Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Накладення арешту на кореспонденцію та зняття інформації з каналів зв’язку : підстави і процесуальний порядок проведення



Накладення арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку.

Накладення арешту, огляд та виїмка кореспонденції. Для того, щоб накласти арешт на кореспонденцію, потрібна наявність достатніх підстав вважати, що в листах, телеграфній й іншій вихідній чи вхід­ній кореспонденції осіб містяться дані про скоєння злочину або доку­менти й предмети, які мають доказове значення, і якщо іншим спосо­бом отримати ці дані неможливо. При цьому до кореспонденції, на яку може бути накладено арешт, належать листи всіх видів (прості, цінні, рекомендовані), бандеролі (цінні й прості), посилки, поштові контейнери, поштові листівки, телеграми, перекази, повідомлення факсимільного зв'язку, радіограми тощо.

У відповідності з ч. З ст. 187 КПК арешт на кореспонденцію може бути накладено з метою попередження й розкриття злочину й до по­рушення кримінальної справи.

Для накладення арешту на кореспонденцію слідчий за згодою з прокурором звертається з поданням до голови апеляційного суду за місцем провадження слідства. Останній або його заступник розглядає подання, вивчає матеріали справи, при необхідності заслуховує слід­чого, вислуховує думку прокурора, після чого залежно від підстав для прийняття такого рішення виносить постанову про накладення аре­шту на кореспонденцію або про відмову в цьому. Така постанова оскарженню не підлягає і на неї не може бути внесено подання проку­рором (ч. 4 ст. 187 КПК). У постанові про накладення арешту на корес­понденцію зазначаються: кримінальна справа та підстави, у відповід­ності з якими буде проводитися ця слідча дія, прізвище, ім'я та по батькові особи, кореспонденція якої буде затримуватись, точна адреса цієї особи, види поштово-телеграфних відправлень, на який наклада­ються арешт, термін, на який зберігається арешт (якщо його можна визначити, однак не більше строку досудового слідства), назва устано­ви зв'язку, на яку покладається обов'язок затримувати кореспонден­цію і повідомляти про це слідчого.

Постанова про накладення арешту на кореспонденцію слідчий на­правляє начальнику відповідної установи зв'язку, для якого вона обов'язкова, з вказівкою, за якою адресою і по якому телефону слід повідомити у випадку надходження кореспонденції, що цікавить слідчого. Начальник установи після затримання кореспонденції зо­бов'язаний протягом доби сповістити про це слідчого.

Огляд кореспонденції проводиться в установі зв'язку за участю по­нятих із числа службовців цієї установи, оскільки лише такий порядок повинен гарантувати особі від необґрунтованого обмеження йо конституційного права на таємницю переписки, телеграфної й інш кореспонденції. В необхідних випадках розкриття й огляд посилок, бандеролей слід проводити за участю і після консультації зі спеціаліс­тами, зокрема у вибуховій справі.

Якщо виявлені документи або предмети, що мають доказове зн чення, слідчий проводить виїмку відповідної кореспонденції або о межується зняттям копій з певних відправлень. При відсутності ,, кументів або предметів, які мають доказове значення, слідчий д вказівку про вручення оглянутої кореспонденції або про її затримай ня на встановлений ним термін. Про кожний випадок проведення огляду, виїмки або затримання кореспонденції слідчий складає про­токол, де зазначається, які саме відправлення були оглянуті, що з ни вилучено, і що повинно бути доставлено адресату чи тимчасово затр мано, з яких відправлень зняті копії (ч.ч. 1, 3 ст. 187 КПК).

Зняття інформації з каналів зв'язку. Згідно з ч. 1 ст. 187 К зняття інформації з каналів зв'язку (телефонний, телеграфний, раді телефонний, радіорелейний, ІР-телефонія, тобто Інтернет тощо) мо бути застосовано при наявності достатніх підстав вважати, що в і формації, якою обмінюються підозрювані, обвинувачені між собою й іншими особами, містяться дані щодо вчиненого злочину, які маю доказове значення, і якщо іншими способами одержати ці дані н можливо.

Зняття інформації з каналів зв'язку з метою запобігання і розкри тя злочину як слідча дія може бути застосовано до порушення кри нальної справи (ч. З ст. 187 КПК).

За аналогією з накладенням арешту на кореспонденцію, слідчий за погодженням з прокурором також звертається з поданням до голови апеляційного суду за місцем провадження слідства про зняття інфор­мації з каналів зв'язку.

У постанові суду про зняття інформації з каналів зв'язку вказуєт ся кримінальна справа та фактичні обставини проведення цієї слідчо дії, прізвище, ім'я та по батькові особи, з каналів зв'язку якої буде зніматися інформація, точна адреса цієї особи, види цих каналів, тер­мін, протягом якого буде зніматися інформація, назва установи, на яку покладається обов'язок знімати інформацію і повідомляти про це слідчого (ч. 6 ст. 187 КПК). Постанова виноситься в режимі, який за­безпечує нерозголошення даних досудового слідства або оперативно-розшукової діяльності (ч. 10 ст. 187 КПК).

Постанова про зняття інформації з каналів зв'язку направляється слідчим начальнику відповідної установи, для якого вона обов'язкова. Останній знімає інформацію і протягом доби повідомляє про це слід­чого.

Отримавши фонограму в опечатаному вигляді із супровідним лис­том, слідчий за участю понятих, спеціалістів проводить огляд і про-слуховування фонограми, про що складає протокол. У випадку вияв­лення в отриманій інформації відомостей, які мають доказове значен­ня, в протоколі відтворюється відповідна частина запису, після чого слідчий своєю постановою додає фонограму до кримінальної справи як речовий доказ (ч. 4 ст. 187-1 КПК). Фонограма зберігається в опеча­таному вигляді в умовах, що виключають можливість її прослухову вання, тиражування сторонніми особами, а також забезпечуючи збереження й технічну придатність для повторного прослуховування, н тому числі і в судовому засіданні, а також у випадку можливого при­значення вокалографічної експертизи.




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.