Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

С Т У Д Е Н Т С Ь К І Р О З В І Д К И. нею вчений завершив ще у 1938 р., лише через півстоліті і у 1990 та 1992 роках вона вийшла у



 

нею вчений завершив ще у 1938 р., лише через півстоліті і у 1990 та 1992 роках вона вийшла у світ. У посиланнях їм літературу (в монографії було використано 634 джерел.») вчений спирається на історичні розробки різних авторів опубліковані на сторінках ЗНТПІ. Багато посилань на праш М. Грушевського, а також — листи та літописи, знайдені в різних архівах [1, с. 33].

 

Наступна фундаментальна праця І. Крип'якевич.і монографія «Богдан Хмельницький», вийшла друком у 1954 р., за часів хрущовської «відлиги», дещо «в урізаному" вигляді. Наближався ювілей Переяславської ради. Після в.» гань історик вирішив подати до академічного видавництва монографію про Б. Хмельницького. В Києві монографію зустріли радісно: кілька потенційних «авторів» розшмату вало її на частини, щоб кожну видати окремо, під власним прізвищем. Врятувала монографію вже згадана «відлита 1953 р.: І. Крип'якевича призначили директором Інститу і \ суспільних наук АН УРСР у Львові. За таких обставин ; і< > велося зібрати книжку знов докупи. Навчений таким доїм дом, І. Крип'якевич подавав з цього часу свої праці на рецен зування, обстригаючи ножицями покликання на джерела І літературу. Посада директора все ж таки не врятувала м( > нографію від знущань: з машинопису викидали сторінки безбожно «причісували» і заредаговували текст: «так, як т| >г ба». Коли сигнальний примірник «Богдана Хмельницької і >• (К., 1954, 563 с.) поклали авторові на стіл у директорському кабінеті, він навіть не відкрив його. Панегіристи описуванії потім, що це була ознака великої скромності історика — але насправді, це був біль, гіркий біль за пошматовану праці" якій віддав понад тридцять років життя [5, с. 479]. В повпом\ обсязі видання побачило світ лише у 1990 р.

 

В основу монографії покладено багатийп е р ш о д л и

 

Рельний матеріал, невикористаний раніше дослідниками Проте оскільки в 1954 р. книга вийшла дуже «пошматои.і ною», інформацію про значну кількість джерел з неї бучп

 


В А Д Ю К Т . Б .

 

Вилучено. Відсутній був і окремо оформлений список вико-ристаної літератури. Залишилась підрядкова бібліографія та деякі пояснення до тексту.

 

У монографії виділено розділ «Примітки», який і є бі-бліографією праці, тобто списком використаної літерату-ри. Крім переліку джерел, І. Крип'якевич наводить фак-тографічний матеріал та пояснення до основного тексту, що і надають «Приміткам» не просто бібліографічного, а довідково-бібліографічного характеру. Література групу-ється за «змістом» праці, тому має ті ж самі частини і розділи, що й основний текст. Матеріал, розташований у «Приміт-ках» за порядковими номерами по кожному розділу окремо

 

— це фактично самостійні тематичні бібліографічні списки літератури. Загальна кількість позицій «Приміток» — 1735, при цьому, в одному посиланні вчений наводить кілька описів джерел, тож неважко уявити, яка титанічна робота і іередувала їх виявленню. Звичайно, вчений у першому ви-данні монографії не зміг відверто розповісти про особу та діяльність Богдана Хмельницького, але книга наштовхува-ла читача на глибокі роздуми.

 

В 1961 р. у Києві вийшла збірка джерел «Документи Іюгдана Хмельницького (1648 — 1657 рр.)». Це найбільша (740 сторінок) джерелознавча робота І. Крип'якевича остан-нього десятиліття його життя. Цінність роботи, з бібліогра-фічної точки зору, полягає в тому, що після повних текстів документів наводиться так званий «Перелік документів» (475), у якому вони групуються за роками написання: з 1648 до 1657 р. У кожному розділі документи розташовані за дата-ми їх написання (місяць, день) та пронумеровані. Докумен-ти «Переліку» й допоміжний апарат висвітлюють соціально-економічний стан України періоду національно-визвольної боротьби, взаємовідносини з Росією, Польщею, Угорщи-ною, Швецією, Австрією, Німеччиною та іншими країнами. Важливо зазначити, що особу Богдана Хмельницького, його політичну діяльність ніхто до І. Крип'якевича повною мі-рою не висвітлював, застосовуючи засоби бібліографії.

 


С Т У Д Е Н Т С Ь К І Р О З В І Д К И

 

Р. — у Києві вийшла у світ наступна робота вче-ного — «Джерела з історії Галичини періоду феодалізму (до 1772)», що теж була виконана на високому бібліогра-фічному рівні. «Джерела...» стали незамінним посібником для істориків-архівістів, для всіх дослідників історії га-лицького краю. І хоча на дві останні джерелознавчі праці І. Крип'якевича не з'явилося жодної рецензії (це був «анти-джерельний період в українській історіографії»), значення їх для вітчизняної історичної науки неоціненне.

 

Варто відзначити й такий бік професійних занять І. Крип'якевича, як бібліографічна діяльність на сторін-ках преси. В радянський період, починаючи з 1925 р., у пе-ріодичних виданнях одна за одною з'являються 12 бібліо-графічних робіт ученого. Він співпрацює в різноманітних журналах, а найбільше у згаданих ЗНТИІ (3 публікації) та «Українському історичному журналі» (3 публікації). Це, здебільшого, огляди книг, найбільшу увагу серед яких при-вертають «Нові праці з історії Гетьманщини XVII — XVII ст. (Публікації 1924 — 1926 рр.)» та «Історичні видання Україн-ської АН у м. Києві 1921 —1927 рр.», що друкувались у ЗНТИІ в 1926 та 1928 роках. Наукова діяльність І. Крип'якевича зав-жди знаходилась під впливом прославленого історика та першого Президента України Михайла Грушевського.

 

У цей період І. Крип'якевичем було складено два некро-логи з бібліографічним оснащенням — «Степан Томашів-ський» (1931 р.) і «Василь Чернецький та його історично-краєзнавчі праці» (1939 р.), опубліковані в ЗНТШ. Великий за обсягом некролог «Степан Томашівський» був присвяче-ний професору історії Ягелонського університету, дійсному члену НТШ, співробітнику і редактору ЗНТШ. Три сторін-ки некролога з шести відведено на бібліографію робіт про-фесора — «Реєстр головних друкованих праць пок. С. Тома-шівського» як українською, так і польською мовами.

 




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.