Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Судовий контроль у досудовому провадженні



Судовий контроль за законністю та обґрунтованістю дій та рішень органів дізнання, слідчого, прокурора у досудових стадіях кримінального процесу.

Судовий контроль за законністю та обґрунтованістю дій та рішень органів дізнання, слідчого, прокурора у досудових стадіях кримі­нального процесу у науці розуміється у двох значеннях: широкому та вузькому. У широкому значенні судовий контроль розуміється як ді­яльність суду, яка реалізується ним у встановленій законом процесу­альній формі і спрямована на забезпечення законності дій та рішень органів і посадових осіб, що здійснюють досудове розслідування кри­мінальної справи1, тобто діяльність, що охоплює усі повноваження СУДУ У досудових стадіях кримінального процесу (щодо давання до­зволів на провадження слідчих дій, застосування заходів криміналь­но-процесуального примусу, розгляду та вирішення скарг на дії, без­діяльність та рішення органів дізнання, слідчого, прокурора). Судо­вий контроль поділяється на три різновиди або форми: попередній (дозвільний); подальший (у межах стадії досудового розслідування); ревізійний (у судових стадіях провадження)2. У вузькому значенні судовий контроль охоплює лише діяльність суду із розгляду та вирі­шення скарг на дії, бездіяльність та рішення органів дізнання, слід­чого, прокурора.

Суд (суддя) приймає рішення про обрання заходів процесуального примусу і включає в себе: взяття під варту (ст. 165 КПК); продовжен­ня строків тримання під вартою (ст. 165-3 КПК); поміщення неповно­літнього до приймальника-розподільника (ст. 7-3 КПК); направлення обвинуваченого на стаціонарну експертизу (ст. 205 КПК); усунення захисника від участі у справі (ст. 61-1 КПК); накладення арешту на вклади обвинуваченого, підозрюваного або осіб, які несуть за законом матеріальну відповідальність за його дії (ст. 126 КПК).

Суд (суддя) приймає рішення про: прослуховування телефонних та інших переговорів (ст. 141 КПК); розкриття інформації, яка містить банківську таємницю (ст. 141 КПК); негласне проникнення до яштла або іншого володіння особи (ст. 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність»); контроль за листуванням, телефонними роз­мовами, телеграфною та іншою кореспонденцією (ст. 8 Закону Украї­ни «Про оперативно-розшукову діяльність»); застосування інших технічних засобів одержання інформації (ст. 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність »).

Слідчі дії., що провадяться з дозволу суду: огляд житла чи іншого володіння особи (ст. 190 КПК); обшук житла чи іншого володіння осо­би (ст. 177 КПК); примусова виїмка з житла чи іншого володіння осо­би (ст. 178 КПК); виїмка матеріальних носіїв секретної інформації та/ або документів, що містять банківську таємницю (ст. 178 КПК); ви­їмка документа виконавчого провадження (ст. 178 КПК); накладення арешту на кореспонденцію (ст. 187 КПК); зняття інформації з каналів зв'язку (ст.187 КПК). За загальним правилом, у відповідності до ст. 110, 234,236 КПК, скарги на дії та рішення органу дізнання, слідчого, прокурора розгля­даються при попередньому розгляді справи суддею чи при розгляді її ПОсуті, якщо інше не передбачено КПК.

Суд (суддя) у порядку окремого провадження розглядає та вирішує скарги: на постанову про порушення кримінальної справи (ст. 236-7, 236-8 КПК); на постанову про відмову у порушенні кримінальної справи (ст. 236-1, 236-2 КПК); на постанову про закриття криміналь­ної справи (ст. 236-5, 236-6 КПК); на затримання особи у порядку ст. 106 КПК; на постанову про відмову у застосуванні заходів безпеки або їх скасування (ст. 52-5 КПК).

Підсудність ї види

Підсудність, її види.

З'ясування питання щодо суду, який згідно з законом уповноваже­ний розглядати та вирішувати по суті конкретну кримінальну справу, здійснюється на підставі правил про підсудність, передбачених гла-ною 2 КПК України. Ці правила встановлюють розподіл криміналь­них справ між різними ланками тарізними судами однієї ланки судо­вої системи України.

Підсудністьможна визначити як сукупність юридичних ознак (ознаки самого злочину, місце його вчинення, зв'язок кримінальних справ між собою) кримінальної справи, згідно з якою кримінально-процесуальний закон визначає, який суд має право і зобов'язаний роз­глянути справу по суті.

Визначення підсудності — це процесуальна діяльність прокурора, потерпілого (у справах приватного обвинувачення), судді, суду щодо встановлення юридичних ознак кримінальної справи і суду, компе­тентного розглядати дану справу по першій інстанції.

Попереднє визначення підсудності справи здійснюється прокуро­ром при направленні справи до суду з обвинувальним висновком, з по­становою про застосування до особи примусових заходів виховного чи медичного характеру або про закриття справи, а також потерпілим при зверненні до суду зі скаргою в порядку приватного обвинувачення (ч. 1 ст. 27 КПК). Остаточно питання про підсудність справи вирішує суддя при попередньому розгляді справи або суд у стадії судового розгляду.

Залежно від юридичних ознак, що визначають підсудність кримі­нальної справи, чинний КПК України виділяє наступні види підсуд­ності: а) предметну (родову); б) територіальну (місцеву); в) персональ­ну (спеціальну); г) за зв'язком справ.

Предметна (родова) підсудністьвизначається характером (родом або видом) вчиненого злочину, а також видом покарання, передбаче­ного за його вчинення. Правила предметної підсудності розподіляють певні категорії_кримінальних справ щодо їх судового розгляду по пер­шій інстанції між судами різних ланок судової системи України, так званими різнойменними судами (ст.ст. 33 і 34 КПК), тобто встановлю­ють, суд якої ланки судової системи правомочний розглядати кон­кретну кримінальну справу як суд першої інстанції.

Так, згідно зі ст. 33 КПК районному (міському) суду — основній ланці в системі судів загальної юрисдикції — підсудні всі кримінальні справи, крім справ, підсудних вищестоящим судам і військовим сужать особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани військов службовці строкової чи надстрокової служби і військової служби з контрактом Збройних Сил України, Прикордонних військ Україн Служби національної безпеки України, військ цивільної оборони, а та­кож інших військових формувань, які створюються Верховною Радою України, стратегічних сил стримування, які дислокуються на терито­рії України, військовослужбовцями-жінками, курсантами військових навчальних закладів (ст. З Закону України «Про соціальний та право­вий захист військовослужбовців і членів їх сімей» від 20.12.91 р.).

Підсудність за зв'язком справ пов'язана з можливістю об'єднання в одному провадженні кримінальних справ за обвинуваченням декіль­кох осіб у вчиненні одного або декількох злочинів або за обвинувачен­ням однієї особи — у вчиненні декількох злочинів, які можуть бути підсудними як різнойменним, так і однойменним судам за предметни­ми, територіальними або персональними ознаками (ст.ст. 39, 40 КПК).

Цей вид підсудності визначається за наступними правилами.

1. У разі об'єднання в одному провадженні кримінальних справ по обвинуваченню декількох осіб у вчиненні декількох злочинів, коли ці справи підсудні двом або декільком однойменним судам, справу роз­глядає той суд, в районі діяльності якого було порушено кримінальну справу або закінчено досудове слідство чи дізнання (ст. 39 КПК). Рі­шення про те, якому з декількох однойменних судів підсудна кримі­нальна справа, приймає прокурор або його заступник, який затвердив обвинувальний висновок. При визначенні підсудності у цій ситуації повинні враховуватися такі обставини, як місце проживання більшос­ті обвинувачених, потерпілих чи свідків, забезпечення найбільшої повноти та об'єктивності дослідження обставин справи.

2. Якщо одна особа або група осіб обвинувачуються у вчиненні де­кількох злочинів, справи про які підсудні різнойменним судам, то справа розглядається вищестоящим з цих судів (ч. 1 ст. 40 КПК).

Різнойменними є суди, які мають різну родову (предметну) підсуд­ність. Різнойменними є місцеві суди (районні (міські) суди і військові суди гарнізонів), з одного боку, і апеляційні суди (Апеляційний суд Автономної Республіки Крим, апеляційні суди областей, міст Києва, Севастополя й військові суди регіонів, Військово-Морських Сил Укра­їни), з іншого боку. У разі встановлення, що об'єднані в одному про­вадженні кримінальні справи підсудні апеляційним судам і прирівня­ним до них, такі справи мають бути передані на розгляд даних судів.

3. Якщо одна особа або група осіб обвинувачуються у вчиненні д кількох злочинів і справа хоча б про одну з них або про один із зл чинів підсудна військовому суду, то справу розглядає військовий су (ч. 2 ст. 40 КПК).

4. При обвинуваченні групи осіб у вчиненні одного або кількох зло­чинів, що не є військовими злочинами, якщо щодо хоча б одного з об­винувачених справа підсудна загальному суду, справа щодо всіх обви­нувачених розглядається загальним судом (ч. З ст. 40 КПК).

Частини 2 і 3 ст. 40 КПК визначають підсудність між загальним судами і військовими судами у справах про обвинувачення групи осі у вчиненні одного або декількох злочинів. У ч. З ст. 40 КПК під вій­ськовими злочинами розуміються військові злочини, передбачені роз­ділом XIX Особливої частин КК.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.