Направлення справи на додаткове розслідування у стадії попереднього розгляду справи суддею та у стадії судового розгляду

Направлення справи на додаткове розслідуванняможливе за на­явності підстав, передбачених ст. 281 КПК — неправильності чи не­повноти досудового слідства. Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в постанові № 2 від 11 лютого 2005 року «Про практику застосування судами України за­конодавства, яке регулює повернення кримінальних справ на додат­кове розслідування», неправильним досудове слідство визнається в тих випадках, коли органами досудового слідства при здійсненні про­цесуальних дій та прийнятті процесуальних рішень були неправильно застосовані або безпідставно не застосовані норми кримінально-процесуального або кримінального закону і без усунення цих пору­шень справа не може бути розглянута в суді (п.8). Неправильне засто­сування або незастосування норм кримінально-процесуального зако­нодавства — це такі істотні порушення кримінально-процесуального законодавства, які слугують підставою для повернення справи на до­даткове розслідування суддею зі стадії попереднього розгляду, оскіль­ки вони впливатимуть на законність вироку. Якщо вони були виявле­ні в стадії судового розгляду, справа повертається на додаткове роз­слідування саме з цієї стадії.

Щодо неправильного застосування норм кримінального права, то тут необхідно мати на увазі таке. Суд не може з власної ініціативи по­рушити питання про необхідність зміни обвинувачення щодо підсуд­ного на більш тяжке, оскільки розгляд справи відбувається в межах того обвинувачення, яке було пред'явлено підсудному (ст. 275 КПК). Клопотання про необхідність змінити обвинувачення на більш може заявити прокурор, потерпілий та його представник, причому, прокурор звертається з таким клопотанням тільки в тих випадках, коли він сам не в змозі своєю постановою змінити обвинувачення в су­довому слідстві.

У тих випадках, коли суд вбачатиме підстави для зміни обвинува­чення на менш тяжке, суд зможе зробити таку зміну у вироку, за умо­ви, що нове обвинувачення не буде істотно відрізнятись за фактични­ми обставинами від того, яке сформульоване стороною обвинувачен­ня. Якщо ж суд дійде висновку про необхідність зміни обвинувачення на таке, що буде істотно відрізнятися від попереднього, він повинен буде направити справу на додаткове розслідування, але, як ми гадає­мо, в таких випадках може йтися і про неповноту досудового слідства.

Неправильне застосування кримінального закону має місце в тих випадках, коли справу було надіслано до суду з постановою про звіль­нення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, а суд не вба­чає відповідних підстав, або обвинувачений не згоден з закриттям справи за такою підставою.

Суд повертає справу на додаткове розслідування також за підстава­ми, зазначеними в ст.ст. 276 та 278 КПК, — коли визнає обґрунтова­ним клопотання прокурора, потерпілого або його представника про вчинення підсудним ще й іншого злочину, або про необхідність при­тягнення до відповідальності нових осіб, за умови, що таке нове обви­нувачення тісно пов'язане зі справою, яка розглядається, і роздільний їхній розгляд неможливий.

Неповнота досудового слідства може полягати в тому, що не були досліджені або досліджені поверхово або односторонньо обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення кримінальної справи, не з'ясовані з достатньою повнотою дані про особу підсудного, не досліджені обставини, зазначені в ухвалі суду, який повернув спра­ву на додаткове розслідування, тощо. Не може розглядатися як непов­нота досудового слідства непроведення при додатковому розслідуванні слідчих дій, зазначених в ухвалі про направлення справи на додаткове розслідування, якщо такі дії фактично не можливо було провести.

Направлення справи на додаткове розслідування в зв'язку з непов­нотою досудового слідства можливе тільки в тому разі, коли ця непов­нота не може бути усунути в судовому засіданні. Зауважимо, що чин­ний КПК дещо розширив можливості суду із збирання доказів, перед­бачивши право суду надавати доручення слідчому про проведення слідчих дій для перевірки та уточнення фактичних даних, одержаних у судовому слідстві (ст. 315-1 КПК). Але, з іншого боку, законодавець, позбавив суд права з власної ініціативи викликати та допитувати но­вих свідків, призначати експертизу, витребувати документи чи інші докази¹. Отже, суд повинен створити для сторін необхідні умови для їхньої активної участі в доказуванні, в поданні ними нових доказів, заявленні клопотань про виклик та допит нових свідків, призначання експертизи з метою усунення прогалин досудового слідства.

Суд може повернути справу на додаткове розслідування з мотивів неповноти досудового слідства тільки в тому разі, коли є реальна мож­ливість усунути наявну неповноту при додатковому розслідуванні. Якщо ж вичерпані всі можливості для одержання нових доказів, а на­явних у справі недостатньо для висновку про винуватість підсудного, суд повинен буде ухвалити виправдувальний вирок за недоведеністю участі підсудного увчиненні злочину.

Питання про направлення справи на додаткове розслідування за підставами, передбаченими ст. 281 КПК, може бути поставлене на об­говорення учасників судового розгляду як з ініціативи суду, так і за клопотанням сторін, а за підставами, передбаченими ст.ст. 276 та 278 КПК — тільки за клопотанням прокурора, потерпілого або його пред­ставника. Обговорення питання про направлення справи на додаткове розслідування за участю сторін є обов'язковим, тому, якщо підстави для направлення справи на додаткове розслідування буде виявлено під час судових дебатів, останнього слова підсудного або судом після видалення суду до нарадчої кімнати, суд повинен буде відновити судо­ве слідство і з'ясувати думку сторін.

Ухвала (постанова) суду про повернення справи на додаткове роз­слідування повинна бути обґрунтованою, в ній потрібно чітко вказати мотиви повернення справи, зазначити, які обставини необхідно вста­новити або перевірити (в разі неповноти). В ухвалі або постанові вирі­шується також питання про запобіжний захід щодо підсудного, суд може скасувати, змінити, або обрати запобіжний захід. Таку ухвалу (постанову) суд виносить у нарадчій кімнаті, після повернення до залу судового засідання оголошує її, роз'яснює строки та порядок її оскар­ження. На ухвалу (постанову), винесену районним судом сторони мо­жуть принести апеляції, а якщо справу у першій інстанції розглядав апеляційний суд, — касаційні скарги чи подання, протягом семи діб з дня винесення рішення.

Окрему ухвалу(постанову) суд може винести відповідно до ст. 340 КПК за наявності підстав, передбачених ст. 23-2 КПК: якщо визнає за необхідне звернути увагу державних органів, громадських організа­цій, посадових осіб на виявлені судом факти порушення закону, при­чини та умови, що сприяли вчиненню злочину і потребують вжиття відповідних заходів; в разі виявлення судом порушень прав громадян,

інших порушень закону, які були допущені під час провадження ді­знання та досудового слідства. Крім того, суд може винести окрему ухвалу, якою зверне увагу підприємств, організацій, установ на про­явлення громадянином.

Поиск по сайту: