більшість опитаних відразу вказали на «маленький розмі «наносомів» («нано» від грец. — карликовий) та інші ф ти. Однак особливо активну участь у формуванні асоціац беруть психологічні фактори, завдяки яким може вини ти емоційний зв'язок між образами і уявленнями, на осі к якого формується емоційне ставлення до об'єктів.
2. У рекламній комунікації виникають ситуації, ко звучання терміна не стає основою для аналогії з форм відомих слів. Проведені опитування показали, що адрес часто не можуть дати жодної відповіді стосовно значен терміна. В таких випадках конотативні нашарування с суються радше відчуттів, в основі яких лежить реакція певні звуки. І справді, дослідники відзначають різні якої звуків. «Голосні переднього ряду іменують значення Т О П го, довгого, світлого, а голосні заднього ряду — значення личезного, похмурого... Там, де йдеться про щось пов'яза з негативними емоціями, низькі, темні голосні («а», «о», « зустрічаються частіпіе звичайного» [5, с. 13]. «Л — легк ніжний, жіночний, добрий, голосний, простий; Ф — по ний, грубий, темний, пасивний, тупий, небезпечний, ть ний, тихий і т. д.» [10, с. 155]. Є букви «холодні» (м, н, р о та ін.) та «гарячі» (ч, ж, х, ш, ф та ін). «Звукобукви маю не тільки «температуру», а й «швидкість» (для більшо людей К чомусь «швидка», а Ш — «повільна») і «освіт ність» (О — виявляється «світла», а И — «темна»), Біль того, кожна звукобуква ще й семантично зафарбована в т чи інший колір: експерименти з тисячами людей дове що більшість з них цілком чітко зафарбовують, у всяко разі, голосні. Особливо одностайні думки відносно чо рьох опорних для мовленнєвого апарату голосних А, О, И. Звукобукву А цілком погоджено називають «червоно Е — чітко «зелена», И — визначено «синя», а звукобукву більшість вважає «жовтою» [4, с. 101 — 102].
Своєрідне поєднання звуків за відсутності жодного у лення про значення терміна може викликати у спожив
М И Х А Й Л О В И Ч О . П .
* і 11 юнідомлення стійкі конотації. Свідченням цьо-п 1111 м і о -оцінні р еакцїї опитуваних:
• ме І . І І І І И » — «лагідний, гарний, позитивний, м'який, |ж їм • іч> коиьору»;
І і і и. ній» — «негативні, резинові, темні, слизькі»;
» ній и і,і ген» — «тягучий, еластичний, може змінювати 1ІН 111 »л, і б ний на згущене молоко »; І .фінМІ пі» — «круглий, резиновий, рухливий, глад-
НІ-І Ітерміни, використані у рекламних текстах, мо-Ні і причти виникненню образів, формуванню позитив-нії неї .п ивних реакцій на текст загалом. Відтак, можна р і і \ і і ги, що термінологічна лексика має два значен-
пит
пповлюється свідомістю, інше — ні. «Звукобукви і
ІИ
іIII' ними утворені, можуть бути «добрими» чи «зли-
і
мі жими» чи «сильними», «напруженими» чи «роз-
р і. ними», «небезпечними» чи «безпечними» і т. д. Вони ми відповідати чи не відповідати реальному товару чи
н о образу, який хоче створити рекламодавець. Фо-II м,н і п ічні значення практично неусвідомлювані, а тому
ІИі и
чуже суттєво впливати на формування образу то-
і
н,і ст авлення до нього, причому сама людина прак-
IIИ > ІII • може усвідомити і пояснити п р и ч и н и виникнення
III ЧИ ІНШОГО ставлення» [4, с. 102]. Тому бажано ретельно
Вімчіїиувати фоносемантичні нашарування термінів, що и>|ч и тонуються в текстах реклами, щоб цей аспект від-кріпнії к основному семантичному завданню. Адже сила і IVі і ні п. фоносемантики полягає в тому, що вона дозволяє ІІНІІі к і >но формувати неусвідомлюваний емоційний ф о н
іціинмття [12].
Іиучлнню слова властивий конотативний характер (зву-•I Мп/куть викликати емоції у слухача). П р и цьому через |ін,і. ншості людського фактора не всі конотації можливо І. рі німчити, однак їх завжди необхідно враховувати і за ум і .і нетто спрямовувати у найбільш корисне для рекла-