьких видань XVII і XVIII ст., а також творів грецьких і римських класи-ків — бібліотеку Дембо-Чайковської (планувалася дтя пере-дачі до Національної бібліотеки).

2 9 0

АТАМЛПЮК І. 1.

Пізніше Відділ книжного фонду став називатись Відді-лом каталогії та експедиції і приступив до складання зве-деного каталогу наукових бібліотек. Планувалося перший випуск каталогу здійснити після закінчення роботи над картками на літеру «А». Розгорнути цю роботу Ю. Меженко вже не встиг. Усвідомлюючи значення цього проекту, ство-рення «каталогу каталогів» наукових бібліотек України, він виносить це питання на обговорення Ради ГКП. Останні її засідання — дев'яте і десяте — присвячені, власне, пошукам методики створення цього каталогу.

Наступна складова ГКП — Бібліографічний інститут для створення «спису всіх українських книг, починаючи з перших років існування друку» [4, с. 29] мав занадто мало часу. Ю. Меженко ще повертатиметься до реалізації цього проекту в 1927 та 1945 роках. За перші півроку існування Інституту були сформульовані лише його основні завдання та на основі правил бібліографічного опису МБІ були під-готовлені «Правила карткографії», які мали стати робочою інструкцією для опису книг, що ввійшли б до цього реєстру. Темпи робіт Бібліографічного інституту також стримува-ла нестача відповідних фахівців. «Підготовлення штату свідомих бібліографів займає силу часу і через це Головна Книжна палата не може в повноті розвернути свою працю, маючи лише 38 співробітників, замість 138 по нормальних штатах», — писав Ю. Меженко [2, с. 17].

У пошуках виходу зі становища Бібліотечний відділ го-тує відкриття курсів бібліотекознавства. 14 квітня 1919 р. на засіданні Ради ГКП Ю. Меженко, голова комісії з утворення бібліотечних курсів, доповів їх програму. Він мав викладати курс «Техніка бібліотечної роботи». В його архіві збереглися накреслення щодо завдань цього відділу: створення мере-жі бібліотек, а для цього необхідно скласти каталог-зразок, яким би керувалися на місцях при створенні бібліотек; для роз'їздів і роботи в провінціях треба сформувати штат емі-сарів, яких мали готувати на курсах бібліотекознавства. До

МІ

Поиск по сайту: