Процесуальний порядок пред'явлення обвинувачення. Допит обвинуваченого

Слідчий зобов'язаний пред'явити обвинуваченому сформульоване ним обвинувачення і не пізніше двох днів з моменту винесення поста­нови про притягнення як обвинуваченого і в усякому разі не пізніше двох днів з моменту винесення постанови про притягнення як обви­нуваченого або його приводу (ст. 133КПК).

Обвинувачення пред'являється пізніше дводенного строку тоді, коли обвинувачений: а) не може з'явитися з поважних причин (через несвоєчасне отримання повістки, хворобу, стихійне лихо та інші об­ставини, які позбавляють його можливості своєчасно з'явитися до слідчого); б) без поважних причин не з'являється за викликом слідчо­го. Тоді слідчий застосовує до нього привід (ст. 136КПК), а якщо міс­це його перебування не встановлено, то оголошує розшук (ст.ст. 138, 139КПК).

Пред'явлення обвинувачення складається з наступних елементів:

а) оголошення постанови про притягнення особи як обвинуваченого;

б) роз'яснення суті пред'явленого обвинувачення; в) складання окре­мого протоколу про роз'яснення йому суті обвинувачення і факту вру­чення копії постанови (ст. 140КПК); г) роз'яснення обвинуваченому його прав на досудовому слідстві (ст. 142КПК).

Перед оголошенням постанови про притягнення як обвинувачено­го слідчий повинен переконатися в особі обвинуваченого шляхом ознайомлення з документами, які пред'являються ним або такими, що маються в справі і засвідчують його особу (паспорт, військовий квиток тощо). Необхідність у засвідченні особи обвинуваченого вини­кає у випадках, коли він раніше не брав участі в справі як підозрюва­ний, свідок.

Оголошення постанови про притягнення як обвинуваченого мож­ливе шляхом прочитання ним вказаного документа або шляхом зачи­тування уголос самим слідчим. У випадках участі перекладача остан­ній здійснює переклад постанови в усній формі. Суть обвинувачення роз'яснюється слідчим шляхом поясненн юридичних та спеціальних термінів, які містяться в постанові, а при необхідності ще й ознайомлення з текстом відповідних статей Кримі­нального кодексу, за якими кваліфікується діяння.

Про факт пред'явлення обвинувачення, способу ознайомлення а постановою про притягнення як обвинуваченого, вручення копії цієї постанови обвинуваченому складається окремий протокол, з зазна­ченням часу і дати пред'явлення обвинувачення, який підписується самим обвинуваченим, слідчим, захисником, перекладачем та інши­ми особами, які були присутні при пред'явленні обвинувачення.

Якщо обвинувачений відмовляється поставити підпис у протоколі ознайомлення з постановою і наводить мотиви відмови, то останні по­винні бути викладені в протоколі. Про відмову обвинуваченого поста­вити підпис на протоколі і про мотиви відмови слідчий повинен спові­стити про це прокуророві, який здійснює нагляд за розслідуванням даної справи, з тим, щоб він при необхідності сам зміг допитати обви­нуваченого.

Закон (ст.ст. 144, 438 КПК) передбачає і особливості пред'явлення обвинувачення глухим, німим, сліпим, особам, які визнані обмежено осудними, неповнолітнім.

Згідно зч. 1 ст. 142 КПК обвинувачений під час провадження до-судового слідства має право: знати, в чому його обвинувачують; дава­ти показання щодо пред'явленого йому обвинувачення або відмовити­ся давати показання і відповідати на запитання; подавати докази; за­являти клопотання про допит свідків, про проведення очної ставки, про проведення експертиз, про витребування і приєднання до справи доказів, а також заявляти клопотання з усіх інших питань, які мають значення для встановлення істини в справі; заявляти відвід слідчому, прокурору, експерту, спеціалісту і перекладачу; з дозволу слідчого бути присутнім при виконанні окремих слідчих дій; знайомитися з усіма матеріалами справи після закінчення досудового слідства; мати захисника і побачення з ним до першого допиту; подавати скарги на дії та рішення слідчого і прокурора.

У випадках, коли захисник допущений до участі у справі до пред'­явлення обвинувачення, або допущений з моменту його пред'явлення, він бере участь не тільки в допиті обвинуваченого, але і в пред'явленні обвинувачення.

Виконання обов'язку слідчого роз'яснити обвинуваченому його права засвідчується підписом останнього на постанові про притягнен­ня як обвинуваченого.

Слідчий зобов'язаний допитати обвинуваченого негайно після його явки або приводу і в усякому разі не пізніше доби після пред'явлення йому обвинувачення.

Допит обвинуваченого, крім виняткових випадків, повинен прово­дитися удень (з 6.00 до 22.00 години).

При допиті обвинуваченого за його бажанням може бути присут­нім захисник, а у випадках, передбачених ч. 1 ст. 45 КПК, присут­ність захисника є обов'язковою. Обвинувачений допитується в місці провадження досудового слідства, а в разі необхідності — і в місці його перебування. Обвинувачені допитуються окремо. При цьому слідчий вживає заходів, щоб обвинувачені в одній і тій же справі не могли зноситися між собою. На початку допиту слідчий повинен запитати обвинуваченого, чи визнає він себе винним у пред'явленому обвинуваченні, після чого пропонує йому дати показання по суті обви­нувачення. Слідчий вислуховує показання обвинуваченого і, в разі необхідності, ставить йому запитання. Забороняється ставити запи­тання, у формулюванні яких міститься відповідь, частина відповіді пбо підказка до неї (навідні запитання). Про кожний допит обвинува­ченого слідчий складає протокол. У протоколі допиту зазначаються місце і дата допиту; посада та прізвище особи, яка проводила допит, і осіб, які були присутні при допиті; час початку і закінчення допиту; прізвище, ім'я та по батькові обвинуваченого, рік, місяць, день і місце його народження; громадянство, національність, освіта, сімейний стан, місце роботи, рід занять або посада, місце проживання, суди­мість обвинуваченого та інші відомості про нього, що вважаються не­обхідними за обставинами справи. Показання обвинуваченого та від­повіді на поставлені йому запитання викладаються в першій особі і по можливості дослівно. Після закінчення допиту слідчий пред'являє протокол обвинуваченому для прочитання. За проханням обвинуваче­ного він може бути прочитаний йому слідчим, про що зазначається в протоколі. Обвинувачений має право вимагати доповнення протоколу і внесення до нього поправок. Ці доповнення і поправки підлягають обов'язковому занесенню в протокол. Протокол підписують обвинува­чений і слідчий. Якщо протокол написаний на кількох сторінках, об­винувачений підписує кожну сторінку окремо. Якщо в допиті обви­нуваченого брали участь прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, захисник або інші особи, вони також підписують протокол.

Обвинуваченому, якщо він того просить, надається можливість на­писати свої показання власноручно, про що робиться відмітка в про­токолі допиту. Слідчий, ознайомившись з письмовими показаннями обвинуваченого, може поставити йому додаткові запитання. Ці запи­тання і відповіді на них заносяться до протоколу. Правильність запи­су показань, запитань і відповідей на них засвідчується підписами об­винуваченого і слідчого.

Порядок допиту глухих, німих та сліпих визначений ст. 144 КПК. Особливість їх — це участь захисника, а також осіб, які розуміють знаки глухих та німих.

Поиск по сайту: