Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

ІІРАЦТ В И К Л А Д А Ч І В



 

ми русло. Створення специфічних конотативних рядів, пов'язаних з потребою, що втілюється в товарі чи послузі - перспективний н а п р я м о к діяльності в рекламі, який, однаї потребує спеціальних знань та ґрунтовних досліджень.

 

 

1. Безруков В. И. Значение слова как выражение единства чуи ственного и рационального // Некоторые вопросы лексикологии

 

и грамматики. — Тюмень: Тюменский государственный педаго гический институт, 1960. — С. 29 — 58.

 

2. Говердовский В. И. Коннотация терминологичности // Зі и чение и его варьирование в тексте: Сб. науч. труд. — Волгоград 1987. - С. 170-175.

3. Журавлев А. П. Звук и смисл. — 2-е изд., исправ. и доп. — M :

Просвещение, 1991. — 160 с.

4. Краско Т. И. Психология рекламы / Под. ред. Е. В. Ромат.ь

— Харьков: Студцентр, 2002. — 216 с.

5. Кузенко Г. М. Емотивність на різних мовних рівнях // Но вітня філологія. — 2005. — № 1. — С. 13 — 25.

 

6. Лейчик В. M. Люди и слова. — M.: Наука, 1982. — 176 с.

7. Леонтьев А. А. Психологическая структура значения // См мантическая структура слова. Психолингвистические исследова! ния:. Сб. науч. ст. — М.: Наука, 1971. — С. 7 — 19.

 

8. Попова 3. Д. Лексическое значение в аспекте знаковой тео! рии языка // Аспекты лексического значения: Сб. науч. тр. — Во-ронеж: Изд-во Воронежского ун-та, 1982. — С. 5 — 10.

 

9. Словник іншомовних слів / За ред. О. С. Мельничука. — 2-ш вид., випр. і доп. — К.: Головна редакція УРЕ, 1985. — 968 с.

 

10. Сомова Е. Г. Фонетическое и лексическое значение в слови

и тексте // Аспекты лексического значения: Сб. науч. тр. — Воро-неж: Изд-во Воронежского ун-та, 1982. — С. 154 — 158.

 

11. Чабаненко В. А. Асоціація як універсальний чинник мовно-го розвитку // Мовознавство. — 2005. — № 3 — 4. — С. 132 — 137.

 

12. Шалак В. Фопосемаїггические заблуждения. — Режим до* ступу: http:/ /www.vaal.ru/show.php7idN102.

13. Щур Г. С. О типах лексических ассоциаций в языке // Со мантическая структура слова. Психолингвистические исследои.і ния: Сб. науч. ст. - M.: Наука, 1971. - С. 140-150.


 

h

 

 

Ц

 

•н

 

И

г

 

ш

 

Р'

 

І*

 

I

 

м

 

 

м

 

І" І'їк

 

іі

 

ш

 

ї

 

І

 

і

 

і т


ІІРАЦТ В И К Л А Д А Ч І В

 

ри радянських часів, їх не раз було піддано літературі і критичній оцінці, однак, знову ж таки з позицій панівних і той час естетично-філософських підходів (О. Дей, О. Верн Д. Білецький, Л. Кіліченко, В. Бойко, Л. Маляренко та ін.).

 

Сьогодні, коли спадщина великого генія переосмі люється науковцями в оновленому історико-політичном та соціально-культурному контекстах [3, с. 9 — 11], необхі но, на нашу думку, уважніше придивитися й до доробк І. Франка, який пов'язує його ім'я з історією становлення формування української літератури для дітей, з розвитко теорії цього питання. Видатний письменник залишив собі чимало цікавих, слушних думок, а головне — цілко суголосних сучасному життю, його прикметам та викл кам. З огляду на вищезазначене, тему, підняту нами у стат можна вважати актуальною і важливою для висвітлення.

 

Мета статті полягає в тому, щоб не лише охарактериз вати внесок І. Франка у справу наукового осмислення ф номену дитячої літератури, оцінити його власний творч доробок в цій царині, а й екстраполювати ці погляди на сьі годення, показати їх актуальність, відповідність сучасно контексту.

 

Усю спадщину І. Франка, пов'язану з літературою д дітей, умовно можна поділити на дві групи текстів. Перш групу складають тексти наукових розвідок і публіцистичн статей, художньо-критичних творів, присвячені пробле комунікативно ефективної творчості для дітей за допом гою художнього слова, а також дитячому читанню. Дру група формується з текстів літературних творів, написан (здебільшого у 90-х роках XIX ст.) безпосередньо для діт та юнацтва або пристосованих (адаптованих) для дитячо сприйняття. Таким чином, перша група текстів презент результати теоретичного осмислення проблеми, а друга її практичне втілення, а тому може розглядатися як своєрі ний майстер-клас того, як слід писати для дітей.

 

Теоретичний доробок. Так сталося, що власне творчо ті І. Франка в царині дитячої літератури передували теор

 


О Г А Р Е . 1 .

 

МП ро іі'.ідки окресленої проблеми. Першу статтю на цю І • І 'і і,п іко написав, щойно йому виповнилося 20 років, г н и -Женщина-мати», що з'явилася друком 1875 р., він

 

'І ММІІ розділ «Лектура для дітей» присвячує дитячому «і н ги', иважаючи його одним з найважливіших елементів 11 и и н і'КОЇ ніколи, початкової освіти і виховання в сім'ї. ІІ\ II,, браком життєвого досвіду можемо пояснити Ііро-ТІІІІІ Іровану в цій публікації категоричність у судженнях і «і матичність у поглядах на проблему виховання, роз-

И і\ функцій між жінкою і чоловіком у цьому питанні,
і \ і.ч іережень щодо корисності читання тощо. Однак

• І мі і появи статті засвідчує глибоку стурбованість мо-н и 1111 'ранка питаннями репродукції духовного здоров'я Ниті і.кої нації.

 

І і 11 була ще низка статей — «Громадянські права сту-М'ІИ", <Ученицька бібліотека в Дрогобичі», «Переднє сло-

 

• і >• Дрібної бібліотеки», «Хто такий «Лис Микита» і відки 11 н і; и їм», «Національний колорит у казках Боденського», и и .и па дитячі журнали «Наша хата», «Ластівка», пе-/Н11 та до збірки «Коли ще звірі говорили», передмова до їїі|і ні кованого І. Франком видання «Галицькі народні каз-|| І і уст народу» записані О. Роздольским), а також твір

 

ріки про байку», першу частину якого можна розглядати И'І іретичну розвідку, присвячену специфіці дитячої лі-ра і у ри. Додамо також, що надзвичайно цінним матеріа-лі і ї ї вивчення поглядів І. Франка на дитячу літературу є

 

и і • ,п гокоментарі, якими він часто супроводжував видан-

 

н і мі их творів для дітей і в яких розкривав засади, мотива-ціїїї і іч і апня цієї специфічної галузі художньо-літературноїЩирчосгі.

 

І Іочснення такого зацікавлення проблемою, на нашу юмьу, очевидне: письменник усі надії покладав на дітей. Иім 11\'іі переконаний, що від того, якою є молодь, залежить МйИііутнє народу, а тому виховання дітей, у тому числі —

, и,і іч -, й насамперед через літературу — вважав одним із

 

8,1


 

П Р А Ц І В И К Л А Д А Ч І В

 

найперших обов'язків кожного освіченого українця. Отже, як людина активної громадянської позиції, він не міг не не рейматися проблемами дитинства або, говорячи сучасної. > мовою, дитячої субкультури. Не вдаючись до аналізу назва них вище наукових розвідок, літературно- критичних ста« тей І. Франка — вони вже такому аналізові піддавалися 11, 2, 3, 7—9] — вважаємо за потрібне узагальнити висловлені у них думки і погляди, закцентувати на тих, що залишаються актуальними й до сьогодні.

 

Основне завдання творчості для дітей взагалі, у тому числі й власної, І. Франко вбачав передовсім у реалізації ви-ховної функції. Однак у своїх поглядах він пройшов шлях від абсолютизації цієї складової соціально - функціональної < і призначення дитячої книги до глибокого і комплексного П() трактування проблеми: дитячий твір покликаний не лише виховувати в дитині високі моральні якості, тобто працю-вати на її духовне виховання, а й розвивати дитину, даючи багато цінного пізнавального матеріалу, викликаючи до-питливість, зацікавленість у нових знаннях, науках, різних проявах суспільного життя.

 

Ці міркування письменника вважаємо цілком актуаль-ними. Гіперболізація виховного значення дитячої літерату-ри в історії її розвитку давала загалом негативні результати. Більшість літературознавчих праць радянського періоду пронизані ідеєю служіння дитячої літератури суспільним потребам (яскравим прикладом можуть слугувати матеріа-ли збірника, присвяченого питанням дитячої літерату-ри, «Весняні обрії», виданого видавництвом «Дніпро» у 1968 р.). Посилення дидактизму дитячої літератури відбу-валося за рахунок художності. Догматизовані приписи со-ціалістичного реалізму вчинили особливо руйнівний вплив на літературу для дітей. Із виду художньої творчості вона перетворилася просто на знаряддя «виховання підроста-ючого покоління» в дусі, який тогочасна система вважала найпотрібнішим для майбутнього.

 

 


 

ми і Мн|м Ци і и • И\н і |)ц 1 ні* в икту •И ш [|іг|іс Вин Ціпі) Кипи І I I

 

І

 

Це м іі.ні ріум м,і се лива м -к' г.іції

 

П

 

ні по їш ір мін.

 

І.Іі

 

і.іпи

 

Питк

 

І.І д

и їм

 

і іра

 

мож

 

Адап





Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.