Нагляд прокурора за виконанням законів органами дізнання і досудового слідства

Нагляд прокурора за виконанням законів органами дізнання і досудового слідства.

Прокурорський нагляд за додержанням законів органами, які про­вадять дізнання та досудове слідство, здійснюється у процесуальній формі. Важливою особливістю повноважень прокурора з нагляду є їх­ній владно-розпорядчий характер. Прокурорський нагляд включає в себе право вирішувати усі процесуальні питання, які виникають на цій стадії процесу, за винятком тих, вирішення яких є винятковою компетенцією суду. Діюче кримінально-процесуальне законодавство не встановлює будь-яких особливостей у процесуальній регламентації прокурорського нагляду залежно від відомчої належності слідчих ор­ганів або органів дізнання.

Повноваження прокурора при здійсненні нагляду за виконанням законів органами дізнання і досудового слідства передбачені ст. 227 та іншими нормами КПК України.

Здійснюючи нагляд за виконанням законів органами дізнання і до­судового слідства, прокурор у межах своєї компетенції:

1) вимагає від органів дізнання і досудового слідства для перевірки кримінальні справи, документи, матеріали та інші відомості про вчи­нені злочини, хід дізнання, досудового слідства і встановлення осіб, які вчинили злочини; перевіряє не менш як один раз на місяць вико­нання вимог закону про приймання, реєстрацію і вирішення заяв та повідомлень про вчинені або ті, що готуються, злочини;

2) скасовує незаконні і необґрунтовані постанови слідчих та осіб, які провадять дізнання;

3) дає письмові вказівки про розслідування злочинів, про обран­ня, зміну або скасування запобіжного заходу, кваліфікацію злочи­ну, проведення окремих слідчих дій та розшук осіб, які вчинили зло­чини;

4) доручає органам дізнання виконання постанов про затримання, привід, взяття під варту, проведення обшуку, виїмки, розшук осіб, які вчинили злочини, виконання інших слідчих дій, а також дає вка­зівки про вжиття необхідних заходів для розкриття злочинів і вияв­лення осіб, які їх вчинили, у справах, що перебувають у провадженні прокурора або слідчого прокуратури;

5) бере участь у провадженні дізнання і досудового слідства і в необ­хідних випадках особисто провадить окремі слідчі дії або розслідуван­ня в повному обсязі у будь-якій справі;

6) санкціонує проведення обшуку, відсторонення обвинуваченого від посади та інші дії слідчого і органу дізнання у випадках, передба­чених КПК. Прокурор санкціонує: відправлення заарештованого ета­пом до місця провадження слідства (ч. З ст. 139 КПК); провадження обшуку, за винятком житла чи іншого володіння особи (ч. З ст. 177 КПК); усунення обвинуваченого від посади (ст. 147 КПК); заміну до­кументів, зміну зовнішності та переселення в інше місце проживання (ч. З ст. 13 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві»); заходи щодо особистої охоро­ни, охорони житла і майна, використання технічних засобів контро­лю і прослуховування телефонних та інших переговорів (ч. 2 ст. 17 За­кону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві»);

7) продовжує строк розслідування у випадках і порядку, встанов­лених КПК, а саме ст. 120 КПК.

7-1) дає згоду або подає до суду подання про обрання запобіжного з ходу у вигляді взяття під варту, а також про продовження строку три­мання під вартою в порядку, встановленому КПК, а саме ст.ст. 165-2 165-3 КПК;

8) повертає кримінальні справи органам досудового слідства з свої ми вказівками щодо провадження додаткового розслідування;

9) вилучає від органу дізнання і передає слідчому будь-яку справу, передає справу від одного органу досудового слідства іншому, а також від одного слідчого іншому з метою забезпечення найбільш повного і об'єктивного розслідування;

10) усуває особу, яка провадить дізнання, або слідчого від дальшо­го ведення дізнання або досудового слідства, якщо вони допустили по рушення закону при розслідуванні справи;

11) порушує кримінальні справи або відмовляє в їх порушенні; за­криває або зупиняє провадження в кримінальних справах; дає згоду на закриття кримінальної справи слідчим у тих випадках, коли це пе­редбачено КПК; затверджує обвинувальні висновки (постанови); на­правляє кримінальні справи до суду;

12) вирішує питання про допущення захисника до участі в справі.

Прокурор здійснює також інші повноваження, надані йому кримі­нально-процесуальним законодавством. Так, прокурор затверджує: постанову про передачу справи від органу дізнання слідчому (ст. 104 КПК); постанову про ексгумацію трупа (ст. 192 КПК); постанову про направлення справи до суду для вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру (ст. 418 КПК).

Прокурор дає згоду: 1) з постановою слідчого про направлення справи до суду для вирішення питання про звільнення особи від кримі­нальної відповідальності; на зміну, 2) скасування запобіжного заходу, обраного ним або за його згодою (ч. 4 ст. 165 КПК); 3) направлення справи до суду у частині доведеного обвинувачення (ч. З ст. 156 КПК); 4) постанову про направлення справи до суду для вирішення питання про поміщення неповнолітнього у приймальник-розподільник (ст. 7-3 КПК); 5) на подання слідчого про обшук житла чи іншого володіння особи, огляд житла чи іншого володіння особи, примусову виїмку з житла чи іншого володіння особи, накладення арешту на кореспон­денцію, зняття інформації з каналів зв'язку, направлення обвинува­ченого на стаціонарну судово-медичну або судово-психіатричну екс­пертизу; 6) на подання про звільнення від кримінальної відповідаль­ності у зв'язку з амністією.

Прокурор вносить подання до суду у зв'язку з декриміналізацією діяння (п. 21 Прикінцевих та Перехідних положень КК України).

Прокурор розглядає та вирішує скарги на дії, бездіяльність та по­станови органів дізнання та слідчих.

Прокурор розглядає заяви про відвід особи, яка провадить дізнан­ня, та слідчого (ст. 60 КПК).

Прокурор у межах своєї компетенції вирішує спори про підслід­ність (ст. 117 КПК).

Прокурор, одержавши від слідчого справу з обвинувальним висновком, зобов'язаний перевірити: чи мала місце подія злочину; чи має діяння, яке ставиться у вину обвинуваченому, склад злочину; чи були додержані під час провадження дізнання і досудового слідства вимоги КПК про забезпечення права підозрюваного і обвинуваченого

на захист; чи немає в справі обставин, що тягнуть за собою закриття справи згідно зі статтею 213 КПК; чи пред'явлено обвинувачення по исіх установлених злочинних діях обвинуваченого; чи притягнуті як обвинувачені всі особи, що викриті у вчиненні злочину; чи правильно кваліфіковано дії обвинуваченого за статтями кримінального закону; чи додержано вимог закону при складанні обвинувального висновку; чи правильно обрано запобіжний захід; чи вжито заходів до забезпе­чення відшкодування збитків, заподіяних злочином, і можливої кон­фіскації майна; чи виявлено причини та умови, які сприяли вчинен­ню злочину, і чи вжито заходів до їх усунення; чи додержано органа­ми дізнання або досудового слідства всіх інших вимог КПК.

Перевіривши справу з обвинувальним висновком, прокурор або його заступник приймає одне з таких рішень:

1) затверджує обвинувальний висновок або складає новий обвину­вальний висновок;

2) повертає справу органові дізнання або слідчому із своїми письмо­вими вказівками для провадження додаткового розслідування;

3) закриває справу, склавши про це постанову з додержанням вимог статті 214 КПК.

Прокурор або його заступник вправі змінити складений слідчим список осіб, які підлягають виклику в судове засідання, а також ска­сувати чи змінити раніше обраний запобіжний захід або обрати запо­біжний захід, якщо його не було обрано, чи поставити перед судом пи­тання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

У разі необхідності змінити обвинувачення на більш або таке,

що істотно змінює пред'явлене обвинувачення за фактичними обстави­нами, прокурор або його заступник повертає справу слідчому для до­даткового розслідування і пред'явлення нового обвинувачення. Якщо зміна початкового обвинувачення не тягне за собою застосування статті кримінального закону з більш тяжкою санкцією і не пов'язана з істот­ною зміною обвинувачення за фактичними обставинами, прокурор або його заступник складає постанову, в якій зазначає зміни, що вносяться до обвинувального висновку. В постанові можуть бути виключені окре­мі пункти із обвинувального висновку, закрито провадження у справі в частині скасованого обвинувачення, перекваліфіковано обвинувачення на ст. КК з санкцією, яка передбачає менш суворе покарання. Цією ж постановою прокурор або його заступник може затвердити обвинуваль­ний висновок у частині залишеного (незміненого) обвинувачення.

Прокурор або його заступник, затвердивши обвинувальний висно­вок, складений слідчим, або склавши новий обвинувальний висновок, направляє справу до суду, якому вона підсудна.

Одержавши від слідчого кримінальну справу, що надійшла в порядку, передбаченому статтями 7, 7-1, 7-2, 7-3, 8, 9, 10 і 11-1 КПК, прокурор перевіряє повноту проведеного розслідування, законність постанови і приймає одне з таких рішень: дає письмову згоду з поста­новою слідчого і направляє справу до суду; скасовує постанову слідчо­го і повертає йому справу з письмовими вказівками; змінює постано­ву слідчого або виносить нову постанову.

Одержавши справу від слідчого, прокурор зобов'язаний протягом не більше п'яти днів розглянути справу і дати їй належне спрямування.

Поиск по сайту: