Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Процесуальний порядок пред'явлення обвинувачення. Допит обвинуваченого



Слідчий зобов'язаний пред'явити обвинуваченому сформульоване ним обвинувачення і не пізніше двох днів з моменту винесення поста­нови про притягнення як обвинуваченого і в усякому разі не пізніше двох днів з моменту винесення постанови про притягнення як обви­нуваченого або його приводу (ст. 133КПК).

Обвинувачення пред'являється пізніше дводенного строку тоді, коли обвинувачений: а) не може з'явитися з поважних причин (через несвоєчасне отримання повістки, хворобу, стихійне лихо та інші об­ставини, які позбавляють його можливості своєчасно з'явитися до слідчого); б) без поважних причин не з'являється за викликом слідчо­го. Тоді слідчий застосовує до нього привід (ст. 136КПК), а якщо міс­це його перебування не встановлено, то оголошує розшук (ст.ст. 138, 139КПК).

Пред'явлення обвинувачення складається з наступних елементів:

а) оголошення постанови про притягнення особи як обвинуваченого;

б) роз'яснення суті пред'явленого обвинувачення; в) складання окре­мого протоколу про роз'яснення йому суті обвинувачення і факту вру­чення копії постанови (ст. 140КПК); г) роз'яснення обвинуваченому його прав на досудовому слідстві (ст. 142КПК).

Перед оголошенням постанови про притягнення як обвинувачено­го слідчий повинен переконатися в особі обвинуваченого шляхом ознайомлення з документами, які пред'являються ним або такими, що маються в справі і засвідчують його особу (паспорт, військовий квиток тощо). Необхідність у засвідченні особи обвинуваченого вини­кає у випадках, коли він раніше не брав участі в справі як підозрюва­ний, свідок.

Оголошення постанови про притягнення як обвинуваченого мож­ливе шляхом прочитання ним вказаного документа або шляхом зачи­тування уголос самим слідчим. У випадках участі перекладача остан­ній здійснює переклад постанови в усній формі. Суть обвинувачення роз'яснюється слідчим шляхом поясненн юридичних та спеціальних термінів, які містяться в постанові, а при необхідності ще й ознайомлення з текстом відповідних статей Кримі­нального кодексу, за якими кваліфікується діяння.

Про факт пред'явлення обвинувачення, способу ознайомлення а постановою про притягнення як обвинуваченого, вручення копії цієї постанови обвинуваченому складається окремий протокол, з зазна­ченням часу і дати пред'явлення обвинувачення, який підписується самим обвинуваченим, слідчим, захисником, перекладачем та інши­ми особами, які були присутні при пред'явленні обвинувачення.

Якщо обвинувачений відмовляється поставити підпис у протоколі ознайомлення з постановою і наводить мотиви відмови, то останні по­винні бути викладені в протоколі. Про відмову обвинуваченого поста­вити підпис на протоколі і про мотиви відмови слідчий повинен спові­стити про це прокуророві, який здійснює нагляд за розслідуванням даної справи, з тим, щоб він при необхідності сам зміг допитати обви­нуваченого.

Закон (ст.ст. 144, 438 КПК) передбачає і особливості пред'явлення обвинувачення глухим, німим, сліпим, особам, які визнані обмежено осудними, неповнолітнім.

Згідно зч. 1 ст. 142 КПК обвинувачений під час провадження до-судового слідства має право: знати, в чому його обвинувачують; дава­ти показання щодо пред'явленого йому обвинувачення або відмовити­ся давати показання і відповідати на запитання; подавати докази; за­являти клопотання про допит свідків, про проведення очної ставки, про проведення експертиз, про витребування і приєднання до справи доказів, а також заявляти клопотання з усіх інших питань, які мають значення для встановлення істини в справі; заявляти відвід слідчому, прокурору, експерту, спеціалісту і перекладачу; з дозволу слідчого бути присутнім при виконанні окремих слідчих дій; знайомитися з усіма матеріалами справи після закінчення досудового слідства; мати захисника і побачення з ним до першого допиту; подавати скарги на дії та рішення слідчого і прокурора.

У випадках, коли захисник допущений до участі у справі до пред'­явлення обвинувачення, або допущений з моменту його пред'явлення, він бере участь не тільки в допиті обвинуваченого, але і в пред'явленні обвинувачення.

Виконання обов'язку слідчого роз'яснити обвинуваченому його права засвідчується підписом останнього на постанові про притягнен­ня як обвинуваченого.

Слідчий зобов'язаний допитати обвинуваченого негайно після його явки або приводу і в усякому разі не пізніше доби після пред'явлення йому обвинувачення.

Допит обвинуваченого, крім виняткових випадків, повинен прово­дитися удень (з 6.00 до 22.00 години).

При допиті обвинуваченого за його бажанням може бути присут­нім захисник, а у випадках, передбачених ч. 1 ст. 45 КПК, присут­ність захисника є обов'язковою. Обвинувачений допитується в місці провадження досудового слідства, а в разі необхідності — і в місці його перебування. Обвинувачені допитуються окремо. При цьому слідчий вживає заходів, щоб обвинувачені в одній і тій же справі не могли зноситися між собою. На початку допиту слідчий повинен запитати обвинуваченого, чи визнає він себе винним у пред'явленому обвинуваченні, після чого пропонує йому дати показання по суті обви­нувачення. Слідчий вислуховує показання обвинуваченого і, в разі необхідності, ставить йому запитання. Забороняється ставити запи­тання, у формулюванні яких міститься відповідь, частина відповіді пбо підказка до неї (навідні запитання). Про кожний допит обвинува­ченого слідчий складає протокол. У протоколі допиту зазначаються місце і дата допиту; посада та прізвище особи, яка проводила допит, і осіб, які були присутні при допиті; час початку і закінчення допиту; прізвище, ім'я та по батькові обвинуваченого, рік, місяць, день і місце його народження; громадянство, національність, освіта, сімейний стан, місце роботи, рід занять або посада, місце проживання, суди­мість обвинуваченого та інші відомості про нього, що вважаються не­обхідними за обставинами справи. Показання обвинуваченого та від­повіді на поставлені йому запитання викладаються в першій особі і по можливості дослівно. Після закінчення допиту слідчий пред'являє протокол обвинуваченому для прочитання. За проханням обвинуваче­ного він може бути прочитаний йому слідчим, про що зазначається в протоколі. Обвинувачений має право вимагати доповнення протоколу і внесення до нього поправок. Ці доповнення і поправки підлягають обов'язковому занесенню в протокол. Протокол підписують обвинува­чений і слідчий. Якщо протокол написаний на кількох сторінках, об­винувачений підписує кожну сторінку окремо. Якщо в допиті обви­нуваченого брали участь прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, захисник або інші особи, вони також підписують протокол.

Обвинуваченому, якщо він того просить, надається можливість на­писати свої показання власноручно, про що робиться відмітка в про­токолі допиту. Слідчий, ознайомившись з письмовими показаннями обвинуваченого, може поставити йому додаткові запитання. Ці запи­тання і відповіді на них заносяться до протоколу. Правильність запи­су показань, запитань і відповідей на них засвідчується підписами об­винуваченого і слідчого.

Порядок допиту глухих, німих та сліпих визначений ст. 144 КПК. Особливість їх — це участь захисника, а також осіб, які розуміють знаки глухих та німих.




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.