Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Призначення і проведення експертизи. Випадки обов’язкової призначення експертизи. Види експертизи



Підготовка і призначення судової експертизи. Випадки обов'язкового призначення експертизи. Види експертиз.

Проведення судової експертизи на стадії досудового розслідування регламентовано Законом України «Про судову експертизу», КПК України (ст.ст. 75-77, 196-205 КПК). Сама процедура призначення судової експертизи складається з декількох етапів: 1) прийняття рі­шення щодо призначення експертизи; 2) визначення об'єктів і матері­алів, що підлягають експертному дослідженню; 3) вибір конкретного експерта або експертної установи; 4) складання постанови про призна­чення експертизи; 5) ознайомлення обвинуваченого (підозрюваного) й і нших учасників процесу з постановою про призначення експертизи і роз'яснення їм прав, а також вирішення заявлених клопотань; 6) на­правлення постанови про призначення експертизи і об'єктів, що дода­ються до неї, в експертну установу або виклик конкретного експерта.

Згідно з ч. 1 ст. 75 КПК експертиза призначається у випадках, коли для вирішення певних питань при провадженні в справі необхід­ні наукові, технічні або інші спеціальні знання. Питання про те, чи необхідні пізнання для вирішення питань, що виникли, слідчий, згід­но з ч. 1 ст. 114 КПК, в кожному конкретному випадку вирішує само­стійно. Але експертизу слід призначати тільки тоді, коли в цьому є дійсна необхідність, тобто, коли без відповіді експерта на деякі питан­ня неможливо встановити істину в кримінальній справі. Не можна призначати експертизу для вирішення питань, які потребують таких спеціальних знань, що не виходять за межі професійної підготовки слідчого, прокурора або судді, тобто на вирішення експерта не можна ставити питання правового характеру (п. 2 Постанови Пленуму Вер­ховного Суду України від 30 травня 1997 року № 8 «Про судову екс­пертизу в кримінальних і цивільних справах»).

Разом з тим, закон приписує й обов'язкове проведення експертизи. Відповідно до ст. 76 КПК призначення експертизи обов'язкове: 1) для встановлення причин смерті; 2) для встановлення тяжкості й характе­ру тілесних ушкоджень; 3) для визначення психічного стану підозрю­ваного або обвинуваченого при наявності в справі даних, які виклика­ють сумніви щодо їх осудності; 4) для встановлення статевої зрілості потерпілого в справах про злочини, передбачені ст. 155 КК; 5) для вста­новлення віку підозрюваного або обвинуваченого, якщо це має значен­ня для вирішення питання про його кримінальну відповідальність і якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати.

Призначення судової експертизи оформлюються постановою слід­чого (ст. 196 КПК), яка є юридичною (правовою) підставою проведен­ня експертного дослідження. У структурі постанови про призначення експертизи розрізняються вступна, описова та резолютивна частини.

У вступній частині постанови зазначається дата й місце складання, посада, звання, класний чин та прізвище слідчого, назва криміналь­ної справи. В описовій частині коротко викладається суть справи, конкретні обставини, які зумовили потребу в призначенні експерти­зи, вказуються норми закону, на підставі яких призначається та чи інша експертиза. В цій же частині постанови повинні бути викладе також фактичні дані стосовно об'єктів експертизи, тобто обстави пов'язаних з їх виявленням, вилученням, зберіганням та інших, як необхідні для вирішення поставлених питань.

У резолютивній частині формулюються питання експертиз, вста новлюється в разі необхідності термін, протягом якого повинна бут проведена експертиза, призначається експерт або експертна установа яким доручається проведення експертизи, наводиться перелік матері алів та об'єктів, що направляються на експертизу.

Слідчий зобов'язаний ознайомити обвинуваченого (підозрювано го) з постановою призначення експертизи і роз'яснити його права Згідно зі ст. 197 КПК обвинувачений має право: 1) заявити відвід екс пертові; 2) просити про призначення експерта з числа вказаних ни осіб; 3) просити про постанову перед експертизою додаткових питань 4) давати пояснення експертові; 5) пред'являти додаткові документи 6) ознайомлюватися з матеріалами експертизи і висновками експер тів після закінчення експертизи; 7) заявляти клопотання про призн чення нової або додаткової експертизи.

Вважаємо на майбутнє варто розширити коло осіб, які мають прав на ознайомлення з постановою про призначення судової експертизи крім обвинуваченого (підозрюваного) цим правом наділити також за хисника і законного представника, потерпілого, цивільного позивач і цивільного відповідача та учасників процесу в цій частині. Доціль ність ознайомлення з постановою про призначення експертизи інши учасників процесу пояснюється ще й тим, що своєчасне з'ясування їх ньої позиції про повноту завдання, компетентності й об'єктивност експертизи виключить у майбутньому призначення додаткової або по вторної експертизи, в тому числі і у зв'язку з наявністю підстав для відводу експерта.

Якщо проведення експертизи доручається експертній установі, то слідчий повинен роз'яснити обвинуваченому, що реалізувати право на відвід експерта він зможе після того, як буде отримано висновок експерта і стане відомо, хто саме проводив експертизу. Разом з тим, обвинуваченому слід роз'яснити його право заперечувати проти про­ведення експертизи в даній експертній установі, якщо є підстави вва­жати, що посадові особи експертної установи особисто заінтересовані в справі.

Невиконанням вимог закону щодо ознайомлення обвинуваченого з постановою про призначення судової експертизи призводить до того, що висновок експерта втрачає доказове значення, крім того порушен­ня вимог ст. 197 КПК може бути підставою для направлення справи на додаткове розслідування ( п. 7 Постанови Пленуму ВС України «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах»).

Постанова про призначення судово-психіатричної експертизи і ви­сновок експерта не оголошується обвинуваченому, якщо його психіч­ний стан робить це неможливим ( ч. З ст. 197 КПК). Вважаємо, що в даному випадку з постановою про призначення судово-психіатричної експертизи треба ознайомити захисника або законного представника обвинуваченого.

Факт ознайомлення з постановою про призначення експертизи об­винуваченого й інших учасників процесу в кримінальній справі за­свідчується шляхом складання протоколу (ч. 2 ст. 197 КПК), в якому повинні бути викладені і відомості щодо заяв і клопотань, які були по­дані. Протокол підписує особа, яка ознайомлена з постановою про призначення експертизи, й слідчий.

В разі задоволення клопотання слідчий змінює чи доповнює поста­нову про призначення експертизи, а у випадку відмови — виносить мотивовану постанову і оголошує її обвинуваченому під розписку. 'Гака вимога також повинна бути передбачена і в новому КПК, оскіль­ки в чинному вона лише презюмується.

Якщо проведення експертизи доручається експертній установі, слідчий направляє в експертну установу постанову й матеріали, які необхідні для проведення експертизи. При цьому слідчий доручає ке­рівнику експертної установи роз'яснити експерту, якому доручено експертизу, його права та обов'язки і попередити про відповідаль­ність за ст. 384 КК. Якщо експертиза проводиться поза експертною установою, слідчий запрошує до себе особу, якій доручається експер­тиза, пересвідчується в особі, спеціальності й компетентності, вста­новлює відношення експерта до обвинуваченого (підозрюваного), по­терпілого, а також перевіряє, чи немає підстав для відводу експерта. Потім слідчий вручає йому копію постанови про призначення експер­тизи, роз'яснює йому права та обов'язки іпопереджує про відпові­дальність за ст.ст. 384,385 КК за дачу завідомо неправдивого виснов­ку та за відмову без поважних причин виконати покладені на нього обов'язки (ч. З ст. 196 КПК).

Про це складається протокол, який підписує слідчий та експерт. Останній власноручно зазначає в протоколі: «Постанова, матеріали мною отримані. Права та обов'язки мені роз'яснені. Про відповідаль­ність за ст.ст. 384, 385 КК, а також за розголошення даних досудового слідства за ст. 387 КК попереджений».

Експертиза може бути первинною, додатковою, повторною, комі­сійною та комплексною. Якщо експертиза буде визнана неповною або не досить ясною, може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експертові. Коли висновок екс­перта буде визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або інакше викликає сумніви в його правильності, може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові або іншим експертам. Комісійна експертиза призначається у випадках, коли є потреба провести дослідження за участю декількох експертів — фахівців у одній галузі знань. Комплексна експертиза призначається у випадках, коли необхідно провести дослідження за участю декількох експертів, які є фахівцями у різних галузях знань.




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.